Постанова

від 16.12.2024 по справі 909/131/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Справа №909/131/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від прокуратури (скаржника) Місінська М.А.

від позивача-1 Остапчук І.Б. (в режимі відеоконференції у Господарському суді Івано-Франківської області)

від позивача-2 не з`явився

від відповідача (скаржника) Чаплінська О.В. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

розглянувши апеляційні скарги:

-Івано-Франківської обласної прокуратури від 27 вересня 2024 року

-Карпатського національного природного парку, вих.№887 від 26 вересня 2024 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2024 року (підписане 09.09.2024), суддя Малєєва О.В.

у справі №909/131/24

за позовом Першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, м. Івано-Франківськ

в інтересах держави в особі:

позивача-1 Державної екологічної інспекції Карпатського округу, м. Івано-Франківськ

позивача-2 Яремчанської міської ради, м. Яремче, Івано-Франківська область

до відповідача Карпатського національного природного парку, м. Яремче, Івано-Франківська область

про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в розмірі 5 112 835,95 грн

в с т а н о в и в :

15 лютого 2024 року Перший заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом, заявленим в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Карпатського округу та Яремчанської міської ради, до відповідача Карпатського національного природного парку про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, в розмірі 5 112 835,95 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2024 року у справі №909/131/24 (з урахуванням ухвали суду від 09 вересня 2024 року про виправлення арифметичних помилок) позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Карпатського національного природного парку на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Яремчанської міської територіальної громади 3 351 443,82 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. У задоволенні решти позовних вимог (щодо стягнення 1 761 392,13 грн) суд відмовив. Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, як постійний лісокористувач не виконав свій обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень, не забезпечив охорону та захист лісу від незаконної рубки дерев, відтак, є відповідальним за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, спричинену такою незаконною рубкою. Поряд з тим, суд визнав, що протокол огляду від 12.04.2023 та відеозапис, відповідно до ст.76 ГПК України є належними доказами, оскільки дозволяють встановити обставини, які входять в предмет доказування. Вказані докази суд визнав допустимими, оскільки законом не передбачено, що виявлення зрубаних дерев може підтверджуватись тільки певними засобами доказування, а здійснення заходів державного нагляду (контролю) органами Державної екологічної інспекції України не виключають можливості виявляти та фіксувати вказані обставини в ході розслідування кримінальних справ відповідно до приписів КПК України, тим більше, що відповідно до постанови КМУ від 13.03.2022 №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану. Разом з цим, судом встановлено, що у кварталі 12 виділ 7 площею 4,0 га Ямнянського ПНДВ в грудні 2022 року відповідач на підставі передбаченої законодавством дозвільної документації проводив вибіркову санітарну рубку та подані відповідачем докази в сукупності підтверджують здійснення ним вибіркової санітарної рубки 14-ти сухостійних дерев породи смерека з товщиною стовбурів 72 см, 76 см, 28 см, 72 см, 48 см, 52 см, 52 см, 52 см, 60 см, 48 см, 52 см, 64 см, 52 см, 36 см із заготівлею 49 куб. м дров`яної деревини. Одночасно, суд встановив, що під час проведення огляду наявність клеймування дерев біля шийки кореня не встановлювалась, внаслідок наявності снігового покриву, тобто не було ідентифіковано відведених для вказаної санітарної рубки дерев, з огляду на що, визнав недоведеними доводи прокурора про те, що всі вказані в протоколі огляду дерева вирубані незаконно. Судом здійснено перерахунок розміру шкоди та встановлено, що розмір такої складає 3 351 443,82 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, сторони звернулися до Західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Так, керівник Івано-Франківської обласної прокуратури у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2024 року у справі №909/131/24 про часткове задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким позов задоволити в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції зробив припущення, що виявлені незаконно зрубані дерева у кварталі 12 виділ 7 Ямнянського ПНДВ Карпатського НПП, є дерева, які були відведені у рубку на підставі виданого лісорубного квитка №21 від 01.12.2022, відтак, безпідставно виключив з розрахунку шкоди 14 незаконно зрубаних дерев породи ялини. Наголошує, що незаконна рубка дерев підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, а саме: протоколом огляду лісових насаджень від 12.04.2023 року, який підписаний в тому числі і представниками відповідача без жодних зауважень, а також відеозаписом.

Карпатський національний природний парк у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2024 року у справі №909/131/24 в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В решті (щодо відмови в задоволенні позовних вимог) просить залишити рішення без змін. Зокрема, зазначає, що Карпатський національний природний парк, як постійний лісокористувач, у відповідності до ст.19 ЛК України, здійснюючи ведення лісового господарства, вжив комплекс заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. У відповідності до ЛК України, постанови КМУ України від 12 травня 2007 р. №724 «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів", постанови КМУ України від 27 липня 1995 р. №555 в редакції постанови КМУ від 26 жовтня 2016 р. №756 зі змінами від 12.12.2020 року «Про затвердження Санітарних правил в лісах України» з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей у відповідності до ч.15 ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», парк провів лісогосподарські заходи, а саме: рубку, формування та оздоровлення лісів/вибіркову санітарну рубку у кварталі 12 виділ 7 площею 4.0 га Ямнянського ПНДВ Карпатського ННП на підставі усієї передбаченої законодавством дозвільної документації. Законність проведення рубки формування та оздоровлення лісів/вибіркової санітарної рубки підтверджує повідомленням про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень від 28.05.2022 року, нумераційною відомістю дерев призначених для вибіркової санітарної рубки від 31.05.2022 року, актом рекогносцирувального лісопатологічного обстеження насадження на предмет доцільності призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2022 рік по Карпатському НПП від 27.06.2022 року, переліком заходів з поліпшення санітарного стану лісів Карпатського НПП на 2022 рік, рішенням Науково-технічної Ради Карпатського НПП від 30 червня 2022 року, матеріально-грошовою оцінкою лісосіки №105V, лімітом №339/2022 від 24.10.2022 року на використання природних ресурсів у межах Карпатського національного природного парку на 2022 рік, дозволом №12 від 23 листопада 2022 року на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісорубним квитком №21 від 01.12.2022 року, актом огляду заготовленої деревини від 30.01.2023 року, актом огляду місць рубок від 06.04.2023 року, звітом про використання лісопродукції по Ямнянському ПОНДВ за грудень 2022 р. Поряд з тим, наголошує, що саме лише зазначення у протоколі огляду на наявність пнів не може свідчити про те, що дерева зрубані незаконно, а сам протокол огляду місця події не є документом, який фіксує порушення природоохоронного законодавства, а лише фіксує слідчу дію. Також наголошує, що правоохоронний орган не є органом, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, при цьому, жодної перевірки щодо відповідача проведено не було, акту перевірки не було складено, відтак, вважає неналежним доказом і розрахунки шкоди, проведені державним інспектором з ОНПС Карпатського округу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача керівник Івано-Франківської обласної прокуратури просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач Державна екологічна інспекція Карпатського округу також просить оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Зокрема, зазначає, що відповідач жодними доказами не спростував обставини справи, пред`явлені позовні вимоги та не довів відсутність своєї вини, яка проявилася у незаконній рубці дерев у кварталі 12, виділ 7 Ямнянського ПОНДВ Карпатського НПП понад установлену кількість, не тих порід та діаметрів дерев, які визначені в спеціальному дозволі - лісорубному квитку від 01.12.2022 року №21, внаслідок чого заподіяв 5 112 835,95 грн шкоди лісу та об`єктам природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Судові засідання з розгляду справи в апеляційному суді проводилися в режимі відеоконференції як з Господарським судом Івано-Франківської області (за клопотанням представника позивача-1), так і поза межами приміщення суду (за клопотанням представника відповідача) на підставі відповідних ухвал суду.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2024 року у справі №909/131/24 про часткове задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким позов задоволити в повному обсязі, з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Проти вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2024 року у справі №909/131/24 в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; в решті просив залишити рішення без змін. Проти вимог апеляційної скарги прокурора заперечував.

Представник позивача-1 (Державної екологічної інспекції Карпатського округу) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора та заперечував проти вимог апеляційної скарги відповідача, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник позивача-2 (Яремчанської міської ради) в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.12 ст.270 ГПК України).

Оскільки явка представника позивача-2 в судове засідання не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача-1 і відповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Положення про Карпатський національний природний парк, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №99 від 31.08.2020, Карпатський національний природний парк (далі - Парк) створений відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1980 №376, є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Відповідно до матеріалів Проекту організації території загальна площа парку складає 50 495 га, у тому числі 38 322 га земель, які передано Парку у постійне користування та 12 173 га земель, що включені до його складу без вилучення у землекористувачів. Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Парк є постійним лісокористувачем і здійснює ведення лісового господарства.

Відповідно до структури Парку до його складу входить Ямнянське природоохоронне науково-дослідне відділення (далі - Ямнянське ПНДВ).

Згідно з планом лісонасаджень Ямнянське ПНДВ поділено на квартали та виділи.

Згідно з таксаційним описом, поквартальними сумами площ та загальних запасів насадження Ямнянського ПНДВ від 2003 року в Ямнянському ПНДВ виділено квартал 12 виділ 7 площею 4,0 га, що належить до зони регульованої рекреації, в якому визначено такий склад насаджень: 10ЯЛЕ+БКЛ+ЯВ, де ЯЛЕ ялина європейська (смерека), БКЛ бук європейський, ЯВ клен (явір).

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2022 року відповідач у кварталі 12 виділі 7 площею 4,0 га Ямнянського ПНДВ проводив вибіркову санітарну рубку.

Так, згідно з повідомленням про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень від 28 травня 2022 року у кварталі 12 виділі 7 площею 4,0 га Ямнянського ПНДВ за результатами лісопатологічного обстеження виявлено відмирання та всихання дерев, опадання хвої, відсутність кори на стовбурі та інші ознаки, не характерні для нормального стану дерев. Також зроблено висновок, що на зазначеній ділянці необхідно провести заходи з поліпшення санітарного стану лісів.

31 травня 2022 року Ямнянське ПНДВ склало Парку нумераційну відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки, в якій пронумеровано 14 дерев породи смерека сухостійної з товщиною стовбурів 72 см, 76 см, 28 см, 72 см, 48 см, 52 см, 52 см, 52 см, 60 см, 48 см, 52 см, 64 см, 52 см, 36 см. У вказаній відомості містяться додаткові відмітки щодо 19 дерев, проте не вказана ступінь товщини стовбура, напис в дужках "19 дерев разом" не відповідає іншій інформації про нумерацію саме 14 дерев.

15 червня 2022 року лісничий Ямнянського лісництва Попович П.В. провів матеріально-грошову оцінку №105У лісосіки на території кварталу 12 виділу 7 площею 4.0 га і визначив систему рубок рубку формування і оздоровлення лісів, вид рубки вибіркова санітарна, об`єм дров`яної деревини 49 мі.

27 червня 2022 року згідно з актом рекогносцирувального лісопатологічного обстеження насаджень на предмет доцільності призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2022 рік по Парку проведено вказане обстеження і встановлено необхідність проведення вибіркових санітарних рубок у кварталі 12 виділ 7 площею 4.0 га Ямнянського ПНДВ Карпатського НПП, склад пошкоджених насаджень (сухостій, короїд).

Вказане обстеження проведено за участі начальника управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА - Пліхтяка А.Д., заступника начальника управління - начальника відділу дозвільної діяльності управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА - Гуменюка О.М., начальника відділу охорони і захисту лісу Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства - Поціховича Р.І., провідного інженера-лісопатолога ДСЛП "Івано-Франківськлісозахист" - Гладиша С.М., представників Карпатського НПП та інших осіб.

Аналогічні дані зазначені в переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів Карпатського НПП на 2022 рік, який погоджено директором державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Івано-Франківськлісозахист", начальником управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА та начальником Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

30 червня 2022 року на засіданні науково-технічної ради Карпатського НПП погоджено проведення рубок формування та оздоровлення лісів, інших рубок у 2022 році, зокрема у кварталі 12 виділі 7 площею 4.0 га Ямнянського ПНДВ, ліміт використання деревини 49 мі.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України затвердило ліміт №339/2022 від 24.10.2022 на використання природних ресурсів у межах Карпатського НПП на 2022 рік, яким встановило ліміт на заготівлю деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів/вибіркова санітарна рубка у кварталі 12 виділі 7 площею 4.0 га Ямнянського ПНДВ обсягом використання 49 мі.

23 листопада 2022 року Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА видало Карпатському НПП дозвіл №12 на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, зокрема на заготівлю деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів/вибіркова санітарна рубка у кварталі 12 виділ 7 площею 4.0 га Ямнянського ПНДВ обсягом використання 49 мі, строк використання до 31 грудня 2022 року.

Для проведення вказаної рубки відповідач 01 грудня 2022 року виписав лісорубний квиток №21 (серія 02 ЛКБ №319676) із зазначенням об`єму деревини 49 мі.

Відповідно до акту огляду заготовленої деревини від 30 січня 2023 року згідно з вказаним лісорубним квитком фактично заготовлено 49 мі дров`яної деревини, рубка розпочата 06 грудня та завершена 13 грудня 2022 року.

Також складено звіт про використання лісопродукції по Ямнянському ПНДВ за грудень 2022 року, в якому відображено заготовлю 49 мі дров`яної деревини у кварталі 12 виділ 7 Ямнянського ПНДВ.

Згідно з актом огляду місць рубки Ямнянського ПНДВ, складеним за участю начальника Ямнянського ПНДВ Поповича П.В., порушення "Санітарних правил в лісах України" не виявлено.

Поряд з тим, судом встановлено, що 12 квітня 2023 року під час розслідування кримінального провадження №62023140150000034 (№12022091110000139 після об`єднання в одне провадження згідно з постановою Івано-Франківської обласної прокуратури від 08.09.2023) слідчим П`ятого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові О.Слобода проведено огляд лісових насаджень Ямнянського ПНДВ (квартал 12 виділ 7) у присутності начальника Ямнянського ПНДВ Поповича П.В., інспектора з охорони природи Ямнянського ПНДВ Куртяка В.С., провідного інспектора інженера відділу охорони природно-заповідного фонду Карпатського НПП Калинчука І.Б., яким відповідно до ст.ст.11, 13, 15, 223, 237 КПК України, було роз`яснено права та обов`язки.

Огляд проводився за участю спеціаліста державного інспектора Державної екологічної інспекції Карпатського округу Перебойчука В.С., якому було роз`яснено права та обов`язки відповідно до ч.ч.4, 5 ст.71 КПК України.

За результатами огляду виявлено:

- 3 пні сироростучого дерева породи бук діаметрами 57 см, 17 см , 41 см (на пні діаметром 41 см виявлено тавро із позначкою "К";

- 1 пень сироростучого дерева породи явір діаметром 55 см;

- 21 пень сухостійного дерева породи смерека діаметрами 53 см , 60 см , 73 см, 60 см, 42 см, 56 см, 50 см, 52 см, 38 см, 24 см, 64 см, 60 см, 60 см, 62 см, 85 см, 56 см, 59 см, 65 см, 50 см, 73 см, 73 см;

- 4 пні сироростучого дерева породи смерека діаметрами 87 см, 84 см, 74 см, 65 см, 28 см;

- 1 пень сироростучого дерева породи ялиця діаметром 28 см.

Під час огляду застосовувалася мірна стрічка довжиною 5 м. Огляд проводився в похмуру погоду, з опадами, температура повітря + 3°С. В лісовому масиві був наявний сніговий покрив, в деяких місцях він сягав 10-15 см.

Наведені обставини відображені в протоколі огляду від 12 квітня 2023 року, який підписаний усіма учасниками огляду без зауважень. Поряд з тим, у протоколі зазначено, що огляд фіксувався за допомогою камери марки "Canon Legria HRF806" на цифровий носій 32Eb.

Судом встановлено, що за допомогою камери зафіксовано не весь огляд, а тільки його частину. Дослідженням вказаного відеозапису підтверджено ряд наведених в протоколі обставин, зокрема склад учасників огляду, роз`яснення їм прав, повідомлення про використання мірної стрічки, погодні умови, виявлення пнів, зокрема одного пня із тавром "К", здійснення замірів. Діаметр пня дерева у корі визначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра, що відповідає п.3 примітки до додатку №1 постанови КМУ №575 від 10.05.2022.

Крім цього, судом встановлено, що в ході наведеного вище досудового розслідування згідно з постановою слідчого від 10 квітня 2023 року залучено працівника Державної екологічної інспекції Карпатського округу для проведення огляду місця події та здійснення розрахунку шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Так, залучений в якості спеціаліста, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Карпатського округу Перебойчук В.С. відповідно до протоколу огляду від 12 квітня 2023 року здійснив розрахунок шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, і визначив її розмір в сумі 5 112 835,95 грн, а саме: за 3 пні сироростучого дерева породи бук діаметром 57 см, 17 см, 41 см 426 730,62 грн, за 1 пень сироростучого дерева породи явір діаметром 55 см 245 629,32 грн, за 21 пень сухостійного дерева породи ялина діаметром 53 см, 60 см, 73 см, 60 см, 42 см, 56 см, 50 см, 52 см, 38 см, 24 см, 64 см, 60 см, 60 см, 62 см, 85 см, 56 см, 59 см, 65 см, 50 см, 73 см, 73 см 2 780 230, 95 грн, за 5 пнів сироростучого дерева породи ялиця діаметром 87 см, 84 см, 74 см, 65 см, 28 см, 28 см 1 660 254,06 грн.

Згідно з висновком експерта Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №1523/23-28 від 26 вересня 2023 року за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи за №62023140150000034, розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев різних поряд та діаметрів на території виділу №7 кварталу №12 Ямнянського ПНДВ Карпатського НПП, становить 5 112 835,95 грн.

Вказана експертиза проводилася в межах кримінального провадження №62023140150000034 від 14 лютого 2023 року.

Щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Карпатського округу та Яремчанської міської ради:

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Звертаючись з цим позовом до суду, прокурор зазначає, що порушення інтересів держави в цьому випадку полягає в заподіянні шкоди державі, внаслідок незаконної рубки дерев.

Поряд з тим, прокурор визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме: Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, як уповноважений орган на звернення до суду щодо відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, та Яремчанську міську раду, яка представляє Яремчанську територіальну громаду, на території якої відбулося порушення, та до місцевого бюджету якої підлягає стягненню шкода. Разом з тим, прокурор зазначив, що вказані органи належним чином не здійснювали захист інтересів держави шляхом вчинення певних дій, зокрема і звернення до суду з позовом про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 5 112 835,95 грн.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені можливі порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звертався до позивачів та повідомляв їх про виявлені порушення, зокрема: Державну екологічну інспекцію Карпатського округу листами за вих.№12-41вих-24 від 25 січня 2024 року, вих.№12-78вих-24 від 12 лютого 2024 року; Яремчанську міську раду листами за вих.№12-40вих-24 від 25 січня 2024 року та вих.№12-79вих-24 від 12 лютого 2024 року. Однак, у відповідях на такі листи вказані органи повідомили, що ними не вчинялися дії, спрямовані на відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки дерев. Поряд з тим, Державна екологічна інспекція Карпатського округу повідомила, що протягом 2022-2023 років та станом на 01.02.2024 року не проводилися заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Карпатським національним природним парком, а відповідний позов про відшкодування шкоди подається прокурором відповідно до вимог законодавства.

Вказане свідчить про те, що позивачі були обізнані про виявлені прокурором порушення, однак не вчинили заходів, спрямованих на захист інтересів держави, не зверталися до суду з відповідним позовом з метою стягнення шкоди, а прокурор обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 ЗУ «Про прокуратуру», для звернення до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Карпатського округу та Яремчанської міської ради, з огляду на що, судом першої інстанції правомірно прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено спір по суті.

Щодо суті спору:

Згідно з ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди.

У статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду; шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди; вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).

У цій справі спір стосується відшкодування державі шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев.

Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно з ст.16 та ч.1 ст.17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Як передбачено частиною 1 статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Пунктом 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007 №761 встановлено, що лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу. В додатку №1 до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів наведено форму бланку лісорубного квитка, де вказується маса відповідних категорій деревини з точністю до 1 мі, водночас не передбачено зазначення кількості дерев віднесених до рубки.

За приписами п.1 ч.2 ст.19, ч.ч.1, 5 ст.86 та ст.90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Відповідно до п.5 ст.64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно з п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть, зокрема, особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв`язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

Судом встановлено, що відповідач є постійним лісокористувачем, тому, з урахуванням приписів статті 19 Лісового кодексу України, зобов`язаний забезпечувати охорону та захист лісів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладається на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Оскільки, при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Зважаючи на подані відповідачем докази, колегія суддів зазначає:

У відповідності до ч.1 ст.84 Лісового кодексу України з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей постійні лісокористувачі здійснюють лісогосподарські заходи, зокрема санітарні рубки.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а саме проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів (ч.15 ст.91 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України").

За приписами п.4 Санітарних правил в лісах України для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи як вибіркові санітарні рубки. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу. Складений постійним лісокористувачем перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів погоджується відповідним територіальним органом Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду погоджується також обласною держадміністрацією).

В силу ч.1 ст.69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (п.2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007 №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів").

У п.26 Санітарних правил в лісах України визначено, що під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.

Слід зазначити, що пунктом 4.2 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, затверджених наказом Державного агентства лісових ресурсів України 21.01.2013 №9, передбачено, що одночасно з відбором дерев у рубку проводиться клеймування цих дерев біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м.

Разом з тим, як встановлено судом із відеозапису, який проводився під час огляду, такий огляд здійснювався в складних погодних умовах; учасники огляду пересувались у гірській місцевості; місця огляду були важкодоступні (дощ, сніг, багнюка, слизько); сніговий покрив не дозволяв дослідити основу пнів і встановити наявність тавр; сніговий покрив біля пнів не розчищався і наявність чи відсутність клейм біля шийки кореня не встановлювалося. Огляд проводився в похмуру погоду, з опадами, температура повітря + 3°С. В лісовому масиві був наявний сніговий покрив, в деяких місцях він сягав 10-15 см. Це підтверджується як відеозаписом, так і вказаним протоколом огляду, в якому не вказано, що на всіх пнях були відсутні клейма біля шийки кореня. Відсутність в протоколі огляду вказівки про дослідження та встановлення вказаних обставин свідчить про те, що такі дії не вчинялись, а не про відсутність вказаних клейм. Судом встановлено, що під час проведення огляду та після нього не з`ясовувались обставини щодо наявності у відповідача дозвільної документації на рубку дерев і не виявлялись дерева, які були зрубані в установленому порядку, а розмови учасників огляду, зафіксовані на відеозаписі, свідчать про те, що виявлялись всі пні дерев і фіксувались їх характеристики.

З огляду на наведене, місцевим господарським судом правомірно встановлено, що під час проведення огляду наявність клеймування дерев біля шийки кореня не встановлювалась внаслідок наявності снігового покриву, тобто не було ідентифіковано відведених для зазначеної вище санітарної рубки дерев, з огляду на що, прокурором не доведено, що всі вказані в протоколі огляду дерева вирубані незаконно. Натомість відповідачем доведено протилежне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач на підставі передбаченої законодавством дозвільної документації у грудні 2022 року здійснив вибіркову санітарну рубку в кварталі 12 виділі 7 Ямнянського ПНДВ 14-ти сухостійних дерев породи смерека з товщиною стовбурів 72 см, 76 см, 28 см, 72 см, 48 см, 52 см, 52 см, 52 см, 60 см, 48 см, 52 см, 64 см, 52 см, 36 см із заготівлею 49 мі дров`яної деревини.

Подані відповідачем докази в сукупності свідчать про те, що в кварталі 12 виділі 7 Ямнянського ПНДВ було здійснено вибіркову санітарну рубку 14-ти сухостійних дерев породи смерека, із заготівлею 49 мі дров`яної деревини, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати таку рубку (14-ти сухостійних дерев) незаконною.

Поряд з тим, судом на підставі даних нумераційної відомості дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки від 31 травня 2022 року виключено з переліку виявлених пнів сухостійні смереки в кількості 14 шт. За найбільшим співпадінням даних нумераційної відомості з вказаних в розрахунку шкоди дерев породи ялина (сухостійна), здійсненому державним інспектором з ОНПС Карпатського округу, виключено: 1 дерево діаметром 28 см (п.10), 1 дерево діаметром 36 см (п.9), 2 дерева діаметром 48 см (п.7, 19), 5 дерев діаметром 52 см (п.1, 6, 8, 16, 17), 1 дерево діаметром 60 см (п.2), 1 дерево діаметром 64 см (п.18), 2 дерева діаметром 72 см (п.3, 20), 1 дерево діаметром 76 см (п.21), що відповідає нарахуванням у п.п.1, 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10, 16, 17, 18, 19, 20, 21 на загальну суму 1 761 392,13 грн (116 104,86 грн + 139 589,16 грн + 183 202,86 грн +126 169,56 грн + 106 040,16 грн + 112 749,96 грн + 62 964,51 грн + 23 357,70 грн + 126 169,56 грн + 136 234,26 грн + 156 363,66 грн + 106 040,16 грн + 183 202,86 грн +183 202,86 грн).

Одночасно судом встановлено, що решта дерев не були призначені у рубку, а тому зрубані незаконно, про що свідчать: 3 пні сироростучого дерева породи бук діаметром 57 см, 17 см , 41 см, 1 пень сироростучого дерева породи явір діаметром 55 см, 7 пнів сухостійного дерева породи смерека діаметром 60 см, 42 см, 64 см, 60 см, 60 см, 62 см, 85 см, 4 пні сироростучого дерева породи смерека діаметром 87 см, 84 см, 74 см, 65 см, 28 см, 1 пень сироростучого дерева породи ялиця діаметром 28 см.

Відтак, загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: незаконної рубки дерев, становить 3 351 443,82 грн.

Розмір заподіяної шкоди розраховано позивачем з урахуванням діаметру пнів відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, затверджених постановою КМУ №575 від 10.05.2022 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд".

Слід звернути увагу, що помилкове віднесення 4-ох сироростучих дерев смереки із діаметрами пнів 87 см, 84 см, 74 см, 65 см, які зафіксовані у протоколі огляду від 12.04.2023 року, до деревної породи ялиця, є опискою та по суті не впливає на проведення розрахунку шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, оскільки у відповідності до вказаної вище постанови КМУ, розрахунок розміру шкоди проводиться відповідно до проведених замірів діаметра дерева у корі біля шийки кореня (пня), не ставлячи в залежність від породи зрубаного дерева. Заміри пнів зрубаних дерев проводились у відповідності до п.3 примітки до додатку №1 постанови Кабінету Міністрів України №575 від 10.05.2022 року «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», - діаметр пня дерева у корі зазначається як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра.

Допущення технічної описки у постанові про залучення спеціаліста від 09.09.2023 року щодо назви породи незаконно зрізаного сироростучого дерева, технічної описки у назві кварталу, виділу природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського НПП, яка відповідно і відображена у розрахунку розміру шкоди проведеної Інспекцією, не впливає на правильність проведення розрахунку на основі затверджених постановою Кабінету Міністрів України №575 від 10.05.2022 року спеціальних такс та не спростовує наявність шкоди, заподіяної незаконною рубкою дерев. Разом з тим, судом встановлено, що саме сироростучі дерева жодної із порід: чи то ялини, чи то ялиці, не були відведені до рубки Карпатським НПП, яким проводилася вибіркова санітарна рубка сухостійних дерев у кварталі 12 виділі 7 Ямнянського ПНДВ.

Наявні у матеріалах справи документи, у яких допущено такі описки, узгоджуються між собою і зміст документів дозволяє достовірно встановити, яких саме обставин вони стосуються.

Разом з тим, місцевий господарський суд правильно відхилив доводи відповідача, зокрема щодо участі у кримінальному провадженні спеціаліста. Наведене відповідає приписам ст.71 КПК України. Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що постановою КМУ №303 від 13 березня 2022 року припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 Про введення воєнного стану в Україні, а згідно підпункту 17 пункту 2 Розділу ІІІ Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу від 20.02.2023 року №38, Інспекція, для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, здійснювати розрахунок розміру шкоди, збитків і втрат, завданих навколишньому природному середовищу та природним ресурсам держави з питань, що належать до її компетенції, внаслідок виникнення аварій, надзвичайних ситуацій, військової агресії, військових, терористичних або інших злочинних дій, у тому числі з початку дії правового режиму воєнного стану.

Відтак, право здійснювати розрахунок розміру шкоди заподіяної державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, в тому числі внаслідок злочинних дій входить до повноважень Державної екологічної інспекції Карпатського округу, як органу, на який державою покладено функцію контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

З огляду на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не забезпечив охорону та захист лісу від незаконної рубки дерев, а також доведення належними та допустимими доказами заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної рубки дерев, на загальну суму 3 351 443,82 грн.

Статтею 47 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що частина грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди, а відтак до фондів органів місцевого самоврядування, в адміністративних межах яких розташовані земельні ділянки, де здійснювались незаконні поруби лісових ресурсів.

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №43 від 29.01.2013, завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок на тій адміністративній території, на якій скоєно правопорушення (для подальшого розподілу коштів між державним, обласним та місцевим бюджетами).

Оскільки факти незаконної порубки деревини виявлені на території кварталу 12 виділу 7 Ямнянського ПНДВ на території с. Микуличин, яке входить в Яремчанську територіальну громаду, то заподіяна шкода підлягає стягненню на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Яремчанської міської територіальної громади.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, зважаючи на доведеність прокурором факту порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо охорони та збереження лісу, а також спростування відповідачем належними та допустимими доказами факту незаконної рубки частини дерев, пні яких виявлені та зафіксовані у протоколі огляду від 12 квітня 2023 року, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 3 351 443,82 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, та відмову в задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення 1 761 392,13 грн шкоди.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційних скарг без задоволення.

Доводи скаржників про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржників.

Керуючись ст.ст.236, 265, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2024 року у справі №909/131/24 залишити без змін, а апеляційні скарги Івано-Франківської обласної прокуратури та Карпатського національного природного парку без задоволення.

Матеріали справи №909/131/24 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 17 грудня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.