Рішення

від 12.12.2024 по справі 910/7484/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

12.12.2024Справа № 910/7484/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №910/7484/24 за позовом Акціонерного товариства «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення грошових коштів, за участі представників позивача Кошенко С.М. та відповідача Гриценко В.С.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути з відповідача борг за договором на виконання проектних робіт.

1.2. Відповідач заперечив проти позову.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 08.10.2018 між Акціонерним товариством «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», як виконавцем, та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергопроект» Відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція», як замовником, укладено договір №1818111/3-121-11-18-07192 на виконання проектних робіт (далі договір) за умовами пункту 1.1. якого замовник доручає та зобов`язується оплатити, а виконавець приймає на себе зобов`язання з виконання робіт на тему «Розробка проектних рішень повторного використання «Будівництво окремо розташованого заглибленого сховища для персоналу АЕС на 1 300 місць». Код ДКПП - 71.12 на підставі технічних вимог.

2.2. Відповідно до п. 2.1. договору вартість робіт за договором визначається в протоколі погодження договірної ціни (невід`ємний додаток №1 до договору) і визначена на підставі кошторису (невід`ємний додаток №2 до договору) та складає 1 899 999, 00 грн, крім того ПДВ 379 999, 80 грн, а разом 2 279 998, 80 грн.

2.3. Оплата виконаних робіт здійснюється на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт, підписаного обома сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 45 календарних днів з дати підписання акта здачі-приймання виконаних робіт. Оплата замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених ПК України випадках та порядку (п. 2.2. договору).

2.4. Відповідно до п. 3.1. договору строки виконання робіт за договором визначено календарним планом виконання робіт (невід`ємний додаток №3 до договору).

2.5. Відповідно до п. 4.1. договору виконавець зобов`язується якісно та у встановлений строк виконати роботи, доручені замовником.

2.6. Пунктом 4.5. договору визначено, що замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані виконавцем роботи.

2.7. За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України (п. 7.1. договору).

2.8. Відповідно до п. 9.1. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або часткове невиконання своїх зобов`язань за договором, якщо невиконання або часткове невиконання зобов`язань за договором є наслідком непередбачених і непереборних, за даних умов, обставин: повінь, пожежа, землетрус, та інші стихійні лиха, а також війна або воєнні дії, які виникли після укладення договору, рішення (ухвали) уряду, що обмежують діяльність учасників договору, страйки або стихійні масові безлади не з вини учасників даного договору.

2.9. Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 30.03.2020.

2.10. Додатками до договору є протокол погодження договірної ціни (додаток №1), кошторис 1-3П (додаток №2), календарний план виконання робіт (додаток №3) та технічні вимоги (додаток №4) (розділ 12 договору).

2.11. Додатком №1 до договору (протокол погодження договірної ціни) сторони погодили ціну договору - 2 279 998, 80 грн з ПДВ.

2.12. Додатком №2 до договору (кошторис на виконання робіт) сторони погодили перелік робіт, що виконуються - «Розробка проектних рішень повторного використання «Будівництво окремо розташованого заглибленого сховища для персоналу АЕС на 1 300 місць».

2.13. Також, сторонами було погоджено календарний план (додаток №3 до договору) на виконання робіт за договором.

2.14. На виконання умов календарного плану, що є додатком №3 до договору, позивачем було передано відповідачу виконану проектну документацію та в подальшому підписано акт №28 здачі-приймання проектних робіт від 28.12.2021 на суму 1 628 149, 87 грн, після чого виконавцем була зареєстрована податкова накладна №123 від 28.12.2021 на суму 1 628 149, 87 грн.

2.15. Крім того, з акту №28 здачі-приймання проектних робіт від 28.12.2021 сторони підтвердили що виконані роботи задовольняють умови договору і належним чином оформлені.

2.16. Спір виник у зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором здійснив оплату виконаних позивачем робіт частково на суму 860 000, 00 грн, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 768 149, 87 грн з розрахунку 1 628 149, 87 грн - 860 000, 00 грн, та за неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховано інфляційні втрати та відсотки річних.

2.17. З метою досудового врегулювання спору, 18.05.2023, позивачем було направлено на адресу відповідач претензію №61522000.315.16136-КР-П про погашення заборгованості за договором, яка залишена відповідачем без задоволення.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача 768 149, 87 грн основного боргу, 254 873, 53 грн інфляційних втрат та 53 448, 60 грн 3% річних.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 15, 509, 526, 611, 612, 617, 625, 626, 651 ЦК України, статті 20, 173, 193 ГК України.

3.3. Фактичними підставами позову є несплата відповідачем робіт за актом №28 від 28.12.2021 до договору на суму 768 149, 87 грн.

3.4. До суду від позивача надійшли: 25.07.2024 документи на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів; 18.09.2024 заява про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач заперечив проти задоволення позову вказавши (1) даний спір пов`язаний з діяльністю філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» (2) Енергодарська міська територіальна громада Василівського району Запорізької області, в межах якої розташовані виробничі потужності Відповідача, з 04.03.2022 перебуває у тимчасовій окупації (3) первинні документи, які стосуються позовних вимог у справі знаходяться за місцезнаходженням Запорізької АЕС: місто Енергодар Запорізької області (4) оплата Замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку (п. 2.2 договору) (5) в розумінні норм ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, строк виконання грошового зобов`язання щодо частини вартості робіт в розмірі суми ПДВ спірним договором не встановлений, сторонами визначено підставу для оплати - надання виконавцем замовнику податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН, шляхом направлення її на дві електронні адреси замовника (6) обов`язок негайного виконання не випливає із договору та актів цивільного законодавства. Строк оплати цієї частини вартості робіт не визначений, відповідно прострочення оплати відсутнє (7) позивачем не надано доказів реєстрації Позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також доказів виконання пункту 4.11 договору (8) позивач не підтвердив наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за Актом здачі-приймання проектних робіт №28 від 28.12.2021 в розмірі 768 149,87 грн, на яку здійснене нарахування інфляційних втрат та 3% річних (9) позивач здійснив нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат за Актом здачі-приймання виконаних робіт № 28 від 28.12.2021 на суму грошового зобов`язання в розмірі 768 149,87 грн, не врахувавши того, що в частині вартості робіт в розмірі суми ПДВ (271 358,31 грн) грошове зобов`язання не є простроченим, оскільки строк його виконання не встановлений (10) в діях відповідача відсутня вина, оскільки своєчасному і належному виконанню ним грошового зобов`язання за договором перешкоджають форс-мажорні обставини, настання яких підтверджується листом ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

4.2. До суду від відповідача надійшли: 16.07.2024 клопотання про витребування письмових доказів від позивача; 17.07.2024 заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; 05.08.2024 клопотання про поновлення строку на подання письмових пояснень; 27.09.2024 заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

4.3. Прохальна частина відзиву містить клопотання відповідача про зменшення 3% річних у разі задоволенні позовних вимог.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 залишено без руху позовну заяву, встановлено строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження

5.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 витребувано від Акціонерного товариства «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» оригінали (1) договору на виконання проектних робіт №181811/3-121-11-18-07192 від 08.10.2018 з додатками (2) додаткових угод №1-10 до договору з додатками (3) Акту здачі приймання робіт №28 від 28.12.2021. Встановлено позивачу строк до 26.07.2024 для надання витребуваних документів. Встановлено відповідачу строк з 27.07.2024 по 02.08.2024 для ознайомлення з оригіналами витребуваних документів.

5.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 здійснено перехід до розгляду справи №910/7484/24 за правилами загального позовного провадження. Вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 06.08.2024. Зобов`язано відповідача у строк до 05.08.2024 надати суду письмові пояснення посадових осіб, які зазначені у Договорі №181811/3-121-11-18-07192 від 08.10.2018 та Акті №28 від 28.12.2021 як підписанти вказаних документів зі сторони замовника, щодо складення та підписання ними оригіналів таких документів (з підтвердженням/спростуванням або виключенням таких дій).

5.5. Підготовче засідання, призначене на 06.08.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою суду від 31.07.2024 призначено підготовче засідання на 20.08.2024.

5.6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку на подання письмових пояснень з підстав, викладених в ухвалі.

5.7. У підготовчому засіданні 20.08.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.09.2024.

5.8. Судове засідання призначене на 19.09.2024 не відбулось у зв`язку з витребуванням Північним апеляційним господарським судом матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду від 13.08.2024 про відмову у продовженні строку на подання письмових пояснень.

5.9. 09.09.2024 матеріали справи направлено до суду апеляційної інстанції.

5.10. 28.11.2024 матеріали справи надійшли до суду першої інстанції, після перегляду ухвали.5.11. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 призначено судове засідання у справі на 12.12.2024.

5.12. У судовому засіданні 12.12.2024, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено представників учасників справи, коли буде складено повне судове рішення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи виникли у відповідача зобов`язання за договором підряду? Якщо так, то коли настав строк їх виконання і чи є він порушеним?

- Чи правильно виконані розрахунки відсотків річних та інфляційних втрат?

- Чи є підстави для зменшення відсотків річних?

- Чи наявні підстави для стягнення грошових коштів безпосередньо з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»?

- Чи підтверджені та доведені документально витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги? Якщо так, то в якому розмірі?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше, друге, четверте та п`яте запитання, та негативну на третє запитання, а відповідач - навпаки.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВИНИКНЕННЯ У ВІДПОВІДАЧА ЗОБОВ`ЯЗАНЬ ЗА ДОГОВОРОМ ПІДРЯДУ ТА НАСТАННЯ СТРОКУ ЇХ ВИКОНАННЯ.

7.1. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

7.2. Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

7.3. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

7.4. За правовою природою укладений між сторонами договір №1818111/3-121-11-18-07192 від 08.10.2018 є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

7.5. Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

7.6. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

7.7. Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

7.8. Як встановлено ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

7.9. Матеріалами справи, зокрема актом підтверджено виконання робіт за договором №1818111/3-121-11-18-07192 від 08.10.2018 на загальну суму 1 628 149, 87 грн з ПДВ.

7.10. Судом встановлено, що будь-яких зауважень щодо виконаних позивачем робіт від відповідача не надходило, вищевказані документи були підписані уповноваженим представником відповідача без жодних заперечень.

7.11. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

7.12. Як встановлено судом, що розрахунки за виконані роботи проводитимуться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт.

7.13. Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

7.14. Відповідач оплатив вартість виконаних робіт лише частково у сумі 860 000,00 грн, що не заперечується сторонами, та підтверджено поясненнями, викладеними у позовній заяві та досудовим листуванням сторін.

7.15. Таким чином, роботи за актом № 28 від 28.12.2021 на суму 768 149, 87 грн, станом на момент розгляду спору, залишені відповідачем без оплати (1 628 149, 87 грн - 860 000, 00 грн).

7.16. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

7.17. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

7.18. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

7.19. Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

7.20. Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

7.21. Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

7.22. Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо повної оплати виконаних позивачем робіт та не спростовано заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати є таким, що настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 768 149, 87 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

7.23. Враховуючи кінцеві строки оплати робіт за договором (протягом 45 календарних днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання), відповідач є таким що прострочив виконання зобов`язань з оплати за договором з 11.02.2022.

7.24. При цьому посилання відповідача на неможливість виконання договірних зобов`язань у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, а саме військової агресії рф проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 24.02.2022, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не надано суду доказів повідомлення позивача про форс-мажорні обставини, як то передбачено розділом 8 договору чи надання належних та допустимих доказів в підтвердження того, що саме форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання відповідачем своїх зобов`язань.

7.25. Крім того, судом враховано що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за договором до введення на території України воєнного стану.

7.26. Єдиний електронний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - це створена ДПС база даних в Системі електронного адміністрування (СЕА) ПДВ. Ввійти до ЄРПН можна через електронний кабінет платника податку. Вікно дозволяє побачити в режимі реального часу дані ЄРПН щодо складених, виданих і отриманих ПН/РК.

7.27. Податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

7.28. Платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. N 1246).

7.29. Таким чином, судом відхиляються заперечення відповідача що відповідач, як контрагент за договором, не мав доступу до податкової накладної по господарській операції від 28.12.2021, відтак для суду є очевидним неналежна організація діяльності посадових (службових) осіб ЗАЕС.

7.30. Крім того, оцінюючи твердження відповідача про відсутність у нього можливості сплачувати вартість прийнятих робіт у зв`язку з запровадженням воєнного стану, суд враховує баланс інтересів сторін та зауважує що позивач з початку лютого 2022 року до теперішнього часу грудня 2024 року очікує на оплату його робіт, а невиправдане затягування по здійсненню оплати виконаних робіт свідчить про втручання у мирне володіння майном та право власності позивача на його грошові кошти, що є порушенням Конвенції та суперечить чисельній практиці ЄСПЛ.

7.31. Стаття 33 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» не передбачає звільнення оператора атомних електростанції від виконання зобов`язань, взятих ним на себе за господарськими договорами.

7.32. Також, всупереч твердженням відповідача, дана стаття не містить вказівок на черговість здійснення платежів.

7.33. Судом встановлено, що на сайті на сайті АТ «НАЕК «Енергоатом» 22.01.2024 розмішений відеозапис виступу в.о. голови правління відповідача Петра Котіна та його текстовий опис (https://old.energoatom.com.ua/o-2201243.html), в якому, зокрема, вказано: «Лідерство і соціальна відповідальність Енергоатома, динамічний розвиток Компанії дозволяє державі утримувати найнижчі в Європі тарифи на електроенергію для населення - близько 7 євроцентів за одну кВт-годину, підтримуючи наших громадян під час війни. Таку можливість надало стрімке безпрецедентне зростання доходів Компанії. За період 2020 - 2023 років вони зросли у 4 рази. У 2023 році - на 30%. І це вдалося команді Енергоатома навіть без зупиненої тимчасово окупованої Запорізької АЕС».

7.34. Таким чином, керівник товариства прямо спростовує доводи відзиву щодо негативного впливу захоплення Запорізької АЕС на фінансовий стан відповідача, навпаки - доходи Товариства зростають.

7.35. Також на офіційному сайті відповідача у новині від 10.03.2024 (https://old.energoatom.com.ua/o-1003241.html) повідомляється: «Енергоатом посів третє місце за виторгом серед українських компаній та фактично став лідером серед державних компаній, оскільки два перші місця отримали приватні компанії. Загалом звітність подали понад 360 тис. юридичних осіб. У ТОП-3 найбільших за виторгом увійшли: Мережа супермаркетів «АТБ-Маркет» - 181,1 млрд грн; Енергетична компанія «Д.Трейдінг» - 165,7 млрд грн; НАЕК «Енергоатом» - 153,8 млрд грн.».

7.36. Крім того, на офіційному сайті (https://energoatom.com.ua/news/petro-kotin-dinamichnij-rozvitok-energoatoma-dozvolyaye-derzhavi-utrimuvati-nizki-tarifi-na-elektroenergiyu-dlya-naselennya) товариства розміщено новину в якій, зокрема, зазначено: «За словами президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна, за підсумками 2023 року доходи Компанії від продажу електроенергії зросли на 30 % (або на 44,0 млрд грн) порівняно із попереднім роком і склали 190,7 млрд гривень. З цих коштів було сплачено понад 124,4 млрд грн в межах виконання ПСО або іншими словами - на підтримку низьких тарифів для населення. Так, з 2020 року до 2023 року доходи Компанії зросли у 4 рази. Якщо у 2020 році дохід складав 48,1 млрд грн, то у 2024 році Енергоатом планує отримати 253,3 млрд грн доходу».

7.36. Наведене свідчить про те, що доводи відзиву на позов про дефіцит платіжного балансу та знаходження відповідача у скрутному фінансовому становищі не відповідають дійсності, фінансовий стан товариства є цілком задовільним.

7.37. Таким чином, не існує жодних обставин, які б перешкоджали відповідачу виконувати його зобов`язання за договором.

7.38. Інші викладені відповідачем доводи судом прийняті до уваги під час прийняття рішення про наявність підстав для стягнення боргу, однак відхиляються судом як такі що свідчать про небажання відповідача сплачувати за підрядні роботи, які були ним прийняті без зауважень.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ВІДСОТКІВ РІЧНИХ ТА ІНДЕКСУ ІНФЛЯЦІЇ.

8.1. Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальній сумі 53 448, 60 грн за період з 11.02.2022 по 06.06.2024 та індекс інфляції в загальній сумі 254 873, 53 грн за період лютий 2022 року - травень 2024 року.

8.2. Відповідно до положень ст. 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.3. Як встановлено матеріалами справи, відповідачем порушено зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт на суму 768 149, 87 грн з 11.02.2022.

8.4. Зазначене в силу наведених вище норм законодавства, є підставами для застосування до відповідача нарахувань згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

8.5. Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

8.6. Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

8.7. У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%. Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

8.8. Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

8.9. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

8.10. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

8.11. Показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих).

8.12. Перевіривши розрахунок позивача щодо інфляційних нарахувань, суд зазначає, що такий розрахунок є правильним та нарахування здійснено в межах періоду прострочення.

8.13. Розрахунок 3 % річних позивачем здійснено правильно і заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

8.14. При цьому, наведений позивачем розрахунок, правильність якого перевірена судом, не спростований відповідачем будь-якими доказами. Встановлені матеріалами справи обставини прострочення виконання зобов`язання із своєчасного розрахунку за поставлений товар є підставою для застосування до відповідача нарахувань згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у наведеному вище розмірі.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ 3%.

9.1. Клопотання про зменшення заявлених до стягнення сум відповідач обґрунтовує тим, що АТ «НАЕК «Енергоатом» належить до державного сектору економіки, діяльність якого спрямована, зокрема, на виробництво електроенергії та її реалізації у спосіб визначений законодавством України. Відповідач входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, оскільки здійснює управління усіма діючими атомними електростанціями на території України та виробляє понад 50 % усієї електричної енергії ОЕС України, несе надзвичайне велике фінансове навантаження. Наразі, в умовах постійних обстрілів критичної інфраструктури, в тому числі підприємств генерації та розподілу електричної енергії, критично важливою є здатність атомної енергетики стабільно та надійно виконувати роботу з генерації електричної енергії

9.2. Частиною першою статті 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

9.3. За частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

9.4. Правовий аналіз зазначених нормативних приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

9.5. Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи: з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; терміну прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання та невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

9.6. За відсутності в законі переліку виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.

9.7. При цьому винятковими є такі обставини, які дозволяють суду, а не зобов`язують його зменшити нараховані в силу закону чи договору штрафні санкції. Інакше нівелюється юридичне значення винятковості обставин та право суду на зменшення таких штрафних санкцій.

9.8. Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 убачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

9.9. Отже, за своєю правовою природою штрафні санкції є засобами стимулювання боржника до належного виконання свого обов`язку. Тому, передбачені законодавством санкції повинні застосовуватися у разі порушення зобов`язання.

9.10. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен також брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.

9.11. Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

9.12. Також, з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника (п. 8.38).

9.13. Утім, нарахування процентів річних, передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України, тісно пов`язане із застосуванням індексу інфляції, що свідчить про компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом частини другої вказаної статті нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

9.14. До того ж загальна сума заявлених до стягнення 3% річних не є надмірно великою у порівняні з розміром грошового зобов`язання - 53 448, 60 грн, щодо виконання якого відповідачем допущено прострочення. Жодного обґрунтування, яким чином стягнення вказаної суми може вплинути на виконання товариством своїх зобов`язань відзив на позов не містить, що свідчить про безпідставність такого доводу.

9.15. Доказів наявності обставин, які заслуговують на увагу для вирішення питання обґрунтованості заявлених до стягнення 3% річних, відповідачем суду не надано.

9.16. Відтак, правові підстави для зменшення 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, відсутні.

9.17. За таких обставин законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 53 448, 60 грн 3% річних.

10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ З АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ».

10.1. З матеріалів справи вбачається, що договір на виконання проектних робіт укладено між Акціонерним товариством «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія» «Енергоатом» Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція».

10.2. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство «Енергоатом» є правонаступником Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

10.3. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», утворення товариства здійснюється шляхом перетворення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) (далі - НАЕК «Енергоатом») за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

10.4. Цим Законом визначено, що Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства. НАЕК "Енергоатом" припиняється одночасно із державною реєстрацією товариства. (ч. 4 ст. 1 Закону).

10.5. Також, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 11.01.2024 вчинено запис про припинення юридичної особи - ДП «НАЕК «Енергоатом».

10.6. Крім того, суд зазначає, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій, зокрема виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи (ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України).

10.7. З наведеного слідує, що відокремлений підрозділ не є юридичною особою, а наділяється майном юридичної особи, що його створила (Постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі №910/10620/23).

10.8. Отже, з наведеного вбачається, що саме Акціонерне товариство «НАЕК «Енергоатом» має відповідати за порушення зобов`язань за укладеним договором підряду, як юридична особа, яка безпосередньо наділяє своїм майном відокремлений підрозділ, і якою створено такий підрозділ.

11. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОВНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

11.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про повне задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача боргу за договором №1818111/3-121-11-18-07192 від 08.10.2018 на виконання проектних робіт у розмірі 768 149, 87 грн, 254 873, 53 грн інфляційних втрат та 53 448, 60 грн 3% річних.

11.2. Відповідачем не доведено неможливості доступу до Електронного кабунету Платника, адже податкові органи України інформують, що з 2019 року для користувачів Електронного кабінету створено нові можливості при вході до приватної частини (особистого кабінету) з обранням типу особи, якою здійснюється вхід та проводиться електронна ідентифікація* /*з урахуванням вимог Податкового кодексу України, законів України щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг/. Посадові (уповноважені) особи державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій після проходження електронної ідентифікації з використанням електронного підпису, отриманого такими посадовими особами для виконання прав та обов`язків, покладених на них відповідними органами, мають можливість здійснити вхід до Електронного кабінету в якості «посадової особи» або «фізичної особи». В залежності від обраного типу особи, якою здійснюється вхід, користувачу Електронного кабінету пропонуються сервіси та послуги, передбачені або для особистого кабінету фізичної особи або особистого кабінету юридичної особи. Зокрема, Електронний кабінет для фізичної особи надає такі можливості як сплата податків, отримання відомостей про суму виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, подання Декларації про майновий стан та доходи, інші сервіси та послуги для фізичних осіб (громадян), тощо. Також зазначаємо, що вхід до особистого кабінету юридичної особи може здійснюватися керівником, бухгалтером, особою, яка має право підпису, або особою, якій делеговано право підпису відповідних документів.

Невірогідним є твердження відповідача про неможливість доступу до електронних державних сервісів та одержання /обміну/ інформацією, зокрема і для цілей і питань оподаткування.

12. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОВНЕ ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ.

12.1. Позивач стверджує про наявність достатніх підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 24 000, грн, що не є істотним перевищеннями суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку (20 000, 00 грн).

12.2. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

12.3. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

12.4. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

12.5. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

12.6. За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

12.7. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

12.8. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

12.9. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

12.10. Як свідчать матеріали справи позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 24 000, 00 надано: договір №05/01/24 від 05.01.2024 про надання правової допомоги укладений між Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська асоціація адвокатів» та Акціонерним товариством «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»; акт №16/09-1 від 16.09.2024 прийому-передачі послуг на суму 24 000, 00 грн; Додаткову угоду №03/06-2 до договору про надання правової допомоги; рахунок на оплату №23 від 16.09.2024 на суму 24 000, 00 грн.

12.11. Відповідно до п. 4.1. договору про надання правничої допомоги вартість правової допомоги за цим договором визначається актами виконаних робіт, які є невід`ємною частиною цього договору.

12.12. Оплата за договором про надання правової допомоги здійснюється в національній валюті України за безготівковим розрахунком протягом одного місяця з дня підписання договору. Сторони залишають за собою право погоджувати інший спосіб виконання й оплати послуг (п. п. 4.3., 4.5. договору про надання правничої допомоги).

12.13. Актом №16/09/1 прийому-передачі послуг сторони погодили фіксований розмір правової допомоги який надається позивачу в межах справи №910/7484/24 (п. п. 1 та 2 акту) та який становить 24 000, 00 грн. Відповідно до п. 3.4. акту вартість виконаних робіт, яка підлягає сплаті становить 24 000, 00 грн. Клієнт сплачує адвокатському об`єднанню вартість виконаних робіт протягом шести місяців з дня підписання сторонами акту приймання-передачі послуг.

12.14. Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в порядку статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання професійної правничої допомоги позивачеві у справі №910/7484/24 Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська асоціація адвокатів».

12.15. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (див. постанови Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 19.01.2022 у справі №910/1344/19, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20).

12.16. Відтак, розмір адвокатського гонорару, порядок його обчислення та сплати має бути чітко прописаний в договорі про надання правової допомоги.

12.17. Судом встановлено, що розмір гонорару є фіксованим, що складає 24 000, 00 грн та не залежить від кількості документів та/або годин, витрачених адвокатом для надання правової/правничої допомоги.

12.18. Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (пункт 46 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

12.19. За висновком суду, позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу. Розмір таких витрат є обґрунтованим відповідно до предмету спору, співмірним зі складністю позову. Тому, за відсутності доказів протилежного, суд вбачає законним та обґрунтованим покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 24 000, 00 грн.

12.20. При цьому суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

12.21. В силу приписів частини першої статті 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень), частини шостої статті 126 ГПК України (обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами) обов`язок доведення неспівмірності витрат наразі покладається на відповідачів.

12.22. Відповідачем цей тягар доказування не витриманий. Доказів неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не надано.

12.23. Всупереч вимог частини першої статті 74 ГПК України, частини шостої статті 126 ГПК України відповідачем не надано доказів невідповідності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених позивачем витрат на адвокатські послуги, їх необхідності тощо. Зокрема, відповідачем не зазначено, в чому саме, на його думку, полягає необґрунтованість та невідповідність таких витрат.

12.24. Інші заперечення відповідача щодо відсутності підстав стягнення з нього відповідних судових витрат носять надуманий характер і не спростовують доводи і докази, які надані позивачем на підтвердження отримання ним правової допомоги у заявленій сумі. Крім того, судом враховано що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача - порушення строків оплати за договором, що призвело до необхідності укладення договору про надання правової допомоги позивачем та витрат на адвоката, поклало на позивача тягар доведення порушення його прав та необхідність звернення до суду, оскільки в добровільному порядку борг сплачено не було. У випадку належного виконання договірних зобов`язань відповідачем даний спір не існував та відповідно не порушувалось би питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

12.25. У зв`язку з чим, підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката відсутні.

12.26. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають повному відшкодуванню з відповідача в розмірі 24 000,00 грн.

13. СУДОВИЙ ЗБІР.

13.1. Згідно статі 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, витрати зі сплати судового збору в розмірі 16 147, 08 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код 24584661, вул. Назарівська,3, Київ, 01032) на користь Акціонерного товариства «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» 768 149, 87 грн основного боргу, 254 873, 53 грн інфляційних втрат, 53 448, 60 грн 3% річних, 24 000, грн. витрат на професійну правничу допомогу та 16 147, 08 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 23.12.2024.

Суддя Ігор Курдельчук