Рішення

від 23.12.2024 по справі 924/904/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2024 р. Справа № 924/904/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., за участю секретаря судового засідання Андрєєва В.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності „Укрінтеренерго", м. Київ

до Нетішинського професійного ліцею м. Нетішин, Хмельницька область

про стягнення 305873,84 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.10.2023 відкрито провадження у справі №924/904/24 за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності „Укрінтеренерго", яке виконує функції постачальника „останньої надії", та Нетішинським професійним ліцеєм укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника „останньої надії" та комерційної пропозиції.

Вказує, що відповідач перебував на постачанні в постачальника „останньої надії" в січні 2021 року.

Повідомляє, що ДПЗД „Укрінтеренерго" листом № 44/09 - 531/ПОН від 17.02.2021 направило відповідачу: договір про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії", комерційну пропозицію № 3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником „останньої надії", додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником та протокол проведення переговорів щодо закупівлі електричної енергії.

Звертає увагу суду, що у період перебування Відповідача на постачанні електричної енергії у позивача у січні 2021 року, як постачальника „останньої надії", діяла Комерційна пропозиція № 3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником „останньої надії".

Зазначає, що на виконання зазначеного Договору, за даними оператора системи розподілу АТ „Хмельницькобленерго" на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2021року Відповідачу виставлено: рахунок № 000003072572/21/О01/10342 від 12.02.2021 та Акт №004912 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2021 року від 31.01.2021, обсяг споживання електричної по 2 класу - 31 361 кВт.*год., на загальну суму 140022,23 грн., які було надіслано 18.02.2021 поштовим зв`язком, а також отримано відповідачем 23.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером 0100189530638.

Повідомляє, що заборгованість за цим рахунком відповідачем не була погашена.

Вказує, що з метою досудового врегулювання спору ДПЗД „Укрінтеренерго" було направлено Нетішинському професійному ліцею Вимогу про сплату штрафних санкцій на суму 136171,18 грн. та боргу за спожиту електричну енергію на суму 140022,23 грн. від 29.11.2023 № 44/11-006332, яка була надіслана електронною поштою 01.12.2023.

Повідомляє, що станом на дату подання позовної заяви, сума заборгованості Нетішинського професійного ліцею перед ДПЗД „Укрінтеренерго" становить 305873,84 грн., зокрема: 140022,23 грн. - заборгованість за поставлену електричну енергію у січні 2021 року, 22276,96 грн., пеня (нарахована за період з 03.03.2021 по 23.02.2022), 73 502,08 грн. - 15% річних, 70072,57 грн. - інфляційні втрати.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві (від 04.11.2024) проти позову заперечує. Зазначає, що договір про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" в січні 2021 року не був підписаний Нетішинським професійним ліцеєм у зв`язку із виникненням спірного питання щодо отриманого Рахунку та Акту за спожиту електричну енергію за час перебування на постачанні в ДПЗД „Укрінтеренерго".

Повідомляє, що 03.03.2021 року Нетішинським професійним ліцеєм на електронну пошту позивача ДПЗД „Укрінтеренерго" був надісланий лист вих. №132, з проханням провести перерахунок вартості спожитої Нетішинським професійним ліцеєм та мешканцями гуртожитків, що розташовані за адресами: проспект Незалежності, 6 та проспект Незалежності, 8 електричної енергії за січень 2021 року з урахуванням встановленого Кабінетом Міністрів України тарифу для населення - побутових споживачів та перевиставити рахунок на оплату з оновленими (перерахованими) даними.

Вказує, що в HKPEKП відсутні повноваження щодо встановлення тарифів на електричну енергію для побутових споживачів (населення) та оскільки постанови, якими встановлені тарифи та порядок їx застосування є недіючими, а також те, що Кабінет Міністрів України Постановою № 1325 встановив фіксовані ціни на електричну енергію для побутових споживачів, відповідно до якої електроенергія, яка споживається побутовими споживачами з 1 січня 2021 року незалежно від обсягу споживання оплачується за ціною - 1,68 грн за 1 кВт.год.

Також стверджує, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду. Наголошує, що договір про збільшення строків позовної давності відповідач не підписував.

Звертає увагу суду, що положення договору постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" мають відповідати положенням Типового договору про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" і позивач мав право виключно конкретизувати положення такого договору.

Також зазначає, що позивач додав нові розділи до Комерційної пропозиції, які не передбачені Типовим договором про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" та п. 3.2.8 ПРРЕЕ, що не може вважатися конкретизацією умов договору. Вважає, що відсутні підстави встановлення у договорі збільшеного розміру відсотків річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та збільшений строк позовної давності всупереч положенням Типового договору про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" та до договору має застосовуватися п. 9.1 Типового договору, відповідно до якого за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством, та відповідні положення ЦК України, якими передбачена відповідальність у розмірі трьох відсотків річних та трирічна позовна давність.

Відповідь позивача на відзив відповідача.

Позивач у відповіді на відзив (від 05.11.2024) зазначає, що відповідач на виконання умов договору та законодавства України, в тому числі яке регулює відносини у сфері енергетики, має сплатити вартість спожитої ним електричної енергії (товару).

Звертає увагу, що законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником „останньої надії" у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Наголошує, що посилання позивача на лист №132 та надання оцінки повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не відноситься до предмету розгляду даної справи, та не може братися до уваги судом під час винесення рішення.

Звертає увагу, що жодною нормою законодавства не передбачено будь-яких обмежень щодо можливості зміни строків позовної давності в будь-яких примірних чи типових договорах.

Вважає хибними твердження відповідача, що позивач не мав права встановлювати у договорі збільшений розмір відсотків річних та збільшений строк позовної давності, оскільки положення Типового договору про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" не змінені, а доповнені „Комерційною пропозицією № 3 від 07.06.2019 року". При цьому, жодне положення „Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 року" не суперечить та не змінює пункти договору.

Вказує, що Комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до Договору, укладеною та погодженою Споживачем разом з Договором з початку фактичного постачання електричної енергії Споживачу, та які в свою чергу відповідно до вимог законодавства оприлюднені на сайті ДПЗД „Укрінтеренерго".

Зазначає, що Комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до договору та є укладеною та погодженою Споживачем разом з договором з початку фактичного постачання електричної енергії Споживачу. Відповідач погодився зі збільшенням строку позовної давності. При цьому, жодне положення „Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 року" не суперечить та не змінює пункти Договору.

Вважає, що доводи Відповідача, що „збільшення строку позовної давності є порушенням законодавства" та як наслідок „пропущення строку для звернення до суду" є необґрунтованими та не повинні братися до уваги судом.

Вказує, що відповідно до Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 року, яка є Додатком 1 до договору, а саме положеннями пункту 7.4 розділу 7 „Додаткові зобов`язання Споживача", було встановлено збільшення розміру процентів до 15% у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредиту), яке слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Вважає, що уклавши договір (з невід`ємними додатками) сторони погодили, що він виконується на умовах, визначених ЦК України, ГК України та законодавства, яке регулює функціонування ринку електричної енергії, і саме на підставі вказаного договору ДПЗД „Укрінтеренерго" отримало право здійснювати інші нарахування, зокрема і 15% річних. Твердження відповідача що: „Позивач додав нові розділи до Комерційної пропозиції, які не передбачені Типовим договором про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" та п. 3.2.8 ПРЕЕ, що не може вважатися конкретизацією умов договору" є необґрунтованим, помилковим та не відповідає дійсності і обставинам справи.

Заперечення відповідача.

Відповідач у запереченні (від 18.11.2024) просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві та вважає неправомірним збільшення в договорі строку позовної давності та відсотків річних.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" (далі - ПОН ) на період з 01.01.2019 до 31.12.2023.

Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності „Укрінтеренерго" (Постачальник) та Нетішинським професійним ліцеєм (Споживач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії", який є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності „Укрінтеренерго". Цей Договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до цього Договору на умовах визначених Законом України „Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є Додатком 1 до цього Договору (п. 1. 1. договору).

Пунктом 1.2. визначено, що умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України „Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року N312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України.

Відповідно до п. 2.1. договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії (п. 2.2. договору).

Згідно з пунктами 3.1., 3.2. договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Пунктами 3.6., 3.7. договору передбачено, що початок постачання електричної енергії Споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ. У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником "останньої надії" вважаються прийнятими споживачем.

Ціна (тариф) на електричну енергію визначається Постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором. Збільшення ціни (тарифу) на електричну енергію може бути здійснено у разі дотримання Постачальником умов надання послуг, передбачених у пункті 3.3 глави 3 цього Договору. Ціна (тариф) на електричну енергію визначається за результатами конкурсу. Сторони домовилися про те, що ціна (тариф) на електричну енергію, визначена за результатами конкурсу, є обов`язковою для Сторін з дати введення її в дію. Якщо конкурс на визначення Постачальника не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного Постачальника встановлюється Регулятором згідно із затвердженою ним методикою. Інформація про діючу ціну (тариф) на електричну енергію Постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування. (п.п. 5.3., 5.4., 5.5. , 5.6. договору).

Відповідно до п. п. 5.7., 5.8. договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Оплата виставленого Постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки. (п. 5.10. договору).

Згідно з п. 5.11. договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач має сплатити за вимогою Постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 6 договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього Договору (далі - комерційна пропозиція). Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію.

За умовами п. 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Згідно з п. 10.1. договору Споживач має право в будь-який час змінити Постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни вказавши дату або період такої зміни (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Згідно з п. 13.1. договір приєднання Споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Додатком №1 до договору є комерційна пропозиція №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником „останньої надії", яка розроблена у відповідності із Законом України „Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), Цивільного та Господарського кодексів України. Дана комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії". Предмет комерційної пропозиції: постачання електричної енергії, як товарної продукції (код 09310000-5 за ДК 021:2015).

Пунктом 1.1, 1.2, 1.3 комерційної пропозиції визначено, що ціна на електричну енергію формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником „останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179 (далі - Порядок). Постачальник оприлюднює ціни на електричну енергію на веб-сайті ДПЗД „Укрінтеренерго" (www.uie.kiev.ua) не пізніше ніж за 1 день до їх застосування (пункт 1.6. Порядку) за посиланням: Головна / Постачальник «останньої надії» / Ціни, за якими здійснюється постачання електроенергії споживачам постачальником останньої надії Постачальник оприлюднює порядок формування ціни на електричну енергію на веб-сайті ДПЗД „Укрінтеренерго" (www.uie.kiev.ua) за посиланням: Головна / Постачальник „останньої надії" / Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електроенергії споживачам постачальником останньої надії

Відповідно до п. 4.1. комерційної пропозиції Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1. даної комерційної пропозиції. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОС).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ (п. 4.2. комерційної пропозиції).

Пунктом 4.3 комерційної пропозиції встановлено, що рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС Постачальнику.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Відповідно до пункту 4.4 комерційної пропозиції акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі - акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС.

Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС розподілу постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.

Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника.

Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача.

Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника.

У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому споживач або постачальник залучають оператора системи розподілу для врегулювання спірного питання. У разі якщо сторони договору не дійшли згоди у вирішенні суперечки, споживач вирішує спірне питання в порядку, що визначений Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими актами законодавства, що регулюють зазначені спірні відносини.

До усунення розбіжностей сторони договору керуються даними, що зазначені в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.

У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача, є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі.

Пунктом 5.1. комерційної пропозиції визначено, що Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через Постачальника.

Згідно з п. 6.1. договору за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку Постачальника.

Згідно з пунктом 7.4 комерційної пропозиції споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

У п. п. 13.1., 13.2., 13.3. комерційної пропозиції сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня) не звільняє Споживача від обов`язку відшкодувати Постачальнику в повному обсязі збитки, спричинені порушенням умов Договору. Споживач несе відповідальність за недотримання ним Графіку споживання в порядку, визначеному Договором. За наявності простроченої заборгованості Споживача за електричну енергію за попередні розрахункові періоди Постачальник має право застосувати до Споживача господарсько-правову санкцію з метою припинення або попередження повторення порушень: - у вигляді утримання від постачання електричної енергії (відмова в постачанні електричної енергії) Споживачу до повного погашення боргу. Відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із Стороною, яка порушує зобов`язання. Про застосування зазначених оперативно-господарських санкцій Постачальник повідомляє Споживача та ОС протягом одного банківського (робочого) дня до її застосування (підпункт 6 пункту 3.1.6. ПРРЕЕ)

У п. 14.1. комерційної пропозиції , керуючись статтею 259 ЦК України, сторони домовились встановити в Договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років.

Відповідно до п. 15.1. договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, за умови акцептування Споживачем умов Договору шляхом сплати рахунку за електричну енергію, наданого Постачальником. Цей Договір діє в частині розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів. Якщо Споживач протягом 90 календарних днів не укладе відповідний договір про постачання з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено ОС за зверненням Постачальника.

Пунктом 16.2 комерційної пропозиції встановлено, що у випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони договору використовують наступні адреси електронної пошти: постачальника - pon@uie.kiev.ua; споживача - зазначена на веб-сайті споживача та/або надана постачальнику споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу постачальника, телефонограмою), та/або надана постачальнику оператором системи розподілу (передачі).

Такі документи вважаються направленими однією стороною та офіційно отриманими іншою стороною без додаткового оформлення на паперовому носії.

Дана комерційна пропозиція є чинною з 01.07.2019.

Листом від 06.01.2021 №2021-0513-48 АТ „Хмельницькобленерго" направило позивачу повідомлення про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником „останньої надії" ДПЗД „Укрінтеренерго".

Як слідує із витягу з повідомлення оператора системи розподілу від 04.01.2021 Нетішинський професійний ліцей у січні 2021 року перебував на постачанні у постачальника „останньої надії" ДПЗД „Укрінтеренерго".

Листом № 44/09 - 531/ПОН від 17.02.2021 ДПЗД „Укрінтеренерго" направило Нетішинському професійному ліцею: договір про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії", комерційну пропозицію №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником „останньої надії", додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" та протокол проведення переговорів щодо закупівлі електричної енергії.

На виконання договору про постачання електричної енергії, відповідно до даних оператора системи розподілу АТ „Хмельницькобленерго" на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2021 року, позивачем складено Акт №004912 від 31.01.2021 купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 року, згідно якого обсяг споживання електричної енергії відповідачем склав 31361 кВт.*год. на загальну суму 140022,23 грн. та виставлено відповідачу рахунок №000003072572/21/О01/10342 від 12.02.2021 на суму 140022,23 грн.

На підтвердження відправлення відповідачу акту купівлі-продажу електроенергії та рахунку на оплату позивачем надано рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.02.2021, з якого вбачається, що кореспонденція отримана відповідачем 23.02.2021 (трек-номер відправлення 0100189530638).

У листі від 03.03.2021 вих. № 132 відповідач просив позивача провести перерахунок вартості спожитої Нетішинським професійним ліцеєм та мешканцями гуртожитків, що розташовані за адресами: проспект Незалежності, 6 та проспект Незалежності, 8 електричної енергії за січень 2021 року з урахуванням встановленого Кабінетом Міністрів України тарифу для населення - побутових споживачів та перевиставити рахунок на оплату з оновленими (перерахованими) даними.

З метою досудового врегулювання спору ДПЗД „Укрінтеренерго" 01.12.2023 на електронну пошту Нетішинського професійного ліцею направлено вимогу від 29.11.2023 №44/11-006332 про сплату штрафних санкцій на суму 136171,18 грн. та боргу за спожиту електричну енергію на суму 140022,23 грн.

В листі від 06.06.2024 №01-16/235 Нетішинський професійний ліцей надав свої заперечення з приводу попередження ДПЗД „Укрінтеренерго" про припинення постачання електричної енергії №44/11-010660/п від 05.06.2024. Також в даному листі відповідач зазначав, що дану відповідь не можна розцінювати як відмову в оплаті за надані послуги постачальника „останньої надії" в січні 2021 року, адже йдеться лише про виконання процедури, встановленої законом.

В матеріалах справи наявні розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію станом на 24.09.2024 та розрахунки пеня, відсотків річних та інфляційних втрат за період з 03.03.2021 по 31.08.2024.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у даній справі стосуються сфери електроенергетики.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".

За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Одним із видів договорів, що укладаються для забезпечення функціонування ринку електричної енергії, є договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

За приписами частини першої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

За вимогами частин шостої - десятої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається правилами роздрібного ринку.

Зокрема, відповідно до п. 6.2.6. ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (тут і надалі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо споживач до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" не обрав електропостачальника або не забезпечив власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку, адміністратор комерційного обліку в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" шляхом внесення змін в одноденний строк до облікових записів електропостачальника щодо постачальника „останньої надії" у порядку, визначеному Правилами ринку, з одночасним повідомленням операторів системи.

Пунктом 6.2.4 ПРРЕЕ визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

Відповідно до пункту 1.2.9 ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Зокрема, відповідно до частини восьмої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.09.2021 у справі №910/8958/20 , від 04.04.2023 у справі № 905/1791/21, від 13.02.2024 у справі №910/14138/22.

Водночас, положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному ПРРЕЕ, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно з пунктом 13.1 Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", які кореспондуються з частинами восьмою та дев`ятою статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Тобто, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником "останньої надії" у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" (далі - ПОН ) на період з 01.01.2019 до 31.12.2023.

За даними АТ „Хмельницькобленерго" на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень п. 10 ПРРЕЕ, Нетішинський професійний ліцей у січні 2021 року було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює ДПЗД „Укрінтеренерго", як постачальник "останньої надії" (з 01.01.2021), що підтверджується листом АТ „Хмельницькобленерго" від 06.01.2021 №2021-0513-48 та витягом з повідомлення оператора системи розподілу від 04.01.2021.

Відповідачем не спростовано що у січні 2021 року Нетішинський професійний ліцей не мав підписаного договору на постачання електричної енергії з енергоспочальником, тому відповідно до положень Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії здійснювалось постачальником "останньої надії", яким є ДПЗД "Укрінтеренерго" на умовах публічного договору. Початок споживання електричної енергії від позивача в січні 2021 року як постачальника "останньої надії", в силу вимог законодавства, свідчить про нове акцептування споживачем умов нового приєднання до публічного договору, а саме, договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який діє протягом строку, що не може перевищувати 90 днів.

З огляду на викладене, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності „Укрінтеренерго" (Постачальник) та Нетішинським професійним ліцеєм (Споживач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії", який є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності „Укрінтеренерго". Цей Договір укладено сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до цього Договору на умовах визначених Законом України „Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є Додатком 1 до цього договору.

Наведеним вище спростовуються доводи відповідача, що в січні 2021 між сторонами не був підписаний договір про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії". Не підписання відповідачем письмового примірнику договору не може свідчить про його не укладення, оскільки такий договір постачання електричної енергії між постачальником „останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу, в даному випадку 01.01.2021.

Також судом враховується, що в листі від 06.06.2024 №01-16/235 Нетішинський професійний ліцей зазначав, що відповідь, надану у вказаному листі не можна розцінювати як відмову в оплаті за надані послуги постачальника „останньої надії" в січні 2021 року, адже йдеться лише про виконання процедури, встановленої законом.

У контексті зазначеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов`язків (пункт 60 постанови).

Згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі №914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається.

Враховуючи зазначене, твердження позивача про не підписання договору свідчить про недобросовісну та суперечливу поведінку позивача.

Отже, між сторонами виникли правовідносини з поставки електричної енергії.

Згідно положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до п. 2.1. договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Згідно з п. п. 5.8., 5.9. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата виставленого Постачальником рахунка за договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

У період перебування відповідача на постачанні електричної енергії у позивача у січні 2021 року, як постачальника „останньої надії" діяла комерційна пропозиція №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником „останньої надії" (далі - комерційна пропозиція).

Умовами п. 4.1. комерційної пропозиції передбачено, що Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1. даної комерційної пропозиції. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОС).

Відповідно до п. 4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у січні 2021 року було визначено на підставі отриманого від АТ „Хмельницькобленерго" звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2021, згідно якого обсяг споживання електричної енергії відповідачем склав 31361 кВт.*год.

На підставі вказаного звіту позивачем складено Акт №004912 від 31.01.2021 купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 року на суму 140022,23 грн. та виставлено відповідачу рахунок на оплату №000003072572/21/О01/10342 від 12.02.2021 на суму 140022,23 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Таке право електропостачальника передбачено пп. 1 п. 7.1 договору.

Поряд з тим, за приписами пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п. 4 п. 6.1 договору як споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно положень п. 4.2. комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи положення п. 4.2. комерційної пропозиції відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за спожиту в січні 2021 року електричну енергію до 14.02.2021.

Відповідач не надав, а матеріали справи не містять доказів оплати заборгованості за поставлену позивачем електричну енергію у січні 2021 року. З огляду на зазначене, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 140022,23 заборгованості.

З приводу посилання відповідача на лист 03.03.2021 року вих. №132 щодо проведення перерахунку вартості спожитої Нетішинським професійним ліцеєм та мешканцями гуртожитків, електричної енергії за січень 2021 року з урахуванням встановленого Кабінетом Міністрів України тарифу для населення - побутових споживачів, суд враховує наступне.

Відповідач споживав електричну енергію у позивача, як постачальника „останньої надії", на підставі типового договору про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії".

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та/або малому непобутовому споживачу, який знаходиться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії.

Функції постачальника універсальних послуг на території Хмельницької області виконує ТОВ „Хмельницькенергозбут" відповідно до ліцензії, затвердженої постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №429 „Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу".

Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 „Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії" (далі - Положення), до спеціальних обов`язків належить постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами, визначеними у додатку 3.

Пунктом 9 Положення визначено, що постачальники універсальних послуг зобов`язані, зокрема здійснювати купівлю електричної енергії на електронних аукціонах за двосторонніми договорами, на ринку „на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку електричної енергії в обсягах, що необхідні для постачання побутовим споживачам; здійснювати надання універсальних послуг побутовим споживачам за фіксованими цінами, визначеними у додатку 3.

Згідно з п. 14 Положення у разі коли в будь-який проміжок часу відповідно до Правил ринку, затверджених НКРЕКП, постачальник універсальних послуг набуває статусу „дефолтний", постачання електричної енергії побутовим споживачам такого постачальника універсальних послуг здійснюється постачальником „останньої надії" за фіксованою ціною, зазначеною у додатку 3.

У випадках, передбачених абзацом першим цього пункту, постачальник „останньої надії" набуває усіх прав та обов`язків відповідного постачальника універсальних послуг, передбачених цим Положенням, в межах території провадження діяльності відповідного постачальника універсальних послуг, крім обов`язку, передбаченого абзацом шостим пункту 5 цього Положення.

Враховуючи, що ТОВ „Хмельницькенергозбут" у січні 2021 року не набував статусу „дефолтний" (протилежні докази в матеріалах справи відсудні), тому ДПЗД „Укрінтеренерго" не мав законного права постачати електричну енергію в якості постачальника універсальних послуг у січні 2021 року.

Відповідно до п. 3.4.3. ПРРЕЕ постачальник „останньої надії" постачає електричну енергію споживачу за ціною, що формується ним відповідно до затвердженої Регулятором методики (порядку), та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника „останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Доказів звернення відповідача до постачальника універсальних послуг про укладання відповідного договору та/або повідомлення ДПЗД "Укрінтеренерго" про наявні обставини Нетішинським професійним ліцеєм не надано.

ДПЗД "Укрінтеренерго", відповідно до положень законодавства в сфері енергетики, здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачу як постачальник "останньої надії", а тому виконувати функцію постачальника універсальних послуг, в тому числі застосовувати у своїй діяльності тарифи постачальника універсальних послуг, не має правових підстав.

Також відповідач стверджує, що договір про збільшення строків позовної давності не підписував. Вважає, що перебіг строку позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості на суму 140022,23 грн. станом на дату подання позову сплив.

Як було встановлено судом, договір про постачання електричної енергії постачальником „останньої надії" між сторонами був укладений з початку фактичного постачання електричної енергії відповідачу, а саме 01.01.2021, а не підписання відповідачем письмового примірнику договору не може свідчить про його не укладення.

Додатком №1 до договору є комерційна пропозиція №3 від 07.06.2019, п. 14.1. якої передбачено, що керуючись статтею 259 ЦК України, сторони домовились встановити в договорі збільшений строк позовної давності, зокрема, строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років.

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи, що відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за спожиту в січні 2021 року електричну енергію до 14.02.2021, прострочення грошового зобов`язання має місце 15.02.2021. Тому, п`ятирічний строк позовної давності закінчується 14.02.2026.

З огляду на зазначене, позивачем не пропущено строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом.

Щодо відсотків річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17.

Положення статті 625 Цивільного кодексу України стосовно 3 % річних, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються у разі, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, додатком №1 до договору, укладеного між сторонами, визначено інший розмір процентів річних, а саме: комерційною пропозицією №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору, у п. 7.4. встановлено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Вище зазначеним спростовується твердження відповідача про відсутність підстав для нарахування збільшеного розміру відсотків річних.

Також в даному випадку необґрунтованим є посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019, в якій зроблено висновок про обмеження нарахування на підставі ст. 625 ЦК України за останні три роки, які передували подачі позову, оскільки в п. 14.1. комерційної пропозиції сторони домовились збільшити строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років.

Нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов`язань (постанови ВП ВС від 19.06.2019 №703/2718/16, від 19.06.2019 №646/14523/15, від 03.10.2023 №366/203/21).

Судом враховується, що внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його повного виконання (стаття 599 ЦК України), в даному випадку в межах 5 років строку позовної давності.

Враховуючи положення п. 4.2. комерційної пропозиції, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за спожиту в січні 2021 року електричну енергію до 14.02.2021.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 15% річних за період з 03.03.2021 по 31.08.2024 в розмірі 73502,08 грн.

З огляду на положення чинного законодавства та умови договору (комерційної пропозиції), позивачем правомірно в межах можливих нарахувань здійснено розрахунок 15% річних, тому вимоги позивача до стягнення з відповідача 15% річних в розмірі 73502,08 грн. підлягають задоволенню.

Щодо інфляційних втрат.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 та від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського Суду у постанові від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Враховуючи, що відповідачем не погашено основну суму заборгованості, позивачем правомірно в межах позовної давності, визначеної сторонами в договорі (5 років) здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з березня 2021 по серпень 2024 в розмірі 70072,57 грн.

Тому заявлена до стягнення сума інфляційних втрат підлягає стягненню з відповідача.

Щодо пені.

У п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.11. договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач має сплатити за вимогою Постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Згідно з п. 6.1. договору за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку Постачальника.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 13.1. комерційної пропозиції сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи положення п. 4.2. комерційної пропозиції, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за спожиту в січні 2021 року електричну енергію до 14.02.2021.

Таким чином, позивач вправі здійснювати нарахування пені на суму несплаченої заборгованості за період з 15.02.2021 по 14.02.2022.

Також у п. 14.1. комерційної пропозиції, керуючись статтею 259 ЦК України, сторони домовились встановити в Договорі збільшений строк позовної давності. Зокрема, строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) встановлено тривалістю п`ять років.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 03.03.2021 по 23.02.2022 в розмірі 22276,96 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням початкового періоду визначеного позивачем, а саме, з 03.03.2021 по 14.02.2022 (за період один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до п. 14.1. комерційної пропозиції до договору), суд встановив, що із суми заборгованості в розмірі 140022,23 грн. правомірним є стягнення пені в розмірі 21586,44 грн.

Тому в частині пені в розмірі 690,52 грн. необхідно відмовити.

З огляду на вище викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 305183,32 грн., з яких: 140022,23 - заборгованість за спожиту електричну енергію; 73502,08 грн. - 15% річних; 70072,57 - інфляційні втрати; 21586,44 грн. - пеня.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Нетішинського професійного ліцею (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, просп. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 03072572) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності „Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) 140022,23 (сто сорок тисяч двадцять дві гривні 23 коп.) заборгованість за спожиту електричну енергію; 73502,08 грн. (сімдесят три тисячі п`ятсот дві гривні 08 коп.) 15% річних; 70072,57 (сімдесят тисяч сімдесят дві гривні 57 коп.) інфляційних втрат; 21586,44 грн. (двадцять одну тисячу п`ятсот вісімдесят шість гривень 44 коп.) пені, 4577,75 (чотири тисячі сімдесят сім гривень 75 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному ст. 257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.12.2024.

Суддя О.Є. Танасюк