Постанова

від 17.12.2024 по справі 12/48

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. Справа №12/48

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Панова І.Ю.,

Суддів Зварич О.В.,

Матущак О.І.

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

представники сторін: не з`явилися;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фурика Івана Івановича б/н від 19.10.2024 (вх. №01-05/2973/24 від 21.10.2024)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.10.2024

про відмову у визнані наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі №12/48 (суддя Сисин С.В.)

за позовом: Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (м. Київ) в особі філії Ужгородського регіонального управління відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (м. Ужгород Закарпатської області, Слов`янська набережна, 13, код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу - 25998672)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Фурика Івана Івановича (код РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про стягнення боргу за кредитним договором: 24980,26 грн - основного боргу (тіло кредиту), 249,80 грн - відсотків за користування кредитом, 15635,24 грн - прострочених відсотків за користування кредитом, 16499 грн - інфляційних збитків та 573,64 грн - у відшкодування витрат по оплаті держмита, 236 грн - у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу,

заінтересована особа: відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ - 35045459, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Заньковецької,10)

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції.

У провадженні Господарського суду Закарпатської області перебувала справа №12/48 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" в особі філії Ужгородського регіонального управління відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до Фізичної особи - підприємця Фурика Івана Івановича про стягнення боргу за кредитним договором: 24980,26 грн - основного боргу (тіло кредиту), 249,80 грн - відсотків за користування кредитом, 15635,24 грн - прострочених відсотків за користування кредитом, 16499 грн - інфляційних збитків та 573,64 грн - у відшкодування витрат по оплаті держмита, 236 грн - у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.05.2010 у справі №12/48 позов задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи - підприємця Фурик Івана Івановича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра", м. Київ в особі філії Ужгородського регіонального управління відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра" (м. Ужгород, Слов`янська Набережна, 13; код 25998672) суму 24 980,26 грн (двадцять чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят грн. 26 коп.) - основного боргу (тіло кредиту); 249,80 грн (двісті сорок дев`ять грн. 80 коп.) - відсотків за користування кредитом; 15635,24 грн (п`ятнадцять тисяч шістсот тридцять п`ять грн. 24 коп.) - прострочених відсотків за користування кредитом; 16499 грн (шістнадцять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять грн.) - інфляційних збитків та 573,64 грн (п`ятсот сімдесят три грн. 64 коп.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 грн (двісті тридцять шість грн.) - у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

30.09.2024 від ОСОБА_1 (далі - заявник або боржник) у Господарський суд Закарпатської області надійшла заява від 26.09.2024 про визнання наказу Господарського суду Закарпатської області від 31.05.2010 у справі № 12/48 таким, що не підлягає виконанню (заява зареєстрована за вх. № 02.3.1-02/7595/24 від 30.09.2024). У заяві ОСОБА_1 зазначений як боржник, а Відкрите акціонерне товариство комерційного банку „Надра", м. Київ в особі філії Ужгородського регіонального управління - як стягувач.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.10.2024 у справі №12/48 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 26.09.2024 (зареєстрованої за вх. №02.3.1-02/7595/24 від 30.09.2024) про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Закарпатської області від 31.05.2010 №12/48.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.10.2024 у справі №12/48 та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву ОСОБА_1 від 26.09.2024 (вх. №02.3.1-02/7595/24 від 30.09.2024) про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Закарпатської області від 31.05.2010 №12/48.

Скаржник вважає, що ухвала суду винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст.18, 326, 328 ГПК України.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 справу №12/48 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Матущак О.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 19.10.2024 (вх. №01-05/2973/24 від 21.10.2024) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.10.2024 у справі №12/48.

Ухвалою суду від 25.11.2024 призначено розгляд справи на 17.12.2024.

16.12.2024 на адресу апеляційного суду від скаржника надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У судове засідання 17.12.2024 сторони явку уповноважених представників не забезпечили про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомленні.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.05.2010 у справі №12/48 позов задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра" в особі філії Ужгородського регіонального управління відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра" суму 24 980,26 грн - основного боргу (тіло кредиту); 249,80 грн - відсотків за користування кредитом; 15635,24 грн - прострочених відсотків за користування кредитом; 16499 грн - інфляційних збитків та 573,64 грн - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 грн - у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

30.09.2024 до Господарський суд Закарпатської області від ОСОБА_1 надійшла заява від 26.09.2024 про визнання наказу Господарського суду Закарпатської області від 31.05.2010 у справі №12/48 таким, що не підлягає виконанню. У заяві ОСОБА_1 зазначений як боржник, а Відкрите акціонерне товариство комерційного банку „Надра", м. Київ в особі філії Ужгородського регіонального управління - як стягувач.

ОСОБА_1 просив визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Закарпатської області №12/48 від 31.05.2010, мотивуючи вказане тим, що 29.05.2014 державним виконавцем відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Романом В.Я., винесено постанову у виконавчому провадженні №37677670 про повернення виконавчого документа (наказу №12/48 від 31.05.2010) стягувачеві та встановлено, що стягувачем не авансовано витрати на проведення виконавчих дій, а також постановлено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 29.05.2015. Протягом зазначеного строку стягувачем повторно не пред`являвся до виконання виконавчий документ - наказ №12/48 від 31.05.2010, а саму постанову ДВС стягувач не оскаржував.

В обґрунтування заяви, ОСОБА_1 також зазначає, що стягувачем - Відкритим акціонерним товариством комерційного банку „Надра" в особі філії Ужгородського регіонального управління відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра" повторно не пред`являвся виконавчий документ №12/48 від 31.05.2010 до виконання протягом встановленого законом та постановою державного виконавця, отже строк для його пред`явлення до виконання вже закінчився.

22.05.2020 було проведено електронний аукціон UA-EA-2020-05-12-000017-b з продажу активів ПАТ КБ "Надра", і переможцем торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп".

Водночас заявник наголосив, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.11.2023 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача правонаступником у справі №12/48, а сам стягувач - ПАТ КБ "Надра" ліквідований.

Заявник також зазначає, що ухвалою Господарського суду від 23.09.2024 повернуто ОСОБА_1 заяву від 09.09.2024 (зареєстровану за вх.№02.3.1-02/7101/24 від 12.09.2024) про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Закарпатської області від 31.05.2010 у справі №12/48 на 5 аркушах із додатками на 7 аркушах.

При перегляді ухвали господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Згідно ч. 2 статті 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У постанові від 30.03.2021 в справі №910/8794/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Наслідком визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження.

З врахуванням положень частини 2 статті 328 ГПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним. При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц.

У постанові від 30.03.2021 в справі №910/8794/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. Виконання рішення суду проводиться лише тим способом, який визначено у рішенні, або в порядку статті 331 ГПК України цей спосіб і порядок виконання може бути змінений.

Такі ж правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/8665/17, від 12.10.2018 у справі №910/9026/13.

Як вбачається із копії наказу Господарського суду Закарпатської області від 31.05.2010 №12/48 про стягнення з боржника - ФОП Фурика І.І. на користь стягувача - ВАТ комерційного банку „Надра", м. Київ в особі філії Ужгородського регіонального управління цього банку боргу за кредитним договором: 24980,26 грн - основного боргу (тіло кредиту), 249,80 грн - відсотків за користування кредитом, 15635,24 грн - прострочених відсотків за користування кредитом, 16499 грн - інфляційних збитків та 573,64 грн - у відшкодування витрат по оплаті держмита, 236 грн - у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу (далі - наказ), отриманої з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", строк пред`явлення наказу до виконання становить три роки з моменту його видачі, тобто до 31.05.2013.

Із долучених до заяви матеріалів вбачається, що 25.04.2013 державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Роман Владиславом Яношевичем було відкрито виконавче провадження ВП №37677670 за наказом Господарського суду Закарпатської області №12/48, виданим 31.05.2010.

Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.05.2014 у виконавчому провадженні ВП №37677670, винесеної державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Роман Владиславом Яношевичем, виконавчий документ - наказ господарського суду Закарпатської області №12/48, виданий 31.05.2010, повернуто стягувачеві на підставі пункту 4 частини першої статті 47 та статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягувачем не авансовано витрат на проведення виконавчих дій. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.05.2014 зазначено, що виконавчий документ може бути пред`явлено повторно для виконання у строк до 29.05.2015.

Згідно пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства, а згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно ч. 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до пп.4 п.10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що закінчення строку пред`явлення наказу до виконання не є підставою для визнання такого наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки стягувач у випадку пропуску такого строку має право на звернення до суду з клопотанням про поновлення строків для пред`явлення наказу до виконання у випадку наявності поважних причин його пропуску. Не є підставами для задоволення заяви ОСОБА_1 також інші обставини, про які він вказує у заяві, зокрема: постановлення ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.11.2023 про відмову в задоволенні заяви ТОВ Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача правонаступником у справі №12/48 та ліквідація стягувача - ПАТ КБ "Надра" (що вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які містять інформацію про припинення цієї юридичної особи в результаті її ліквідації).

Із вказаної Фуриком І.І. у заяві ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.11.2023 про відмову в задоволенні заяви ТОВ Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача правонаступником у справі №12/48 (том 1, а.с. 42) вбачається, що 09.10.2023 до суду надійшла заява представника ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача у виконавчому документі (наказі). В обґрунтування своєї заяви заявник, зокрема, вказує на те, що згідно договору №GL48N718070-Ur 4 про відступлення прав вимоги, укладеного 13 серпня 2020 року, посвідченого Малим О.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №1170, право вимоги за кредитним договором №2006/980 МК/85 від 20.10.2006, укладеним з ПАТ КБ "Надра" перейшло до ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", а тому останній як новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів. ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп" було здійснено повну оплату за придбаний лот, що підтверджує платіжне доручення наявне в матеріалах справи (платіжне доручення №1 від 06.07.2020 рок на суму 188 900 625,00 грн. У зв`язку з тим, що придбаний лот включав в себе велику кількість активів, то одним договором неможливо було оформити купівлю-продажу активу, інформація про які також оприлюднена на сайті https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-05-12-000017-b. Заборгованість за кредитним договором №2006/980-МК/85 від 20.10.2006 року, було відступлено на користь ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" відповідно до договору №GL48N718070_Ur_1 про відступлення прав вимоги від 24 липня 2020 року.

З огляду на викладене, ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", згідно заяви, просило суд здійснити заміну стягувача у виконавчому документі (наказі).

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що підставою поставлення Господарським судом Закарпатської області ухвали від 09.11.2023 про відмову в задоволенні заяви ТОВ Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача правонаступником у справі №12/48, були обставини ненадання ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на вимогу суду доказів наявності відкритого виконавчого провадження.

Таким чином, в ухвалі Господарського суду Закарпатської області від 09.11.2023 про відмову в задоволенні заяви ТОВ Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача правонаступником у справі №12/48, не зазначено про припинення обов`язку боржника ОСОБА_1 по наказу від 31.05.2010 №12/48.

Крім того, зазначаючи про відсутність підстав для визнання наказу таким, що не підлягає до виконання через факт ліквідації стягувача - Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (м. Київ) в особі філії Ужгородського регіонального управління відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра", суд врахував доводи заявника, який повідомляє, що 22.05.2020 було проведено електронний аукціон UA-EA-2020-05-12-000017-b з продажу активів ПАТ КБ "Надра", переможцем торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп".

Таким чином, ліквідація Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (м. Київ) в особі філії Ужгородського регіонального управління відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (який вказаний як стягувач у наказі), не є підставою визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки: рішення суду на виконання, якого видавався відповідний виконавчий документ (наказ) є таким, що набрало законної сили та є обов`язковим до виконання; сплив строку на пред`явлення наказу до примусового виконання не є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню; заявником (боржником по виконавчому листу) не надано доказів відсутності обов`язку виконати рішення суду у даній справі, а ні доказів наявності у виконавчому документі помилок; у стягувача існує право на звернення до суду з заявою про поновлення строку на пред`явлення наказу до виконання.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 10.10.2024 у справі №12/48 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 19.10.2024 (вх. №01-05/2973/24 від 21.10.2024) - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.10.2024 у справі №12/48 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 23.12.2024

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Суддя Зварич О.В.,

Матущак О.І.