Постанова
від 09.12.2024 по справі 904/7291/17
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/7291/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.,

секретар судового засідання:

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

від ТОВ "Кредит Інвестмент Груп": не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р.

( суддя Рудь І.А., м. Дніпро, повний текст рішення складено 25.11.2019 р.)

у справі

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит",

м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія", Дніпропетровський район Дніпропетровської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

м. Київ

про стягнення 129 002 158 грн. 77 коп.

за зустрічним позовом

до

Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит",

м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

м. Київ

про зобов`язання зарахування зустрічних однорідних вимог

у розмірі 6 623 667 грн. 86 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" - 127 399 283 грн. 03 коп., з яких: 64 742 133 грн. 00 коп. - строкова заборгованість по кредиту, 7 305 076 грн. 83 коп. - прострочена заборгованість по кредиту, 28 277 543 грн. 90 коп. - строкова заборгованість по відсоткам, 23 715 495 грн. 26 коп. - прострочена заборгованість по відсоткам, 3 359 034 грн. 04 коп. - пеня за прострочку по кредиту та процентам, відповідно до умов договору про мультивалютну кредитну лінію від 07.11.2007 р. № 64-07/МВ та додаткових угод до договору.

Під час судового розгляду справи, Банком було подано заяву про збільшення позовних вимог від 18.03.2019 р., відповідно до якої Позиач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" заборгованість за кредитним договором у розмірі 129 002 158 грн. 77 коп., з яких: 64 326 920 грн. 00 коп. - строкова заборгованість по кредиту, 7 720 289 грн. 83 коп. - прострочена заборгованість по кредиту, 27 709 830 грн. 94 коп. - строкова заборгованість по відсоткам, 25 697 266 грн. 42 коп. - прострочена заборгованість по відсоткам, 3 547 851 грн. 58 коп. - пеня за прострочення сплати по кредиту та відсоткам.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" умов договору про мультивалютну кредитну лінію від 07.11.2007 р. № 64-07/МВ, в редакції додаткових угод, в частині погашення заборгованості за виданими кредитними коштами та сплати процентів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом, в якому просить суд зобов`язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 6 623 667 грн. 86 коп., зменшивши на цю суму розрахунок зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-Транспортна Компанія" перед ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" за договором про мультивалютну кредитну лінію від 07.11.2007 р. № 64-07/МВ та додатковими угодами до нього.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. первісний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" 64 326 920 грн. 00 коп. строкової заборгованості по кредиту, 7 720 289 грн. 83 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 27 709 830 грн. 94 коп. строкової заборгованості по відсоткам, 25 697 266 грн. 42 коп. простроченої заборгованості по відсоткам, 3 547 851 грн. 58 коп. пені, 240 000 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" в дохід Державного бюджету України 433 310 грн. 00 коп. судового збору. У задоволені зустрічного позову відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія", звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити строк на звернення до Центрального апеляційного господарського суду із даною апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. у справі за № 904/7291/17; відстрочити сплату залишку суми судового збору у розмірі 146 064,17 грн. до ухвалення судового рішення за даною апеляційною скаргою; скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. у справі № 904/7291/17 про відмову у задоволенні зустрічного позову та стягнення з ТОВ «ТТК» на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 64 326 920,00 грн. - строкової заборгованості по кредиту; 7 720 289,83 грн. - простроченої заборгованості по кредиту; 27 709 830,94 грн. - строкової заборгованості по відсоткам; 25 697 266,42 грн. - простроченої заборгованості по відсоткам; 3 547 851,58 грн. - пені; 240 000,00 грн. - витрат по сплаті судового збору, в дохід державного бюджету України - 433 310,00 грн. судового збору. Ухвалити нове рішення по суті спору. Призначити по справі за № 904/7291/17 проведення повторної судової економічної експертизи.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає оскаржуване рішення суду таким, що постановлене у зв`язку із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушенням приписів чинного матеріального та процесуального права, а тому таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті справи.

Водночас, на думку Скаржника, наведений у висновку експерта розрахунок процентів за користування отриманими ТОВ «ТТК» траншами як у Національній валюті ( гривні ) та і у Швейцарських франках - проведений з дня видами зазначених кредитних коштів ( з 09.11.2007 р. ) - за однаковою відсотковою ставкою в 15% річних - без відокремлення сум кредитних коштів за різними траншами й без застосування до таких траншів різних процентних ставок за користування кредитними коштами та різних методів розрахунку процентів по заборгованості. Більш того, суму наданого Позичальнику за умовами даного Кредитного договору траншу у Швейцарських франках, переведено у гривневий еквівалент та, при розрахунку кредитної заборгованості - цю суму приплюсовано до суми наданих Позичальнику траншів у Національній валюті - гривні - та на всю отриману загальну суму грошових коштів нарахований спільний відсоток за користування кредитними коштами - 15 % (п`ятнадцять) відсотків. Такий розрахунок кредитної заборгованості - суперечить пунктам 3.1. та 3.3. Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. та додатковим угодам до нього, зокрема: Додатковій угоді № 1 від 03.06.2008 р. та Додатковій угоді № б/н від 01.11.2011 р., якими встановлено відсоткову ставку за користування кредитними коштами.

При цьому, Скаржник зазначає, що розрахунок кредитної заборгованості Позичальника за траншем у Швейцарських франках, отриманим ТОВ «ТТК» 09.11.2007 р. у сумі 14 500 000,00 Швейцарських франків, що на дату видачі цих кредитних коштів складало суму в розмірі 64 303 160,85 грн., - який проведено у Висновку експерта із застосуванням іншої - підвищеної порівняно з умовами Кредитного договору процентної ставки - в розмірі 15%, замість 8,99% - є таким, що суперечить приписам ст. ст. 651, 1056-1 ЦК України, умовам Кредитного договору та додаткових угод до нього, а оскаржуване Рішення про стягнення кредитної заборгованості з Позичальника в розмірі, визначеному відповідно до такого Висновку експерта - є таким, що ухвалено на підставі висновків, що не відповідають обставинам справи та порушує приписи чинного матеріального права, а тому таким, що підлягає скасуванню у відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України.

Скаржник наголошує на тому, що загальна різниця між розрахунком кредитної заборгованості Позичальника, станом на 12.07.2017 р., наведеним Банком у матеріалах первісного позову, та розрахунком, наведеним у Висновку експерта, складає суму в розмірі: 1 602 875,74 грн., а не 29 545,32 грн., як зазначено у Висновку експерта.

Скаржник зазначає, що висновок експерта, покладений в основу прийняття оскаржуваного Рішення в частині розрахунку кредитної заборгованості Позичальника - об`єктивно викликає сумніви у його правильності у зв`язку із його суперечністю з іншими матеріалами даної господарської справи, а саме: Кредитним договором та Додатковими угодами до нього, якими встановлено фіксовані процентні ставки за користування кредитними грошовими коштами, та матеріалам позову Банку. Отже даний Висновок експерта - не може вважатись достатнім, допустимим та достовірним доказом у справі, який може бути покладений в основу законного та обґрунтованого рішення, ухваленого у відповідності до норм ст. 236 ГПК України.

З підстав неможливості самостійного розрахунку точної суми кредитної заборгованості Відповідача у даній справі у зв`язку із відсутністю спеціальних знань у сфері, іншій, ніж право, без яких встановити зазначені обставини неможливо, керуючись приписами ст. ст. 13, 73, 74, 99, 107 ГПК України, Скаржник просить суд апеляційної інстанції про призначення проведення у даній справі повторної судової економічної експертизи, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса.

Скаржник також вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог зустрічного позову ТОВ «ТТК» до Банку про зобов`язання зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 6 623 667,86 грн., на яку, за позицією Позивача за зустрічним позовом - повинна бути зменшена сума його кредитної заборгованості перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. - таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст. ст. 601, 602 ЦК України, ст. 46 Закону України «Про систему гарантування Вкладів фізичних осіб».

Щодо стягнення з ТОВ «ТТК» суми судового збору, Скаржник вказує на те, що при поданні до суду першої інстанції позову до ТОВ «ТТК» з ціною позову : 127 399 283,03 грн. було сплачено суму судового збору у розмірі 240 000,00 грн., що дорівнює 150 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому на січень 2017 року, який складав 1 600,00 грн.. Впродовж розгляду даної господарської справи, а саме: 18.03.2019 р. - Банк збільшив заявлену суму вимог до 129 002 158,77 грн., тобто ціна позову збільшилася на 1 602 875,74 грн.. На момент звернення Банком до господарського суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог від 18.03.2019 р., п.п. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, чинній на момент подання Позивачем зазначеної заяви, було встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судом першої інстанції заяву Банку про збільшення розміру позовних вимог від 18.03.2019 р. прийнято без доплати суми судового збору з посиланням на вирішення питання перерозподілу судових витрат при постановленні рішення за результатами розгляду справи по суті. Приймаючи до уваги той факт, що у 2019 році Банком збільшено ціну позову на суму 1 602 875,74 грн., а також той факт, що попередньо заявлена сума позовних вимог у розмірі 127 399 283,03 грн. оплачена судовим збором за ставками, які діяли на час звернення з цим позовом до суду, Скаржник вважає, що обрахування суми судового збору, який підлягав доплаті Банком за збільшення суми позовних вимог - повинно бути здійснено виходячи саме зі збільшеної частки ціни позову за ставками, встановленими Закону України «Про судовий збір», що діяли у 2019 році, і повинен складати : 1 602 875,74 грн. * 1,5% = 24 043,14 грн.. Тобто, загальна сума судового збору, що підлягала сплаті з боку Позивача, виходячи з динаміки звернення ним до господарського суду першої інстанції повинна була бути сплачена у розмірі 264 043,14 грн.: 240 000,00 грн. + 24 043,14 грн. = 264 043,14 грн.. Саме таку загальну суму судового збору, при задоволенні заявлених Банком позовних вимог, повинен був стягнути господарський суд першої інстанції з Відповідача.

Відтак, на думку Скаржника, оскаржуваним рішенням від 14.11.2019 р. Господарський суд Дніпропетровської області стягнув з ТОВ «ТТК» загальну суму судового збору в розмірі 673 310,00 грн.: на користь Банку суму судового збору в розмірі 240 000,00 грн., та на користь Державного бюджету України - суму судового збору в розмірі 433 310,00 гривень, до складу якої включено й 960,50 гривень, судового збору за подачу клопотання про забезпечення доказів, - що на 409 266,86 грн. перебільшує суму, яка підлягала стягненню, виходячи з приписів Закону України «Про судовий збір» та ГПК України. Виходячи з наведеного, оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ «ТТК» суми судового збору у загальному розмірі 673 310,00 грн., є таким, що не відповідає приписам матеріального права, а тому таким, що підлягає скасуванню.

Від Скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі за № 904/7291/17 - до набрання законної сили судовим рішенням за кримінальним провадженням № 12020110000000949 від 23.09.2020 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 365-2 КК України, оскільки внаслідок відсутності судового рішення у зазначеному кримінальному провадженні - об`єктивно неможливо встановити особу Кредитора, який має законне право вимоги за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ТТК», та договорами забезпечення - до Відповідача у справі - ТОВ «ТТК».

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Третя особа не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Третя особа у письмових поясненнях зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими, а рішення суду першої інстанцій постановлене у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, судом вірно застосовано норми процесуального і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Крім того, Третя особа посилається на те, що відповідно до постанови Правління НБУ від 17.12.2015 р. № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 р. № 230, «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Третя особа також вказує на те, що під час розгляду справи судом було встановлено, що на час розгляду справи у ТОВ «Торгівельно-Транспортна Кампанія» наявна заборгованість перед Банком у розмірі - 129 242 158,77 грн.. Наразі Банк знаходиться в процедурі ліквідації і основною метою Закону є захист інтересів фізичних осіб - вкладників банку. Вимоги цих осіб є вимогами четвертої черги задоволення відповідно до ст. 52 Закону, не повернення кредитної заборгованості може призвести до протиправного виведення активів банку, оскільки це призведе до штучного зменшення ліквідаційної маси, що в свою чергу стане підставою для порушення прав безпосередньо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як кредитора банку, а також інших кредиторів банку вимоги яких, наразі, акцептовано.

Враховуючи вищевикладене, Третя особа вважає, що доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки доказів, яким суд надав відповідну оцінку.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Від ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» надійшла заява про заміну Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвестмент Груп» у справі № 904/7291/17. Залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвестмент Груп» до участі у справі по розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. у справі № 904/7291/17.

Заява обгрунтована ст. 52 ГПК України та укладанням між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» ( Первісний кредитор ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвестмент Груп» ( Новий кредитор ) Договору про відступлення прав вимоги від 06.09.2019 р., відповідно до якого ТОВ «Кредит Інвестмент Груп» набуло всіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими йому згідно Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги від 06.09.2019 р.. Одночасно з Договором про відступлення прав вимоги, між Первісним та Новим кредитором було укладено Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави. Як доказ прав Нового кредитора, відповідно ст. 517 ЦК України, також було складено Акт приймання та передачі документів до Договору про відступлення прав вимоги від 06.09.2019 р.. Відповідно до Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги від 06.09.2019 р., Первісний кредитор відступив ( передав права вимоги ) Новому кредитору за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., що укладено між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ "Торгівельно - транспортна компанія".

У письмових поясненнях, що надійшли до апеляційного суду, ТОВ «Кредит Інвестмент Груп» просить залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. по справі № 904/7291/17, а апеляційну скаргу без задоволення.

ТОВ «Кредит Інвестмент Груп» зазначає, що непогодження Боржника з нарахуваннями відсотків на транші в різних валютах ( Швейцарські франки та гривня ) - є лише намагання заплутати сторони та суд подачею інформації під різними кутами. Відповідно умов п. 2.2. кредитного договору надання траншей в національній валюті здійснюється лише після повного погашення траншу в Швейцарських франках. Враховуючи дату платіжного доручення № 2 - 09.11.2007 р. ( саме в цей день було погашено франковий транш), курс на той день 4.46 грн. за 1 франк згідно архівних даних Мінфіна ) та подальше продовження кредитування Відповідача в гривні, зрозуміло що саме за рахунок цих коштів ( 64 303 160, 85 грн.) було повністю погашено транш в Швейцарських франках. Тому не вбачається взагалі необхідність дослідження заборгованості в Швейцарських франках, так як вона відсутня і була повністю погашена 09.11.2007 р. та в позовних вимогах не відображена жодним чином. Стосовно трактування Відповідачем приписів ст. 602 ЦК України та безпідставну відмову суду першої інстанції в задоволені зустрічного позову про залік зустрічних однорідних вимог, в даному випадку, діє спеціальна норма Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідно до приписів п. 5 ст. 36 та п. 8 ст. 46 забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін ( у тому числі шляхом договірного списання). Всі інші доводи апеляційної скарги, також є безпідставними.

Також, від ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» надійшли заперечення на заяву ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" про зупинення провадження у справі № 904/7291/17 до набрання законної сили судовим рішенням за кримінальним провадженням № 12020110000000949 від 23.09.2020 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 365-2 КК України.

В обгрунтування своїх заперечень, ТОВ «Кредит Інвестмент Груп» вказує на те, що набуло всіх прав Кредитора по відношенню до ТОВ "Торгівельно - транспортна компанія", отже є власником всіх майнових та немайнових прав, що належали Первісному кредитору. Так, з метою дотримання норм Законодавства, а також обов`язку належного та своєчасного виконання отриманих за Договором відступлення прав вимоги, ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з метою оформлення прав, у відповідності до вимог закону, в тому числі щодо захисту прав отриманих від Первісного кредитора, оскільки факт переходу прав не оспорюється та додаткового доведення не потребує. Наявність ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 15.07.2021 р. ( провадження № 1- кс/759/5757/21 ) про арешт на права, є лише частковим обмеженням, яке не відміняє і не скасовує загальні права та обов`язки щодо належного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Також, вказана ухвала тимчасово обмежує права Позивача, та не обмежує права суду щодо розгляду спорів між сторонами правочинів.

Крім того, ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» наголошує, що предметом спору по справі № 904/7291/17 є стягнення заборгованості за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., що укладено між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ "Торгівельно - транспортна компанія". Тобто, по-суті не оскаржується перехід права вимоги до нового кредитора - ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП», що ніяким чином не звільняє від обов`язку ТОВ "Торгівельно - транспортна компанія" виконувати належним чином взяті на себе зобов`язання повернення отриманих кредитних коштів, отже в даному провадженні не йдеться про можливе припинення правовідносин між сторонами правочину, і як наслідок уникнення від виконання зобов`язання в цілому, і аж ніяк кому по факту, первісному чи новому кредитору, нести ризики за ухвалення рішення по суті.

Враховуючи наведене, ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» просить апеляційний суд відмовити ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" в задоволенні клопотання про зупинення провадження та продовжити судовий розгляд справи справі № 904/7291/17 по суті спору в Центральному апеляційному господарському суді за апеляійною скаргою ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. про стягнення заборгованості та відмову в задоволенні зустрічного позову. В задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. у справі № 904/7291/17- відмовити. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. у справі № 904/7291/17 про стягнення заборгованості та відмову в задоволенні зустрічного позову - залишити без змін.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Березкіну О.В. у складі колегії суддів: Кузнецової І.Л., Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 р. відновлено строк подання апеляційної скарги ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія", відстрочено сплату залишку суми судового збору у розмірі 146 064,17 грн. до ухвалення судового рішення за даною апеляційною скаргою. Відкрито провадження за апеляційною скаргою та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.02.2020 р. Зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. у справі № 904/7291/17 на час розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 р. повідомлено Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про судове засідання у справі, яке відбудеться 16.03.2020 р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2020 р. у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Транспортна Компанія» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Призначено у справі повторну судову економічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. у справі № 904/7291/17.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 р. поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. у справі № 904/7291/17. Призначено справу до розгляду на 27.04.2021 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2021 р. призначено судове засідання на 20.05.2021 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2021 р. провадження у справі № 904/7291/17 зупинено. На адресу Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.проф. М. С. Бокаріуса направлено матеріали справи № 904/7291/17 та витребувані документи.

13.10.2021 р. на адресу Центрального апеляційного господарського суду повернулась справа з висновком експерта.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку відбулась автоматична зміна складу колегії суддів.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2021р. визначено для розгляду справи № 904/7291/17 колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді: Антонік С.Г., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2021 р. справу № 904/7291/17 прийняти до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Березкіна О.В. ( доповідача ), суддів: Антонік С.Г., Дармін М.О. Поновлено провадження у справі № 904/7291/17. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 08.12.2021 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 р. залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит Інвестмент Груп", розгляд справи призначено у судовому засіданні на 11.01.2022 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2022 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.01.2022 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.02.2022 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2022 р. призначено у справі № 904/7291/17 комісійну судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науковому дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено.

09.05.2023 р. на адресу Центрального апеляційного господарського суду повернулась справа з Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2023 р. поновлено провадження у справі № 904/7291/17. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.06.2023 р.

14.06.2023 р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про розгляд справи в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів в системі "EasyCon", який зареєстрований в системі.

У зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О. відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 904/7291/17.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 р. у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. ( доповідач ), судді Іванов О.Г., Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2023 р. вирішено провести судове засідання у справі № 904/7291/17 з представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, призначене на 26.06.2023 р. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 207 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2023 р. розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. у справі № 904/7291/17 відкладено на 15.08.2023 р. Вирішено провести судове засідання у справі № 904/7291/17 з представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, призначене на 15.08.2023 р. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 207 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

14.08.2023 р. розпорядженням в.о.керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/7291/17 у зв`язку з відставкою судді Антоніка С.Г. та відпусткою судді Іванова О.Г..

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 р., справу № 904/7291/17 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. ( доповідач ), судді Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2023 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. ( доповідач ), судді Дармін М.О., Кощеєв І.М. справу № 904/7291/17 прийнято до свого провадження. Розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції призначено на 15.08.2023 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2023 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.10.2023 р..

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.10.2023 р., у зв`язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2023 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято справу № 904/7291/17 до свого провадження. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 31.01.2024 р..

У судове засідання 31.01.2024 р. представники учасників справи не з`явилися. Від ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" до суду налійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 24.04.2024 р..

В судове засідання 24.04.2023 р. представники учасників справи не з`явилися. Від ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" до суду налійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із хворобою його представника.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2024 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 31.07.2024 р..

В судове засідання 31.07.2024 р. представники учасників справи не з`явилися. Від ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що на даний час заінтересовані сторони цієї справи, а саме: Відповідач - ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія», та Новий кредитор - ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп», досягли двосторонньої згоди про необхідність врегулювання спору у позасудовому порядку, у т.ч. з можливим проведенням процедури медіації, та поновили процес узгодження процедури та умов такого врегулювання спору, виготовлення необхідних процесуальних документів та наступного їх подання до апеляційного суду. Проте, у зв`язку із встановленим режимом воєнного стану в Україні, частих відключень електропостачання - цей процес уповільнюється в організаційному плані та вимагає значно більше часу. Від ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» до суду також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час, надавши заінтересованим сторонам строк, не менш ніж два місяці, задля проведення процедури мирного врегулювання спору, підготовки та підписання необхідних для звернення до апеляційного суду з відповідним клопотанням процесуальних документів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.07.2024 р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 20.11.2024 р.

В судове засідання 21.11.2024 р. представники учасників справи не з`явилися. Від ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 904/7291/17 до набрання законної сили судовим рішенням за кримінальним провадженням № 12020110000000949 від 23.09.2020 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 365-2 КК України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 09.12.2024 р.

В судове засідання 09.12.2024 р. представники учасників справи не з`явилися. Від представника Відповідача ( адвоката Кулик Г.В. ) надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку раптовим виникнення технічних причин та відсутністю об`єктивної можливості бути присутньою у судовому засіданні у призначену дату та час.

Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання були повідомлений належним чином.

Розглянувши нове клопотання Скаржника про чергове відкладення розгляду справи, судова колегія не знаходить підстав для задоволення даного клопотання з урахуванням такого.

Заявником не наведено достатнього обґрунтування необхідності участі його представника в судовому засіданні ( якщо він вважав таку участь необхідною). Судочинство в Україні здійснюється і в умовах карантину, тим більше, що Постановою Кабінету міністрів України від 04.05.2020 р. № 343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» скасовано з 11.05.2020 р. низку обмежень, введених в Україні через епідемію коронавірусу.

Судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом. При цьому, позиція Скаржника достатньо повно викладена в апеляційній скарзі.

Матеріали справи містять обсяг відомостей достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності представників сторін.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 р., "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 р. зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. "Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ ( 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

А отже, у зв`язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог ст. 256 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про чергове відкладення розгляду апеляційної скарги.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 273 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників учасників справи, за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 09.12.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

07.11.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна компанія» ( Позичальник ) укладено договір про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ ( надалі - кредитний договір ).

Пунктом 1.1.1 кредитного договору передбачено, що кредитні кошти надаються окремими частинами, на умовах, визначених цим договором в межах невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 87 000 000,00 гривень з урахуванням його зменшення згідно графіку зниження ліміту ( Додаток № 1 до кредитного договору ) зі сплатою за користування кредитними коштами процентів згідно підпункту «а» пункту 3.1 кредитного договору ( 15% річних - в гривні та 8,99 % річних в швейцарських франках), а за користування кредитними коштами з моменту, що вказаний в підпункті «б», «в» пункту 3.1 кредитного договору, сплатити проценти у підвищеному розмірі (30,0% річних - в гривні та 17,98% річних - в швейцарських франках).

За умовами п. 1.1.2 кредитного договору кожна наступна видача траншу здійснюється у межах вільного залишку ліміту заборгованості, установленого п. 1.1.1 кредитного договору з урахуванням раніше виданих траншей і вимог, встановлених у Графіку зниження ліміту (Додаток № 1 до кредитного договору).

Для обліку кредитних коштів, які видаються в рахунок кредитної лінії Банк відкриває Позичальнику позичкові рахунки: в національній валюті України - гривня -№ 2063.9.10774.02; в швейцарських франках - № 2063.9.10774.02.

Пунктом 2.1.7 кредитного договору передбачено, що кредитування здійснюється видачею окремих траншів за письмовою заявою Позичальника.

Транші надаються шляхом зарахування коштів банком з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника в банку, якщо інше не передбачено у письмовій заяві позичальника або додатковою угодою ( п. 2.1.8 кредитного договору ).

Пунктом 2.2 кредитного договору визначено, що надання траншів здійснюється в наступному порядку: перший транш надається у розмірі не більше 14 500 000 швейцарських франків - для погашення заборгованості по кредитному договору № 74-ДБК/В-06 від 17.10.2006 р., укладеного Позичальником з АКП «УкрСиббанк»; всі наступні транші - надаються виключно в національній валюті України - гривні в рамках загального ліміту, установленого в сумі 87 000 000,00 гривень.

Надання траншей в національній валюті України - гривня здійснюється тільки після повного погашення заборгованості у швейцарських франках та виконання наступних умов: а) здійснення повного погашення заборгованості та дострокового розірвання кредитного договору № 74-ДБК/В-06 від 17.10.2006, укладеного позичальником з АКП «УкрСиббанк» та надання до банку документального підтвердження цього факту, а також факту відсутності запису про обтяження майна у реєстрах іпотек та обтяження рухомого майна, а також відсутність заборон на відчуження; б) оформлення в якості забезпечення по даному кредитному договору корпоративних прав та майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, які належать Позичальнику.

Відповідно до пункту 2.5 кредитного договору Позичальник зобов`язався повернути всі отримані кошти банку в валютах заборгованості по кожному траншу згідно Графіку зниження ліміту з остаточним строком погашення до 06.11.2014 р. шляхом перерахування грошових коштів на відповідні позичкові рахунки.

Позичальник зобов`язався сплачувати Банку комісійну винагороду в розмірі та порядку, передбаченому п. 2.6 кредитного договору.

За умовами п. 3.1 кредитного договору Банк здійснює нарахування, а Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами по кожному траншу, виходячи з наступних ставок: а) по кредиту в національній валюті - гривні - 15% річних за користування траншами в період з дня видачі до строку , який вказаний в п. 2.5 кредитного договору; по кредиту в швейцарських франках - 8,99 % річних за користування траншами в період з дня видачі до строку, який вказаний в п. 2.5 кредитного договору; б) у разі порушення позичальником строків погашення згідно п. 2.5 кредитного договору: по кредиту в національній валюті - гривні - 30 % річних від суми своєчасно невиконаного зобов`язання за період з моменту непогашення суми кредиту (його частини) до дня фактичного погашення цієї заборгованості; по кредиту в швейцарських франках - 17,98 % річних від суми своєчасно невиконаного зобов`язання за період з моменту непогашення суми кредиту (його частини) до дня фактичного погашення цієї заборгованості; в) по кредиту в національній валюті - гривні - 30 % річних за період, вказаний в п 2. 5 кредитного договору до дня фактичного погашення заборгованості.

Розрахунок процентів здійснюється за період користування кожним траншем окремо з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника, до моменту повернення коштів на позичковий рахунок Позичальника. Розрахунок процентів за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення - не здійснюється. Розрахунок процентів по заборгованості у гривні здійснюється по методу «Факт/365» («Факт/366» у високосний рік) ( п. 3.3 кредитного договору ).

Пунктом 3.4 кредитного договору сторони передбачили, що нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється два рази на місяць, а саме з 1-го по 25-те число кожного місяця та з 26 по останнє число місяця нарахування.

Не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами. Датою сплати процентів є день зарахування коштів на рахунки, вказані в п. 3.2 кредитного договору (в національній валюті - гривні № 2068.4.10774.02).

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору разі якщо Позичальник в період дії кредитного договору порушить будь-які його умови (в тому числі несплата процентів за користування кредитними коштами), Банк має право вимагати дострокового повернення виданих кредитних коштів та сплати усіх процентів за весь період користування кредитом, а позичальник зобов`язаний повернути отримані кредитні кошти протягом одного робочого дня з моменту отримання вимоги банка.

Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено відповідальність Позичальника за прострочку повернення кредитних коштів та/або сплати процентів у вигляді пені із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки.

03.06.2008 р. між Позичальником та Банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., відповідно до якої змінено процентну ставку, яка підлягає сплаті, а саме по кредиту в національні валюті - гривні на 17% річних, а вразі порушення строків повернення кредиту, передбачених п. 2.5 кредитного договору - на 25,5 % річних.

30.10.2008 р. між Позичальником та Банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., відповідно до якої сторони погодили новий графік зниження ліміту.

27.01.2009 р. між Позичальником та Банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., відповідно до якої сторони погодили новий графік зниження ліміту та обов`язок Позичальника надавати Банку довідки про рух коштів в інших банках, про внесення змін в договори оренди, та внесення відповідних змін в договори страхування.

30.04.2009 р. між Позичальником та Банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., відповідно до якої сторони погодили новий графік зниження ліміту.

19.08.2009 р. між Позичальником та Банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., відповідно до якої сторони погодили, що з 19.08.2009 р. Позичальник забезпечує зарахування всієї виручки на рахунки банку, а у разі невиконання цього зобов`язання - процентна ставка буде складати 22,0% річних. Це зобов`язання діє до 18.08.2010 р..

30.10.2009 р. між Позичальником та Банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., відповідно до якої сторони погодили новий графік зниження ліміту, а також черговість погашення суми боргу, у разі коли сплаченої суми буде недостатньо для погашення загальної суми.

27.05.2010 р. між Позичальником та Банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., відповідно до якої сторони погодили новий графік зниження ліміту, а також визначили, що Позичальник забезпечує зарахування всієї виручки на рахунки Банку, а у разі невиконання цього зобов`язання - з першого числа місяця, наступного за місяцем в якому ця вимога буде порушена, процентна ставка буде збільшена на 2% та подальше нарахування відбуватиметься по підвищеній процентній ставці.

30.12.2010 р. між Позичальником та Банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., відповідно до якої сторони погодили новий графік зниження ліміту, а також внесли зміни до п. 3.4 кредитного договору, згідно із новою редакцією якого нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється два рази на місяць, а саме з 1-го по 25-те число кожного місяця та з 26 числа по останнє число місяця нарахування. Сума нарахованих, однак фактично несплачених на момент укладання додаткової угоди процентів, фіксується та встановлюється строк для погашення до 07.01.2012 р.. Проценти, нараховані по 31.12.2011 р., сплачується Позичальником не пізніше 07.01.2012 р.. Проценти, які будуть нараховані з січня 2012, повинні сплачуватися не пізніше 07 числа місяця, наступного за місяцем, який оплачується.

01.11.2011 р. між Позичальником та Банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., відповідно до якої сторони погодили, що проценти за користування кредитними коштами у національні валюті - гривні складатимуть 15,33 % річних в період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р.. В період з 01.01.2012 р. по 06.11.2014 р. проценти за користування кредитними коштами національній валюті - гривні -17,00 % річних. У разі порушення строків погашення процентів за користування кредитними коштами в національній валюті - гривні - складатиме 25,5 % річних.

29.12.2011 р. між Позичальником та Банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., відповідно до якої сторони погодили новий графік зниження ліміту, а також внесли зміни до п. 3.4 кредитного договору, згідно із новою редакцією якого нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється два рази на місяць, а саме з 1-го по 25-те число кожного місяця та з 26 числа по останнє число місяця нарахування. Сума нарахованих, однак фактично несплачених на момент укладання додаткової угоди процентів, фіксується та встановлюється строк для погашення до 07.07.2012 р.. Проценти, нараховані по 30.06.2012 р. сплачується Позичальником не пізніше 07.07.2012 р.. Проценти, які будуть нараховані з липня 2012 повинні сплачуватися не пізніше 07 числа місяця, наступного за місяцем, який оплачується.

05.04.2013 р. між Позичальником та Банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., відповідно до якої внесено зміні у п. 1.1.1 кредитного договору та визначено, що максимальний ліміт заборгованості складає 94 772 025,77 гривень. Погоджено новий графік зниження ліміту.

Також викладено п. 2.2 кредитного договору в новій редакції, згідно із якою транш надається в наступному порядку: транш в розмірі не більше 20 439 157,27 грн. для погашення заборгованості по кредитному договору № 14-08/К від 18.02.2008 р., який укладено між Банком та Позичальником; видача траншу здійснюється в строк до 30.04.2013 р., загальний ліміт встановлюється у розмірі 94 772 025,77 гривень.

Внесено зміни до п. 2.5 кредитного договору та визначено, що позичальник зобов`язується повернути всі отримані кошти по кожному траншу згідно з графіком зниження ліміту з остаточним строком погашення до 31.12.2022 р..

Крім того, внесені зміни до п. 3.4 кредитного договору та узгоджено, що нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється два рази на місяць, а саме з 1-го по 25-те число кожного місяця та з 26 числа по останнє число місяця нарахування. Сума нарахованих, однак фактично несплачених процентів за період з 07.11.2007 р. по 25.05.2013 р. фіксується та встановлюється строк для погашення до 31.12.2022 р.. Погашення цієї суми здійснюється згідно графіка погашення процентів, нарахованих та несплачених станом на 25.05.2013 р.. Проценти, які будуть нараховуватися з 26.05.2013 р. повинні сплачуватися в повному обсязі починаючи з наступного дня з моменту їх нарахування, не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем нарахування.

На виконання умов кредитного договору та письмових заявок Позичальника щодо видачі кредиту ( окремих траншів ) Банком сформовані відповідні розпорядження про проведення платежів та перераховано на поточний рахунок Відповідача кредитні кошти, у загальній сумі 106 850 957 грн. 27 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 09.11.2007 р. № 2, розпорядженнями про проведення платежів, меморіальним ордером від 11.04.2013 р. № 29254733 тощо ( т. 1, а. с. 98-109 ), а також випискою Банку по рахунку № 2063.9.10774.02 за період з 07.11.2007 р. по 05.08.2016 р. ( т. 3, а. с. 1-150, т. 4, а. с. 1-150, т. 5, а. с. 1-150, т. 6, а. с. 1-44 ), в якій відображено операції з надання кредиту шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника грошових коштів у вищевказаній сумі.

У зв`язку із порушенням Позичальником умов кредитного договору та додаткових угод до нього в частині своєчасного погашення заборгованості за виданими кредитними коштами та сплаті процентів, Банк, в порядку п. 6.1 кредитного договору, 15.03.2016 р. направив Позичальнику письмову вимогу від 14.03.2016 р. про дострокове повернення всіх кредитних коштів, сплату процентів за весь період користування кредитом та пені, що станом на 12.03.2016 р. загалом складало 115 271 594 грн. 47 коп.

Як зазначає Банк у позовній заяві, станом на 01.06.2017 р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" становила 127 399 283 грн. 03 коп., з яких: 64 742 133 грн. 00 коп. - строкова заборгованість по кредиту, 7 305 076 грн. 83 коп. - прострочена заборгованість по кредиту, 28 277 543 грн. 90 коп. - строкова заборгованість по відсоткам, 23 715 495 грн. 26 коп. - прострочена заборгованість по відсоткам, 3 359 034 грн. 04 коп. - пеня за прострочку по кредиту та процентам.

Звертаючись до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості за кредитним договором, Банк зазначав, що станом час звернення до господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" не виконало свої зобов`язання за кредитним договором, що і є причиною виникнення спору.

Під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, Банком було подано заяву про збільшення позовних вимог від 18.03.2019 р., відповідно до якої Позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" заборгованість за кредитним договором, яка вже становила 129 002 158 грн. 77 коп., з яких: 64 326 920 грн. 00 коп. - строкова заборгованість по кредиту, 7 720 289 грн. 83 коп. - прострочена заборгованість по кредиту, 27 709 830 грн. 94 коп. - строкова заборгованість по відсоткам, 25 697 266 грн. 42 коп. - прострочена заборгованість по відсоткам, 3 547 851 грн. 58 коп. - пеня за прострочення сплати по кредиту та відсоткам.

Не погодившись із позовними вимогами Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом, в якому просило суд зобов`язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 6 623 667 грн. 86 коп., зменшивши на цю суму розрахунок зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-Транспортна Компанія" перед ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" за договором про мультивалютну кредитну лінію від 07.11.2007 р. № 64-07/МВ та додатковими угодами до нього.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" зазначає, що 26.03.2009 р. між ним, як майновим поручителем, іпотекодавцем та Національним банком України укладено іпотечний договір № 03/10, у забезпечення виконання зобов`язань ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» ( Позичальник ) перед Національним банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. №03/10.

У лютому 2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" як Іпотекодавець отримало вимогу Національного банку України № 18-0005/ 15251 від 19.02.2016 р. про погашення заборгованості ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» у розмірі 6 623 667,86 грн. У випадку невиконання зазначеної вимоги Національний Банк України мав намір звернути стягнення па об`єкт іпотеки - комплекс будівель та споруд, який складає основу господарської діяльності ТОВ «ТТК».

У період з 01.03.2016 р. по 30.04.2016 р. на виконання вимоги Національного Банку України Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" як майновим поручителем АТ «Банк «Фінанси та кредит» у забезпечення виконання зобов`язань останнього за кредитним договором № 03/10 від 26.03.2009 р. перераховано на користь Національного банку України 6 623 667,86 грн..

Листом № 12-004/53807 від 29.06.2016 р. Національний банк України повідомив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про сплату зазначених коштів та часткове погашення кредиту рефінансування у зазначеній сумі.

Відповідно до заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2016 р., від 08.04.2016 р., від 18.04.2016 р., від 29.04.2016 р. зазначені грошові кошти в порядку ст. 601 ЦК України та ч. 3 ст. 203 ГК України зараховано в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" за договором № 64-07/МВ.

Листом АТ «Банк «Фінанси та кредит» № 3-243400/9613 від 16.08.2016 р. було підтверджено отримання заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог та повідомлено Компанію, що Банком буде проведено роботу з зарахування зустрічних вимог для зменшення заборгованості ТОВ «ТТК за кредитним договором.

Листом № 3-1311/302 від 19.01.2017 р. АТ «Банк «Фінанси та кредит» повідомив Відповідача ( Позивача за зустрічним позовом ), що пропозиція здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог не передбачається вимогами ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо банків, які ліквідуються, у зв`язку із чим вимоги ТОВ «ТТК» в сумі 6 623 667 грн. 86 коп. є погашеними.

Відповідач ( Позивач за зустрічним позовом ) вважає, що відмова Банку у заліку зустрічних однорідних вимог не ґрунтується на законі, так як припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, абзац 2 п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить виключення з правила, а зазначений залік повністю відповідає визначеному виключенню.

Під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, ухвалою господарського суду від 25.09.2017 р. за клопотанням Відповідача за первісним позовом ( Позивача за зустрічним позовом ) у справі призначалася судова експертиза, проведення якої було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1. Чи відповідає розрахунок заборгованості Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", що міститься у матеріалах справи, умовам договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. та умовам додаткових угод до Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., а саме: додаткової угоди № 1 від 03.06.2008 р., додаткової угоди № б/н від 30.10.2008 р., додаткової угоди № б/н від 27.01.2009 р., додаткової угоди № б/н від 30.04.2009 р., додаткової угоди № б/н від 19.08.2009 р., додаткової угоди № б/н від 30.10.2009 р., додаткової угоди № б/н від 27.05.2010 р., додаткової угоди № б/н від 30.12.2010 р., додаткової угоди № б/н від 01.11.2011 р., додаткової угоди № б/н від 29.12.2011 р., додаткової угоди № б/н від 05.04.2013 р. та розрахунковим документам відносно видачі та погашення кредиту по вказаному кредитному договору ?

2. Чи підтверджується документально вказаний у позовній заяві розмір простроченої заборгованості ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" по кредиту за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р.?

3. Чи відповідає метод нарахування ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" процентів по договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. вимогам Положення про кредитування ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та вимогам чинного законодавства України?

4. Чи підтверджується документально несвоєчасна сплата ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" кредитних коштів за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., а також розмір заборгованості, вказаний у звітній документації цих несвоєчасно сплачених коштів за вищевказаним договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р.?

5. Яка сума строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. станом на дату подання позовної заяви?

6. Яка сума строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. станом на дату подання позовної заяви?

7. Чи є підстави для нарахування пені за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р.? Якщо є, то який розмір пені має бути нарахований ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" станом на дату подання позовної заяви?

8. Яка сума строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. станом на дату подання позовної заяви, у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" , яке є правонаступником ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10?

9. Яка сума строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. станом на дату подання позовної заяви, у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" , яке є правонаступником ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10?

10. Чи є підстави для нарахування пені за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 ( шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" , яке є правонаступником ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10? Якщо є, то який розмір пені має бути нарахований ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" станом на дату подання позовної заяви?

«…В результаті проведеного дослідження документально підтверджується вказаний у позовній заяві розмір простроченої заборгованості ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» по кредиту за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. в сумі 7 305 076,83 гривень.»

«…В результаті проведеного дослідження встановлено, що метод нарахування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» процентів по Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. відповідає вимогам Положення про кредитування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та вимогам чинного законодавства України».

«… В результаті проведеного дослідження документально підтверджується несвоєчасна сплата ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» кредитних коштів за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., а також розмір заборгованості, вказаний у звітній документації цих несвоєчасно сплачених коштів за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р.».

«Згідно проведеного дослідження загальний розмір строкової та простроченої заборгованості по кредиту згідно умов Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. станом на 12.07.2017 р. складає: сума строкової заборгованості по кредиту - 64 326 920,00 гривень; сума простроченої заборгованості по кредиту - 7 720 289,83 гривень… Загальний розмір строкової та простроченої заборгованості по процентам згідно умов Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. станом на 12.07.2017 р. складає: сума строкової заборгованості по процентам - 27 709 830,94 гривень; сума простроченої заборгованості по процентам - 25 697 266,42 гривень…. Загальний розмір заборгованості по пені згідно умов Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 станом на 12.07.2017 складає 3 547 851,58 гривень.»

«… Встановити: - яка сума строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. станом на дату подання позовної заяви, у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", яке є правонаступником ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10 не надається за можливе; - яка сума строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. станом на дату подання позовної заяви, у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 ( шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок ), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" , яке є правонаступником ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10 надається за можливе; - чи є підстави для нарахування пені за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" , яке є правонаступником ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10? Якщо є, то який розмір пені має бути нарахований ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" станом на дату подання позовної заяви надається за можливе».

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Рішення суду про задоволення первісного позову мотивоване тим, що перевіркою судом виконаного експертом розрахунку суми строкової та простроченої заборгованості за кредитом, суми строкової та простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом, суми пені по тілу кредиту та про процентах, не встановлено порушень умов кредитного договору та додаткових угод до нього, а також норм чинного законодавства.

Водночас, господарський суд відхилив заперечення Відповідача за первісним позовом ( Позивача за зустрічним позовом ) щодо неправомірного, та такого, що не відповідає умовам кредитного договору, порядку нарахування Банком відсотків за користування кредитними коштами у швейцарських франках, з огляду на умови п. 3.4 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 05.04.2013 р..

Відмовляючи у задоволені зустрічних позовних вимог, господарський суд зазначив, що у період здійснення ліквідаційної процедури Банку, задоволення вимог юридичної особи здійснюється у порядку задоволення вимог кредиторів до Банку та черговості, передбачених ст. 52 Закону, у зв`язку із чим припинення зобов`язань за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, які фактично є погашенням вимог кредитора в порушення порядку ст. 52 Закону, не допускається.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія", звернулося з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, недоведеність обставин, які господарський суд визнав встановленими, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. та ухвалити нове рішення по суті спору.

Разом з апеляційною скаргою Відповідач за первісним позовом надав суду апеляційної інстанції клопотання про призначення у справі повторної судової економічної експертизи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2020 р. у справі № 904/7291/17 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Транспортна Компанія» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Призначено у справі повторну судову економічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

На вирішення експерта поставлені такі питання:

- Чи відповідає розрахунок кредитної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Транспортна Компанія» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», зроблений Банком на підставі Висновоку експерта Дніпропетровського науково- дослідного інституту судових експертиз Ватченко Б.С., за результатами проведення судово-економічної експертизи по справі за № 904/7291/17 (вих. № 4875/4876-17 від 11.02.2017р.), що міститься у матеріалах справи, умовам Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. та умовам додаткових угод до Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., а саме: Додаткової угоди № 1 від 03.06.2008 р., Додаткової угоди № б/н від 30.10.2008 р., Додаткової угоди № б/н від 27.01.2009 р., Додатковоїугоди№б/нвід 30.04.2009 р.,Додатковоїугоди№ б/н від 19.08.2009 р., Додатковоїугоди№ б/нвід 30.10.2009 р., Додатковоїугоди № б/нвід 27.05.2010 р., Додатковоїугоди № б/н від 30.12.2010 р.,Додаткової угоди №б/н від 01.11.2011 р., Додатковоїугоди№ б/нвід 29.12.2011 р., Додаткової угоди №б/н від 05.04.2013 р. та розрахунковим документам відносно видачі та погашення кредиту по вказаному кредитному договору?

- Чи підтверджується документально вказаний Банком у Заяві про збільшення позовних вимог від 18.03.2019 р. розмір простроченої заборгованості ТОВ «Торгівельно-Транспортна Компанія» по кредиту за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р.?

- Чи відповідає метод нарахування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» процентів за користування кредитними коштами вимогам Положення про кредитування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», умовам Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. й додаткових угод до нього та вимогам чинного законодавства України?

- Чи підтверджується документально несвоєчасна сплата ТОВ «Торгівельно-Транспортна Компанія» кредитних коштів за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., а також розмір заборгованості, вказаний у звітній документації цих несвоєчасно сплачених коштів за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р.?

- Яка сума строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ «Торгівельно-Транспортна Компанія» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р.?

- Яка сума строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ «Торгівельно-Транспортна Компанія» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. ?

- Чи є підстави для нарахування пені за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. ? Якщо є, то який розмір пені має бути нарахований Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» станом на дату подання позовної заяви?

- Яка сума строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ «Торгівельно-Транспортна Компанія» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень, 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ «Торгівельно-Транспортна Компанія» було направлено на погашення заборгованості ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» , яке є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - перед Національним Банком України за Кредитним договором від 26.03.2009р. № 03/10 за станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р.?

- Яка сума строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ «Торгівельно-Транспортна Компанія» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень, 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ «Торгівельно-Транспортна Компанія» було направлено на погашення заборгованості ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», яке є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - перед Національним Банком України за Кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10 за станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р.?

- Чи є підстави для нарахування пені за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 ( шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень, 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ «Торгівельно-Транспортна Компанія» було направлено на погашення заборгованості ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» , яке є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - перед Національним Банком України за Кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10? Якщо є, то який розмір пені має бути нарахований Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» станом на дату подання позовної заяви?

Згідно висновку експерта № 2809/25366-25377 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.проф.М.С. Бокаріуса:

По першому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, документально підтвердити відповідність розрахунку кредитної заборгованості ТОВ «ТТК» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» умовам Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р та додаткових угод до нього» а також первинним документам про видачу та погашення кредиту - не надається можливим.

По другому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, документально підтвердити вказаний Банком у заяві про збільшення позовних вимог від 18.03.2019р. розмір простроченої заборгованості ТОВ «ТТК» по кредиту за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. - не надається можливим.

По третьому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста документально підтвердити відповідність методу нарахування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» процентів за користування кредитними коштами вимогам Положення про кредитування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», умовам Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. й додаткових угод до нього та вимогам чинного законодавства України - не надається можливим.

По четвертому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, документально підтвердити несвоєчасність сплати ТОВ « ТТК» кредитних коштів за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р.. а також визначити та документально підтвердити розмір простроченої заборгованості за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. не надається можливим.

По п`ятому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, визначити та документально підтвердити розміри строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ «ТТК» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64- 07/МВ від 07.11.2007 р. - не надається можливим.

По шостому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, визначити та документально підтвердити розміри строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ «ТТК» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64- 07/МВ від 07.11.2007 р. - не надається можливим.

По сьомому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, визначити та документально підтвердити наявність/відсутність підстав для нарахування пені (провести її розрахунок) за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. - не надається можливим.

По восьмому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, визначити та документально підтвердити суми строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ «ТТК» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 6 623 667,86 гривень, яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ «ТТК» було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит», яке є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10 станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64- 07/МВ від 07.11.2007р. - не надається можливим.

По дев`ятому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, визначити та документально підтвердити розміри строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ «ТТК» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 6 623 667,86 гривень, яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ «ТТК» було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит», яке є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10 станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64- 07/МВ від 07.11.2007 р. - не надається можливим.

По десятому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, визначити та документально підтвердити наявність/відсутність підстав для нарахування пені за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 6 623 667,86 гривень, яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ «ТТК» було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит», яке є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10 станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. не надається можливим.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 р. залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвестмент Груп», як особи, яка вважає себе правонаступником первісного кредитора - ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» на підставі договору про відступлення права вимоги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2022 р. у справі № 904/7291/17 було задоволено клопотання Відповідача за первісним позовом, призначено у справі № 904/7291/17 комісійну судову економічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науковому дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

-Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Транспортна Компанія»( по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», умовам укладеного між сторонами Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. та умовам додаткових угод до Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64- 07/МВ від 07.11.2007 р., а саме: Додаткової угоди № 1 від 03.06.2008 р., Додаткової угоди № б/н від 30.10.2008 р., Додаткової угоди № б/н від 27.01.2009 р., Додаткової угоди № б/н від 30.04.2009 р., Додаткової угоди № б/н від 19.08.2009 р., Додаткової угоди № б/н від 30.10.2009 р., Додаткової угоди № б/н від 27.05.2010 р., Додаткової угоди № б/н від 30.12.2010 р., Додаткової угоди № б/н від 01.11.2011 р., Додаткової угоди № б/н від 29.12.2011 р., Додаткової угоди № б/н від 05.04.2013 р. та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?

-Чи підтверджується документально вказаний Банком у Заяві про збільшення позовних вимог від 18.03.2019 р. розмір простроченої заборгованості ТОВ «ТТК» по кредиту за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р.?

-Чи відповідає метод нарахування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» процентів за користування кредитними коштами вимогам Положення про кредитування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», умовам Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. й додаткових угод до нього та вимогам чинного законодавства України?

-Чи підтверджується документально несвоєчасна сплата ТОВ «ТТК» кредитних коштів за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., а також розмір заборгованості, вказаний у звітній документації цих несвоєчасно сплачених коштів за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. ?

-Яка сума строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ «ТТК» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. ?

- Яка сума строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ «ТТК» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. за станом на дату подання позовної заяви?

- Чи є підстави для нарахування пені за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р.? Якщо є, то який розмір пені за прострочення сплати кредиту станом на дату подання позовної заяви?

- Яка сума строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ «ТТК» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ «ТТК» було направлено на погашення заборгованості ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», яке є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - перед Національним Банком України за Кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10 ?

- Яка сума строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ «ТТК» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у випадку розрахунку заборгованості по процентам за станом на дату подання позовної заяви та проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 ( шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень, 86 копійок ), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ «ТТК» було направлено на погашення заборгованості ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», яке є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - перед Національним Банком України за Кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10 за станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. ?

- Чи є підстави для нарахування пені за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. у випадку проведения заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень, 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ «ТТК» було направлено на погашення заборгованості ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», яке є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - перед Національним Банком України за Кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10? Якщо є, то який розмір пені має бути нарахований Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» станом на дату подання позовної заяви?

Витрати по проведенню експертизи апеляційний суд поклав на Відповідача - ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія».

09.05.2023 р. на адресу Центрального апеляційного господарського суду повернулась справа з Київського науково - дослідного інституту судових експертиз у зв`язку із не оплатою ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» попередньої оплати в повному розмірі. .

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Предметом первісного позову у справі є вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 64 326 920 грн. 00 коп. - строкова заборгованість по кредиту, 7 720 289 грн. 83 коп. - прострочена заборгованість по кредиту, 27 709 830 грн. 94 коп. - строкова заборгованість по відсоткам, 25 697 266 грн. 42 коп. - прострочена заборгованість по відсоткам, 3 547 851 грн. 58 коп. - пеня за прострочення сплати по кредиту та відсоткам. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" умов Договору про мультивалютну кредитну лінію від 07.11.2007 р. № 64-07/МВ, в редакції додаткових угод, в частині погашення заборгованості за виданими кредитними коштами та сплати процентів.

Предметом зустрічного позову є вимоги ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" зобов`язання здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 6 623 667 грн. 86 коп., зменшивши на цю суму розрахунок зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-Транспортна Компанія" перед ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" за договором про мультивалютну кредитну лінію від 07.11.2007 р. № 64-07/МВ та додатковими угодами до нього.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до части другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія", останнім починаючи з жовтня 2015 допущене порушення умов кредитного договору в частині повернення Банку отриманих кредитних коштів та своєчасної оплати відсотків за користування кредитом, що відповідно до умов п. 6.1 кредитного договору надає Банку право вимагати дострокового повернення виданих кредитних коштів та сплати процентів за весь період користування кредитом.

Під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, ухвалою господарського суду від 25.09.2017 р. за клопотанням Відповідача за первісним позовом ( Позивача за зустрічним позовом ) було призначено судову експертизу, проведення якої було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експерта поставлені питання.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 11.01.2019 р. № 4875/4876-17 експертом встановлено, що «…наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» ( т. 12, а. с. 166 ) по договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., що підлягає сплаті боржником ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» станом на 12.07.2017 р.: в частині видачі кредиту відповідає умовам договору та розрахунковим документам про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. та умовам додаткових угод до Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., а саме: додаткової угоди № 1 від 03.06.2008 р., додаткової угоди № б/н від 30.10.2008 р., додаткової угоди № б/н від 27.01.2009 р., додаткової угоди № б/н від 30.04.2009 р., додаткової угоди № б/н від 19.08.2009 р., додаткової угоди № б/н від 30.10.2009 р., додаткової угоди № б/н від 27.05.2010 р., додаткової угоди № б/н від 30.12.2010 р., додаткової угоди № б/н від 01.11.2011 р., додаткової угоди № б/н від 29.12.2011 р., додаткової угоди № б/н від 05.04.2013 р.; в частині погашення кредиту не відповідає умовам договору та розрахунковим документам про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. та умовам додаткових угод до Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., а саме: додаткової угоди № 1 від 03.06.2008 р., додаткової угоди № б/н від 30.10.2008 р., додаткової угоди № б/н від 27.01.2009 р., додаткової угоди № б/н від 30.04.2009 р., додаткової угоди № б/н від 19.08.2009 р., додаткової угоди № б/н від 30.10.2009 р., додаткової угоди № б/н від 27.05.2010 р., додаткової угоди № б/н від 30.12.2010 р., додаткової угоди № б/н від 01.11.2011 р., додаткової угоди № б/н від 29.12.2011 р., додаткової угоди № б/н від 05.04.2013 р.. Розбіжність між проведеним дослідженням та даними розрахунку банку складає: сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту - 0,00 гривень; сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 0,00 гривень; сума строкової заборгованості по відсоткам - 273,07 гривень; сума простроченої заборгованості по відсоткам - 3 164,35 гривень; заборгованість по пені - 26 107,90 гривень. Встановити причини виникнення розбіжності між проведеним дослідженням та даними розрахунку банку не надається за можливе…». «…В результаті проведеного дослідження документально підтверджується вказаний у позовній заяві розмір простроченої заборгованості ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» по кредиту за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. в сумі 7 305 076,83 гривень.» «…В результаті проведеного дослідження встановлено, що метод нарахування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» процентів по Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. відповідає вимогам Положення про кредитування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та вимогам чинного законодавства України». «… В результаті проведеного дослідження документально підтверджується несвоєчасна сплата ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» кредитних коштів за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., а також розмір заборгованості, вказаний у звітній документації цих несвоєчасно сплачених коштів за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р.». «Згідно проведеного дослідження загальний розмір строкової та простроченої заборгованості по кредиту згідно умов Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. станом на 12.07.2017 р. складає: сума строкової заборгованості по кредиту - 64 326 920,00 гривень; сума простроченої заборгованості по кредиту - 7 720 289,83 гривень… Загальний розмір строкової та простроченої заборгованості по процентам згідно умов Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. станом на 12.07.2017 р. складає: сума строкової заборгованості по процентам - 27 709 830,94 гривень; сума простроченої заборгованості по процентам - 25 697 266,42 гривень…. Загальний розмір заборгованості по пені згідно умов Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. станом на 12.07.2017 р. складає 3 547 851,58 гривень.» «… Встановити: яка сума строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. станом на дату подання позовної заяви, у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" , яке є правонаступником ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009р. № 03/10 не надається за можливе; яка сума строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. станом на дату подання позовної заяви, у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" , яке є правонаступником ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10 надається за можливе; чи є підстави для нарахування пені за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" , яке є правонаступником ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10? Якщо є, то який розмір пені має бути нарахований ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" станом на дату подання позовної заяви надається за можливе».

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом першої інстанції було встановлено, що за розрахунком експерта пеня за прострочення сплати основного боргу (тіла кредиту) за період з 10.01.2017 р. по 11.07.2017 р. складає 735 351 грн. 76 коп., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за вказаний період - 2 812 499 грн. 82 коп.

Перевіркою виконаного експертом розрахунку суми строкової та простроченої заборгованості за кредитом, суми строкової та простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом, суми пені по тілу кредиту та про процентах, місцевим господарським судом порушень умов спірного кредитного договору та додаткових угод до нього, а також норм чинного законодавства встановлено не було.

Під час апеляційного прегляду рішення суду першої інстанції, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2020 р. у справі № 904/7291/17 за клопотанням Скаржника було призначено у справі повторну судову економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Згідно висновку експерта № 2809/25366-25377 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.проф.М.С. Бокаріуса: По першому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, документально підтвердити відповідність розрахунку кредитної заборгованості ТОВ «ТТК» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» умовам Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р та додаткових угод до нього» а також первинним документам про видачу та погашення кредиту - не надається можливим. По другому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, документально підтвердити вказаний Банком у заяві про збільшення позовних вимог від 18.03.2019 р. розмір простроченої заборгованості ТОВ «ТТК» по кредиту за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. - не надається можливим. По третьому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста документально підтвердити відповідність методу нарахування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» процентів за користування кредитними коштами вимогам Положення про кредитування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», умовам Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. й додаткових угод до нього та вимогам чинного законодавства України - не надається можливим. По четвертому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, документально підтвердити несвоєчасність сплати ТОВ «ТТК» кредитних коштів за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р.. а також визначити та документально підтвердити розмір простроченої заборгованості за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. не надається можливим. По п`ятому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, визначити та документально підтвердити розміри строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ «ТТК» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64- 07/МВ від 07.11.2007 р. - не надається можливим. По шостому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, визначити та документально підтвердити розміри строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ «ТТК» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64- 07/МВ від 07.11.2007 р. - не надається можливим. По сьомому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, визначити та документально підтвердити наявність/відсутність підстав для нарахування пені (провести її розрахунок) за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. - не надається можливим. По восьмому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, визначити та документально підтвердити суми строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ «ТТК» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 6 623 667,86 гривень, яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ «ТТК» було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит», яке є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10 станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. - не надається можливим. По дев`ятому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, визначити та документально підтвердити розміри строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ «ТТК» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 6 623 667,86 гривень, яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ «ТТК» було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит», яке є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10 станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. - не надається можливим. По десятому питанню: В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, визначити та документально підтвердити наявність/відсутність підстав для нарахування пені за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 6 623 667,86 гривень, яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ «ТТК» було направлено на погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит», яке є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009 р. № 03/10 станом на дату подання позовної заяви за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р. не надається можливим.

Призначена за повторним клопотанням Скаржника, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2022 р. у справі № 904/7291/17 комісійна судова економічна експертиза, проведення якої було доручено Київському науковому дослідному інституту судових експертиз, проведена не була у зв`язку із не оплатою ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» попередньої оплати проведення судової експертизи в повному розмірі.

За змістом ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Витрати по проведенню вказаної експертизи було покладено на Відповідача за первісним позовом. Однак, вказана експертиза не була проведена у зв`язку з несплатою вартості експертизи, отже, експертиза не була проведена з вини Скаржника, яким не було здійснено оплату рахунку за проведення експертизи.

Відповідно до ч. 4 ст. 102 ГПК України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Колегія суддів відзначає, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Згідно зі ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

ГПК України не містить таке поняття як "достатність" доказів, натомість законодавцем запроваджено новий стандарт доказування "вірогідність доказів", який на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ( пункт 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 р. у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Крім того, згідно з приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто тягар доказування лежить на сторонах.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.06.2024 р. у справі № 902/1302/22 (902/388/22).

Таким чином, в ході апеляційного перегляду оскаржуваного рішення колегія суддів звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

У справах про стягнення кредитної заборгованості Кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором ( постанова Верховного Суду від 30.11.2022 р. у справі № 334/3056/15 ).

Дослідивши всі матеріали справи в їх сукупності суд апеляційної інстанції вважає, що надані Позивачем за первісним позовом докази в обгрунтування своїх позовних вимог, є більш вірогідними ніж твердження Відповідача за первісним позовом про частково погашення Відповідачем кредиту перед Позивачем та не врахування вказаних обставин останнім, що не підтверджено належними доказами на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Таким чином, беручи до уваги докази наявні в матеріалах справи ( експертий висновок та додатки до нього у вигляді розрахунків суми боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" перед Банком за спірним кредитним договором ( суми строкової та простроченої заборгованості за кредитом, суми строкової та простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом, суми пені по тілу кредиту та про процентах )), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" 64 326 920 грн. 00 коп. строкової заборгованості по кредиту, 7 720 289 грн. 83 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 27 709 830 грн. 94 коп. строкової заборгованості по відсоткам, 25 697 266 грн. 42 коп. простроченої заборгованості по відсоткам, 3 547 851 грн. 58 коп. пеня за прострочення сплати по кредиту та відсоткам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, господарський суд обгрунтовано відхилив заперечення Відповідача за первісним позовом ( Позивача за зустрічним позовом ) щодо такого, що не відповідає умовам кредитного договору, порядку нарахування Банком відсотків за користування кредитними коштами у швейцарських франках, з огляду на умови п. 3.4 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 05.04.2013 р.. Так, укладаючи зазначену додаткову угоду, сторони погодили, що сума нарахованих, але фактично не виплачених відсотків за період з 07.11.2007 р. по 25.05.2013 р. фіксується та встановлюється строк погашення Позичальником даної заборгованості до 31.12.2022 р. у сумі та строки згідно із погодженим сторонами графіком. Таким чином, сторони узгодили та зафіксували розмір заборгованості позичальника за відсотками у вказаний період та порядок її оплати. Доказів наявності протоколу розбіжностей до вказаної додаткової угоди та його узгодження сторонами, а також докази визнання недійсною у судовому порядку чи розірвання додаткової угоди від 05.04.2013 р. матеріали справи не містять. Отже, підписавши таку угоду, Відповідач за первісним позовом ( Позивач за зустрічним позовом ) погодився із сумою нарахованих Банком відсотків за користування кредитними коштами, в тому числі у швейцарських франках.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції щодо безпідставності зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія", а доводи Скаржника у вказаній частині є не обґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 р. № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17.09.2015 № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Фінанси пі Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Відповідно до постанови Правління НБУ під 17.12.2015 р. № 8988 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 р. № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічною акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит» заступнику начальника відділу неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській О.С. на два роки з 18.12.2015 р. до 17.12.2017 р. включно.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. 3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 27.112017 р. № 5175 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» строком на два роки до 17.12.2019 включно.

Відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит» Валендюка В.С. строком на два роки до 17.12.2019 р. включно.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2017 р. № 5429 відкликано повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит» делеговані Валендюку В.С.

З 19.12.2017 р. призначено Валендюка В.С. уповноваженою особою Фонду та делеговано повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит»; з 19.12.2017 р. призначено Ірклієнка Ю.П. уповноваженою особою Фонду та делеговано повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит», визначені Законом.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 05.04.2018 р. № 993 звільнено від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та кредит» Валендюка В.С. та відкликано всі делеговані йому повноваження ліквідатора банку.

Також відповідно до вищезазначеного рішення, з 06.04.2018 р. всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит» делеговано Ірклієнку Ю.П.

Так, в обґрунтування вимог за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія", зокрема, зазначає, що за правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи. Тому Банк помилково визначив заяви ТОВ «ТТК» щодо зарахування зустрічних однорідних вимог як пропозицію здійснити залік, а не як односторонню угоду, яка є чинною з моменту отримання банком заяви про проведення заліку.

Отже, на думку Скаржника, сплачені Позиваечм за зустрічним позовом грошові кошти в сумі 6 623 667 грн. 86 коп. повинні бути зараховані Банком в рахунок погашення заборгованості компанії за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р..

Проте, господарський суд обгрунтовано не погодився із такими твердженнями Позивача за зустрічним позовом з огляду на таке.

Нормами ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі па підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Ст. 602 ЦК України встановлено, що не допускається зарахування зустрічних вимог за зобов`язаннями, стороною яких с неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом.

При цьому у спорах, пов`язаних з виконанням Банком, у якому розпочата процедура його ліквідації своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - Закон) є спеціальними, тому даний Закон підлягає переважному застосуванню до спірних правовідносин у співвідношенні з іншими законодавчими актами України, в тому числі й з Цивільним кодексом України, що прямо випливає з наведеного п.8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону України

Як визначено нормами спеціального Закону, зокрема, п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов`язання Банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі якщо боржник банку одночасно с кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов`язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що: за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку; кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов`язаними з банком особами.

Абзац 2 п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону визначає порядок припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог під час здійснення процедури ліквідації банку, а саме: боржник банку одночасно є кредитором цього банку (вимоги включено до реєстру акцентованих вимог кредиторів); погашення зобов`язань за кредитом боржника, який одночасно є кредитором банку, здійснюється виключно за рахунок грошових коштів.

Таким чином, у період здійснення ліквідаційної процедури банку задоволення вимог юридичної особи здійснюється у порядку задоволення вимог кредиторів до банку та черговості, передбачених ст. 52 Закону, у зв`язку із чим припинення зобов`язань за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, які фактично є погашенням вимог кредитора в порушення порядку ст. 52 Закону, не допускається.

Таке припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог до початку задоволення вимог відповідної черги, до якої віднесено вимоги кредитора, який одночасно є боржником банку, буде порушенням черговості задоволення вимог кредиторів, визначеної ст. 52 Закону.

Враховуючи викладене, припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог банку та боржників, які одночасно є кредиторами цього банку, здійснюється після початку задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги кредиторів банку, які одночасно є боржниками такого банку, за рахунок коштів, одержаних у результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку.

У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного погашення зобов`язань за кредитом боржника перед банком, припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог здійснюється пропорційно до суми вимог, то належать кожному кредитору однієї черги.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у визначений Законом строк ( 23.12.2015 р. - 21.01.2016 р. ) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" не скористалося своїм правом та не звернулося до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та кредит» із вимогами про включення його до реєстру вимог кредиторів.

Крім того, Позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи не було надано докази наявності коштів на поточних та/або депозитних рахунках у банку станом на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Щодо доводів Скаржника про невідповідність оскаржуваного рішення суду приписам чинного законодавства в частині стягнення з ТОВ «ТТК» суми судового збору у загальному розмірі 673 310,00 грн., що на 409 266,86 грн. перебільшує суму, яка підлягала стягненню, виходячи з приписів Закону України «Про судовий збір» та ГПК України за збільшення суми позовних вимог, суд апеляційної інстанції звертає увагу Скаржника на те, що відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 46 ГПК України Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Як свідчать матеріали справи в цій справі при поданні до суду першої інстанції позову до ТОВ «ТТК» з ціною позову : 127 399 283,03 грн. було сплачено суму судового збору у розмірі 240 000,00 грн., що дорівнювало 150 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому на січень 2017 року, який складав 1 600,00 грн.. Впродовж розгляду даної господарської справи, а саме: 18.03.2019 р. - Банк збільшив заявлену суму вимог до 129 002 158,77 грн., тобто ціна позову збільшилася на 1 602 875,74 грн..

На момент звернення Банком до господарського суду із Заявою про збільшення розміру позовних вимог від 18.03.2019 р. , п.п. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, чинній на момент подання Позивачем зазначеної заяви, встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом першої інстанції заяву Банку про збільшення розміру позовних вимог від 18.03.2019 р. Було прийнято без доплати суми судового збору з посиланням на вирішення питання перерозподілу судових витрат при постановленні рішення за результатами розгляду справи по суті.

Приймаючи до уваги той факт, що у 2019 році Банком збільшено ціну позову на суму 1 602 875,74 грн., а також той факт, що попередньо заявлена сума позовних вимог у розмірі 127 399 283,03 грн. була оплачена судовим збором за ставками, які діяли на час звернення з цим позовом до суду, місцевий господарський суд дійшов висновку, що Банк, звертаючись до господарського суду із заявою про збільшення позовних вимог та стягнення боргу у загальній сумі 129 002 158 грн. 77 коп., повинен був доплатити судовий збір ( з урахуванням вже сплаченої суми 240 000 грн. 00 коп. ) у розмірі 432 350 грн. 00 коп.

Отже, у зв`язку із задоволенням первісного позову у повному обсязі, обов`язок зі сплати судового збору в сумі 432 350 грн. 00 коп. в дохід Державного бюджету України, суд першої інстананції поклав на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія".

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 ст. 1 Законом України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством ( частина 1 ст. 3 Законом України "Про судовий збір").

Відповідно до положень статей 162 та 163 ГПК України у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, яка оспорюється за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безакцептному (безспірному) порядку.

Згідно з абзацом 2 частини 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Відповідно до положень частини 3 ст. 163 ГПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

У постанові Верховного Суду від 25.10.2019 р. у справі № 916/4692/15 зазначено, що виходячи із аналізу положень статей 1, 3, 6 Закону України "Про судовий збір" та ст. 163 ГПК України подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог недоплачена сума судового збору підлягає сплаті.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, положеннями Закону України "Про судовий збір" визначено граничний розмір сум судового збору, що підлягає сплаті у мінімальному та максимальному значенні при зверненні до суду з відповідними заявами.

Так, звертаючись до суду першої інстанції з позовом у цій справі Позивачем у липні 2017 року, з урахуванням предмету та ціни позову про стягнення 127 399 283,03 грн. було сплачено суму судового збору у розмірі 240 000,00 грн., що дорівнювало 150 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому на січень 2017 року, який складав 1 600,00 грн., тобто у максимальному розмірі станом на 2017 рік, що підтверджується платіжним доручення від 13.06.2017 р. № 23936 доданим до позовної заяви.

Впродовж розгляду даної господарської справи, а саме: 18.03.2019 р. - Банк збільшив заявлену суму вимог до 129 002 158,77 грн., тобто Позивач змінив ціну позову, і така зміна у відповідний період підпадала під дію вже нової редакції Закону України "Про судовий збір", яким передбачено інший максимальний розмір судового збору.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ( у редакції чинній на 18.03.2019 р. ) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1 921 грн. 00 коп.

За таких підстав колегія суддів дійшла висновку, що, звертаючись до суду із заявою про збільшення позовних вимог у 2019 році та заявляючи до стягнення нові суми за нові періоди, з урахуванням предмета та нової ціни позову, Позивачу необхідно було сплатити судовий збір у максимальному розмірі станом на 2019 рік, який складав 672 350 грн ( 350 х 1 921,00 грн розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2019 рік), за вирахуванням суми попередньо сплаченого судового збору у сумі 240 000,00 грн, тобто Позивач, звертаючись з відповідною заявою до суду, зобов`язаний був надати докази доплати судового збору у сумі 432 350,00 грн..

Подібні за змістом правові висновки стосовно того, якщо Позивач, сплативши судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру у максимальному розмірі, встановленому Законом, звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог в інший рік ( аніж з первісною позовною заявою ), коли збільшився максимальний розмір судового збору (зокрема, у випадку збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та заявив до стягнення нові суми за нові періоди, він з урахуванням предмета та нової ціни позову має сплатити судовий збір у максимальному розмірі станом на момент подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, за вирахуванням суми попередньо сплаченого судового збору, викладено у постановах Верховного Суду від 18.10.2022 р. у справі № 910/18639/21 від 25.10.2019 р. у справі № 916/4692/15.

Щодо заяви ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» про заміну кредитора - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвестмент Груп» у справі № 904/7291/17.

Свою заяву, ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» обгрунтовує тим, що 06.09.2019 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Фін Кредит ( Первісний кредитор ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвестмент Груп» ( Новий кредитор ) укладений Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредит Інвестмент Груп» всіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими йому згідно Додатку Договору про відступлення прав вимоги від 06.09.2019 р.. Одночасно з Договором про відступлення прав вимоги, між Первісним та Новим кредитором було укладено Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави. Як доказ прав Нового кредитора, відповідно ст. 517 ЦК України, також було складено Акт приймання передачі документів до Договору про відступлення прав вимоги від 06.09.2019 року. Відповідно до Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги від 06.09.2019 р., Первісний кредитор відступив ( передав права вимоги ) Новому кредитору за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., що укладено між Банк Фінанси та Кредит та ТОВ "Торгівельно - транспортна компанія". Таким чином, ТОВ Кредит Інвестмент Груп набуло всіх прав кредитора по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - транспортна компанія".

У контексті доводів ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» щодо застосування положень ст. 52 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.

Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника ( позивач, відповідач тощо ).

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Положення щодо процесуального правонаступництва регламентовано ст. 52 ГПК України.

Так, відповідно до положень цієї статті у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 ГПК України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Колегія суддів також враховує, що перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта матеріального правовідношення до іншого не тягне автоматичної зміни осіб у процесуальному відношенні, разом з тим, ст. 52 ГПК України не виключає можливості, суду, за наявності клопотання, зокрема, Позивача, залучити до участі у справі правонаступника Позивача у справі у разі його заміни у відносинах, щодо яких виник спір, іншою особою. Таким чином з урахуванням принципу диспозитивності вступ до справи (процесу) правонаступника Позивача залежить від його бажання. Що ж до правонаступника Відповідача, то він залучається судом до участі в справі, якщо проти цього не заперечує Позивач ( п. 8.29. постанови Верховного Суду від 22.06.2023 р. у cправі № 912/164/20 ).

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника. Тобто, підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав. При цьому процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Колегія суддів відзначає, що заміна Позивача правонаступником в порядку ст. 52 ГПК України хоча і не є суто процесуальним рішенням суду, оскільки при прийнятті такого рішення суд здійснює аналіз норм матеріального права на предмет наявності підстав для правонаступництва (спадкового, корпоративного, цивільного), водночас цим судовим актом суд не вирішує питань щодо належного/неналежного Позивача у справі та чи має Позивач право вимоги у пред`явленому спорі.

Отже, враховуючи правові висновки Верховного Суду, що вступ до справи (процесу) правонаступника Позивача залежить від його бажання ( за наявності клопотання, зокрема, Позивача ), а також те, що таке клопотання матеріали справи не місять ( матеріали справи не містять заяви Позивача ( Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» ) про залучення ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» до участі у справі як правонаступника Позивача ), колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» про залучення до участі у справі, як правонаступника Позивача - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит».

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги наявність підстав для задоволення позову Банку, а також те, що як стверджує ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп», останнє отримало право вимоги до Відповідача за спірними првовідносинами, а отже рішення у справі впливає на права та інтереси ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп», колегія суддів апеляційного суду знаходить достатньо підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп».

Як зазначає Верховний Суд у п. 73 постанови від 11.04.2024 р. у справі № 640/20321/19 - інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між Позивачем і Відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований ГПК України. При цьому, участь у справі третіх осіб, з одного боку, обумовлена завданням господарського судочинства, яким згідно з положенням ГПК України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення. Правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

Суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання Скаржника про зупинення провадження у справі за № 904/7291/17 - до набрання законної сили судовим рішенням за кримінальним провадженням № 12020110000000949, виходячи з наступного.

Аналізуючи питання щодо зупинення провадження у господарській справі, апеляційний суд виходить з того, що цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (частина 1 ст. 117 ГПК України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (частина 2 ст. 117 ГПК України), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені статтями 227, 228 ГПК України і є вичерпними.

Положення ст. 227 ГПК України передбачають обов`язок суду зупинити провадження у справі.

Пункт 5 частини 1 ст. 227 ГПК України визначає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 ст. 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи ( пункт 4 частини 1 ст. 229 ГПК України).

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 р. у справі № 910/17615/20, виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 ст. 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 р. у справі № 357/10397/19.

Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 вказав, що за приписами пункту 5 частини 1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як убачається із матеріалів справи, предметом спору по справі № 904/7291/17 є стягнення заборгованості за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 р., що укладено між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ "Торгівельно - транспортна компанія". Тобто, по-суті не оскаржується перехід права вимоги до нового кредитора - ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП», що ніяким чином не звільняє від обов`язку ТОВ "Торгівельно - транспортна компанія" виконувати належним чином взяті на себе зобов`язання повернення отриманих кредитних коштів, отже в даному провадженні не йдеться про можливе припинення правовідносин між сторонами правочину, і як наслідок уникнення від виконання зобов`язання в цілому, і аж ніяк кому по факту, первісному чи новому кредитору, нести ризики за ухвалення рішення по суті.

Отже, на переконання колегії суддів, наявність кримінального провадження № 12020110000000949 не свідчить про об`єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції, відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 1 ст. 227 ГПК, який, зокрема, містить виключення щодо обов`язку суду зупиняти провадження у справі, у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Заяву про поворот виконання рішення суду від 09.12.2024 р., письмові пояснення апеляційному суду від 09.12.2024 р. пояснення щодо заперечення ТОВ «КІГ» від 09.12.2024 р., які надійшли від Скаржника до апеляційного суду 09.12.2024 р., суд апеляційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 266 ГПК України не враховує, оскільки Скаржником не подані докази надсилання відповідних доповнень до апеляційної скарги іншим учасника справи з урахуванням положень ст. 42 ГПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія".

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" про відстрочку сплати судового збору було задоволено. Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" було відстрочено сплату залишку суми судового збору, у розмірі 146 064,17 грн. до ухвалення судового рішення за даною апеляційною скаргою.

Разом з тим, оскільки виходячи з розміру суми судового збору, який підлягав сплаті (при зверненні з позовними вимогами майнового характеру становив 672 350,00 грн., а з позовними вимогами немайнового характеру становив 1 600,00 грн. ), звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. у даній справі, Скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 010 925,00 грн. ( 1 008 525,00 грн. = 672 350,00 грн. ( за подання первісного позову ) х 150 % ) + 2 400 грн. ( 1600,00 грн. за подання зустрічного позову х 150 %).

Водночас, згідно платіжного доручення № 1567 від 19.12.2019 р., доданого до апеляційної скарги, Скаржник оплатив судовий збір лише у сумі 250 000,00 грн., тобто недоплачена сума судового збору становить 760 925,00 грн.

Відтак, суд апеляційної інстанції не позбавлений права достягнути судовий збір за розгляд апеляційної скарги, у визначеному розмірі на користь Державного бюджету.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" залишити без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" ( 52000, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Чумаківська сільрада, комплекс будівель та споруд, код ЄДРПОУ 32723351 ) в дохід Державного бюджету України 760 925 грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, про що видати наказ.

Залучити до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит Інвестмент Груп".

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. у справі № 904/7291/17 залишити без змін.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Поновити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. у справі № 904/7291/17, яка була зупинена ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 р. у справі № 904/7291/17.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови суддями Кощеєвим І.М. та Чус О.В. підписаний 18.12.2024р., суддею Дарміним М.О., у зв`язку з перебуванням у відпустці,

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	09.12.2024
Оприлюднено	25.12.2024
Номер документу	123963128
Судочинство	Господарське

Березкіна Олена Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 09.12.2024 по справі 904/7291/17ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —904/7291/17

Постанова від 09.12.2024

Постанова
від 09.12.2024 по справі 904/7291/17
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД