Рішення

від 05.12.2024 по справі 916/2762/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2762/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.,

При секретарі судового засідання Дурович А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 916/2762/20

за заявою: ОСОБА_1 в особі арбітражного керуючого Дарієнко В.Д.

до: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ТОВ "Арта-Ко" (65121, пр. Небесної сотні, 14А, код ЄДРПОУ 43864596), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), нотаріус Одеського міського нотаріального округу Комісарова С.О. (65113, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 34), Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області (67806, Одеська обл., Одеський р-н, смт. Авангард, вул. Добрянського, 26)

про визнання права власності та витребування майна

Представники сторін:

Представник боржника - Нестеренко С.В. (зал 2)

Боржник - ОСОБА_1 (зал 2)

В С Т А Н О В И В:

Арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про визнання права власності та витребування майна.

Від кредиторів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надійшов відзив на заяву арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про витребування майна, в якому просять суд задовольнити заяву.

Крім того, від ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ТОВ "Арта-Ко" до суду надійшли відзиви на заяву, в яких просять суд відмовити в задоволенні заяви.

27.07.2022р. за вх.№14560/22 від ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення провадження у справі.

Арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про усунення недоліків позовної заяви до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ТОВ "Арта-Ко" (65121, пр. Небесної сотні, 14А, код ЄДРПОУ 43864596), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), нотаріус Одеського міського нотаріального округу Комісарова С.О. (65113, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 34), Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області (67806, Одеська обл., Одеський р-н, смт. Авангард, вул. Добрянського, 26) про визнання права власності та витребування майна.

Ухвалою суду від 16.07.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в межах справи №916/2762/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , тощо.

30.09.2024р. за вх.№35438/24 від ОСОБА_3 надійшла заява про зупинення провадження у справі.

24.10.2024р. арбітражним керуючим Орловою Т.А. подано заяву про відмову від позову у частині вимог до відповідача ОСОБА_3

12.11.2024р. від ОСОБА_1 надійшли заперечення проти заяви арбітражного керуючого Орлової Т.А. про відмову від позову у частині вимог до відповідача ОСОБА_3 .

Представники сторін повідомлені про дату та час судового засідання належним чином.

У судовому засіданні 05.12.2024р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

15.11.1986 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 ) було укладено шлюб (з присвоєнням прізвища - ОСОБА_8 ).

13.06.2006 року ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, реєстраційний номер 624 від 13.06.2006 року придбала об`єкт нерухомого майна, а саме нежилий павільйон, окремо розташований, загальною площею 259,6 кв.м., вартістю нерухомого майна на момент придбання 58 410,00 грн., за адресою: АДРЕСА_3 , Реєстраційний номер майна: 12986436.

Згідно Протоколу № 1 Установчих зборів засновників (Учасників) ТОВ "АРТА-КО" від 09.10.2020 року засновниками - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 створено ТОВ "АРТА-КО".

13 жовтня 2020 року складено Акт приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "АРТА-КО", згідно якого ОСОБА_6 передала, а ТОВ "Арта-Ко" прийняло в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "АРТА-КО" нежилий павільйон загальною площею 259,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 .

22.10.2020 року складено Акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "Арта-Ко", згідно якого, у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "Арта-Ко" ОСОБА_6 передала, а ОСОБА_3 прийняв частку (частину частки) у статутному капіталі ТОВ "Арта-Ко" у розмірі 40%, що сформована за рахунок майнового внеску, яка в грошовому еквіваленті становить 58 410,00 грн.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

На підставі вищевикладеного вбачається, що нежилий павільйон, за адресою: АДРЕСА_4 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності.

Статтею 65 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Так, згідно статті 4 Глави 1 Розділу ІІ п. 4.2. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном подружжя, якщо документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім`я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя. Справжність підпису другого з подружжя на заяві про таку згоду має бути нотаріально засвідчена.

Правочин щодо розпорядження майном може бути посвідчений нотаріусом без згоди другого з подружжя у разі, якщо з документа, що посвідчує право власності, договору, укладеного між подружжям, акта цивільного стану про укладення шлюбу та інших документів випливає, що зазначене майно є особистою приватною власністю одного з подружжя, тобто набуте до реєстрації шлюбу, за час шлюбу, але на умовах, передбачених шлюбним або іншим договором, укладеним між подружжям, за договором дарування, або в порядку спадкування, або за кошти, які належали їй (йому) особисто, тощо. Про перевірку цих обставин нотаріус робить відмітку на примірнику правочину, що залишається в матеріалах нотаріальної справи, з посиланням на реквізити відповідних документів, якщо ці документи не приєднуються до примірника такого правочину. (пункти 4.4., 4.5.)

Таким чином, неотримання згоди іншого з подружжя при відчуженні нежилого павільйону, є порушенням вимог норм Сімейного кодексу України та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України і підставою для визнання недійсним правочину.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 надали відзиви, в яких зазначають, що нежилий павільйон є особистою приватною власністю ОСОБА_6 , оскільки придбано за особисті грошові кошти, подаровані матір`ю на підставі договору дарування грошових коштів від 12.04.2006р., згідно якого ОСОБА_9 подарувала ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 60000грн. Вказаний договір дарування грошових коштів від 12.04.2006р. не приймається судом до уваги як належний доказ підтвердження купівлі оспорюваного павільйону саме за ці грошові кошти, оскільки в самому договорі не зазначено на які саме цілі даруються грошові кошти, у зв`язку з чим суд не може встановити факт того, що нежилий павільйон, загальною площею 259,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 є особистою приватною власністю ОСОБА_6 . Крім того, відповідачі в розумінні підвищеного стандарту доказування згідно Постанови ВС від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20 не надали докази наявності у ОСОБА_9 фінансової можливості подарувати грошові кошти з посиланням на офіційні доходи.

Крім того, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не надали до суду копію рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання майна особистою приватною власністю одного з подружжя, яке було прийнято станом на момент відчуження спірного майна.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку , що нежилий павільйон, загальною площею 259,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 , є спільною власністю подружжя ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Так, судом встановлено, що у ОСОБА_1 наявна кредиторська заборгованість перед ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за розписками від 07.10.2011р., 10.08.2012р., 11.08.2012р., 15.10.2016р.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі № 520/15205/19 від 02.10.2020р. стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 ) борг у розмірі 1325248,04 грн. /один мільйон триста двадцять п`ять тисяч двісті сорок вісім гривень 04 копійки/. Постановою Одеського апеляційного суду від 18.03.2021р. рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2020 року- скасовано, провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та процентів від суми позики - закрито.

ОСОБА_1 24.09.2020р. звертається до господарського суду із заявою про неплатоспроможність у зв`язку з наявною кредиторською заборгованістю перед ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 20.10.2020р. відкрито. Ухвалою попереднього засідання суду від 15.12.2020р. визнано вимоги кредиторів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) : АТ "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код 23494714) з вимогами до боржника в сумі 368 573,18 грн.; ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 , код НОМЕР_4 ) з вимогами до боржника в сумі 279 695, 05 грн.; ОСОБА_4 ( АДРЕСА_8 , код НОМЕР_3 ) з вимогами до боржника в сумі 1 706 049,70 грн. У вказаній ухвалі суду від 15.12.2020р. встановлено наступне: «Звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 посилався на неспроможність погашення заборгованості саме перед ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , в підтвердження чого було також надано вищенаведені розписки. Втім, судом встановлено, що як заява про відкриття провадження у справі, так і заперечення представника боржника щодо вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підписані однією і тією ж особою адвокатом Нестеренко С.В. За таких обставин, враховуючи те, що позиція представника боржника є незрозуміло суперечливою, а також визнання самим боржником ОСОБА_1 вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за всіма розписками, суд визнає вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , як такі що підтверджені належними доказами та визнані боржником і розпорядником майна в повному обсязі.»

Таким чином, маючи заборгованість перед кредиторами, під час розгляду справи № 520/15205/19 щодо стягнення грошових коштів, під час винесення рішення суду 02.10.2020р. по справі № 520/15205/19 щодо стягнення, яке не набрало законної сили, в той самий період дружина боржника ОСОБА_6 здійснила відчуження нежилого павільйону, загальною площею 259,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з чого вбачається відчуження майна з метою уникнення погашення боргів.

Відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. по справі № 369/11268/16-ц з цього приводу зазначено наступне. Позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника. (Постанова ВС від 07.10.2020р. по справі № 755/17944/18).

Таким чином, враховуючи те, що маючи заборгованість перед кредиторами, під час розгляду справи № 520/15205/19 щодо стягнення грошових коштів, під час винесення рішення суду 02.10.2020р. по справі № 520/15205/19 щодо стягнення, яке не набрало законної сили, дружина боржника ОСОБА_6 здійснила відчуження майна в той самий період, що і відкрито провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 , з чого вбачається відчуження майна з метою уникнення погашення боргів, суд приходить до висновку про визнання недійсним правочину щодо приймання-передачі від співвласника майна ОСОБА_6 до статутного капіталу ТОВ "Арта-Ко" нежилого павільйону. Крім того, суд вважає, що оскаржуване майно слід повернути власникам ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), у зв`язку з необхідністю відновлення становища, яке існувало до порушення в порядку п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

В частині визнання незаконними дії та недійсним акту приймання-передачі, зобов`язання ТОВ «Арта-Ко» передачі спірного майна керуючому реалізацією, господарський суд відмовляє у зв`язку з невірно обраним способом захисту, а також враховуючи те, що акт приймання-передачі вичерпав свою дію в день його підписання, тому не підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

24.10.2024р. арбітражною керуючою Орловою Т.А. подано заяву про відмову від позову у частині вимог до відповідача ОСОБА_3 , з посиланням на помилкове залучення в якості відповідача ОСОБА_3 колишнім керуючим реалізацією майном, яке приймається судом, оскільки ОСОБА_3 є директором підприємства, яке володіє спірним майном, а не власником майна. При цьому позовні вимоги особисто до ОСОБА_3 не заявлено. З цих же підстав судом відхиляються заперечення боржника ОСОБА_1 .

Крім того, в матеріалах справи містяться заяви (від 27.07.2022р. за вх.№14560/22) ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (від 30.09.2024р. за вх.№35438/24) про зупинення провадження у справі, з посиланням на те, що директор ТОВ "Арта-Ко" ОСОБА_3 перебуває у складі Збройних Сил України, в задоволенні яких суд відмовляє, оскільки позовні вимоги до ОСОБА_3 відкликано.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідачів відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні заяв від 27.07.2022р. за вх.№14560/22 ОСОБА_1 , вх.№35438/24 від 30.09.2024р. ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі - відмовити.

2. Заяву від 24.10.2024р. арбітражного керуючого Орлової Т.А. про відмову від позову у частині вимог до відповідача ОСОБА_3 - задовольнити.

3. Прийняти відмову від позову у частині вимог до відповідача ОСОБА_3 .

4. Провадження в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 - закрити.

5. Позовну заяву з урахуванням уточнень - задовольнити частково.

6. Визнати недійсним правочин щодо приймання-передачі від співвласника майна ОСОБА_6 до статутного капіталу ТОВ "Арта-Ко" нежилого павільйону, загальною площею 259,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна: 2198839451101.

7. Зобов`язати ТОВ "Арта-Ко" (65121, пр. Небесної сотні, 14А, код ЄДРПОУ 43864596) передати нежилий павільйон, загальною площею 259,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 власникам ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

8. В решті позовних вимог - відмовити.

9. Стягнути з ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір в розмірі 1513 (тисяча п`ятсот тринадцять) грн. 33 коп.

10. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір в розмірі 1513 (тисяча п`ятсот тринадцять) грн. 33 коп.

11. Стягнути з ТОВ "Арта-Ко" (65121, пр. Небесної сотні, 14А, код ЄДРПОУ 43864596) на користь арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір в розмірі 1513 (тисяча п`ятсот тринадцять) грн. 33 коп.

Накази видати.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повний текст рішення складено 20.12.2024р. у зв`язку з відсутністю електропостачання в місті Одеса.

Суддя В.Д. Найфлейш