Постанова

від 11.11.2024 по справі 904/1749/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024 року м. Дніпро Справа № 904/1749/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Костікова Є.В. (поза межами суду) адвокат;

від відповідача: Борисенко А.Л. (в залі суду) адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ІНТЕЛС-ФІНАНС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 (повний текст рішення складено 05.07.2024, суддя Панна С.П.) у справі № 904/1749/24

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг

до Приватного підприємства "ІНТЕЛС-ФІНАНС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в розмірі 107 887,39 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "ІНТЕЛС-ФІНАНС", в якому просить суд стягнути заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 у розмірі 105 203,46 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 у розмірі 513,55 грн., суму збитків від інфляції у розмірі 581,06 грн. (з січня 2024р. по лютий 2024р.), 3 % річних у розмірі 715,91 грн. (з 02.01.2024р. по 05.04.2024р.) та пені у розмірі 873,41 грн. (з 02.01.2024р. по 05.04.2024р.) та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії та послуги абонентського обслуговування.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024, у даній справі, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Приватного підприємства "ІНТЕЛС-ФІНАНС", 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 59, код ЄДРПОУ 40549632 на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", 50000, м. Кривий Ріг, провулок Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184 заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 у розмірі 105 203,46 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 у розмірі 513,55 грн., суму збитків від інфляції у розмірі 581,06 грн. (з січня 2024р. по лютий 2024р.), 3 % річних у розмірі 715,91 грн. (з 02.01.2024р. по 05.04.2024р.) та пені у розмірі 873,41 грн. (з 02.01.2024р. по 05.04.2024р.) та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", до Центрального апеляційного господарського суду звернулось Приватне підприємство "ІНТЕЛС-ФІНАНС", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 у справі № 904/1749/24, і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог КПТМ Криворіжтепломережа - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-відповідач зазначає, що ним не вживалось будь-яких дій, які б свідчили про бажання укласти договір з позивачем, зокрема відсутня підписана заява-приєднання, сплата рахунків на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» не відбувалась, факт отримання послуг особисто Відповідачем також відсутній, договір не є акцептованим споживачем. Таким чином, при винесенні рішення Суд не прийняв до уваги відсутність всіх з трьох підстав акцептування індивідуального договору зі сторони Відповідача, а також відсутність документо-підверджених фактів акцептування такого договору та навпаки, на підставі відсутності рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-ти денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті - визнав його укладеним;

-суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги Позивача за постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 р. по 31.01.2024 р. у розмірі 105 203,46 грн. на підставі Актів подання теплоносія на будинок та Актів припинення теплоносія на будинок в цілому, а не на підставі обсягів фактично спожитої теплової енергії саме групою приміщень № 63, розташованих за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Олександра Поля (Жовтнева), буд. № 6, що знаходиться у власності Відповідача. Не прийнявши до уваги Акт № б/н від 29 квітня 2013 року за участю представника КПТМ «Криворіжтепломережа» контролера Михайлюка Л.В. та представника ТОВ «ССЛ Консалтінг» код ЄДРПОУ 36162409 (власника Нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2541 від 12.07.2019 р.) заступника директора Соловьової Л.І., який складений про те, що при перевірці споживача було встановлено, що запорна арматура перекрита і опломбована на системі гарячого водопостачання на об`єкти по вул. Жовтнева, 6. Відповідний акт підписаний уповноваженим представником Позивача та є підтвердженням відсутності працездатності системи опалення на об`єкті нерухомості, т. я. згідно Технічної документації на Об`єкт нерухомості вид опалення «водне». Також, згідно Акту обстеження від 03.10.2022, що складений представниками КПТМ «Криворіжтепломережа» Усатенко В.В. та Вяткіним О.В. у присутності представника власника будівлі Сиволап С.Л., було проведено технічний огляд вузла комерційного обліку теплової енергії (теплової мережі), встановленого за адресою: вул. О.Поля 6/63 та складно акт про обстеження приміщення, в якому зазначено, що транзитні стояки відсутні, вузол обліку теплової енергії відсутній. Приміщення, яке є у власності ПП «ІНТЕЛC-ФІНАНС», що знаходиться за адресою: вул. О. Поля 6/63 не опалюється, тобто не отримує послуги. У зв`язку з тим, що послуги з постачання теплової енергії за Договором від 05.11.2021 на об`єкт нерухомості, що знаходиться у власності Відповідача фактично не надавались до приміщення, то і послуги похідні від постачання теплової енергії за цим Договором, також не було отримано. Таким чином, Відповідач доводить до відома суд апеляційної інстанції, що приміщення, яке є у власності ПП «ІНТЕЛC-ФІНАНС», що знаходиться за адресою: вул. О. Поля 6/63 не опалюється та не є приміщенням, що має транзитні стояки, що підтверджується відповідними Актами, що підписані представниками Позивача. Долучені до матеріалів справи Акти включення опалення та припинення подачі теплоносія не підтверджує надання послуг теплопостачання саме відповідачу, у приміщення 63, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Олександра Поля (Жовтнева), буд. № 6, у заявлених позивачем обсягах;

-згідно з ч. 6 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VII, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Виходячи із поняття значення «індивідуального споживача», що є стороною Індивідуального договору, обов`язковою ознакою такого поняття є наявність отримання фізичною або юридичною особою житлово-комунальних послуг, в даному випадку такими послугами є послуги з постачання теплової енергії. Тобто, з метою застосування норм чинного законодавства у сфері комунальних послуг у передбачений спосіб, Відповідач не входить до кола осіб за ознаками поняття «індивідуального споживача», як такий, що не отримує послуги та від імені якого не укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

-законодавчо-врегульовано перелік учасників та сфера дія Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", який чітко визначає що основним критерієм застосування його норм є споживання комунальної послуги, відповідно і застосування методів розподілу обсягів комунальних послуг між споживачами відбувається на таких же підставах; Відповідач - не є споживачем таких комунальних послуг і ніколи не був;

-апелянт вважає помилковим посилання суду першої інстанції на сталу практику Верховного Суду, «що у будь-якому випадку факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі», тому що у суду під час винесення рішення були відсутні докази надання житлово-комунальних послуг Відповідачу, тобто факт надання послуг Відповідачу відсутній;

-група приміщень 63, згідно п. 2 розділу І Методики Розподілу 315 не має доступу до МЗК та не має таких у своєму складі. Таким чином, застосування до Відповідача розрахунку обсягу теплової енергії витраченої на опалення МЗК, що визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі за формулою QМЗК=20,54Гкал*0,10=2,05 Гкал відповідно до Розділ 3.2. Методики є безпідставним по відношенню до всіх періодів нарахування;

-жоден нормативно-правовий акт України не містить норм, які б зобов`язували власників, сплачувати за не спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі вартості послуги, яка могла б бути спожита при користуванні послугою, вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

13.09.2024 від позивача до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить апеляційну скаргу ПП «ІНТЕЛС-ФІНАНС» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 у справі №904/1749/24 залишити без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 у справі №904/1749/24 залишити без змін.

Відзив обґрунтований наступним:

-КПТМ "Криворіжтепломережа" 05.10.2021 року на офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідача не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення про обрання моделі договірних відносин. Враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Олександра Поля, 6, прим. 63 між позивачем та відповідачем є укладеним з 05.11.2021 року;

-Позивач стверджує, що відповідач отримував теплову енергію на опалення місць загального користування будинку, теплову енергію на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення та на загальнобудинкові потреби, так як нежитлове приміщення не відокремлене від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнане для забезпечення опалення вищевказаних будинків, що свідчить про приєднання його до умов Типового договору. Доказів зворотного відповідачем не надано. Викладені обставини, у тому числі, спростовують доводи скаржника про неукладення між позивачем та відповідачем Типового індивідуального договору. При цьому, як було правильно зазначено місцевим господарським судом, необізнаність відповідача із змінами у законодавстві, відмова від підписання заяви про приєднання, не визнання індивідуального договору тощо, не може ставитися у залежність до отримання ним послуги з постачання теплової енергії та відповідних сплат за послуги згідно затверджених тарифів, оскільки за умов не відключення в законодавчий спосіб приміщення відповідача від мереж теплоспоживання (докази відключення від мереж центрального теплопостачання матеріали справи не містять), відповідач фактично отримував послуги з постачання теплової енергії без здійснення оплати за них;

-нежитлове приміщення 63 будинку 6 по вул. Олександра Поля від`єднане від централізованого опалення, а тому нарахування за надані послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу №315 за МЗК, ЗБП. Акт від 2013 року свідчать про відключення гарячого водопостачання на будинок №6. Акт обстеження від 03.10.2022 здійснено щодо наявності транзитного трубопроводу в приміщенні відповідача та відсутності розподільчого приладу обліку. Абзацом 6 пункту 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії №830 від 21.08.2019 передбачено, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу). Нарахування плати передбаченої п.2 Розділу II Методики розподілу №315 за транзити трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення (відповідно до акту обстеження від 03.10.2022 в приміщенні 63 буд. 6 відсутні транзитні трупопроводи), позивач відповідачу не здійснює і в розрахунку заборгованості вона відсутня;

-приміщення № 63 вбудоване в багатоповерховий будинок № 6 по вул. Олександра Поля (Жовтнева) в м. Кривому Розі, в якому надається послуга з постачання теплової енергія, а відповідач є власником вказаного нежитлового приміщення, тому отримує житлово-комунальну послугу у вигляді послуги з постачання теплової енергії на забезпеченням опалення місць загального користування багатоквартирного будинку та загальнобудинкові потреби відповідно до своєї частки (1028 кв.м.);

-щодо обов`язку сплати за послугу з постачання теплової енергії (розподілу) власника нежитлового приміщення, що відокремлені від мереж централізованого опалення, позивач наголошує на п.14 правил №830 від 21.08.2019 та звертає увагу на лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02.08.2023 за №12436/25/10-23, в якому зазначено наступне: «Відповідно до частини шостої статті 10 Закону про комерційний облік обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання. Саме на виконання положень Закону про комерційний облік була затверджена Методика розподілу №315, у відповідності до якої розподіл всіх обсягів спожитих у багатоквартирному будинку комунальних послуг здійснюється між всіма споживачами (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом).». Тому, відповідач (скаржник) з введенням в дію нових індивідуальних договорів та у відповідності до Методики розподілу №315 є споживачем послуги з постачання теплової енергії у вигляді: - плати за послугу та плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/;

-відсутність у відповідача доступу до місць загального користування багатоквартирного будинку №6 по вул. Олександра Поля жодним чином не звільняє його від сплати за надану послугу.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2024 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/1749/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ІНТЕЛС-ФІНАНС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 (повний текст рішення складено 05.07.2024, суддя Панна С.П.) у справі № 904/1749/24 відкладено до надходження справи до суду апеляційної інстанції.

02.08.2024 матеріали справи № 904/1749/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства "ІНТЕЛС-ФІНАНС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 у справі № 904/1749/24 залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 3633 грн. 60 коп.

04.08.2024 від скаржника до апеляційного суду надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів справи докази сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн (платіжна інструкція від 12.08.2024).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ІНТЕЛС-ФІНАНС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 у справі № 904/1749/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 11.11.2024 об 11:00 год.

13.09.2024 від представника позивача до ЦАГС надійшла заява, якою просить провести судове засідання по справі №904/1749/23, призначене на 11.11.2024 об 11:00 год. з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EASYCON.

У судове засідання 11.11.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні.

У судовому засіданні 11.11.2024 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним господарським судом обставини справи.

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.

З 05.11.2021 договірні відносини між КПТМ "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який в силу законодавства є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://spts.ap.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VII, (далі - індивідуальний договір). Індивідуальний договір згідно з частиною 2 договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ "Криворіжтепломережа"). Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Приватне підприємство "ІНТЕЛС-ФІНАНС" є власником нежитлового приміщення №63 загальною площею 1028 кв.м. в багатоквартирному будинку №6 по вул. Олександра Поля (Жовтнева), у м. Кривому Розі на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 2541, виданого 12.07.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу (т. 1, а.с. 17).

Зазначене нежитлове приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового багатоквартирного будинку №6 по вул. Олександра Поля (Жовтнева) в м. Кривому Розі.

Будинок №6 по вул. Олександра Поля (Жовтнева), є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури №80 від 18.05.2005 Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі нежитлового приміщення 63.

Будинок №6 по вул. Олександра Поля (Жовтнева) оснащено приладом комерційного обліку теплової енергії ТЕРМ-02 зав. № 2805 (1486).

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання від 22.06.2017 №2119-VIII.

Для кожного споживача, платіж за послугу з постачання теплової енергії складається з саме його спожитої частки теплової енергії від загальнобудинкового обсягу (що розрахований та розподілений у відповідності Закону Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання та Методики розподілу №315) помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування.

Тарифи передбачено:

- за період з 25.10.2021р. по 17.10.2023 тариф за 1 Гкал 5 065,99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.21 р. №530 п.1.1.2 для потреб категорії інші споживачі КПТМ Криворіжтепломережа);

- за період з 18.10.2023р. по теперішній час тариф за 1 Гкал 3481,81 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 для потреб категорії інші споживачі КПТМ Криворіжтепломережа).

Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу №315.

Згідно з п. 32 Типового договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу №315.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Як вбачається з акту обстеження від 03.10.2022 в приміщенні Приватного підприємства "ІНТЕЛС-ФІНАНС" (ТОВ "ССЛ Консалтінг") транзитні стояки та вузол обліку теплової енергії відсутні (т. 1, а.с.89).

Позивач зазначає, що відповідачу були надані послуги з постачання теплової енергії (розподіл) та за які відповідач не сплатив, а тому просить суд стягнути заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 у розмірі 105 203,46 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 у розмірі 513,55 грн., суму збитків від інфляції у розмірі 581,06 грн. (з січня 2024р. по лютий 2024р.), 3 % річних у розмірі 715,91 грн. (з 02.01.2024р. по 05.04.2024р.) та пені у розмірі 873,41 грн. (з 02.01.2024р. по 05.04.2024р.) та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За статтею 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частин 1 4 статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а в визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання в випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи в випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (частина 3 статті 184 ГК України).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За визначенням у статті 1 Закону України «Про теплопостачання», постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Частина 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлює, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 2 частини 2 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та теплопостачання» передбачено, що визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною 2 статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої в будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в наступному порядку, зокрема, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до частини 6 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та теплопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовані нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09.11.2017 (далі - Закон № 2189).

За визначенням наведеним у п. 5 частини 1 статті 1 Закону № 2189, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 5 Закону № 2189 до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 12 Закону № 2189, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 Закону № 2189.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2189, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору в загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги (п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії).

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не вживалось будь-яких дій, спрямованих на акцептування договору, відтак, індивідуальний договір між сторонами є неукладеним, відхиляються.

Враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Олександра Поля (Жовтнева) (нежитлове приміщення №63 загальною площею 1028 кв.м. в багатоквартирному будинку №6) між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Приватним підприємством "ІНТЕЛС-ФІНАНС" є укладеним з 05.11.2021.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність нарахування відповідачу заборгованості за спожиту теплову енергію з огляду на те, що приміщення відповідача не опалюється, відхиляються, виходячи з наступного.

Дійсно, відповідно до Акта обстеження від 03.10.2022 в приміщенні 63 будинку №6 по вул. вул. Олександра Поля у м. Кривий Ріг відсутні транзитні трубопроводи, та вузол обліку теплової енергії, однак, заявлена позивачем заборгованість стосується відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої не на опалення приміщення відповідача безпосередньо, а на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, на функціонування внутрішньобудинкової системи опалення будинку, на загальнобудинкові потреби.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії № 830, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень, (зокрема відповідача), від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування (далі - МЗК) та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу).

Відповідно до п. 5 індивідуального договору, обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною 1 статті 16 Закону № 2189.

У пункті 30 індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

1) плати за послугу з теплопостачання, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 8 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу № 315, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

2) плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не від граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/.

У пункті 31 договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

У пункті 34 договору зазначено, що споживач здійснює оплату за договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пункту 45 договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

У пунктах 51, 52 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень індивідуального договору та приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника (та або встановленого автономного опалення в приміщенні) проводяться з урахуванням:

- нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень);

- нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення);

- втрати від транзиту.

Як було встановлено судом першої інстанції, доказами подачі теплової енергії до будинку є акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, акти прийому передачі теплової енергії, звіти за період про споживання теплової енергії, що містяться в матеріалах справи, якими підтверджується безперебійне постачання теплової енергії (включно зі всіма складовими, такими як нарахування плати за місця загального користування; нарахування плати на загальнобудинкові потреби; втрати від транзиту) мешканцям будинку №6 по вул. Олександра Поля (Жовтнева), так і відповідачу як власнику спірного нежитлового приміщення у цьому будинку, згідно площі приміщення відповідача на підставі тарифів, затверджених міською радою.

Натомість, доказів повного та своєчасного розрахунку відповідача за надані позивачем за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 послуги з постачання теплової енергії та послуги абонентського обслуговування не надано.

Апеляційний господарський суд погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача по стягненню заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 у розмірі 105 203,46 грн., за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 у розмірі 513,55 грн., збитків від інфляції у розмірі 581,06 грн. (з січня 2024р. по лютий 2024р.), 3 % річних у розмірі 715,91 грн. (з 02.01.2024р. по 05.04.2024р.) та пені у розмірі 873,41 грн. (з 02.01.2024р. по 05.04.2024р.).

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а відключення нежитлового приміщення відповідача, що розташоване в житловому багатоквартирному будинку від мереж централізованого опалення, відсутність доступу до МЗК, не звільняє його від обов`язку відшкодувати витрати за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку, разом з іншими власниками, пропорційно до займаної ним площі. Такі нарахування законодавчо обґрунтовані та носять обов`язковий характер.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Доводи заявника апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в розумінні ст. 277 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ІНТЕЛС-ФІНАНС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 у справі № 904/1749/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 у справі № 904/1749/24 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта - Приватне підприємство "ІНТЕЛС-ФІНАНС".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови суддями Чус О.В. та Іванов О.Г. підписано 18.12.2024, суддею Дармін М.О., у зв`язку з перебуванням у відпустці,

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін