Рішення

від 18.12.2024 по справі 910/8619/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2024Справа № 910/8619/24Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/8619/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсоль» (76006, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 69; код ЄДРПОУ 41522323)

до Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; код ЄДРПОУ 43068454)

про стягнення 14 567 563,68 грн.,

за участю представників:

від позивача - Савко Р.Я.,

відповідача - Прохоров Ю.Г.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Енсоль" (далі - позивач) про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" заборгованість у розмірі 12 618 558, 23 грн., 3% річних у розмірі 653 392, 16 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 295 613, 29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/8619/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.08.2024.

05.08.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшов Відзив на позовну заяву.

06.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшло клопотання про закриття провадження в частині.

07.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енсоль" надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 07.08.2024 представник відповідача підтримав подане клопотання про закриття провадження в частині та не заперечував щодо задоволення клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання 07.08.2024 представники позивача не з`явився.

У підготовчому засіданні 07.08.2024 суд відклав вирішення клопотання представника відповідача про закриття провадження в частині.

Ухвалою суду від 07.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі на 11.09.24

12.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

19.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

10.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині.

У судовому засіданні 11.09.2024 відкладено підготовче засідання на 09.10.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному судове засідання, призначене на 09.10.2024, не відбулось.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 14.10.2024 призначено підготовче засідання у справі № 910/8619/24 на 06.11.24

06.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло про зупинення провадження у справі

У підготовчому засіданні 06.11.2024 з`явився представник позивача та представник відповідача надали усні пояснення щодо предмету спору.

У підготовчому засіданні 06.11.2024 оголошено перерву до 11.11.2024.

У підготовче засідання 11.11.2024 представник позивача не з`явився. Від позивача заяв про відкладення розгляду підготовчого засідання та про розгляд підготовчого засідання за відсутності позивача (представника позивача) до суду не подано.

Представник відповідача підтримав подане до суду 06.11.2024 клопотання про зупинення провадження у справі та просив його задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 відмовлено у задоволені клопотання відповідача про зупинення провадження №910/8619/24 до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі № 320/19524/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 розгляд справи по суті відкладено до 18.12.2024.

18.12.2024 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

18.12.2024 у судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо позовних вимог позивача та у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

До завершення судових дебатів, представником позивача заявилено усне клопотання про намір подати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, проголошення рішення в строк, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.12.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2018 між Державним підприємством «Енергоринок» (далі - ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енсоль» (далі - ВАД) було укладено договір №15928/01 (далі - договір), за умовами п.1.1. якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ), Державним підприємством «Гарантований покупець» (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енсоль» (виробник за «зеленим тарифом») було укладено додаткову угоду №186/01 (надалі - додаткова угода №186/01) до договору від 19.12.2018 року № 15928/01.

У пункті 1 додаткової угоди №186/01 сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "Державне підприємство ''Енергоринок'' (далі - ДПЕ), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах" замінити на слова "Державне підприємство ''Гарантований покупець'' (далі - гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця ".

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 186/01 сторони дійшли згоди статті 1-10 договору замінити статтями 1-8 в новій редакції.

За пп. 1.2 цього договору виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).

Відповідно до п.2.3. договору, сторони погодили, що виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Згідно з п. 2.4. договору, сторони погодили, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у національній валюті України.

Пунктом п.2.5. договору, сторони погодили, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору, товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі- продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Згідно з п.10.1. Порядку, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Пунктом 10.4. Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Відповідно до п.3.1. договору, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

Згідно з п.8.5. Порядку, фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

У п.7.4. договору сторони також погодили строк дії договору та вказали, якщо виробник за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, та Регулятором вже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01.01.2030).

На виконання умов Договору від 26.12.2019 № 1521/01 між сторонами складено наступні Акти:

- акт купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Енсоль», згідно якого позивач поставив, а відповідач прийняв 710 281,000 кВт*год. електроенергії за жовтень 2021 року на суму 3 433 555, 18 грн. з ПДВ;

- акт купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Енсоль», згідно якого позивач поставив, а відповідач прийняв 286 680,000 кВт*год. електроенергії за лютий 2022 року на суму 1 352 086, 08 грн. з ПДВ;

- акт купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Енсоль», згідно якого позивач поставив, а відповідач прийняв 347 040,000 кВт*год. електроенергії за березень 2022 року на суму 1 636 765. 57 грн. з ПДВ;

- акт купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Енсоль», згідно якого позивач поставив, а відповідач прийняв 555 720, 000кВт*год. електроенергії за квітень 2022 року на суму 2 620 975, 58 грн. з ПДВ;

- акт купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Енсоль», згідно якого позивач поставив, а відповідач прийняв 655 620,000 кВт*год. електроенергії за травень 2022 року на суму 3 092 139, 95 грн. з ПДВ;

- акт купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Енсоль», згідно якого позивач поставив, а відповідач прийняв 642 060,000 кВт*год. електроенергії за червень 2022 року на суму 3 028 186, 10 грн. з ПДВ;

- акт купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Енсоль», згідно якого позивач поставив, а відповідач прийняв 814 080,000 кВт*год. електроенергії за липень 2022 року на суму 3 839 494, 34 грн. з ПДВ;

- акт купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Енсоль», згідно якого позивач поставив, а відповідач прийняв 800 460,000 кВт*год. електроенергії за серпень 2022 року на суму 3 775 257, 53 грн. з ПДВ.

Відповідно до банківської виписки, Державним підприємством «Гарантований покупець» за період з 01.10.2021 по 05.07.2024 сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Енсоль» сплачено 69 356 027, 07 грн.

30.09.2024 між Державним підприємством «Гарантований покупець» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енсоль» складено та підписано Акт звірки, згідно якого за Державним підприємством «Гарантований покупець» рахується заборгованість 14 722 691, 61 грн. за отриману за електроенергію.

Згідно відомостей розрахунків між ТОВ «Енсоль» та ДП «Гарантований покупець» за період жовтня 2021, лютий-серпень 2022 заборгованість останнього становить 12 618 558, 23 грн.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що станом на день подання даного позову заборгованість відповідача за договором від 19.12.2018 №15928/01 за продану за період жовтня 2021, лютий-серпень 2022 складає 12 618 558, 23 грн., яка останнім в установлені строки не була сплачена та яку, відповідно, заявлено позивачем до стягнення за цим позовом. Крім того, за прострочення відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував та просить стягнути з відповідача також 3% річних у розмірі 653 392, 16 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 295 613, 29 грн.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечив, посилаючись на такі обставини: звертаючись до суду позивач не взяв до уваги, що при вирішенні питання щодо розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію слід керуватись нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, зокрема, наказами Міненерго від 28.03.2022 № 140, який був чинний до 05.07.2022 та № 206 від 16.06.2022; позивач не довів виникнення зобов`язань гарантованого покупця щодо оплати електроенергії за спірні періоди, а відтак відсутні підстави вважати, що наданий розрахунок штрафних санкцій, нарахувань за ст. 625 ЦК України є обґрунтованим. Крім того, відповідач у поданому до суду відзиві заявив клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення сум 3 % річних, інфляційних втрат до 1 гривні. Також відповідач заявив, що позивач перед має ДП «Гарантований покупець» заборгованість з відшкодування частки відшкодування вартості небалансу електричної енергії.

06.08.2024 відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 181 879, 46 грн., додатком до якого додано платіжну інструкцію від 30.07.2024 № 387 373, згідно якої ДП «Гарантований покупець» здійснив оплату заборгованості на суму 181 879, 46 грн. за жовтень 2021.

10.09.2024 відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 19 411, 79 грн., додатком до якого додано платіжну інструкцію від 28.08.2024 № 394 411, 79, згідно якої ДП «Гарантований покупець» здійснив оплату заборгованості на суму 19 411, 79 грн. за жовтень 2021.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Спірні правовідносини щодо стягнення боргу за поставлену електричну енергію, регулюються нормами Цивільного Кодексу України та Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Порядку купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії затвердженого постановою від 26.04.2019 №641 (надалі - Порядок №641).

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Вказані положення кореспондуються з положеннями статті 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч.1, 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема, забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, включаючи забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом ринкової премії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 "Про утворення державних підприємств "Гарантований покупець" та "Оператор ринку" утворено Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на базі філії Гарантований покупець Державного підприємства "Енергоринок " шляхом виділу майна, прав та обов`язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 455 затверджено статут "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ", у відповідності до п.5 якого підприємство утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.

Гарантований покупець є учасником ринку електричної енергії та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності зі здійснення функції гарантованого покупця, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.06.2019 №1217.

За змістом ч.2 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено зелений тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленим" тарифом або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим тарифом" (п. 18).

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж такої електричної енергії за зеленим тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено зелений тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії зеленого тарифу.

Для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом кандидат у виробники за "зеленим" тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом (п. 2.1 гл. 2 Порядку № 641).

Як встановлено судом вище між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енсоль» та Державним підприємством «Гарантований покупець» укладено додаткову угоду від 30.06.2019 № 186/01 до договору №15928/01 від 19.12.2018, за умовами укладеного між сторонами договору відповідачем були прийняті на себе зобов`язання із купівлі у позивача електричної енергії, виробленої за "зеленим" тарифом.

Матеріалами справи встановлено наступне:

- у жовтні 2021 року позивачем відпущено 710 281,000 кВт*год електроенергії загальною вартістю 3 433 550, 34 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі- продажу електричної енергії за жовтень 2022 року від 31.10.2021, підписаний Сторонами. Відповідач за вказаний період здійснив оплату на суму 3 110 970, 97 грн з ПДВ. Сума боргу за вказаний період складає 322 579, 37 грн.;

- у лютому 2022 року позивачем відпущено 286 680,000 кВт*год електроенергії загальною вартістю 1 352 086,08 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі- продажу електричної енергії за лютий 2022 року від 28.02.2022, підписаний Сторонами. Відповідач за вказаний період здійснив оплату на суму 1 158 809,65 грн з ПДВ. Сума боргу за вказаний період складає 193 276,43 грн.;

- у березні 2022 року позивачем відпущено 347 040,000 кВт*год електроенергії загальною вартістю 1 636 765,57 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі- продажу електричної енергії за березень 2022 року від 31.03.2022, підписаний Сторонами. Відповідач за вказаний період здійснив оплату на суму 282 893,12 грн з ПДВ. Сума боргу за вказаний період складає 1 353 872,45 грн.;.

- у квітні 2022 року позивачем відпущено 555 720,000 кВт*год електроенергії загальною вартістю 2 620 975,58 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі- продажу електричної енергії за квітень 2022 року від 30.04.2022, підписаний Сторонами. Відповідач за вказаний період здійснив оплату на суму 1 293 858,05 грн з ПДВ. Сума боргу за вказаний період складає 1 327 117,53 грн.;

- у травні 2022 року позивачем відпущено 655 620,000 кВт*год електроенергії загальною вартістю 3 092 139,95 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі- продажу електричної енергії за травень 2022 року від 31.05.2022, підписаний Сторонами. Відповідач за вказаний період здійснив оплату на суму 534 435,20 грн з ПДВ. Сума боргу за вказаний період складає 2 557 704,75 грн.;

у червні 2022 року позивачем відпущено 642 060,000 кВт*год електроенергії загальною вартістю 3 028 186,10 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі- продажу електричної енергії за червень 2022 року від 30.06.2022, підписаний Сторонами. Відповідач за вказаний період здійснив оплату на суму 760 159,44 грн з ПДВ. Сума боргу за вказаний період складає 2 268 026,66 грн.;

- у липні 2022 року позивачем відпущено 814 080,000 кВт*год електроенергії загальною вартістю 3 864 600,58 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі- продажу електричної енергії за липень 2022 року від 31.07.2022 (з урахуванням акту коригування до акту купівлі-продажу електричної енергії за липень 2022 від 16.05.2024р.), підписаний Сторонами. Відповідач за вказаний період здійснив оплату на суму 1 250 188,14 грн з ПДВ в т.ч. з урахуванням суми зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до акту від 15.04.2024р. Сума боргу за вказаний період складає 2 614 41.2,44 грн.;

- у серпні 2022 року позивачем відпущено 800 460,000 кВт*год електроенергії загальною вартістю 3 799 943,71 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі- продажу електричної енергії за серпень 2022 року від 31.08.2022 (з урахуванням акту коригування до акту купівлі-продажу електричної енергії за серпень 2022 від 17.05.2024р.), підписаний Сторонами. Відповідач за вказаний період здійснив оплату на суму 1 818 375,11 грн з ПДВ в т.ч. з урахуванням суми зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до акту від 15.04.2024р. Сума боргу за вказаний період складає 1 981 568,60 грн.

Отже, матеріалами справи встановлено, що за позивачем рахується заборгованість відповідача за періоди жовтня 2021, лютий-серпень 2022 заборгованість у розмірі 12 618 558, 23 грн.

Суд зазначає, що акти купівлі-продажу електроенергії підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України).

Згідно з п. 10.1 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 10.2 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Згідно з п.10.3 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Відповідно до п.10.4 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Виходячи з наведених положень, оплату ДП «Гарантований покупець» зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

У пункті 3.3. договору міститься відсильна норма, відповідно до якої вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641.

Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641(в редакції чинній до 26.01.2024) .

Аналогічна правова позиція щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за "зеленим" тарифом викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, в рамках виконання Договору мало місце постачання позивачем електричної енергії відповідачу у жовтні 2021 та у період з лютого 2022 по серпень 2022, яке супроводжувалось підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 09.09.2022 № 1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 № 1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" за липень 2022 року.

Відтак, відповідач був зобов`язаний провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у жовтні 2021 та у лютому 2022 - червні 2022 у строк по 14.09.2022 (включно), а у липні 2022 - у строк до 23.09.2022 (включно).

Такий порядок визначення кінцевої дати остаточного розрахунку за поставку електричної енергії узгоджується із позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 по справі № 910/4439/23.

Отже, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору та п. 10.4 Порядку №641, строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди станом на час розгляду справи є таким, що настав.

З урахуванням часткових оплат заборгованість відповідача перед позивачем за придбану відповідачем у жовтні 2021 та у період з лютого 2022 по серпень 2022 електроенергію становила 12 618 558, 23 грн.

Водночас під час розгляду справи в суді у період відповідач сплатив частину вищевказаного боргу на суму 201 291,25 грн., що підтверджується наданими відповідачем у матеріали справи платіжними інструкціями від 30.07.2024 № 387 373 (на суму 181 879, 46 грн.) та від 28.08.2024 № 394 423 (на суму 19 411, 79 грн.).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено припинення існування предмету спору після відкриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1 089 702, 70 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Суд зазначає, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20).

З огляду на наведене вище, оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 201 291,25 грн припинив своє існування, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 201 291,25 грн., згідно із п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Решта позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 12 417 267, 98 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на здійснення ним розрахунків за 2021-2023 роки з повним урахуванням положень наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 року № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та від 15.06.2022 року № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", то суд відхиляє такі заперечення з огляду на те, що на час настання строку оплати вартості електроенергії за заявлений Товариством період (жовтень 2021 року, лютий 2022 року - червень 2023 року) наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 року №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" втратив чинність. У свою чергу, наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 року № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", як і попередній наказ, жодним чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку. Цим наказом лише обмежено розмір виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку. Проте даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за "зеленим тарифом" при здійсненні ними остаточних розрахунків згідно з пунктом 10.4 Порядку.

У постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодилася з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, наказу № 206. Згідно з цими висновками, положення наказу №206 не змінюють і не припиняють обов`язок ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641.

Відтак, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від висновку щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, наказу № 206, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі №910/9100/22, з урахуванням уточнення такого змісту:

- Накази №140 та №206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань Гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641.

- накази не звільняють ДП «Гарантований покупець» від обов`язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для Гарантованого покупця не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку № 641. Відтак, відповідні заперечення відповідача суд відхиляє як необґрунтовані.

Що ж стосується твердження відповідача про зменшення судом вимог позову на суму 5 155 749, 59 грн, що становить заборгованість позивача перед відповідачем за послуги з відшкодування частки відшкодування вартості небалансу електричної енергії, в силу положень абзацу 3 підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332, то суд зазначає наступне.

В постанові НКРЕКП № 652 від 03.04.2024 вказано, що гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.

З наведеного вбачається право відповідача припинити свої зобов`язання перед позивачем за спірний період шляхом зарахування зустрічних вимог, що відповідно до ч. 2 ст. 601 ЦК України може здійснюватися за заявою.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що він не позбавлений права в судовому порядку стягнути з позивача 5 155 749, 59 грн в межах окремого позовного провадження.

Отже, враховуючи те, що сума основного боргу відповідача у розмірі 12 417 267, 98 грн, за поставлену йому позивачем електричну енергію відповідно до Договору за актами купівлі-продажу електроенергії за спірні періоди підтверджена належними та допустимими доказами, та станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем цієї суми боргу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача розмірі 12 417 267, 98 грн.

Щодо вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Окрім цього суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц вказала, що приписи статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Позивачем на суми боргу по кожному періоду окремо, з урахуванням часткових оплат, було нараховано 653 392, 16 грн 3% річних, та 1 295 613, 29 грн інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунки позивача наведених вище сум фінансових санкцій судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню 653 392, 16 грн 3% річних, 1 295 613, 29 грн. інфляційних втрат.

Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат, то суд зазначає наступне.

Згідно із ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, інфляційні втрати та відсотки річні не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв`язку з знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 22.02.2022 у справі № 924/441/20).

Так, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зокрема зазначено, що стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди. А тому судами правильно враховано вказаний правовий висновок Верховного Суду у справі № 910/4590/19.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №924/441/20 суд звертав увагу на необхідність врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та зазначав, що "виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання."

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17).

Таким чином, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

У справі, яка розглядається, позивачем заявлено до стягнення 3% річних, тобто розмір передбачений законодавством (ч.2 ст.625 ЦК України), отже, в даному випадку, оцінюючи наявні матеріали справи, доводи відповідача щодо підстав зменшення 3% річних, відсутні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру 3% річних (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 921/94/21).

У постанові від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 Верховний Суд зазначив, що "наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №903/918/19)".

Враховуючи встановлені у цій справі обставини та судову практику, що склалася в аналогічних правовідносинах, суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню клопотання відповідача, оскільки, обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні, розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом, та окрім того, відповідачем, в свою чергу, не доведено наявність будь-яких виключних (надзвичайних) обставин, які вплинули на несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).

Враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, з огляду на встановлені вище обставини, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 12 417 267, 98 грн, інфляційних втрат у сумі 1 295 613, 29 грн, 3% річних у сумі 653 392, 16 грн є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.

Також суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі у частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/8619/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсоль» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 14 567 563,68 грн., в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 201 291,25 грн. - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсоль» (76006, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 69; код ЄДРПОУ 41522323) 12 417 267, 98 (дванадцять мільйонів чотириста сімнадцять тисяч двісті шістдесят сім гривень 98 коп.) - основної заборгованості; 653 392, 16 (шістсот п`ятдесят три тисячі триста дев`яносто дві гривні 16 коп.) - 3% річних та 1 295 613, 29 (один мільйон двісті дев`яносто п`ять тисяч шістсот тринадцять гривень 29 коп.) - інфляційні втрати.

4. Стягнути з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсоль» (76006, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 69; код ЄДРПОУ 41522323) витрати по сплаті судового збору в розмірі 215 497, 97 (двісті п`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто сім гривень 97 копійок).

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 23.12.2024.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА