Рішення

від 05.12.2024 по справі 904/2082/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024м. ДніпроСправа № 904/2082/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.

та представників:

від позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом: Ковтуненко Р.О. - адвокат;

від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом: Крамаренко Г.М. - адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", м. Ізмаїл Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет", с. Любимівка Дніпровського району Дніпропетровської області

про стягнення 337 847,64 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет", с. Любимівка Дніпровського району Дніпропетровської області

до Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", м. Ізмаїл Одеської області

про визнання частково недійсним п. 10.2 договору № 2605-2023 від 26.05.2023; визнання недійсним додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору № 2605-2023 від 26.05.2023.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет" 337847,64 грн, з яких: 19023,75 грн - господарська штрафна санкція (пеня в розмірі 0,5% від вартості товару), 318250,00 грн - сума заборгованості (неповернуті грошові кошти), 573,89 грн - 3% річних.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5067,71 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків поставки товару на суму 422750,00 грн та строків повернення сплаченої позивачем попередньої оплати в сумі 318250,00 грн, які погоджені сторонами у додатковій угоді № 2 від 08.02.2024 до договору поставки №2605-2023 від 26.05.2023.

Заявлена до стягнення пеня розрахована відповідачем відповідно до пункту 10.2 укладеного між сторонами договору.

У зустрічній позовній заяві, поданій до суду 25.06.2024 разом із відзивом на позов, позивач просить:

- визнати недійсним перше речення пункту 10.2 договору № 2605-2023 від 26.05.2023, укладеного між ТОВ "Удімет" та ПрАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (далі - перша позовна вимога);

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 до договору № 2605-2023 від 26.05.2023, укладену між ТОВ "Удімет" та ПрАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (далі - друга позовна вимога).

Обгрунтовуючи першу позовну вимогу, заявник посилається на те, що перше речення пункту 10.2 договору № 2605-2023 від 26.05.2023 передбачає відповідальність для відповідача у вигляді сплати пені в розмірі 0,5% від суми товару, що вказана в специфікації до договору, за кожний день прострочення поставки із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки до дня фактичної поставки (включаючи останній день поставки).

Підставою цієї позовної вимоги заявник зазначає невідповідність цієї частини пункту договору нормативним приписам статті 549 Цивільного кодексу України, за змістом якої пеня, як вид неустойки, застосовується лише за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання та у відсотках саме від такого зобов`язання. Порушення терміну поставки не є грошовим зобов`язанням.

Правовою підставою позову заявник указує частину першу статті 203 та частину першу статті 215 Цивільного кодексу України.

Обгрунтовуючи другу позовну вимогу, заявник посилається на те, що додаткова угода № 2 від 02.02.2024 до договору № 2605-2023 від 26.05.2023 стосується внесення змін до Специфікації № 1 від 26.05.2023 (Додаток № 1 до договору) в частині зменшення вартості деяких позицій товару за договором на 50%.

Підставою цієї позовної вимоги заявник зазначає укладення відповідачем додаткової угоди під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних для нього умовах, що згідно з частиною першою статті 233 Цивільного кодексу України дає підстави для визнання її недійсною. При цьому заявник посилається на те, що спірна додаткова угода була підписана ним в умовах впливу на виробничі процеси загальних мобілізаційних заходів у країні, за яких більшість його спеціалістів звільнилася, а фінансовий стан підприємства погіршився. Причинно-наслідковим зв`язком між тяжкими обставинами і вкрай невигідними умовами та вчиненням спірної додаткової угоди є те, що остання була укладена виключно для зменшення тяжких обставин - ймовірне банкрутство та тягар повернення повної суми вартості товару.

Обгрунтовуючи другу позовну вимогу, заявник посилається також і на те, що відповідно до частини другої статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Законом передбачена лише можливість пропорційного зменшення ціни товару (п. 1 ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України), а зменшення ціни товару на 50% не є пропорційним.

Підсумовуючи, позивач за зустрічним позовом стверджує, що додаткова угода № 1 від 08.02.2024 до договору суперечить положенням ч. 2 ст. 632, п. 1 ч. 1 ст. 678, ч. 3 ст. 691 Цивільного кодексу України і в силу зазначених обставин, на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 цього Кодексу підлягає визнанню недійсною.

Заперечення ТОВ "Удімет" проти первісного позову, викладені у відзиві, обґрунтовані укладенням відповідачем за первісним позовом додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору № 2605-2023 від 26.05.2023 на вкрай невигідних умовах, під фактичним примусом позивача за первісним позовом погодитися на необґрунтоване, непропорційне зниження ціни товару на 50%, з приводу чого ТОВ "Удімет" у даній справі заявлено зустрічний позов про визнання недійсною цієї додаткової угоди. Тому, на думку відповідача за первісним позовом, позовні вимоги в сумі заборгованості (неповернуті грошові кошти) у сумі 318250,00 грн не підлягають стягненню.

Також відповідач за первісним позовом вважає, що в силу положень статті 614 Цивільного кодексу України не може нести відповідальність за порушення зобов`язань у вигляді пені 0,5% від вартості товару в сумі 19023,75 грн, оскільки в його діях відсутня вина (умисел та необережність), оскільки механічну неякісну обробку товару за договором № 2605-2023 від 26.05.2023 здійснило інше підприємство - ТОВ "Прокат-Сервіс", чим завдало ТОВ "Удімет" збитків.

З огляду на те, що вимоги про стягнення 3% річних є похідними від основного зобов`язання, на думку відповідача за первісним позовом не підлягають задоволенню й позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 573,89 грн.

ПрАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" у відзиві на зустрічну позовну заяву, поданому до суду 27.08.2024, зустрічних позовних вимог не визнає та просить відмовити в їх задоволенні.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним пункту 10.2 договору № 2605-2023 від 26.05.2023 відповідач за зустрічним позовом зазначає, що пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання. Тому, за твердженням відповідача за зустрічним позовом, оспорюваний пункт договору є правомірним і не суперечить положенням Господарського та Цивільного кодексів України, а також узгоджується із судовою практикою Верховного Суду з цього питання (постанова КГС ВС від 17.10.2019 у справі № 912/3237/18), у зв`язку з чим відсутні правові підстави для визнання його недійсним.

Щодо укладення додаткової угоди № 2 до договору № 2605-2023 від 26.05.2023 відповідач за зустрічним позовом зауважує, що ПрАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" мало всі законні підстави для повернення сплачених грошових коштів у сумі 635500,00 грн за поставку неякісного товару, однак з метою зменшення негативних наслідків для ТОВ "Удімет" пішло на домовленість щодо підписання вказаної додаткової угоди на компромісних для сторін умовах.

У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву, яка надійшла до суду 10.09.2024, ТОВ "Удімет" не погоджується з доводами ПрАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" щодо відсутності підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Заперечуючи проти доводів відповідача за зустрічним позовом щодо першої позовної вимоги, ТОВ "Удімет" наполягає на тому, що пеня, як вид неустойки, застосовується лише за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання і у відсотках від такого зобов`язання. Порушення терміну поставки не є грошовим зобов`язанням. Відтак, перше речення оспорюваного пункту договору суперечить положенням ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України та в силу положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 цього Кодексу підлягає визнанню недійсним.

Судові рішення, на які посилається ПрАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (постанова КГС ВС у від 17.10.2019 у справі № 912/3237/18 та постанова ВП ВС від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19), на думку позивача за зустрічним позовом не можуть вважатися правовими висновками Верховного Суду в подібних правовідносинах та бути обов`язковими при вирішенні спору у цій справі.

Щодо укладення додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 ТОВ "Удімет" наполягає на укладенні цієї угоди під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних для нього умовах та наголошує на суперечливості поведінки відповідача за зустрічним позовом, який «нав`язав» ТОВ "Удімет" такі умови договору, які поставили сторони договору у нерівне становище, що не відповідає принципам добросовісності, розумності та справедливості. При цьому, як відзначає позивач за зустрічним позовом, основною метою ПрАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" було лише одне - придбати товар за заниженою ціною.

Ухвалою суду від 14.05.2024 первісну позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з виявленими недоліками.

24.05.2024 від позивача через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла заява разом із доказами усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.06.2024 первісну позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.07.2024, сторонам визначено процесуальні строки для подання заяв по суті справи, в тому числі відповідачу для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали суду.

18.06.2024 електронним засобом зв`язку до суду надійшла заява представника відповідача адвоката Крамаренко Г.М. про продовження строку для подання відзиву на позов до 25.06.2024.

Ухвалою суду від 21.06.2024 задоволено заяву представника відповідача про продовження строку для подання відзиву на позов до 25.06.2024 включно.

Ухвалою суду від 28.06.2024 змінено дату проведення підготовчого засідання, призначеного ухвалою суду від 03.06.2024; продовжено строк підготовчого провадження до 02.09.2024 включно; призначено підготовче засідання на 08.08.2024.

25.06.2024 до суду в електронній формі надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет".

Ухвалою суду від 28.06.2024 зустрічну позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з допущеними недоліками її оформлення; позивачу за зустрічним позовом встановлено строк для усунення недоліків.

01.07.2024, у межах встановленого судом строку та під час перебування головуючого судді в щорічній черговій відпустці, позивачем за зустрічним позовом подана заява про усунення недоліків з відповідними доказами щодо цього.

Того ж дня позивач за зустрічним позовом подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1586/24.

Ухвалою суду від 06.08.2024, після прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом у справі, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

08.08.2024 Приватним акціонерним товариством "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" до суду подано заперечення проти зупинення провадження у справі за відсутності правових підстав.

Ухвалою суду від 08.08.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет" про зупинення провадження у справі № 904/2082/24 до набрання законної сили рішенням у справі № 904/1586/24.

У підготовчому засіданні 08.08.2024 оголошувалася перерва до 03.09.2024, за результатом якого підготовче засідання було відкладено на 12.09.2024, що зафіксовано в протокольних ухвалах суду від 08.08.2024 та від 03.09.2024.

Ухвалою суду від 12.09.2024, з огляду на неявку представників сторін у підготовче засідання, яка визнана судом такою, що зумовлена поважним причинами, підготовче засідання в межах розумного строку, необхідного для вчинення сторонами процесуальних дій у межах справи, відкладено на 24.10.2024.

21.10.2024 від представника позивача за первісним позовом Кохана А.В. надійшла заява про забезпечення його участі в призначеному на 24.10.2024 підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку задоволено ухвалою суду 23.10.2024.

Ухвалою суду від 24.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2024, за результатом якого протокольними ухвалами суду оголошувалася перерва до 26.11.2024, 05.12.2024.

У судовому засіданні 05.12.2024 представник Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" подав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи копій акта приймання ТМЦ № 107 від 24.02.2024 і з переліком отриманого товару, видаткової накладної № 2402191 від 19.02.2024 та товарно-транспортної накладної №2402191 від 19.02.2024; представники сторін надали пояснення по суті спору.

За результатом обговорення заявленого представником Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" клопотання, проти якого представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет" заперечував, суд ухвалив долучити до матеріалів справи додаткові докази та надати їм оцінку під час ухвалення рішення.

За наслідком судового засідання 05.12.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (далі - покупець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Удімет" (далі - постачальник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладено договір поставки № 2605-2023 від 26.05.2023 (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, код УКТ ЗЕД, ціна вказується у специфікаціях (додатках до цього договору) (далі - товар), які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку на умовах, передбаченими цим договором.

Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься у специфікації (додатку до цього договору) (п. 2.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору у специфікації (додатку до договору) зазначаються також такі відомості про товар: повне найменування товару; виробник, країна походження товару (для товарів імпортного виробництва); одиниця виміру товару; кількість кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна кількість товару; якісні характеристики товару (посилання на ГОСТ/ДСТУ, ТУ тощо); технічні характеристики товару (посилання на ГОСТ/ДСТУ, ТУ тощо); ціна кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна вартість товару і валюта платежу; комплектність, фасування товару (за необхідності).

За згодою сторін у специфікації (додатку до договору) можуть бути вказані й інші відомості про товар.

Підтвердженням належної якості товару є сертифікат якості (та/або паспорт) з відміткою відділу технічною контролю (ВТК), виданий виробником товару, а також інші документи, передбачені чинним законодавством України, що підтверджують якість товару та його відповідність національним стандартам, технічним умовам, іншим встановленим законодавством вимогам (п. 2.3 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачання товару здійснюється на умовах "DAP склад покупця за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 300" відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс 2010. Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні їх у специфікаціях (додатках) до цього договору. Умови поставки регламентуються відповідними термінами, що передбачені Міжнародними правилами тлумачення термінів Інкотермс у редакції 2010 року, яка погоджена сторонами (далі - Правила Інкотермс).

У разі здійснення попередньої оплати у строки, передбачені пунктом 4.6 цього договору, постачальник, після отримання грошових коштів на свій рахунок, зобов`язується провести власними силами або за власний рахунок завантаження на автомобільний транспорт товар належної якості (для поставки покупцю) в погодженій сторонами кількості та за ціною згідно з умовами цього договору (п. 3.2 договору).

Згідно з пунктом 3.3 договору постачальник зобов`язується поставити товар покупцеві у строки, визначені специфікацією (додаток до даного договору), з урахуванням умов, передбачених розділом 3 цього Договору.

Поставка товару здійснюється постачальником згідно з пунктом 3.1 договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки покупця, яка направляється постачальнику одним із таких способів: або поштою на юридичну адресу постачальника, або в електронному вигляді на електронну адресу (е-mail): r1826@ukr.net. У підтвердженні (заявці) покупець указує графік поставки, зазначає обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікації (додатку до цього договору). Дострокова поставка товару постачальником допускається тільки за згодою сторін. Постачальник вважається таким, що передав покупцеві товар, одержання якого передбачено безпосередньо на складі постачальника або на складі третьої особи (вантажовідправника) чи на складі перевізника, тільки у разі одержання від уповноваженої особи з боку покупця письмового доручення, складеного на фірмовому бланку або на чистому аркуші паперу з відбитком кутового штампа за підписом комерційного директора або особи, яка його заміщує (дозволяється факсимільний відбиток підпису), та скріплення печаткою для одержання товару відповідно до умов даного договору (п. 3.4 договору).

За змістом абзацу першого пункту 3.5 договору разом із товаром, але не пізніше дати поставки, постачальник зобов`язаний надати покупцю оригінали документів, оформлених державною мовою відповідно до чинного законодавства України та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, а саме:

- рахунок-фактуру, крім випадків, коли оригінал надається постачальником для здійснення попередньої оплати (оригінал);

- видаткову накладну на відпуск товару (оригінал) або акт приймання-передачі товару (оригінал державною мовою);

- товаротранспортну накладну (оригінал), за умови поставки вантажним автотранспортом постачальника;

- податкову накладну в електронній формі (через систему електронного документообігу М.Е.Dок та інші) з дотриманням умови щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- сертифікат якості виробника товару, а також інші документи згідно з пунктом 2.2 договору (оригінали або належним чином завірені копії);

- у разі, якщо товар підлягає сертифікації - сертифікат походження та відповідності за системою сертифікації УкрСЕПРО, гігієнічний, екологічний сертифікат, а також сертифікати згідно з чинним законодавством України (оригінал або належним чином завірені копії).

Зобов`язання постачальника щодо постачання товару вважаються виконаними в момент підписання покупцем видаткової накладної або акта приймання-передачі товару. Поставка товару здійснюється у технічно справному транспортному засобі (п. 3.6 договору).

Відповідно до пункту 3.8 договору постачальник зобов`язаний поставити товар покупцю у строки, визначені пунктом 3.3 цього договору, та за власний рахунок здійснити завантаження товару у транспортний засіб покупця належної якості.

Право власності на товар та ризик його випадкового знищення чи пошкодження переходять до покупця з моменту отримання ним товару (п. 3.10 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що загальна вартість товару за цим договором становить суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до даного договору або накладними.

Ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується в специфікації (додатках) до договору або видаткових накладних (п. 4.2 договору).

Згідно з пунктом 4.3 договору ціна і загальна вартість кожної партії товару, зазначена в пункті 4.2 договору, встановлюється у національній валюті України - гривні і не підлягає зміні протягом дії цього договору.

Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, тари якщо інше не вказано в специфікації (додатках) до договору з урахуванням положень Інкотермс (п. 4.5 договору).

За змістом пункту 4.6 договору розрахунки за товар здійснюються наступним чином. Покупець здійснює передоплату у розмірі 50%, інші 50% - по факту готовності товару до відвантаження після письмового повідомлення постачальником замовника протягом 5 робочих днів на поточний рахунок постачальника за умови надання оригіналу рахунка-фактури (або його копії з подальшим наданням оригіналу протягом 5 робочих днів від дати проведення передоплати. Інші документи, в т.ч. видаткова накладна, надаються у строки, обумовлені умовами договору. Датою (моментом) оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця. Якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати, не поставив у встановлений договором строк товар, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня одержання суми попередньої оплати до дня її фактичного повернення.

Сторони можуть визначити інші умови оплати окремої партії поставки товару, при узгодженні їх в специфікаціях (додатках) до цього договору.

У разі, якщо сторони у порядку, зазначеному в пункті 4.6 договору, встановили термін оплати - після моменту поставки, покупець проводить оплату за товар після надання постачальником документів, зазначених у пункті 3.5 договору, у тому числі податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з вимогами чинного законодавства України. При простроченні строку надання цих документів термін оплати збільшується на строк прострочення надання постачальником документів. У цьому разі покупець не несе жодної відповідальності за прострочення оплати (абз. перший п. 4.7 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору приймання товару за кількістю проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 із змінами та доповненнями.

Покупець здійснює приймання товару за якістю відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 із змінами та доповненнями (п. 5.2 договору).

Пунктом 5.3 договору встановлено, що в разі виявлення покупцем під час приймання невідповідності фактично поставленого за кількістю та/або якістю і/або асортиментом товару умовам цього договору покупець у письмово, у тому числі за допомогою електронного зв`язку або рекомендованим листом повідомляє про це постачальника із зазначенням строку, протягом якого повинен прибути представник постачальника на територію покупця, а постачальник або його представник за довіреністю зобов`язаний прибути у встановлений покупцем строк для засвідчення факту невідповідності товару умовам договору шляхом підписання відповідного акта. Представник постачальника за довіреністю зобов`язаний мати при собі оригінал довіреності, що підтверджує його повноваження діяти від імені постачальника.

Протягом 2 робочих днів із моменту прибуття постачальника або його представника за довіреністю сторони складають та підписують відповідний акт. У разі невідповідності якості, асортименту поставленого товару умовам договору постачальник зобов`язується замінити неякісний, невідповідний асортименту товар на якісний, відповідний асортименту товар на якісний, відповідний асортименту, протягом 20 календарних днів з дати підписання відповідного акта. Витрати, у тому числі транспортні, із заміни товару покладаються на постачальника (п. 5.4 договору).

У разі, якщо постачальник не прибув або прибув із порушенням встановленого пунктом 5.3 договору строку або відмовляється підписувати акт про невідповідність якості/кількості/асортименту поставленого товару умовам цього договору, або за наявності спірних питань між сторонами про відповідність поставленого товару умовам договору, покупець має право залучити для перевірки відповідності кількості/якості/асортименту товару представника незалежної організації (Торгово-промислову палату України (далі - ТПП) або іншу організацію, узгоджену сторонами). У цьому випадку висновок незалежної організації є підставою для виникнення у сторін прав і обов`язків, передбачених цим договором. Постачальник зобов`язується замінити неякісний, невідповідний асортименту товар на якісний, відповідний асортименту товар, протягом 20 календарних днів з дати підписання висновку незалежної організації. Витрати, у тому числі транспортні, із заміни товару покладаються на постачальника. У випадку, якщо висновком незалежної організації буде підтверджений факт невідповідності поставленого товару умовам договору, всі витрати, пов`язані із залученням представника незалежної організації, покладаються на постачальника (п. 5.5 договору).

Пунктом 5.6 договору передбачено, що у разі порушення строку заміни товару, встановленого пп. 5.4, 5.5 договору, постачальник у строк до 3 банківських днів після закінчення такого строку заміни сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного та/або невідповідного асортименту товару. У випадку, якщо в подальшому заміна неякісного, невідповідного асортименту товару неможлива, постачальник зобов`язаний повернути покупцеві перераховані за такий товар грошові кошти протягом 5 банківських днів після закінчення строку, встановленого для його заміни, а також своїми силами і за свій рахунок у той же термін забрати неякісний, невідповідний асортименту товар. У даному випадку постачальник також відшкодовує покупцеві всі витрати та збитки, пов`язані з неякісним або невідповідним асортименту товаром, у тому числі оплачує послуги з перевезення товару, упущену вигоду та інші витрати, що підлягають відшкодуванню згідно зі статтями 224 та 225 Господарського кодексу України.

У разі порушення строків повернення грошових коштів, встановлених даним пунктом, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% ід суми неповернених коштів за кожний день прострочення. Нарахування пені починається з дати отримання постачальником від покупця офіційного листа про повернення грошових коштів.

У разі поставки товару з порушенням строків, визначених у пункті 3.3 договору, покупець має право відмовитися від товару. При цьому постачальник зобов`язаний своїми силами і за власний рахунок забрати не прийнятий покупцем товар протягом 3 днів з моменту повідомлення покупця про відмову прийняти товар. Якщо постачальник у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право на свій розсуд зберігати неприйнятий товар до передачі його постачальнику або реалізувати його третім особам. Витрати покупця, пов`язані зі зберіганням товару, його реалізацією або передачею і доставкою постачальнику, підлягають відшкодуванню за рахунок постачальника (п. 5.7 договору).

Відповідно до абзацу першого пункту 7.1 договору якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати вимогам, зазначеним у специфікації (додатку) до договору та іншим чинним в Україні нормативним вимогам, передбаченим для даного виду товару. У будь-якому випадку якість товару не може бути нижче звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких своїх обов`язків за цим договором, якщо таке невиконання стало наслідком настання таких обставин непереборної сили, як повінь, пожежа, землетрус та інші стихійні лиха, ембарго, війна або військові дії, рішення органів влади, а також будь-яких інших обставин, що знаходяться поза контролем сторін (п. 8.1 договору).

Строк виконання зобов`язань відкладається на час, протягом якого будуть діяти такі обставини (п. 8.2 договору).

Настання форс-мажорних обставин та їх тривалість засвідчується сертифікатом Торгово-промислової палати, виданого відповідно до чинного законодавства України, або висновком компетентного державного органу ТПП України, що підтверджує наявність форс-мажорних обставин (п. 8.3 договору).

Сторона зобов`язана негайно, не пізніше 3 календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин, у письмовій формі повідомити іншу сторону про їх настання, передбачуваний термін їх дії і про їх припинення (можливість встановлення нового строку зобов`язань в іншому періоді) (п. 8.4 договору).

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє сторону, що оголосила про форс-мажорні обставини, права посилатися на зазначені обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором (п. 8.5 договору).

Відповідно до пункту 10.2 договору у разі порушення строку поставки товару згідно з цим договором постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% від суми товару, що вказана у специфікації (додатку до договору), за кожний день прострочення з наступного дня від кінцевої дати поставки і до дня фактичної поставки (включаючи день поставки). У разі продовження такого прострочення більше 10 календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності). Строк дії договору закінчується 31 грудня 2022 року. Закінчення строку дії цього договору не тягне за собою припинення зобов`язань щодо розрахунків за договором, не звільняє сторін від необхідності належного їх виконання та від відповідальності за їхнє неналежне виконання. У випадку, якщо жодна зі сторін договору за 30 календарних днів до дати припинення договору письмово не повідомить іншу сторону про припинення договору, то цей договір вважається продовженим ще на один календарний рік на тих самих умовах, які були раніше встановлені цим договором. Кількість таких поновлень не обмежується (п. 12.1 договору).

За змістом пункту 14.3 договору усі зміни, доповнення та додатки до цього договору будуть дійсними тільки у випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками обох сторін і скріплені печатками (за наявності) сторін. Зміни, доповнення та додатки до договору викладаються виключно українською мовою.

Належним чином оформлені зміни, доповнення, додатки, специфікації до договору є його невід`ємною частиною (п. 14.4 договору).

До договору сторонами підписано специфікацію № 1 від 26.05.2023 (Додаток № 1), в якій затверджено найменування, кількісні та якісні характеристики товару, його ціну та загальну вартість партії товару, а також визначено інші умови майбутньої поставки (а.с. 16 том 1).

Так, відповідно до пункту 1 специфікації № 1 від 26.05.2023 поставці підлягає товар на загальну суму 741000,00 грн (у т.ч. ПДВ), а саме:

- шестерня, креслення Б-18.03.16.027 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 1 шт за ціною 60500,00 грн на суму 60500,00 грн;

- шестерня, креслення Б-18.03.16.028 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 3 шт за ціною 61500,00 грн на суму 184500,00 грн;

- шестерня, креслення Б-18.03.16.029 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 2 шт за ціною 58000,00 грн на суму 116000,00 грн;

- шестерня, креслення Б-18.03.16.030 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 3 шт за ціною 44000,00 грн на суму 132000,00 грн;

- шестерня, креслення Б-18.03.16.031 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 4 шт за ціною 62000,00 грн на суму 248000,00 грн.

Відповідно до пунктів 4, 5 специфікації № 1 від 26.05.2023 строк виготовлення товару - 45 календарних днів від дати здійснення 50% передоплати; строк поставки - 3 робочі дні від дати здійснення 100% передоплати.

Строк гарантії на товар встановлюється 12 місяців, який починається з моменту введення в експлуатацію, але не більше 18 місяців з моменту поставки (п. 7 специфікації № 1 від 26.05.2023).

Пунктом 8 специфікації № 1 від 26.05.2023 визначено, що датою переходу права власності до покупця на товар (продукцію) є дата складання акта прийому-передачі про отримання товару (продукції), а у разі його відсутності - дата складання видаткової накладної, підписаного(ної) обома сторонами. Перехід права власності до покупця не звільняє постачальника від обов`язку замінити неякісний товар, якщо його невідповідність буде встановлено при остаточному прийманні на складі вантажоотримувача.

Товар має бути новим, не раніше 2023 року випуску (п. 9 специфікації № 1 від 26.05.2023).

Додатками до специфікації є: креслення Б-18.03.16.027 - Додаток № 1; креслення Б-18.03.16.028 - Додаток № 2; креслення Б-18.03.16.029 - Додаток № 3; креслення Б-18.03.16.030 - Додаток № 4; креслення Б-18.03.16.031 - Додаток № 5 (п. 10 специфікації № 1 від 26.05.2023).

11.07.2023, на виконання пункту 4.6 договору, позивач (покупець) за платіжною інструкцією № 2054 від 20.06.2023 на суму 370500,00 грн здійснив першу частину попередньої оплати за товар у розмірі 50% його вартості (а.с. 17 том 1).

Відтак, з урахуванням здійсненої попередньої оплати, кінцевим строком виготовлення товару постачальником є 25.08.2023 (п. 4 специфікації № 1 від 26.05.2023).

Утім, про готовність товару до відвантаження та необхідність здійснення доплати за товар у сумі 370500,00 грн відповідач (постачальник) повідомив позивача (покупця) тільки 30.08.2023 листом № 2908\23-18 від 29.08.2023, надісланим на його електронну адресу (а.с. 18-20 том 1).

27.09.2023, відповідно до пункту 4.6 договору, позивач здійснив остаточний розрахунок за товар у розмірі 50% його вартості, що підтверджується платіжною інструкцією № 2843 від 31.08.2023 на суму 370500,00 грн (а.с. 21 том 1).

Тож, згідно з умовами специфікації № 1 від 26.05.2023 товар мав бути поставлений позивачу не пізніше 02.10.2023.

16.10.2023, з порушенням погодженого сторонами строку, відповідач здійснив часткову поставку товару в кількості 12 одиниць на суму 683000,00 грн, що підтверджується актом отримання вантажу покупцем від перевізника ТОВ "Делівері" (замовлення № 0670011532) (а.с. 22 том 1).

Покупцем під час комісійного приймання за кількістю та якістю товару, поставленого 16.10.2023, були виявлені наступні недоліки:

- невідповідність отриманої кількості товару (шестерні), зазначеній у специфікації № 1 від 26.05.2023 (фактично поставлено товар у кількості 12 шт. замість 13 шт., відсутня шестерня кр. Б-18.03.16.029);

- невідповідність поставленого товару (шестерень у кількості 12 шт.) умовам договору щодо якості у зв`язку з виявленими численними раковинами, в тому числі на поверхнях зубчатих вінців (підварених та оброблених вручну); обичайки мають різну товщину; приварених грузів або вибірок металу, де на кожному із товарів (шестерен) з метою балансування не знайдено.

Комісія дійшла висновку, що поставлений товар (шестерні у кількості 12 шт.) не відповідає умовам договору та не може бути використаний у виробництві.

Виявлені недоліки товару зафіксовані в акті від 19.10.2023, складеному за результатами його комісійного огляду уповноваженими особами покупця (а.с. 105, 231 том 1).

За результатами проведеного огляду позивачем (покупцем) на адресу відповідача (постачальника) було направлено претензію-вимогу № 2187 від 25.10.2023, в якій викладено вимоги щодо прибуття представника постачальника на територію покупця в строк до 01.11.2023 для засвідчення факту невідповідності товару умовам договору шляхом підписання двостороннього акта (відповідно до пункту 5.3 договору); заміни неякісного товару на якісний протягом 20-ти календарних днів з дати підписання відповідного акта з покладенням транспортних витрат у зв`язку із заміною товару на постачальника; виконання у найкоротший термін зобов`язання щодо поставки товару в кількості 1 одиниці (шестерня кр. Б-18.03.16.029) (а.с. 103-104, 229-230 том 1).

26.10.2023 відповідач допоставив товар у кількості 1 одиниці на суму 58000,00 грн, що підтверджується актом отримання вантажу покупцем від перевізника ТОВ "Делівері" (замовлення № 0670011554) (а.с. 23 том 1).

02.11.2023 комісією у складі представників покупця та представника постачальника складено акт приймання ТМЦ (а.с. 228 том 1).

У цьому акті за результатом проведеного обстеження товару, що прибув за рахунком № 2316161 від 16.06.2023 (шестерні в кількості 13 шт.), комісією встановлено: на усіх шестернях, на поверхні зубів присутні виправлені та невиправлені окремі раковини глибиною понад 10 мм; указані дефекти виправлені методом зварювання після остаточного термічного оброблення деталей; на усіх шестернях кут нахилу зуба 7°58хв.-8° (згідно креслення 8°16хв40 сек.); шорсткість поверхні зуба зазначена по 5 класу точності, яка потребує інструментального підтвердження; відсутнє балансування усіх шестерень.

За висновком комісії, викладеним в акті приймання ТМЦ від 02.11.2023, шестерні у кількості 13 шт. не відповідають вимогам нормативно-технічної документації (креслення) та підлягають поверненню постачальнику.

Згідно з претензією-вимогою покупця № 2187 від 25.10.2023 кінцевим терміном заміни відповідачем 12 одиниць неякісного товару є 22.11.2023.

В адресованому позивачу (покупцю) листі № 2211/23-17 від 22.11.2023 відповідач (постачальник), посилаючись на великий обсяг робіт і складну ситуацію в країні та на підприємстві, просив позивача додатково збільшити строк доопрацювання продукції на 20 календарних днів (до 12.12.2023) (а.с. 232 том 1).

У листі № 2711/23-17 від 27.11.2023 на адресу позивача (покупця) відповідач (постачальник) із посиланням на ті самі обставини просив дозволити йому відправку продукції на повторне приймання 1-4 грудня 2023 року (орієнтовна дата прибуття - 3-7 грудня 2023 року), гарантуючи при цьому строк служби продукції протягом указаних у договорі строків гарантійних зобов`язань та пропонуючи, з метою досудового врегулювання цього питання, надати на безкоштовній основі 3 шестерні (за кресленням на вибір) у строк 45 днів після прийняття продукції (а.с. 233 том 1).

Зі змісту листа-вимоги позивача № 161 від 19.01.2024, адресованого відповідачу, вбачається, що 11.01.2024 сторони здійснили приймання товару за якістю за участю представника Дніпропетровської торгово-промислової палати, про що було складено акт приймання товару за якістю, а також складено експертний висновок № ГО-23 від 11.01.2024, за яким лише 1 шестерня, креслення Б-18.03.16.030, номер креслення 030-3 та 1 шестерня, креслення Б-18.03.16.027, номер креслення 027-1, підлягають поставці; інший товар - 11 шестерень не відповідають якості та не підлягають поставці.

Тож, оскільки станом на дату складання акта приймання товару за якістю від 11.01.2024, після вжитих постачальником заходів з усунення недоліків, товар не відповідав вимогам договору, позивач заявив вимогу відповідачу про повернення сплачених грошових коштів у сумі 636500,00 грн (741000,00 - 60500,00 - 44000,00 = 636500,00) протягом 7 днів з дня отримання цієї вимоги.

У відповіді на вимогу покупця № 161 від 19.01.2024, а саме у листі № 2501/23-17 від 25.01.2024 постачальник зазначив, що після ретельної перевірки за участю сторонніх організацій та доробки лінійних розмірів продукція (шестерні в кількості 13 шт.) станом на 24.01.2024 повністю відповідає кресленням та готова до відвантаження. У зв`язку з наданими незручностями постачальник повідомив про свою готовність повернути покупцю кошти у вигляді дисконту в розмірі 25% від суми 636500,00 грн протягом 90 днів з моменту приймання товару (а.с. 236 том 1).

У зв`язку з порушеннями постачальником строку поставки товару та його заміни на якісний, сторонами до договору підписано додаткову угоду № 2 від 08.02.2024, у пункті 1 якої погоджено внести зміни до пункту 1 специфікації № 1 від 26.05.2023 (Додаток № 1 до договору) в частині зменшення вартості деяких позицій на 50% та викладення її у новій редакції (а.с. 68-69 том 1).

За змістом нової редакції специфікації до договору поставці підлягає товар на загальну суму 422750,00 грн (у т.ч. ПДВ), а саме:

- шестерня, креслення Б-18.03.16.027 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 1 шт. за ціною 60500,00 грн на суму 60500,00 грн;

- шестерня, креслення Б-18.03.16.028 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 3 шт. за ціною 30750,00 грн на суму 92250,00 грн;

- шестерня, креслення Б-18.03.16.029 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 2 шт. за ціною 29000,00 грн на суму 58000,00 грн;

- шестерня, креслення Б-18.03.16.030 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 1 шт. за ціною 44000,00 грн на суму 44000,00 грн;

- шестерня, креслення Б-18.03.16.030 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 2 шт. за ціною 22000,00 грн на суму 44000,00 грн;

- шестерня, креслення Б-18.03.16.031 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 4 шт. за ціною 31000,00 грн на суму 124000,00 грн.

У пункті 2 додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору сторони підтвердили, що станом на дату укладення цієї угоди товар, указаний в пункті 1 специфікації № 1 від 26.05.2023, є оплаченим покупцем в розмірі 741000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору сторони погодили, що постачальник виконує обов`язки з поставки товару на територію покупця протягом 5-ти робочих днів від дати підписання цієї угоди; зобов`язання постачальника щодо постачання товару в цьому випадку вважаються виконаними в момент підписання покупцем видаткової накладної або акта приймання-передачі товару.

За змістом пункту 5 додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору, у зв`язку із зменшенням вартості товару на 50% по позиціям № 2 (у кількості 3 шт.), № 3 (у кількості 2 шт.), № 5 (у кількості 2 шт.) та № 6 (у кількості 4 шт.), указаних у п. 1 специфікації № 1 від 26.05.2023 (з урахуванням змін за цією угодою), яка є невід`ємною частиною договору, постачальник зобов`язується протягом 60-ти днів від дати укладання цієї угоди повернути (сплатити) покупцю отримані грошові кошти в сумі 318250,00 грн, у т.ч. ПДВ - 53041,67 грн.

Відтак, з урахуванням умов додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору, відповідач мав поставити позивачу (покупцю) товар, визначений специфікацією № 1 від 26.05.2023 (Додаток № 1) у новій редакції, у строк до 15.02.2024 включно, а також - повернути покупцю кошти в сумі 318250,00 грн (741000,00 - 422750,00 = 318250,00) не пізніше 08.04.2024.

Відповідач поставив позивачу товар на суму 422750,00 грн 24.02.2024, тобто із порушенням строку, погодженого сторонами у додатковій угоді № 2 від 08.02.2024 до договору, що підтверджується актом отримання вантажу від перевізника ТОВ "Делівері" (а.с. 25 том 1).

Інші докази на підтвердження даного факту, які були надані позивачем у судовому засіданні 05.12.2024, а саме: акт приймання ТМЦ № 107 від 24.02.2024, видаткова накладна №2402191 від 19.02.2024, товарно-транспортна накладна № 2402191 від 19.02.2024 (а.с. 38 - 40 том 2), судом до розгляду не приймаються, оскільки подані всупереч вимогам частин другої, восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Тобто, не разом із позовом і без обґрунтування неможливості їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Зобов`язання з повернення позивачу грошових коштів у сумі 318250,00 грн у строк до 08.04.2024 відповідачем виконано не було, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою № 682 від 12.04.2024 про повернення коштів у відповідній сумі в найкоротший термін, але не більше 7 днів з дня її одержання (поштове відправлення № 0503843780280) (а.с. 70-71 том 1).

Направлена відповідачу вимога № 682 від 12.04.2024 повернулася позивачу 07.05.2024 за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується даними оператора поштового зв`язку щодо відстеження поштового відправлення № 0503843780280 (а.с. 72 том 1).

Відповідач коштів у сумі 318250,00 грн позивачу не повернув, що й стало причиною спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням сторонами зобов`язань за договором поставки № 2605-2023 від 26.05.2023 з урахуванням додаткової угоди № 2 від 08.02.2024, а також із наявністю/відсутністю підстав для визнання недійсними першого речення пункту 10.2 цього договору, яким передбачена відповідальність у вигляді пені за порушення строків поставки товару, та додаткової угоди до нього № 2 від 08.02.2024 як такої, що укладена за наявності тяжкої обставини і на невигідних умовах.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 655 цього Кодексу визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 664 Цивільного кодексу України визначено момент виконання обов`язку продавця передати товар.

Так, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування (ч. 1).

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (ч. 2).

При цьому, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 673 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України).

З наявних у справі доказів убачається, що покупець належним чином виконав своє зобов`язання за договором щодо повної оплати товару в сумі 741000,00 грн до моменту його передання продавцем, тобто в порядку попередньої оплати.

Утім, постачальник свого зобов`язання зі своєчасної поставки товару належної якості не виконав, чим порушив умови договору та вимоги закону.

З огляду на тривале усунення постачальником недоліків товару сторони у додатковій угоді № 2 від 08.02.2024 до договору дійшли згоди про зміну строку поставки товару, яким за змістом пункту 3 цієї додаткової угоди є 15.02.2024, а також про коригування ціни товару - зменшення із визначенням строку повернення надлишкової суми, сплаченої у рахунок вартості товару.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка узгоджується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Весь товар, вартість якого у додатковій угоді до договору № 2 від 08.02.2024 сторони з урахуванням дисконту на певні позиції погодили в сумі 422750,00 грн, був поставлений позивачу тільки 24.02.2024, що підтверджується наданими позивачем доказами, тобто із простроченням у 8 календарних днів.

Різниця у сумі 318250,00 грн між оплаченою за договором вартістю товару (741000,00 грн) та вартістю товару, погодженою сторонами у додатковій угоді № 2 від 08.02.2024 до договору (422750,00 грн), відповідачем ні у визначений цією додатковою угодою строк (до 08.04.2024), ні на вимогу покупця № 682 від 12.04.2024 повернута позивачу не була.

Факт неповернення вказаної суми відповідачем не заперечується.

Разом з тим, відповідач оспорює додаткову угоду № 2 від 08.02.2024 до договору та просить визнати її недійсною як таку, що вчинена під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах згідно з частиною першою статті 233 Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, норми якої кореспондуються із положеннями статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним (господарської угоди недійсною).

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

За приписами частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 233 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Правочин, який оспорюється на підставі статті 233 Цивільного кодексу України, характеризується тим, що особа вчиняє його добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена вчинити правочин через тяжкі для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.

Для визнання правочину недійсним на підставі частини першої статті 233 Цивільного кодексу України має бути доведено, що: (1) особа вчиняє цей правочин під впливом тяжкої для неї обставини та (2) умови правочину вкрай невигідні для цієї особи.

До тяжких обставин відповідно до частини першої статті 233 Цивільного кодексу України може бути віднесено тяжку хворобу особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загрозу втратити житло чи загрозу банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. При цьому слід мати на увазі, що тяжка обставина має бути саме для тієї особи, яка вчинила правочин.

Зустрічну позовну вимогу про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 відповідач обґрунтовує пред`явленням покупцем вимоги № 161 від 19.01.2024 про повернення грошових коштів у сумі 636500,00 грн, сплачених за неякісний товар.

Утім, право вимагати повернення сплаченої суми попередньої оплати у випадку непоставки товару в установлений договором строк передбачене умовами пункту 4.6 договору.

Тому, укладаючи договір, відповідач-постачальник мав усвідомлювати наслідки неналежного виконання ним зобов`язань за цим договором.

За змістом статті 42 Господарського кодексу України господарська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) на власний ризик.

Інших тяжких обставин, підтверджених належними й допустимими доказами, які зумовили укладення відповідачем додаткової угоди № 2 від 08.02.2024, ним не наведено.

До того ж статтею 678 Цивільного кодексу України, яка встановлює правові наслідки передання товару неналежної якості, передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч. 1).

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару (ч. 2).

З урахуванням тривалості періоду прострочення в заміні товару, відповідачем не доведено того, що зменшення ціни на частину позицій товару на 50% є непропорційним і таким, що не відповідає принципам добросовісності, розумності та справедливості.

Також варто зауважити, що саме відповідач-постачальник у зв`язку з поставкою ним неякісного товару та тривалою його заміною, з метою вирішення спірного питання пропонував позивачу-покупцеві різні варіанти компенсації, а саме додаткові одиниці товару на безкоштовній основі (лист № 2711/23-17 від 27.11.2023), дисконт у розмірі 25% (лист № 2501/23-17 від 25.01.2024).

Доказів того, що саме позивач примушував відповідача до зменшення ціни договору матеріали справи не містять і відповідачем постачальником суду не надано.

За приписами частини третьої статті 13 та частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тож, відповідачем не доведено наявності підстав для визнання додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору недійсною в порядку статті 233 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами першою, другою статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто, при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Проте, згідно з частиною п`ятою статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом другим частини п`ятої статті 216 Цивільного кодексу України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів.

Такий правовий висновок викладено в пунктах 80 - 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто, цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі Афанасьєв проти України (заява № 38722/02)).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 зазначила, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині першій статті 2 ГПК України (п. 27).

Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5 - 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, фактично уточнюючи висновок, викладений у пункті 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, зауважила на тому, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, зважаючи на обґрунтування позову, яке повинно мати на меті захист, перш за все, майнових інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет", оцінюючи обраний ним спосіб захисту у вигляді визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору, суд доходить висновку про безпідставність та неефективність цього способу захисту, заявленого у зустрічній позовній вимозі.

За таких обставин додаткова угода № 2 від 08.02.2024 до договору є дійсною та відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України обов`язковою для виконання її сторонами.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем заборгованості в сумі 318250,00 грн, яку він мав повернути останньому згідно з пунктом 5 додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору. Тому, позовна вимога за первісним позовом про стягнення з постачальника основного боргу в сумі 318250,00 грн є законною та обґрунтованою.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом частини другої статті 217 Господарського кодексу України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу частини першої статті 230 Господарського кодексу України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України).

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті (ч. 3 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 231 Господарського кодексу України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Сторони в першому реченні пункту 10.2 договору визначили відповідальність за порушення строку поставки товару (негрошове зобов`язання) у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми товару, що вказана у специфікації (додатку до договору), за кожний день прострочення, що узгоджується з положеннями частини першої статті 230 та частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України.

Крім того, правомірність застосування пені за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки грошового зобов`язання, констатована й Верховним Судом в постанові Касаційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 912/3237/18.

Тому заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет" щодо правомірності визначення в договорі та застосування до нього позивачем пені за порушення строків поставки товару, що покладені в основу обґрунтування зустрічної позовної вимоги про визнання недійсним першого речення пункту 10.2 договору, є необґрунтованими.

За таких обставин заперечення відповідача в цій частині судом відхиляється, а відповідна зустрічна позовна вимога визнається такою, що не підлягає задоволенню.

За порушення строків поставки товару позивач заявив до стягнення з постачальника пеню в сумі 19023,75 грн за період з 16.02.2024 по 24.02.2024 (9 днів), розраховану за ставкою 0,5% від 422750,00 грн - вартості товару за новою редакцією специфікації № 1 від 26.05.2023, затвердженої додатковою угодою № 2 від 08.02.2024.

Дослідженням наданого розрахунку пені судом встановлено, що покупцем неправомірно включено у період нарахування дату фактичної поставки товару постачальником (24.02.2024), що не узгоджується з правовою природою штрафних санкцій, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності, а саме - невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

За наслідком здійсненого судом перерахунку пеня за період з 16.02.2024 по 23.02.2024 (8 днів) підлягає зменшенню на 2113,75 грн і фактично становить 16910,00 грн (19023,75 - 2113,75 = 16910,00).

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення постачальником строку повернення грошових коштів у сумі 318250,00 грн покупець заявив до стягнення з постачальника 3% річних у сумі 573,89 грн за період з 09.04.2024 по 30.04.2024 (22 дні).

Перевіркою судом наданого розрахунку 3% річних судом помилок не виявлено.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет" на користь Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" 335733,89 грн, з яких: 318250,00 грн - основний борг, 16910,00 грн - пеня, 573,89 грн - 3% річних.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову покладаються пропорційно задоволеним первісним позовним вимогам на Товариство з обмеженою відповідальністю "Удімет" у сумі 5036,00 грн (335733,89х5067,71/337847,64 = 5036,00). Судові витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову в сумі 4844,80 грн залишаються за Товариством з обмеженою відповідальністю "Удімет".

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет" про стягнення 337847,64 грн, з яких: 19023,75 грн - господарська штрафна санкція (пеня в розмірі 0,5% від вартості товару), 318250,00 грн - сума заборгованості (неповернуті грошові кошти), 573,89 грн - 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет" (ідентифікаційний код 39172320; місцезнаходження: 52042, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Любимівка, вул. Томська, буд. 283А) на користь Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (ідентифікаційний код 00278818; місцезнаходження: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, буд. 300) заборгованість у сумі 318250,00 грн, пеню в сумі 16910,00 грн, 3% річних у сумі 573,89 грн, судовий збір у сумі 5036,00 грн.

У решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним першого речення пункту 10.2 договору № 2605-2023 від 26.05.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Удімет" (ідентифікаційний код 39172320) та Приватним акціонерним товариством "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (ідентифікаційний код 00278818), а також про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору №2605-2023 від 26.05.2023, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Удімет" (ідентифікаційний код 39172320) та Приватним акціонерним товариством "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (ідентифікаційний код 00278818).

Судовий збір у сумі 4844,80 грн, сплачений за подання зустрічної позовної заяви, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Удімет" (ідентифікаційний код 39172320).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.12.2024.

Суддя І.І. Колісник