Постанова

від 16.12.2024 по справі 910/5296/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Справа№ 910/5296/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Мицько Н.М. - адвокат, посвідчення № 5320;

від відповідача: Жуков Д.О. - адвокат, посвідчення № 1244;

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 (повний текст - 17.10.2024)

у справі № 910/5296/24 (суддя - Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР "ТЕХНОПОЛІС"

до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш"

про стягнення 5 503 365,28 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно- технологічний центр "ТЕХНОПОЛІС" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" (надалі - відповідач) про стягнення 5 503 365,28 грн. інфляційних донарахувань та донарахувань в зв`язку зі збільшенням валютного курсу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови договору поставки № 20/05/54 від 18.05.2022, укладеного між позивачем та відповідачем у частині своєчасної оплати авансового платежу, в зв`язку з чим позивачем нараховані втрати від інфляції за ст. 625 ЦК України в розмірі 10556,21 грн., а також за умовами договору відповідач мав відшкодувати інфляційне та курсове збільшення від вартості товару в разі, якщо воно перевищуватиме на дату оплати товару більше 10%, чого він не зробив.

2.Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 закрито провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 959 923,16 грн та штрафу у сумі 664 577,31 грн. Позов у частині стягнення валютного (курсового) застереження та інфляційного застереження задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР "ТЕХНОПОЛІС" 3 343 440 грн 15 коп валютного (курсового) застереження, 510 920 грн 33 коп інфляційного застереження та 57 815 грн 41 коп витрат зі сплати судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Частково не погодившись з ухваленим рішенням, Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" 31.10.2024 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти дану апеляційну скаргу на рішення Господарського міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/5296/24 до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/5296/24 в частині стягнення 3 343 440,15 грн валютного (курсового) застереження та 510 920,33 грн інфляційного застереження, та ухвалити нове рішення, в цій частині, яким у позовних вимогах відмовити в повному обсязі. Судові витрати по справі покласти на позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 було, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/5296/24, розгляд якої призначено на 03.12.2024.

19.11.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у даній справі, який було прийнято судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України.

У судовому засіданні 03.12.2024 було оголошено перерву до 16.12.2024.

У судове засідання 16.12.2024 з`явились представники обох сторін. Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3 343 440,15 грн валютного (курсового) застереження та 510 920,33 грн інфляційного застереження - скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові в цій частині. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянт зазначив, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки, на його думку, воно було ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин справи, обґрунтовуючи це наступним.

Так, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до наступного.

Скаржник вважає, що судом не відображено в рішенні всієї процедури проходження вхідного контролю, а саме те, що: 08.09.2023 було складено акт №133-23 вхідного контролю (ВК-2) та підписано акт виконаних робіт. А тільки зазначено про те, що 10.08.2023 було складено акт №192-23 вхідного контролю (ВК-1) та ярлик на придатну продукцію №192-23. У зв`язку з чим, в оскаржуваному рішенні суд помилково ототожнив процедуру проходження вхідного контролю з складанням ярлика на придатну продукцію. Окрім цього, апелянт вважає, що судом помилково вказано дату складення акту виконаних робіт - 09.08.2023, а не 08.09.20223 як то вказано в самому акті виконаних робіт.

Також апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не враховано висновку ВС КГС викладеного у постанові від 13.10.2021 у справі №910/20141/20, що призвело до порушення ч.4 ст.236 ГПК України та невірного застосування норми матеріального права (ч.3 ст.632 ЦК України), а відтак - ухвалення незаконного рішення суду.

А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) - скасувати, відмовивши в задоволенні позову.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, зазначив, що скаржник невірно тлумачить фактичні обставини справи (спору), через що його посилання є помилковими, а сам він посилається на норми матеріального права, які не підлягають застосуванню та на нерелевантну судову практику.

Так, позивач вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що листами від 14.08.2023 №0258 та від 25.08.2023 №0269 позивач звернувся до скаржника з пропозицією про зміну вартості товару у зв`язку із застосуванням курсової різниці та інфляційного застереження. У відповідь на вказані пропозиції скаржник запропонував розглянути вказані пропозиції вже після завершення приймання продукції за якістю.

08.09.2023 було завершено процедуру вхідного контролю, про що було складено акт. При цьому, незважаючи на свою ж відповідь, після завершення приймання продукції за якістю скаржник не вчинив жодних дій на виконання взятих на себе зобов`язань.

За доводами позивача, останній добросовісно тричі звертався до скаржника з пропозиціями укласти додаткову угоду у зв`язку зі змінами курсу та інфляційними коливаннями, однак, саме скаржник ухилявся від зазначеного, вигадуючи щоразу нові причини та маючи остаточний намір послатися на ч. 3 ст. 632 ЦК України та ухилитися від доплат. Отже, за доводами сторони, саме скаржник діяв недобросовісно. За таких обставин суд вірно встановив, що сторони передбачили можливість коригування ціни товару у гривні, позивач намагався реалізувати зазначене, однак, скаржник недобросовісно ухилився від взятого на себе обов`язку.

А тому позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити через необґрунтованість.

6. Встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції обставини, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР "ТЕХНОПОЛІС" (постачальник) та відокремленим підрозділом «АТОМЕНЕРГОМАШ» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ», який в подальшому було перетворено у філію «ВП «Атоменергомаш» (покупець), укладено договір поставки №20/05/54.

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов`язувався поставити в передбачені даним договором строки покупцю продукцію вартістю 18 798 670,00 грн. разом з ПДВ. В пункті 3.1. договору сторони встановили, що загальна ціна договору складає 18 798 670,00 грн, в т.ч. ПДВ за ставкою 20%.

Відповідно до п.3.3.2. договору ціна договору може бути змінена у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін. У разі, якщо з моменту укладення цього договору сумарний індекс споживчих цін становить більше ніж 10%. Постачальник має право звернутися до покупця з письмовою пропозицією про відповідне збільшення ціни договору в частині вартості продукції, строк постачання якої не настав. Покупець зобов`язаний розглянути пропозицію постачальника та протягом 30 днів після її отримання повідомити постачальника про результати її розгляду. У разі недосягнення сторонами згоди про зміну умов договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Зміна ціни оформлюється шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно п.3.3.4. договору ціна договору може бути змінена у разі зміни курсу іноземної валюти євро відносно курсу гривні, встановленого НБУ, більш ніж на 10% в сторону збільшення після укладання договору у разі, якщо під час виробництва продукції використовуються матеріали, та/або комплектуючі, та/або сировина іноземного виробництва. У разі зростання курсу іноземної валюти постачальник має право звернутись до покупця з пропозицією про пропорційне збільшення ціни продукції залежно від питомої ваги імпортної складової в ціні продукції. В указаній пропозиції постачальник зобов`язаний зазначити розмір імпортної складової в ціні продукції (у відсотках) та навести обґрунтування відповідних змін. Відповідальність за достовірність вказаної інформації несе постачальник. Покупець зобов`язаний розглянути пропозицію постачальника та протягом 30 днів після її отримання повідомити постачальника про результати її розгляду. У разі недосягнення сторонами згоди про зміну умов договору: а) заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; б) покупець має право відмовитися від договору в односторонньому порядку шляхом направлення постачальнику письмового повідомлення. В цьому випадку договір є розірваним з моменту отримання постачальником письмового повідомлення покупця про відмову від договору, а у разі неотримання постачальником вказаного повідомлення, направленого за його місцезнаходженням через 30 днів після його відправлення поштою; в) сторони можуть розірвати договір за угодою сторін. Зміна ціни оформлюється шляхом укладення додаткової угоди. У разі, якщо надані постачальником інформація та документи щодо питомої ваги імпортної складової у ціні продукції та рівня зростання її вартості виявиться недостовірною або будуть в установленому порядку визнані такими уповноваженими контролюючими, наглядовими або правоохоронними органами, покупець має право в односторонньому порядку відповідно зменшити ціну продукції, а якщо вона вже оплачена вимагати від постачальника повернення різниці між ціною, визначеною (збільшеною) в установленому цим пунктом порядку, та ціною, передбаченою п. 1.1. договору, а постачальник зобов`язаний повернути покупцю відповідну суму грошових коштів протягом 10 днів після отримання вимоги покупця шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок. У разі, якщо після збільшення ціни продукції відповідно до цього пункту договору відбулося падіння курсу іноземної валюти євро відносно курсу гривні, встановленої НБУ, покупець має право здійснити відповідне коригування ціни продукції в бік її зменшення, для чого направляє постачальнику відповідну додаткову угоду про зменшення ціни. Постачальник зобов`язаний підписати вказану додаткову угоду та протягом 20 днів повернути один її примірник покупцю. У разі невиконання постачальником вказаного обов`язку, покупець має право в односторонньому порядку здійснити оплату продукції за ціною, вказаною у направленому постачальнику проекті додаткової угоди про зменшення ціни.

Пунктом 4.1. договору сторони передбачили, що покупець здійснює попередню оплату (аванс) у розмірі 30% від вартості договору, що становить 5 639 601,00 грн. протягом 30 календарних днів з дати укладання цього договору, але не раніше надання постачальником забезпечення попередньої оплати (авансу) згідно з пунктом 4.2. не пізніше 01.06.2022.

Відповідно до п. 4.2. договору постачальник надає покупцю забезпечення повернення попередньої оплати (авансу) в розмірі суми попередньої оплати (авансу) у вигляді страхової гарантії, виданою страховою компанією, яка пройшла відбір у ДП «НАЕК «Енергоатом» у встановленому порядку. Разом з гарантійним документом постачальник надає покупцю завірену підписом уповноваженої особи постачальника копію договору страхової гарантії та документів, що підтверджують оплату на його виконання. Під датою отримання авансового платежу слід розуміти дату надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі згідно з п.4.1. цього договору.

Згідно з п. 4.3. договору залишок оплати поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі, протягом 120 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатами якого встановлено її належну якість (зокрема проходження вхідного контролю за прийнятою у покупця процедурою).

В подальшому до договору було укладено додаткові угоди, зокрема ДУ № 2 від 09.06.2023, якою сторони погодили граничний строк поставки товару - 31.08.2023, умови оплати залишилися незмінними.

26.05.2022 позивач уклав договір страхування з АТ «Європейський страховий альянс» та отримав страхову гарантію (сертифікат) № 1085182.

10.06.2022 вказана гарантія була направлена відповідачу шляхом направлення електронного листа на адресу отримувачів comodo20102012@gmail.com та a.shevelov@technopolice.com.ua.

03.08.2022 відповідачем здійснено авансування вартості продукції в розмірі 30% в розмірі 5 639 601,00 грн.

27.07.2023 ТОВ «ІТЦ Технополіс» поставило продукцію, про що між сторонами було складено видаткову накладу №РН-1182.

Також, як вбачається з матеріалів справи 10.08.2023 було складено акт №192-23 про те, що продукція пройшла вхідний контроль, про що було складено ярлик на придатну продукцію №192-23 від 07.08.2023 (т. 1, а.с. 97). Зазначені обставини не спростовані на стадії апеляційного перегляду.

08.09.2023 комісією відповідача у складі 11 осіб було підписано акт виконаних робіт, яким підтверджено, що поставлене обладнання є належної якості, роботи виконані у повному обсязі, претензій до обладнання та робіт сторони не мають (т. 1, а.с. 27).

Також 08.09.2023 було складено акт № 133-23 вхідного контролю (ВК 2) продукції.

За умовами п. 4.3. договору залишок оплати поставленої продукції здійснюється шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача, зазначений у даному договорі, протягом 120 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатом якого встановлено її належну якість (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у відповідача процедурою).

Відповідач сплатив позивачу 19.09.2023 - 3400647,56 грн, 26.09.2023 - 3554823,57 грн., 03.10.2023 - 2193178,17 грн. та 4010419,70 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 19.09.2023 №3580, 26.09.2023 №3667, 03.10.2023 №3718, 03.10.2023 №3719.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 2).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За умовами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Щодо валютної складової у вартості продукції за договором поставки № 20/05/54 від 18.05.2022, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника як безпідставні. Як вже зазначалось, згідно з п. 3.3. договору ціна договору може бути змінена у разі: п. 3.3.2. зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін. У разі, якщо з моменту укладення цього договору сумарний індекс споживчих цін становить більше ніж 10 %, постачальник має право звернутися до покупця з письмовою пропозицією про відповідне збільшення ціни договору в частині вартості продукції, строк постачання якої не настав.

Пунктом п. 3.3.4. сторони погодили, що зміни курсу іноземної валюти євро відносно курсу гривні, встановленого НБУ, більш ніж на 10 % в сторону збільшення після укладення договору - у разі, якщо під час виробництва продукції використовуються матеріали, та/або комплектуючі, та/або сировина іноземного виробництва. У разі зростання курсу іноземної валюти Постачальник має право звернутися до покупця з пропозицією про пропорційне збільшення ціни продукції залежно від питомої ваги імпортної складової у ціні продукції.

Суд апеляційної інстанції враховує доводи позивача, що між сторонами відбувалось листування. Так,, ТОВ «ІТЦ «Технополіс» відповідно до п.п.3.3.2, 3.3.4 договору поставки №20/05/54 від 18.05.2022 зверталося до ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» з пропозицією про пропорційне збільшення ціни у зв`язку зі зростанням інфляційних процесів та курсу Євро більше ніж на 10%, у відповідь на вказану пропозицію ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» зазначив, що розгляд її буде здійснено після завершення приймання покупцем продукції за якістю, а в наступному листі - в розгляді пропозиції відповідач відмовився. (листи від 14.08.2023 № 0258, від 25.08.2023 № 0269, від 08.09.2023 № 3673/06-2, від 27.11.2023 №5165/06 додано до матеріалів справи). Викладене свідчить про суперечливу поведінку сторони в розумінні ст. 3, 7 ЦК України.

Так, з метою виконання договору, позивач 26.09.2022 уклав зовнішньо-економічний контракт № 09-06 із заводом - виробником верстату фірмою «ЕМКО ГмбХ» (Австрія). Згідно п. 2.3. контракту та специфікації № 1 до нього вартість верстата складає 242632,75 євро.

Вказане обладнання та послуги були оплачені та імпортовані в Україну згідно митних декларацій та платіжних інструкцій, що містяться в матеріалах справи.

Водночас, в матеріалах справи міститься висновок експерта від 24.05.2024 № 1/2024, складений судовим експертом Гапоновим О.Ю. за результатом проведення судової економічної експертизи на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЦ ТЕХНОПОЛС». Висновок експерта підготовлено для подання до суду для справи №910/5296/24 (судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність).

У висновку експерта визначено, що імпортна складова продукції за договором становить 11 476 583,24 грн. та складає 73,26% від вартості продукції, українська складова - 26,74%.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що уклавши договір поставки, що входить до предмету спору, відповідач взяв на себе низку зобов`язань: оплатити вартість товару у повному обсязі, своєчасно здійснювати платежі за договором; здійснити доплату у разі збільшення інфляції на момент оплати більше ніж на 10% з моменту укладення договору, здійснити доплату у разі збільшення курсу євро на момент оплати більше ніж на 10% з моменту укладення договору.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційна скарга не містить доводів в частині незгоди із здійсненим розрахунком, контррозрахунок відповідач не надавав. Водночас, в судовому засіданні 16.12.2024 адвокат відповідача не спростував обставини, що допущена судом першої інстанції описка в даті складення акту № 192-23 не впливає на порядок розрахунку валютного (курсового) застереження та інфляційного застереження. А тому мотиви скаржника в цій частині про допущену описку не впливають на суть правильно ухваленого рішення судом першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про неврахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду в постанові від 13.10.2021 у справі № 910/20141/20, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, в межах справи № 910/20141/20 розглядались вимоги ТОВ "Люкс Країна" до Міністерства оборони України про внесення змін до договору. Разом з цим, в у даній справі обставини внесення змін до договору не досліджувались, оскільки таких вимог позивачем не заявлялись. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що враховує доводи позивача про нерелевантність наведених правових висновків та неможливість їх застосування при розгляді даної справи. А тому доводи скаржника відхиляються судом апеляційної інстанції як підстава для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог (в оскаржуваній частині) у даній справі. Інші доводи апелянта фактично направлені на переоцінку правильно встановлених судом першої інстанції обставин справи та не спростовують вказаних висновків. А тому відхиляються судом через необґрунтованість. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, про часткову обґрунтованість заявлених до стягнення позивачем позовних вимог (в оскаржуваній частині).

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/5296/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/5296/24 (в оскаржуваній частині) - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи № 910/5296/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.12.2024.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім