Рішення

від 23.12.2024 по справі 910/12058/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024 м. КиївСправа № 910/12058/24

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕС-УКРАЇНА";

до: приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД";

про: стягнення 486.692,92 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЕС-УКРАЇНА" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД" про стягнення 486.692,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 27.10.2021 № 974/з, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 486.692,92 грн., з яких: 339.820,64 грн. - основна заборгованість, 25.967,15 грн. - 3 % річних та 120.905,13 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12058/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням: необхідний пакет документів, що підтверджує отримання відповідачем товару до матеріалів справи позивачем не доданий; наявні форс-мажорні обставини, що впливають на невиконання відповідачем грошового зобов`язання; наявність підстав для зменшення заявлених до стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат та зменшення розміру витрат на правову допомогу позивача.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про: отримання відповідачем товару без заперечень, недоведеність неможливості виконання грошового зобов`язання та наявність підстав для стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як замовником, укладено договір поставки від 27.10.2021 № 974/з (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач в порядку і на умовах, передбачених Договором, протягом 2021-2022 років, зобов`язується поставити та передати у власність відповідача фасонні частини чавунні, сантехнічну арматуру та вироби для інженерних мереж на об`єкти відповідача (далі - товар), а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити його вартість, відповідно до умов Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що відповідач здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок позивача у строк не пізніше двадцяти календарних днів після дати поставки партії товару позивачем на умовах, передбачених в п. 5.4 даного Договору.

Положеннями пункту 5.4 Договору передбачено, що датою поставки товару вважається день, в якій товар фактично переданий від позивача до відповідача на місце поставки, визначене відповідачем у заявці, в належній якості, кількості та з необхідним пакетом документів, до якого входять: товарно-транспортна накладна; сертифікат (паспорт) якості виробника; видаткова накладна; гарантійні документи та документи, що гарантують якість та відповідність поставленого.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, передав у власність відповідача товар на загальну суму 402.186,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді копій, а саме:

- від 31.01.2022 № РН-0000016 на суму 63.885,00 грн.;

- від 14.02.2022 № РН-0000037 на суму 63.885,00 грн.;

- від 02.02.2022 № РН-0000022 на суму 63.885,00 грн.;

- від 09.02.2022 № РН-0000033 на суму 15.100,00 грн.;

- від 14.02.2022 № РН-0000038 на суму 63.885,00 грн.;

- від 21.02.2022 № РН-0000046 на суму 31.158,00 грн.;

- від 21.02.2022 № РН-0000048 на суму 8.790,00 грн.;

- від 21.02.2022 № РН-0000050 на суму 27.702,00 грн.;

- від 22.02.2022 № РН-0000053 на суму 9.708,00 грн.;

- від 21.02.2022 № РН-0000051 на суму 19.416,00 грн.;

- від 21.02.2022 № РН-0000049 на суму 4.992,00 грн.;

- від 21.02.2022 № РН-0000047 на суму 29.780,00 грн.

Проте, вартість товару відповідачем сплачена частково в сумі 62.365,36 грн., що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 339.820,64 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 25.967,15 грн. та інфляційних втрат в сумі 120.905,13 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.

Приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором в сумі 339.820,64 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 339.820,64 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 25.967,15 грн. та інфляційних втрат в сумі 120.905,13 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Твердження відповідача викладені у відзиві на позов судом відхилені, оскільки

- видаткові накладні, які підписані сторонами та скріплені відбитками їх печаток свідчать про фактичне отримання товару відповідачем;

- саме посилання відповідача на введення воєнного стану в країні без подання до суду доказів неможливості здійснення своєчасного виконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором не може слугувати підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання такого зобов`язання, а також сплати заявлених до стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В матеріалах справи наявний договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 25.09.2024 № б/н, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням "ПРАЙМЛЕКС" та додаток від 25.09.2024 № 1 до такого договору із визначенням фіксованої суми правової допомоги в суді першої інстанції в сумі 50.000,00 грн.

Приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем, в поданому до суду відзиві зазначено про зменшення суми витрат позивача на правничу допомогу у разі задоволенні позовних вимог.

Приймаючи до уваги приписи статті 126 Господарського процесуального кодексу України та заперечення відповідача на заявлену позивачем до стягнення суму витрат на правову допомогу, суд вказує, що дана справа є справою незначної складності в розумінні пунктів 1, 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених представником позивача витрат на правову допомогу підлягає зменшенню до 10.000,00 грн., в розумінні пунктів 1, 4 частини 4, частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД" (Україна, 01010, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ОМЕЛЯНОВИЧА-ПАВЛЕНКА, будинок 4/6, ідентифікаційний код: 23527052) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕС-УКРАЇНА" (Україна, 04209, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЗЕРНА, будинок 6, квартира 26, ідентифікаційний код: 34956328) основну заборгованість в сумі 339.820 (триста тридцять дев`ять тисяч вісімсот двадцять) грн. 64 коп., 3 % річних в сумі 25.967 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн. 15 коп., інфляційні втрати в сумі 120.905 (сто двадцять тисяч дев`ятсот п`ять) грн. 13 коп. витрати на правову допомогу в сумі 10.000 (десять тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 5.840 (п`ять тисяч вісімсот сорок) грн. 32 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац