Рішення

від 16.12.2024 по справі 918/984/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Справа № 918/984/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд"

про стягнення коштів у сумі 30 470 грн 13 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Дудяк Р.А., ордер серія ВС № 1320075 від 24.10.2024 р. (в режимі відеоконференції);

від відповідача - не з`явився.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 16 грудня 2024 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" (далі - відповідач) про стягнення коштів у сумі 30 470 грн 13 коп., з яких: 28 600 грн 00 коп. - основний борг, 1 424 грн 72 коп. - інфляційні втрати та 445 грн 41 коп. - 3% річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. В позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, складається з понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп. та з яких очікується понести у вигляді професійної правничої допомоги в розмірі 8 000 грн 00 коп.

До позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" долучено платіжну інструкцію від 23 жовтня 2024 року № 4427 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 422 грн 40 коп.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору про надання послуг від 21 червня 2023 року № 20/06/2023, а саме зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за надані послуги в сумі 28 600 грн 00 коп. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Крім того у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 445 грн 41 коп. та інфляційних втрат в розмірі 1 424 грн 72 коп.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" від 24.10.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 2 грудня 2024 року на 10:00 год.

Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року виправлено описку, допущену у вступній частині та в абзаці першому описової частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 29 жовтня 2024 року у справі № 918/984/24, та постановлено вважати правильним найменування позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс".

11 листопада 2024 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 08.11.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив провести судове засідання у справі № 918/984/24, що призначене до розгляду на 2 грудня 2024 р. о 10:00 год., а в подальшому - і в цілому розгляд справи № 918/984/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, а саме: з робочого місця представника позивача адвоката АО "Мельник і Арцишевський" Дудяка Ростислава Анатолійовича: вул. Сельських, буд. 10, м. Львів, 79057, за допомогою сервісу відеозв`язку ЄСІТС.

Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" від 08.11.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/984/24, призначене на "02" грудня 2024 року на 10:00 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс". Крім того постановлено всі подальші судові засідання у справі № 918/984/24 провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс".

19 листопада 2024 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Зокрема відповідачем зазначено, що з матеріалів справи вбачається, що 12.07.2023 року ТОВ "Екскаватор Спецсервіс" було виставлено рахунок на оплату № 217 від 12.07.2023 року на суму 34 560,00 грн. за послуги екскаватора. 13.07.2023 року позивачем було складено акт надання послуг № 201 на суму 34 560,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 760 грн. Вказані послуги оплачені ТОВ "НВП Шляхбуд" в повному обсязі 13.07.2023 року, що підтверджується банківською випискою за 13.07.2023 року, призначення платежу "Оплата за послуги зг. рах. № 217 від 12.07.2023 з ПДВ". 24.07.2023 року позивачем було виставлено рахунок на оплату № 230 від 24.07.2023 року на суму 84 480,00 грн. 24.07.2023 року ТОВ "Екскаватор Спецсервіс" було складено акт надання послуг № 215 на суму 84 480,00 грн., у т.ч. ПДВ 14 080,00 грн. Послуги згідно вказаного акту були оплачені 09.08.2024 року частково на суму 30 000,00 грн., призначення платежу "Оплата за послуги зг. рах. № 230 від 24.07.2023 з ПДВ", 06.10.2023 року частково на суму 10 000,00 грн., призначення платежу "Оплата за послуги зг. рах. № 230 від 24.07.2023 з ПДВ", 01.11.2023 року частково на суму 10 000,00 грн., призначення платежу "Оплата за послуги зг. рах. № 230 від 24.07.2023 з ПДВ", 10.01.2024 року частково на суму 15 440,00 грн., призначення платежу "Оплата за послуги зг. рах. № 230 від 24.07.2023 з ПДВ", 07.02.2024 року частково на суму 15 000,00 грн., призначення платежу "Оплата за послуги зг. акту звірки від 01.12.2023 з ПДВ", 16.04.2024 року частково на суму 10 000,00 грн., призначення платежу "Оплата за послуги зг. акту звірки від 01.04.2024 з ПДВ". Як зазначає відповідач, послуги згідно рахунку № 230 від 24.07.2023 року на суму 84 480,00 грн. та акту надання послуг № 215 від 24.07.2023 року були оплачені ТОВ "НВП Шляхбуд" в повному обсязі. Також відповідач зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що 17.07.2023 року ТОВ "Екскаватор Спецсервіс" було виставлено рахунок № 221 на суму 34 560,00 грн. за послуги екскаватора. Того ж дня позивачем було складено акт надання послуг № 205 від 17.07.2023 року на суму 34 560,00 грн. Разом з тим, сторонами не було погоджено вартості послуг згідно акту надання послуг № 205 від 17.07.2023 року на суму 34 560,00 грн., вказані послуги позивачем фактично надано не було, у зв`язку з чим у відповідача відсутні підстави для оплати вказаних послуг. Відповідач зазначає, що ті послуги, які позивачем були фактично надані та погоджені відповідачем, останнім оплачені в повному обсязі, а саме згідно виставлених рахунків № 217 від 12.07.2023 року на суму 34 560,00 грн. та № 230 від 24.07.2023 року на суму 84 480,00 грн. Відповідач стверджує, що позивачем не надано суду доказів того, що акт надання послуг № 205 від 17.07.2023 року на суму 34 560,00 грн. належним чином вручався відповідачу у справі. Фактично вказаний акт позивачем складено одноособово, на адресу відповідача не надсилався у 2023 році, тобто відразу після його складення. Позивач вказує, що такі акти надсилались за допомогою служби доставки "Нова пошта", однак також жодних доказів (накладної про відправлення) до позовної заяви не додає. Окрім того відповідач зазначає, що складений одноосібно позивачем акт надання послуг № 205 від 17.07.2023 року на суму 34 560,00 грн., який не погоджений і не підписаний зі сторони відповідача не може підтверджувати факту надання послуг спецтехніки, оскільки позивачем не надано жодних інших належним та допустимих доказів, які б підтверджували вказані обставини, зокрема первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджували б дійсну роботу техніки, а саме: типову форму ЕБМ-2 "Подорожній лист № будівельної машини"; типову форму ЕБМ-5 "Картка обліку роботи будівельної машини (механізму)"; типову форму ЕБМ-6 "Журнал обліку роботи будівельної машини (механізму)"; типову форму ЕБМ-7 "Довідка про виконані роботи (послуги)", або інші документи (подорожні, шляхові листи, дані JPS навігатора), а отже і факт надання відповідних послуг. Відповідач звертає увагу суду на те, що акти надання послуг, в тому числі № 205 від 17.07.2023 року на суму 34 560,00 грн. надсилався відповідачу тільки разом з претензією 18.09.2024 року, перед подачею позову до суду. Раніше такого акту надання послуг відповідач не отримував, а позивачем відповідних доказів надіслання його суду не надано. Претензію від 18.09.2024 року засобами поштового зв`язку відповідач не отримував. Як зазначає відповідач, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивачем дійсно надано послуги відповідачу на суму 34 560,00 грн. згідно акту надання послуг № 205 від 17.07.2023 року та доказів надіслання такого акту відповідачу у порядку, встановленому п. 3.1 Договору надання послуг. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "НВП Шляхбуд" коштів на суму 28 600,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими. З огляду на те, що позивачем не підтверджено факту надання відповідачу послуг, а також не підтверджено наявності у відповідача заборгованості перед позивачем на суму 28 600,00 грн., то нарахування і стягнення із відповідача 1 424 грн 72 коп. інфляційних втрат та 445 грн 41 коп. 3% річних також є необґрунтованим та безпідставним. Судові витрати у справі відповідач просить покласти на позивача. Також відповідач зазначає, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які поніс або очікує понести відповідач, складається з витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

25 листопада 2024 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій просить:

- визнати поважними причини пропуску строку подання доказів і приєднати до матеріалів справи № 918/984/24 докази Viber-переписки від 17-18 липня 2023 року з відповідальним працівником ТОВ "НВП ШЛЯХБУД" Прищепою Олегом Степановичем, телефон: НОМЕР_1 , а також експрес-накладну "Нової пошти" № 59001000529458 від 27.07.2023 року про відправку первинних документів директору ТОВ "НВП ШЛЯХБУД" Таргонію Сергію Володимировичу та специфікацію до акту наданих послуг № НП-009825737 від 10 серпня 2023 року, які не були долучені до позовної заяви;

- приєднати до матеріалів справи № 918/984/24 докази отримання позивачем від відповідача 20 листопада 2024 року відзиву на позовну заяву у справі № 918/984/24 від 14.11.2024 року за підписом Директора ТОВ "НВП ШЛЯХБУД" Сергія Таргонія: копії поштового конверта і витягу з офіційного веб-сайту "Укрпошти" з трекінгом поштового відправлення 3301200034040;

- врахувати пояснення, міркування та аргументи, наведені у відповіді на відзив при розгляді справи № 918/984/24 по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути поновлений тільки строк, який встановлений законом і який сплив на час звернення учасника справи із заявою.

Частиною 3 ст. 119 ГПК України визначено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

З огляду на наведені у відповіді на відзив обставини, а також з метою повного, об`єктивного дослідження та встановлення обставин справи, суд вважає за доцільне поновити позивачу пропущений процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи експрес-накладну "Нової пошти" № 59001000529458 від 27.07.2023 року про відправку первинних документів директору ТОВ "НВП ШЛЯХБУД" Таргонію Сергію Володимировичу та специфікацію до акту наданих послуг № НП-009825737 від 10 серпня 2023 року, які не були долучені до позовної заяви. Оскільки позивачем докази Viber-переписки від 17-18 липня 2023 року з відповідальним працівником ТОВ "НВП ШЛЯХБУД" Прищепою Олегом Степановичем, телефон: НОМЕР_1 , не долучено до відповіді на відзив, а відтак в частині долучення даних доказів суд відмовляє.

29 листопада 2024 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" витрати на професійну правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням "Мельник і Арцишевський" у справі № 918/984/24, в розмірі 8 000,00 грн. До клопотання позивачем додано копію Договору про надання правової допомоги від 1 грудня 2022 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Мельник і Арцишевський" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс"; копію рахунку АО "Мельник і Арцишевський" № 4/11-24 від 20 листопада 2024 року на 8 000,00 грн.; копію платіжної інструкції № 4497 від 21 листопада 2024 року про сплату ТОВ "Екскаватор Спецсервіс" на користь АО "Мельник і Арцишевський" 8 000,00 грн.; копію банківської виписки за рахунком НОМЕР_2 з 21.11.2024 по 21.11.2024 АТ "Райффайзен Банк" код банку 380805; копію акта прийому-передачі наданих правових послуг від 28 листопада 2024 року за Договором про надання правової допомоги від 1 грудня 2022 року.

2 грудня 2024 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 29.11.2024 року про відкладення розгляду справи та клопотання від 29.11.2024 року про продовження строку для подання заперечення. В клопотанні про продовження строку для подання заперечення представник відповідача просив продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" встановлений ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.10.2024 року у справі № 918/984/24 строк на подання заперечення на відповідь на відзив на 5 календарних днів до 06.12.2024 року включно.

Ухвалою суду від 2 грудня 2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" від 29.11.2024 року про продовження строку для подання заперечення задоволено та продовжено відповідачу, Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд", строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 06.12.2024 року включно. Одночасно вказаною ухвалою розгляд справи відкладено на 16 грудня 2024 року на 09:30 год.

Ухвалою суду від 4 грудня 2024 року виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 2 грудня 2024 року у справі № 918/984/24 та зазначено: "у судовому засіданні приймали участь: від позивача - Дудяк Р.А., ордер серія ВС № 1320075 від 24.10.2024 р. (в режимі відеоконференції); від відповідача - не з`явився.".

9 грудня 2024 року від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Також 9 грудня 2024 року від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема відповідач вважає судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. явно не співмірними із складністю цієї справи, ціною позову, значенням справи для сторін та обсягом наданих адвокатом послуг. Зважаючи на предмет позову та складність цієї справи, враховуючи те, що обсяг наданої правової допомоги не є значним та, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, відповідач, керуючись ст. 126 ГПК України (частина 5) просить суд зменшити витрати позивача на професійну правничу допомогу з 8 000 грн. до 4 000,00 грн. у випадку задоволення позовних вимог у цій справі. При цьому, на думку ТОВ "НВП Шляхбуд" зазначений розмір витрат на правничу допомогу відповідає обсягу виконаної адвокатом роботи, складності справи, значенням справи для сторін.

Відповідач у судове засідання 16 грудня 2024 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 02.12.2024 року до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" (а.с. 107). В той час, 16 грудня 2024 року від відповідача на через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до якого просить відкласти судове засідання 16.12.2024 року на іншу дату або оголосити перерву в судовому засіданні. В клопотанні відповідач повідомляє суд, що у зв`язку із складними погодніми умовами, які склались на території Рівненської області та відсутністю електроенергії, представник відповідача по сімейним обставинам не має змоги прибути в судове засідання 16.12.2024 року.

Розглянувши у судовому засіданні 16.12.2024 року вказане клопотання відповідача, суд відмовив в його задоволенні, так як відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

Та обставина, що відповідні повноваження суду є дискреційними не створює імунітету від перевірки належності застосування судом свого розсуду при розгляді справи на предмет відповідності такого цілям та завданням, які стоять перед судом, та в аспекті відповідності таких дій принципу верховенства права як стримуючого фактору.

При цьому будь-який законодавчий припис, що встановлює певні межі розсуду, повинен бути оцінений на предмет дотримання фундаментальних вимог верховенства права, зокрема щодо співмірності (пропорційності) тій меті, за якою законом передбачене відповідне обмеження, або яке відбулось унаслідок застосування розсуду суду.

Пропорційність є загальною умовою для вирішення всіх процесуальних питань у межах дискреційних повноважень і повинна належно застосовуватись на кожній стадії правозастосування.

Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

При цьому, судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.

Будь-яких інших поважних причин відкладення розгляду справи, зокрема, необхідність подання додаткових доказів, ознайомлення з матеріалами справи відповідачем зазначено та обґрунтовано не було.

Таким чином, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази, необхідні для вирішення судом спору у даному судовому засіданні, а відповідачем не подано обґрунтованих доказів необхідності відкладення розгляду справи, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До матеріалів справи позивачем долучено Договір про надання послуг № 20/06/2023 (далі - Договір), сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" (далі - Виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" (далі - Замовник).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги за допомогою спецтехніки (далі - послуги), а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцеві зазначені послуги.

Послуги за цим договором будуть надаватись Виконавцем власною спецтехнікою, а також у разі необхідності іншою спецтехнікою, яка буде залучена Виконавцем на договірних умовах (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата за послуги здійснюється згідно з цінами, які додатково погоджуються та підтверджуються Актом наданих послуг (виконаних робіт). Акт наданих послуг (виконаних робіт) є підтвердженням фактичного надання послуги Виконавцем. Усі акти підписуються представниками кожної зі сторін. В Акті наданих послуг (виконаних робіт) вказується обсяг послуги (роботи) і її вартість. Акт наданих послуг (виконаних робіт) вручається Замовнику особисто під розписку або надсилається поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення або надсилається на електронну адресу, якщо така вказана Замовником в Договорі. Сторони погодили, що всі зазначені способи надання Актів наданих послуг (виконаних робіт) та рахунків є належним підтвердженням їх вручення. У випадку не підписання та/або неповернення Замовником Акту наданих послуг (виконаних робіт) впродовж 7 календарних днів з моменту його отримання та/або відсутності в цей період письмової вмотивованої відмови від його підписання, послуга/робота вважаються наданою/виконаною та прийнятою без зауважень. Оплата проводиться в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця.

В пункті 3.2. Договору сторонами погоджено строки оплати:

3.2.1. Протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання актів наданих послуг (виконаних робіт), в яких зазначаються відпрацьовані мотогодини за відповідний період.

Договір діє з 21 червня 2023 року і до 20 червня 2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (пункт 5.1. Договору).

Судом встановлено, що Договір підписаний лише Виконавцем та підпис скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс".

В той час зі сторони Замовника Договір не підписаний.

Також до матеріалів справи позивачем долучено Акти надання послуг від 13 липня 2023 року № 201 на суму 34 560 грн 00 коп., від 17 липня 2023 року № 205 на суму 34 560 грн 00 коп., від 24 липня 2023 № 215 на суму 84 480 грн 00 коп., Рахунки на оплату від 12 липня 2023 року № 217 на суму 34 560 грн 00 коп., від 17 липня 2023 року № 221 на суму 34 560 грн 00 коп., від 24 липня 2023 року на суму 84 480 грн 00 коп.

Загальна сума наданих актів становить 153 600 грн 00 коп.

За вищезазначеними актами надання послуг виконавцем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс", а замовником - Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд".

Також вищезазначеними актами передбачені послуги екскаватора повнооборотного.

Судом встановлено, що Акти надання послуг від 13 липня 2023 року № 201 на суму 34 560 грн 00 коп., від 17 липня 2023 року № 205 на суму 34 560 грн 00 коп., від 24 липня 2023 № 215 на суму 84 480 грн 00 коп. підписані лише Виконавцем та підпис скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс". В той час зі сторони Замовника вказані акти не підписані.

Крім того до матеріалів справи позивачем долучено виписки за рахунками за 13.07.2023 року, за 09.08.2023 року, за 06.10.2023 року, за 01.11.2023 року, за 10.01.2024 року, за 07.02.2024 року, за 16.04.2024 року, Акти звірки за період 01.01.2024 - 16.09.2024 та за період 9 місяців 2024 року, претензію № 1 та докази надіслання претензії на адресу відповідача.

З Виписки за рахунками за 13.07.2023 року вбачається, що 13 липня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" грошові кошти в розмірі 34 560 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за послуги зг. рах. № 217 від 12.07.2023 року.

З Виписки за рахунками за 09.08.2023 року вбачається, що 9 серпня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" грошові кошти в розмірі 30 000 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за послуги зг. рах. № 230 від 24.07.2023 року.

З Виписки за рахунками за 06.10.2023 року вбачається, що 6 жовтня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" грошові кошти в розмірі 10 000 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за послуги зг. рах. № 230 від 24.07.2023 року.

З Виписки за рахунками за 01.11.2023 року вбачається, що 1 листопада 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" грошові кошти в розмірі 10 000 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за послуги зг. рах. № 230 від 24.07.2023 року.

З Виписки за рахунками за 10.01.2024 року вбачається, що 10 січня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" грошові кошти в розмірі 15 440 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за послуги зг. рах. № 230 від 24.07.2023 року.

З Виписки за рахунками за 07.02.2024 року вбачається, що 7 лютого 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" грошові кошти в розмірі 15 000 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за послуги зг. акту звірки від 01.12.2023 року.

З Виписки за рахунками за 16.04.2024 року вбачається, що 16 квітня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" грошові кошти в розмірі 10 000 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за послуги зг. акту звірки від 01.04.2024 року.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" послуги Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" оплачено частково в сумі 125 000 грн 00 коп., у зв`язку із чим сума заборгованості становить 28 600 грн 00 коп.

18 вересня 2024 року з метою досудового врегулювання спору позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" претензію від 17.09.2024 року № 1 про сплату заборгованості в сумі 28 600 грн 00 коп. (а.с. 19-20, докази надіслання - а.с. 21).

Разом з претензією позивачем надіслано підписані проекти:

1. Договору №20/06/2023 про надання послуг від 21 червня 2023 року (2 примірники, підписані з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс").

2. Акту надання послуг № 201 від 13 липня 2023 року на 34 560,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 760,00 грн. (2 примірники, підписані з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс").

3. Акту надання послуг № 205 від 17 липня 2023 року на 34 560,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 760,00 грн. (2 примірники, підписані з боку Товариству з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс").

4. Акту надання послуг № 215 від 24 липня 2023 року на 84 480,00 грн., в т.ч. ПДВ - 14 080,00 грн. (2 примірники, підписані з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс").

В пункті 3 прохальної частини претензії Товариство з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" було наголошено: "Для цілей правильного відображення господарських операцій з надання послуг за допомогою спецтехніки в податковому і бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" підписати, поставити печатку і повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" другий примірник:

- Договору № 20/06/2023 про надання послуг від 21 червня 2023 року;

- Акту надання послуг № 201 від 13 липня 2023 року на 34 560,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 760,00 грн.;

- Акту надання послуг №205 від 17 липня 2023 року на 34 560,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 760,00 грн.;

- Акту надання послуг №215 від 24 липня 2023 року на 84 480,00 грн., в т.ч. ПДВ - 14 080,00 грн.

Також в претензії зазначено, що згадані примірники первинних документів неодноразово надсилалися Вам ТОВ "Екскаватор Спецсервіс" через компанію з експрес-доставки "Нова пошта", однак до цього часу залишаються неоформленими з боку ТОВ "НВП Шляхбуд" і не повернуті на ТОВ "Екскаватор Спецсервіс".

Як зазначено позивачем в позовній заяві, 9 жовтня 2024 року поштовий конверт з претензією та додатками до претензії повернувся назад відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг за Договором про надання послуг від 21 червня 2023 року № 20/06/2023 не виконав, у зв`язку з чим за останнім обліковується заборгованість в розмірі 28 600 грн 00 коп.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 ГК України).

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг - послуги екскаватора повнооборотного.

В той час Договір про надання послуг № 20/06/2023 від 21 червня 2023 року та Акти надання послуг від 13 липня 2023 року № 201 на суму 34 560 грн 00 коп., від 17 липня 2023 року № 205 на суму 34 560 грн 00 коп., від 24 липня 2023 № 215 на суму 84 480 грн 00 коп. підписані лише позивачем.

На підставі виставлених позивачем рахунків на оплату від 12 липня 2023 року № 217 на суму 34 560 грн 00 коп., від 17 липня 2023 року № 221 на суму 34 560 грн 00 коп., від 24 липня 2023 року на суму 84 480 грн 00 коп., відповідачем 13 липня 2023 року здійснено оплату в розмірі 34 560 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за послуги зг. рах. № 217 від 12.07.2023 року, 9 серпня 2023 року - в розмірі 30 000 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за послуги зг. рах. № 230 від 24.07.2023 року, 6 жовтня 2023 року - в розмірі 10 000 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за послуги зг. рах. № 230 від 24.07.2023 року, 1 листопада 2023 року - в розмірі 10 000 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за послуги зг. рах. № 230 від 24.07.2023 року, 10 січня 2024 року - в розмірі 15 440 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за послуги зг. рах. № 230 від 24.07.2023 року, 7 лютого 2024 року - в розмірі 15 000 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за послуги зг. акту звірки від 01.12.2023 року, 16 квітня 2024 року - в розмірі 10 000 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за послуги зг. акту звірки від 01.04.2024 року, що підтверджується виписками за рахунками за 13.07.2023 року, за 09.08.2023 року, за 06.10.2023 року, за 01.11.2023 року, за 10.01.2024 року, за 07.02.2024 року, за 16.04.2024 року, що з огляду на приписи ч. 2 ст. 642 ЦК України свідчить про прийняття пропозиції відповідачем про укладення договору.

Таким чином, суд доходить висновку, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" укладено договір, який за своєю правовою природою являється договором надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов`язання щодо повного розрахунку за надані послуги не виконав належним чином.

З урахуванням вищезазначеного, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 28 600 грн 00 коп.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За таких обставин, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 28 600 грн 00 коп.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом не приймаються, оскільки відповідачем було здійснено оплату за надані послуги, в тому числі і частково згідно Акту надання послуг від 24 липня 2023 року № 215, що підтверджує факт прийняття послуг та настання їх оплати.

Посилаючись на 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 1 424 грн 72 коп. інфляційних втрат та 445 грн 41 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат суд вважає, що надані розрахунки є арифметично вірними.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, а також перевіривши суми заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" про стягнення коштів у сумі 30 470 грн 13 коп., з яких: 28 600 грн 00 коп. - основний борг, 1 424 грн 72 коп. - інфляційні втрати та 445 грн 41 коп. - 3% річних, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. В позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, складається з понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп. та з яких очікується понести у вигляді професійної правничої допомоги в розмірі 8 000 грн 00 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" долучено платіжну інструкцію від 23 жовтня 2024 року № 4427 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 422 грн 40 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп. покладаються на відповідача у справі.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, прийнятій об`єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено висновок, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 року у справі № 920/13/19 наголосив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може з власної ініціативи не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката заявник надав суду Договір про надання правової допомоги від 1 грудня 2022 року, укладений між Адвокатським об`єднанням "Мельник і Арцишевський" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс"; рахунок АО "Мельник і Арцишевський" № 4/11-24 від 20 листопада 2024 року на суму 8 000,00 грн.; платіжну інструкцію № 4497 від 21 листопада 2024 року про сплату ТОВ "Екскаватор Спецсервіс" на користь АО "Мельник і Арцишевський" 8 000,00 грн.; банківську виписку за рахунком НОМЕР_2 з 21.11.2024 по 21.11.2024 АТ "Райффайзен Банк" код банку 380805; Акт прийому-передачі наданих правових послуг від 28 листопада 2024 року за Договором про надання правової допомоги від 1 грудня 2022 року на суму 8 000 грн 00 коп.

Суд, розподіляючи витрати за послуги адвоката зазначає, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у заявленому розмірі, адже розмір таких витрат має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За вказаних обставин, суд вважає, що обсяг заявлених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 8 000 грн 00 коп. є пропорційним до предмету спору та ціни позову, відповідає критеріям реальності, розумності та співрозмірності.

Відповідно до частини п`ятої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 4 000 грн 00 коп. задоволенню не підлягає у зв`язку із необґрунтованістю.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає, що вони є необґрунтованими та безпідставними, а тому відхиляються судом.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, суд вважає правомірним покладення на відповідача витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу при розгляді спору в суді на суму 8 000 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 126, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 19, оф. 419, код ЄДРПОУ 41085274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскаватор Спецсервіс" (79054, м. Львів, вул. Баштанна, буд. 3, кв. 5, код ЄДРПОУ 42652883) 28 600 (двадцять вісім тисяч шістсот) грн 00 коп. - основного боргу, 1 424 (одну тисячу чотириста двадцять чотири) грн 72 коп. - інфляційних втрат, 445 (чотириста сорок п`ять) грн 41 коп. - 3% річних, 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23 грудня 2024 року.

Суддя Політика Н.А.