Ухвала

від 23.12.2024 по справі 907/889/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"23" грудня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/889/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф., перевіривши дотримання вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України у справі

за позовом Рахівської міської ради, м. Рахів,

до відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 , м. Рахів,

про скасування (видалення) запису про державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі (національній кадастровій системі) і у Поземельній книзі та про скасування державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки,

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рахівська міська рада (далі - позивач), від імені та в інтересах якої діє адвокат Бойко Богдан Богданович (згідно ордеру на надання правничої допомоги серії АО №1139987 від 27.08.2024) звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом від 30.10.2024 до ОСОБА_1 (далі - відповідач), згідно з яким просить:

- скасувати (видалити) запис про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер: 2123610100:01:001:0087, загальною площею 0,0008 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель і торгівлі, яка розташована по АДРЕСА_1 , у Державному земельному кадастрі (національній кадастровій системі) і у Поземельній книзі;

- скасувати державну реєстрацію речового права оренди зазначеної земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2697256821236, дата реєстрації - 22.02.2023 року, підстава реєстрації - договір оренди між ОСОБА_1 та Рахівською міською радою № 88 від 2003 року.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Ремецькі О.Ф., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024.

Відповідно до частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, то суд звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою суду від 18.11.2024 р. вирішено звернутись до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи: ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) за формою, наведеною в додатку №3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016. Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ).

На виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2024 р. від Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області до суду надійшли відомості, щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 09.12.2024 р. залишено позовну заяву Рахівської міської ради, м. Рахів, до відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 , м. Рахів, про скасування (видалення) запису про державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі (національній кадастровій системі) і у Поземельній книзі та про скасування державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки - без руху. Встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

13.12.2024 р. через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника Рахівської міської ради, м. Рахів, (вх. №02.3.1-02/9776/24) про продовження строків на усунення недоліків позовної заяви.

16.12.2024 р. через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви.

З метою усунення недоліків позовної заяви, позивач вказує на те, що на даній земельній ділянці знаходиться не житловий об`єкт - тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності гр. ОСОБА_1. Додатково встановлено, що дана громадянка ОСОБА_1., дійсно здійснює підприємницьку діяльність в дані споруді. Крім того, зазначає, що вищевказана земельна ділянка за договором оренди землі від 08.08.2003 (з урахуванням укладених додаткових угод від 15.07.2008 та 23.05.2013) Рахівській міській раді, орендарем не повернута.

Крім того, за доводами позивача, на земельній ділянці площею 0.0008 га (кадастровий номер: 2123610100:01:001:0087), яка перебуває у комунальній власності Рахівської міської ради, розташована тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності. Власником якої є ОСОБА_1, яка використовує її для здійснення підприємницької діяльності, зокрема, торгівлі.

За доводами позивача, ним визначено юрисдикцію справи відповідно до суб`єктного складу спору, оскільки земельна ділянка та нерухомість на ній фактично використовуються для підприємницької діяльності, спір у справі №907/889/24 є майновим та стосується господарської діяльності.

Проте, судом встановлено, що не зважаючи на наявний станом на 2 вересня 2003 р. у відповідача статус фізичної особи - підприємця, договір оренди земельної ділянки укладений з відповідачем, як фізичною особою.

Крім того, станом на момент стверджуваного порушення прав позивача, у лютому 2023 року - на час реєстрації відділом №6 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 2123610100:01:001:0087 відповідачем припинено здійснення підприємницької діяльності. Водночас, за інформацією наданою позивачем на земельній ділянці площею 0.0008 га (кадастровий номер: 2123610100:01:001:0087) підприємницьку діяльність здійснює - Шміло Р.М.

У встановлений судом строк з дня отримання ухвали позивач недоліки позову, встановлені ухвалою суду від 09.12.2024 р., не усунув та станом на 23.12.2024 р. за виключенням заяви від 16.12.2024 р. додаткових документів не подав, що підтверджується відомостями системи «Діловодство спеціалізованого суду», в якій відсутні зареєстровані будь-які документи від позивача після та станом на дату винесення даної ухвали.

У встановлений судом строк позивач не усунув зазначені в ухвалі суду недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви в порядку ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Разом з тим, з огляду на встановлені обставини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно зі статтею 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31)).

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16 (провадження № 12-71гс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 зазначила, що справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. У справі № 911/4144/16 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що доводи суду апеляційної інстанції, що власник спірної земельної ділянки (фізична особа) не був зазначений позивачем під час подання позову як відповідач, оскільки спірна земельна ділянка не була виділена в натурі на місцевості й знаходиться у володінні та користуванні товариства, не можуть бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків такої фізичної особи.

У постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що спір про цивільне право є таким незалежно від того, чи здійснено на підставі оскарженого договору оренди державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства, чи заявлена, окрім іншої, також вимога про визнання недійсним оскарженого договору, на підставі якого державний реєстратор прийняв оскаржене рішення, а також незалежно від того, яку з цих вимог позивач вважає основною, а яку - похідною.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснений аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює цивільно-правового характеру спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 та інші).

У справі за позовом приватного підприємства (первинного орендаря) до фізичних осіб (власників земельної ділянки), товариства (останнього орендаря), відділу з питань державної реєстрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ГУ Держгеокадастру, про визнання недійсними договорів оренди та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди - Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що спір є приватноправовим і з огляду на суб`єктний склад учасників спору його слід розглядати за правилами цивільного судочинства (постанова від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18).

Відповідне правозастосування має сталий характер. Так, у постанові від 18.04.2023 року у справі № 357/8277/19 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання про належний спосіб захисту у спорі про право оренди земельної ділянки, зареєстрованого за іншим орендарем, а також про юрисдикцію спору юридичної особи - орендаря про витребування майна в іншої юридичної особи - орендаря, які виникли з правовідносин на підставі договорів оренди земельної ділянки, укладених з фізичною особою, зазначила з огляду на характер правовідносин, з яких виник спір, що його слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Формальна відсутність позовних вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , яка набула права оренди на спірну земельну ділянку, не змінює суб`єктного складу правовідносин щодо користування земельною ділянкою, з приводу якої виник спір.

Керуючись ст.ст. 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Рахівської міської ради, м. Рахів, до відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 , м. Рахів, про скасування (видалення) запису про державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі (національній кадастровій системі) і у Поземельній книзі та про скасування державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки, - повернути без розгляду.

Додатки: позовна заява (вх.№02.3.1-05/950/24 від 30.10.2024) та додані до неї документи повернути позивачу.

Згідно з ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у встановленому законом порядку. Ухвала підписана 23.12.2024.

Суддя Ремецькі О.Ф.