Ухвала

від 17.12.2024 по справі 923/1804/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 923/1804/14(916/3106/24)

Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейша В.Д.,

при секретарі судового засідання Дурович А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу (за вх.№ 2-1792/24 від 25.11.2024р.) ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) виконавця в рамках виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_4

в межах справи № 923/1804/14 (916/3106/24)

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (73011, м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078)

про стягнення

в межах справи про банкрутство №916/1804/14

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА" (місцезнаходження - м.Кам`янське (раніше Дніпродзержинськ), 3-й Баглійський провулок, буд. 1-Ж, код ЄДРПОУ 36826164)

до боржника: Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (місцезнаходження - м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078)

про визнання банкрутом

Представники сторін:

Позивач - ОСОБА_1 (зал 2)

Представник ДВС - Попилястий А.Б. (зал 2)

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Херсонської області перебувала справа № 923/1804/14 (923/1051/21) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" про стягнення заробітної плати в межах справи про банкрутство Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" за №916/1804/14.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021р. по справі № 923/1804/14 (923/1051/21) позов задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 03 липня 2020 року по 06 червня 2021 року в сумі 107685 (Сто сім тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн. 06 коп. без відрахування з цієї суми податків, зборів та обов`язкових платежів; понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (П`ять тисяч) грн. 00 коп., понесені витрати по сплаті судового збору 2270 (Дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

11.01.2022р. на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021 року, яке набрало законної сили 16 грудня 2021 року, виданий наказ.

17.01.2022р. на підставі наказу на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_2.

Однак, рішення суду виконане за вказаним виконавчим провадженням не в повному обсязі, що стало підставою за приписами ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. ст. 124, ст. 129-1 Конституції України для звернення ОСОБА_1 із відповідною скаргою на дії державного виконавця до суду.

Крім того, скаржник зазначає, що в провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа за № 923/1804/14(916/3106/24) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" про стягнення 432 365 грн. в межах справи №923/1804/14 про банкрутство Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2024р. позов задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (73011, м.Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість в сумі 432 365 грн. (чотириста тридцять дві тисячі триста шістдесят п`ять гривень) 91 коп., з яких: середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 08.06.2021 по 19.06.2024р. в сумі 352 365 (триста п`ятдесят дві тисячі триста шістдесят п`ять) грн. 91 коп.; відшкодування моральної шкоди в сумі 80 000 (вісімдесят тисяч) грн., а також судовий збір у сумі 6485 (шість тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн. 49 коп.

18.11.2024р. на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 05.10.2021 року видані накази.

Щодо вказаного рішення суду скаржник також посилається на бездіяльність державних виконавців, у зв`язку з чим просить суд визнати неправомірною діяльність останніх та зобов`язати вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 09.12.2024р. скаргу на дії виконавця прийнято до розгляду та призначено в засіданні суду на 17.12.2024р. о 14:10год.

Від державного виконавця Попилястого А.Б. надійшли заперечення на скаргу на дії (бездіяльність) виконавця в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, в яких зазначено про безпідставність, необґрунтованість поданої ОСОБА_1 скарги, у зв`язку з чим просить суд відмовити в її задоволенні.

У судовому засіданні скаржник підтримав заявлену скаргу у повному обсязі, просив її задовольнити.

Державний виконавець, заперечуючи проти доводів скаржника, наполягав на відмові в її задоволенні.

17.12.2024р. судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд зазначив наступне:

З матеріалів скарги вбачається, що 11.01.2022 на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021 у справі №923/1804/14 (923/1051/21) був виданий наказ, на підставі якого головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренком Михайлом Юрійовичем було прийнято постанову від 17.01.2022р. щодо відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 про: стягнення з АТ «Таврійська будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 03 липня 2020 року п 06 червня 2021 року в сумі 107 685,06 грн. без відрахування з цієї суми податків, зборів та обов`язкових платежів; понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, понесені витрати по сплаті судового збору 2270,00 грн.

Як зазначено скаржником та не заперечується державним виконавцем, з дати відкриття виконавчого провадження на банківський рахунок ОСОБА_1 по вказаному виконавчому провадженню надходило лише два платежі: 23.02.2022 р. на суму 17 953, 42 грн. та 05.07.2024р. - 718,15 грн.

Таким чином, рішення суду є невиконаним, що є підставою для звернення до суду із відповідною скаргою на бездіяльність державного виконавця.

Крім того, скаржник зазначає про неодноразову зміну виконавців по вказаному виконавчому провадженню та звернення з метою досудового врегулювання спору зі скаргами до ВПВР УЗПВР у Херсонській області, в АР Крим та м. Севастополі ПМУМЮ (м.Одеса) щодо неповноти вчинення виконавчих дій, які залишилися без уваги. Жодної відповіді не було надходжено й щодо направлених до виконавців запитів для отримання інформації про наявні рахунки у боржника, зареєстровані за боржником транспортних засобів, тощо.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Рішення Господарського суду Херсонської області у справі № 923/1804/14 (923/1051/21), на виконання якого було видано наказ від 18.11.2021, не виконано.

Стаття 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначає заходи примусового виконання рішень, якими є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Водночас, державним виконавцем перевірено лише наявність реєстрації транспортних засобів та відкритих рахунків у банках та інших фінансових установах, що не в повній мірі відповідає вимогам норм вказаного законодавства. При цьому суд звертає увагу, що тільки 13.12.2024р. державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів та майна боржника, що є значним порушенням строків, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".

Невжиття державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) всіх належних, ефективних та своєчасних заходів, передбачених ст. 10 Законом України "Про виконавче провадження", свідчать про неповноту дій державного виконавця.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині виконавчого провадження НОМЕР_2.

Щодо решти вимог скаржника господарський суд зазначає наступне.

18.11.2024р. на виконання рішення Господарського суду Одеської області по справі № 923/1804/14 (916/3106/24) виданий наказ.

04.12.2024р. Корабельним ВДВС у м.Херсоні ПМУЮ МЮ (м.Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №АСВП: НОМЕР_3.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) зазначено, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Особа може звернутися за захистом своїх порушених прав, «при цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові» така правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 29 серпня 2023 року у справі №910/5958/20.

В порядку судового контролю за виконанням судових рішень правовий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує судочинство для такого захисту.

По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів сторони виконавчого провадження є неприпустимим.

У розрізі наведеного аргументу, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і обмежується на стадії виконання рішень тим, що поданню скарги повинне передувати порушення права відповідної особи, як це випливає із ч. 1 ст. 339 ГПК України.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 у скарзі на дії державного виконавця не вказав, які його права чи свободи порушені діями/рішеннями державного виконавця Корабельного ВДВС у м.Херсоні ПМУЮ МЮ (м.Одеса) при виконанні наказу від 18.11.2024 у справі №923/1804/14 (916/3106/24). Крім того, суд зазначає, що звернення ОСОБА_1 зі скаргою передувало даті відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Корабельного ВДВС у м.Херсоні ПМУЮ МЮ (м.Одеса) в частині виконавчого провадження НОМЕР_4.

У скарзі також міститься вимога про стягнення з ВПВР УЗПВР у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі ПМУМЮ (м. Одеса) матеріальної компенсації майнових втрат (індексації) та 80000 грн. за завдану моральну шкоду.

Суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено стягнення матеріальної компенсації майнових втрат (індексації) та моральної шкоди при розгляді скарги на дії (бездіяльність) виконавця.

У зв`язку з вищезазначеним, суд частково задовольняє скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) виконавця в рамках виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_4.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 79, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця в рамках виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_4 - задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021р.

3. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснити примусові заходи по виконанню рішення Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021р.

4. В решті скарги - відмовити.

Повний текст ухвали складено 23.12.2024р.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя В.Д. Найфлейш