Ухвала

від 28.11.2024 по справі 914/1347/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.11.2024 Справа № 914/1347/24

м.Львів

за первісним позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства «ЯРО-БУД», м.Миколаїв Стрийського району Львівської області

про стягнення 464862,99 грн недоврахованої електричної енергії.

та за зустрічним позовом: Приватного підприємства «ЯРО-БУД», м.Миколаїв Стрийського району Львівської області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг»

про визнання незаконним та скасування рішення комісії з розглядів актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що оформлене двома протоколами від 22.12.2023 №037302-а, №037301-а щодо нарахування недоврахованої електроенергії в сумі 464862,99 грн. Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Сосницької А.А.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Горбунова О.Л. - представник

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Федорович Л.М. - керівник

Кулик В.В. - представник

від третьої особи: не з`явився

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Приватного підприємства «ЯРО-БУД» про стягнення 464862,99 грн недоврахованої електричної енергії.

Ухвалою суду від 29.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

19.06.2024 зареєстровано зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «ЯРО-БУД» до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», про визнання незаконним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що оформлене двома протоколами від 22.12.2023 №037302-а, №037301-а щодо нарахування недоврахованої електроенергії в сумі 464862,99 грн.

Ухвалою суду від 24.06.2024 прийнято зустрічну позовну заяву, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань. Так, зокрема, ухвалою від 13.11.2024 судом повідомлено позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про відкладення розгляду справи на 28.11.2024.

28.11.2024, за вх.№28886/24, через систему «Електронний суд» від третьої особи поступило заперечення від 27.11.2024 (на відповідь на відзив), а саме заперечення на відповідь відповідача стосовно пояснень третьої особи.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) та відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) явку повноважних представників в підготовче засідання 28.11.2024 забезпечили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в підготовче засідання 28.11.2024 не з`явились.

Судом було винесено на розгляд клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про витребування доказів у справі (вх.№19934/24 від 09.08.2024), розглянувши його та заслухавши думку учасників справи, суд зазначає наступне.

Відповідач за первісним позовом ( позивач за зустрічним позовом) у клопотанні зазначає про те, що був поданий адвокатський запит представника ПП «Яро-Буд» щодо надання інформації та відповідних документів про проведення контрольних оглядів та технічних перевірок відповідно до затверджених графіків в будинку по вул. Січових Стрільців, 12 у м.Львові та чи були виявлені в процесі цих оглядів факти самовільного підключення пасажирських ліфтів до електромережі поза приладами обліку.

08.08.2024 року була одержана письмова відповідь, якою було відмовлено в наданні цієї інформації.

Таким чином, ПП «ЯРО-БУД» вважає, що вказані докази (документи) можуть довести позицію відповідача про те, що факт самовільного підключення до електромережі поза приладами обліку 2-х пасажирських ліфтів в житловому будинку АДРЕСА_1 відбувся тоді, коли вказаний будинок перебував на обслуговуванні в ЛМКП «Айсберг», тобто до 01.08.2024 року та є важливими для даної справи.

Також, відповідач зазначає про те, що невідомо коли був проведений останній контрольований огляд, чому протягом тривалого часу при оглядах і перевірках не було виявлено самовільного підключення ліфтів, на ці питання, як і на інші, відповіді немає.

Відтак, відповідач просить суд витребувати від ПрАТ «Львівобленерго» інформацію щодо проведення контрольованих оглядів та технічної перевірки засобів обліку електроенергії в будинку АДРЕСА_1 протягом 2021, 2022 та 7 (сім) місяців 2023 р., аж до 01.08.2023 року, із зазначенням про виявлення чи не виявлення, фактів порушень у споживанні електроенергії місць загального користування, в тому числі 2-х ліфтів у будинку.

Також, разом з поданим клопотанням ПП «ЯРО-БУД» просить поновити процесуальний строк для подання клопотання.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Питання витребування доказів врегульовано статтею 81 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює спеціальні вимоги до клопотання про витребування доказів.

Відповідно до частин першої, другої цієї статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

За приписами частини третьої статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В ухвалі господарського суду про відкриття провадження у справі від 29.05.2024 встановлено строк відповідачу для подання відзиву, а саме впродовж 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.

Зазначена ухвала відправлена поштою та отримана відповідачем. Відзив на позовну заяву ПП «Яро-Буд» надало суду 19.06.2024, у передбачений судом строк.

Клопотання про витребування доказів, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) надіслав до Господарського суду Львівської області 09.08.2024.

Підставою для витребування доказів в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України представник відповідача зазначив неможливість самостійного надання доказів, оскільки за адвокатським запитом 31.07.2024 позивачем відмовлено в наданні інформації.

Зважаючи на викладене, надавши оцінку наведеним правовим нормам, суд дійшов висновку, що строк для подання відповідачем клопотання про витребування доказів закінчився 20.06.2024.

У відзиві на позовну заяву, а також у зустрічному позові від 19.06.2024 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не повідомив суд про те, що буде звертатися з адвокатським запитом щодо отримання інформації та відповідних документів. Також, матеріали справи не дають підстави вважати, що представник відповідача повідомляв суд письмово про неможливість подати ці докази у встановлений строк та відповідні причини.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не клопотав про встановлення додаткового строку для подання вказаних ним доказів.

В силу вимог статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 119 ГПК України).

Суд звертає увагу на те, що з матеріалів справи встановлено, що строк для подання ПП «Яро-Буд» клопотання про витребування доказів у відповідності до положень частини третьої статті 80 Господарського процесуального кодексу України та ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі від 29.05.2024, закінчився 20.06.2024. Адвокатський запит про надання інформації та відповідних документів, стороною відповідача надісланий позивачу 31.07.2024, відповідь на який отримано відповідачем 05.08.2024, тобто надсилання адвокатського запиту, мало місце після закінчення строку для подання клопотання до суду про витребування доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не довів поважність причин, які перешкоджали йому подати таке клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

З огляду на викладене, зважаючи на характер спірних правовідносин, та надаючи правову оцінку наведеним правовим нормам, суд зазначає, що клопотання представника ПП «ЯРО-БУД» від 09.08.2024 про витребування доказів та поновлення процесуального строку для подання клопотання, не підлягає задоволенню.

На розгляд було винесено клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про призначення експертизи ( вх.№3007/24 від 09.08.2024) та від 14.10.2024 ( вх.№24873/24 від 14.10.2024), суд зазначає наступне.

Відповідач за первісним позовом ( позивач за зустрічним позовом) зазначає про те, що позивач ухилився від проведення експертного дослідження, а тому, для з`ясування усіх фактів та обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в галузі електротехніки, зокрема, щодо встановлення обставин та механізмів настання явищ, процесів в електрообладнанні та електроустаткуванні в певному часовому періоді, визначення подій, які цьому передували та при яких відбулися конкретні явища та можливість здійснення певних дій, їх механізму та утворення ознак, (слідів, прихованих чи наявних), які призвели до нерегламентованих режимів роботи електрооб`єднання і явищ, що супроводжували ці режими.

Крім того, відповідач вважає, що є необхідність в перевірці достовірності та правильності обчислення розрахунку, певній діагностиці щодо проміжку часу виявлення змін, умов та тривалості цих змін на основі аналізу, встановлених за результатами проведених досліджень окремих властивостей і стану взаємодіючих об`єктів, з метою визначення механізму події в цілому або його окремих фрагментів.

Таким чином, ПП «ЯРО-БУД» просить суд призначити судову електротехнічну експертизу, проведення експертизи доручити Приватній установі Науково-дослідному інститут судових експертиз та права.

На вирішення експертизи поставити питання роз`яснення, яких потребує висновку:

1. Коли саме, орієнтовно в якому році чи часовому проміжку ( до 01.08.2023 року) були вчинені дії невідомими особами по самовільному підключенню 2-х пасажирських ліфті (електроустановок, струмоприймачів) та електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку в житловому будинку по АДРЕСА_1 ?

2. Яким чином було виконано самовільне підключення, в тому числі зазначити маршрут прокладання електропроводки від електромережі до струмоприймачів та яким способом це було здійснено, в тому числі прихованим чи неприхованим?

3. Чи можливо було при попередніх контрольних оглядах та перевірках з боку ПрАТ «Львівобленеро» виявити самовільне підключення ліфтів у будинку:

4. Чи проведено правильно та достовірно розрахунок вартості недоврахованої електроенергії?

В клопотанні про призначення експертизи ( вх.№24873/24 від 14.10.2024) відповідач за первісним позовом ( позивач за зустрічним позовом) вказує про те, що у виборі щодо експертної установи ПП «ЯРО-БУД» виходило з тієї обставини, що у м. Львові судову електротехнічну експертизи проводить лише одна експертна установа. Проте, в процесі попередніх переговорів та консультацій, як із керівництвом судових експертиз та права ( м.Львів), так і з фахівцями Львівського та Київського НДІ судових експерти, виявилось, що необхідні дослідження в даній справі та поставлені питання щодо часу, способу та шляху проводки кабелів до джерела електропостачання відноситься до предмету трасологічної експертизи та її різновиду-механоскопічної експертизи, яка встановлює механізм події або її елементів, причинного зв`язку та наслідків явищ.

Відтак, ПП «ЯРО-БУД» просить призначити судову трасологічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ( Львівський НДІСЕ).

На розгляд поставити такі питання:

1. Коли саме, в який період часу були вчиненні дії по самовільному підключенню 2-х пасажирських ліфтів (електроустановок, струмоприймачів) та електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку в житловому будинку по АДРЕСА_1 ?

2. В який спосіб виконано прокладення електропроводки живлення ліфтів, в тому числі прихованим чи неприхованим, зазначивши при цьому маршрут прокладення електропроводки від електромережі до струмоприймачів?

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про призначення судової експертизи, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Приписами статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Разом з цим, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України).

Загальновідомим є той факт, що призначення експертизи призведе до зупинення провадження у справі на тривалий строк.

При цьому, розумність строків розгляду справи судом є одним з основних принципів господарського судочинства (п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

У Постанові від 01.02.2022 року у справі №160/12705/19 Верховний Суд зауважив, що у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи (судові дебати, виконання рішення суб`єктом владних повноважень).

Таким чином, при з`ясуванні необхідності призначення експертизи у кожній зі справ, суд має оцінювати чи є необхідність такої експертизи і чи виправдано зупинення розгляду справи на тривалий час.

В іншому разі необґрунтоване призначення експертизи призведе лише до затягування розгляду справи та порушення основоположних засад судочинства.

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що суд призначає експертизу у справі лише у виняткових випадках, коли без спеціальних знань неможливе з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Крім того, слід зауважити, що висновок судового експерта для господарського суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (ст.104 ГПК України).

Відповідно до статті 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 зазначеного Кодексу).

Слід зазначити, що враховуючи предмет та підстави позову, ПП «Яро-Буд» не було позбавлене можливості самостійно замовити експертне дослідження для отримання висновку експерта, який би був оцінений судом при дослідженні доказів по справі.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Тобто, Господарським процесуальним кодексом України на учасників процесу покладається обов`язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, сторона звертається з клопотанням про призначення експертизи до суду.

Судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20.

Суд зазначає, що предметом зустрічних позовних вимог ПП «ЯРО-БУД» є незгода (оскарження) рішення комісії «Львівобленерго» щодо нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії за актами про порушення ПРРЕЕ № 037302 від 08.11.2024 та №037301 від 09.11.2024.

Цими актами, складеними та підписаними уповноваженими представниками позивача та відповідача, встановлено такі порушення ПРРЕЕ як - самовільне підключення електропроводок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку (п.8.4.2 підпункт 6 ПРРЕЕ; нарахування здійснене по пункту 8.4.12 ПРРЕЕ).Відсутній договір за цими об`єктами, з актів випливає, що відсутні і прилади обліку на ліфти будинку.

Як вбачається з актів про порушення ПРРЕЕ №№ 037302 від 08.11.2024, 037301 від 09.11.2024 працівниками ПрАТ «Львівобленерго» по об`єкту ПП «Яро-Буд» за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12, було виявлено несанкціоноване, незаконне самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку (двох ліфтів поза існуючим приладом обліку встановленим на сходовій клітці без укладеного договору та без встановленого приладу обліку).

Самовільні позаоблікові підключення ліфтів були змонтовані неприховано в щитовій підвалу. Таке порушення відповідає приписам підпункту 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.

Натомість, ПП «ЯРО-БУД» вказує на необхідність проведення експертного дослідження факту пошкодження пломб або втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки по підпунктам 1 та підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, що не є предметом ні позовних вимог ПрАТ «Львівобленерго», ні предметом зустрічних позовних вимог ПП «ЯРО-БУД».

З огляду на приписи ст.ст. 99, 101 ГПК України, проаналізувавши клопотання відповідача за первісним позовом ( позивача за зустрічним позовом) про призначення судової експертизи, за оцінкою суду, позивачем не доведено підстав призначення судової експертизи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотань відповідача за первісним позовом ( позивача за зустрічним позовом) про призначення судової експертизи.

Також, судом було винесено на розгляд клопотання відповідача за первісним позовом ( позивача за зустрічним позовом) про поновлення строку на долучення доказів від 26.10.2024 ( вх.№25980/24 від 28.10.2024). Суд зазначає наступне.

В обгрунтування поданого клопотання відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначає про те, що з метою повного та всебічного розгляду справи, вважає за необхідне долучити до матеріалів справи у якості доказів відповідні документи.

Відповідно до ч.1 ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.1, 2 ст.114 ГПК України).

Статтею 207 ГПК України встановлено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими доказами.

Суд зазначає, що в силу частини другої статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Правила, які встановлені у статті 80 ГПК України щодо своєчасності подання доказів кореспондуються з принципом диспозитивності, в силу якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Слід зауважити, що встановлення законодавцем часових обмежень на подання доказів спрямоване на неприпустимість зловживання учасниками справи своїми правами, коли через наявність права на подання доказів відповідний учасник може затягувати розгляду судом по суті справи через необхідність дослідження додатково поданих таким учасником доказів.

Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у відзиві на позовну заяву не повідомляв суд про намір звернутись до ЛКП «Львівсвітло» для отримання копій паспортів ліфтів, що функціонували на вул. Січових Стрільців,12.

Жодних заяв з приводу подання таких доказу відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) за майже 5 місяців з дня подання відзиву до суду не подавалось.

Також, суд зазначає про те, що підрядний договір №1Ф/21 від 31.01.2014, який долучений відповідачем за первісним позовом ( позивачем за зустрічним позовом) до клопотання укладений між ЛКП «Львівсвітло» і ЛМКП «Айсберг» за 2014 рік, а також копії паспортів ліфтів за 1967, 1978 роки, не входять в предмет доказування та не несуть інформації про фактичні обставини складання актів про порушення ПРРКК 08.11.2023, 09.11.2023, та не свідчать про обставини листопада 2023 року.

При цьому суд не вбачає жодних поважних причин пропуску відповідачем за первісним позовом ( позивачем за зустрічним позовом) встановленого законом процесуального строку для подання доказів, тож відмовляє в задоволенні відповідного клопотання про його поновлення відповідно до ст. 119 ГПК України.

В силу приписів ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Приписами ст.185 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1)залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відтак, зважаючи на те, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені ч.2 ст.182 ГПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, строки підготовчого провадження у даній конкретній справі, суд приходить до висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 2, 80, 81, 99, 100, 118, 119, 177, 182, 183, 185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про витребування доказів (вх.№19934/24 від 09.08.2024). відмовити.

2. В задоволенні клопотань відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про призначення експертизи (вх.№3007/24 від 09.08.2024) та від 14.10.2024 (вх.№24873/24 від 14.10.2024) - відмовити.

3. В задоволенні клопотання про поновлення строку на долучення доказів від 26.10.2024 (вх.№25980/24 від 28.10.2024) відмовити.

4. Закрити підготовче провадження у справі №914/1347/24 та призначити справу до судового розгляду по суті.

5. Судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 15.01.2025 р. о 14:00 год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: вул.Личаківська, 128, зал судових засідань № 9 (ІІ-й поверх).

6. Сторонам: явка представників сторін в судове засідання.

7. Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.

8. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кітаєвої С.Б., повний текст ухвали підписано в перший робочий день судді - 23.12.2024.

Суддя Кітаєва С.Б.