Ухвала

від 23.12.2024 по справі 910/14367/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"23" грудня 2024 р.

м. Черкаси

Cправа № 910/14367/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОГІРСЬКЕ" про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

1.21.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Красногірське" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

2.Заявник просить суд забезпечити позов, який ним буде подано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" про визнання незаконним і скасування рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів; про визнання незаконними (протиправними) дії відповідача щодо дискваліфікації позивача як учасника електронного аукціону; про зобов`язання відповідача підписати протокол про результати земельних торгів та оприлюднити підписаний протокол в електронній торговій системі.

3.Заявник просить суд до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили забезпечити позов, зокрема:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" (код ЄДРПОУ 00692334) (операторам, електронним майданчикам), відкритих торгів (аукціонів, голландського аукціону), адміністраторам електронної торгової системи prоzorro продажі, Акціонерному товариству "Прозорро.Продажі" (ідентифікаційний код 42068925), а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії направлені на організацію та/або проведення електронних торгів (аукціону) щодо передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 128,2723 га, що розташована за межами населених пунктів Вознесенської сільської територіальної громади, Золотоніського району, Черкаської області, кадастровий номер 7121582000:10:004:0001, цільове призначення - 01.09 Для дослідних і навчальних цілей;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" (код ЄДРПОУ 00692334) (операторам, електронним майданчикам), відкритих торгів (аукціонів, голландського аукціону), адміністраторам електронної торгової системи prоzorro продажі, Акціонерному товариству "Прозорро.Продажі" (ідентифікаційний код 42068925), а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів відкритих торгів (електронного аукціону) з передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 128,2723 га, що розташована за межами населених пунктів Вознесенської сільської територіальної громади, Золотоніського району, Черкаської області, кадастровий номер 7121582000:10:004:0001, цільове призначення - 01.09 Для дослідних і навчальних цілей, в тому числі: укладати і підписувати будь-які протоколи відкритих торгів (електронних аукціонів), договорів суборенди, проведення розрахунків (сплачувати платежі, приймати платежі) на підставі протоколів.

4.Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову до подання позову, заявник стверджує, що 16.09.2024 в електронній торговій системі prozorro продажі опубліковано оголошення про проведення англійського аукціону, що складався з трьох раундів, щодо передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності строком на 14 років площею 128,2723 га, що розташована за межами населених пунктів Вознесенської сільської територіальної громади, Золотоніського району, Черкаської області, кадастровий номер 7121582000:10:004:0001.

ТОВ Державний земельний банк є організатором проведення аукціону.

ТОВ Красногірське для участі у земельних торгах сплатило реєстраційний та гарантійний внески за лот № LRE001-UA-20240916-70691, а також подало всі необхідні документи, передбачені частиною 7 статті 137 Земельного кодексу України.

17.10.2024 відбулися земельні торги щодо лоту №3346 про передачу в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності строком на 14 років, на яких переможцем стало ТОВ Красногірське.

ТОВ Державний земельний банк провело перевірку електронних копій документів ТОВ Красногірське, як переможця земельних торгів, та встановило, що документи, що підтверджують громадянство ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є учасниками ТОВ Красногірське, не надано.

ТОВ Державний земельний банк прийняло рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів за лотом № LRE001-UA-20240916- 70691 від 17.10.2024 з подальшою дискваліфікацією ТОВ Красногірське.

Заявник вважає, що дії організатора торгів є незаконними та необґрунтованими, такими, що порушують його права та законні інтереси.

Ствердив, що з метою захисту своїх прав та інтересів має намір звернутися до суду з позовом до ТОВ Державний земельний банк про визнання незаконними рішень про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів та зобов`язати ТОВ Державний земельний банк підписати протокол про результати земельних торгів.

Ствердив, що йому стало відомо про те, що 25.11.2024 в електронній торговій системі prozorro продажі ТОВ Державний земельний банк будуть проведені повторні торги щодо передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності строком на 14 років площею 128,2723 га, що розташована за межами населених пунктів Вознесенської сільської територіальної громади, Золотоніського району, Черкаської області, кадастровий номер 7121582000:10:004:0001 (посилання на аукціон https://prozorro.sale/auction/LRE001-UA-20241024-72284/).

Ствердив, що на дату подання заяви про забезпечення позову існує реальна загроза порушення прав та законних інтересів заявника, яка полягає у вчиненні ТОВ Державний земельний банк дій, пов`язаних з проведенням аукціонів та реалізації лоту №3346 та вважав, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, може бути істотно ускладнено або унеможливлено виконання рішення суду у справі за його позовом

5.25.11.2024 Господарський суд міста Києва у справі №910/14367/24 ухвалив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Красногірське" про забезпечення позову до подачі позовної заяви передати за виключною територіальною підсудністю до Господарського суду Черкаської області.

6.19.12.2024 справа №910/14367/24 надійшла до Господарського суду Черкаської області.

7.За результатами автоматизованого розподілу справу №910/14367/24 передано на розгляд судді Гладуну А.І.

8.Розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, дослідивши додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

9.Судовий захист цивільного права та інтересу є однією із загальних засад цивільного законодавства.

10.Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

11.Захист цивільних прав це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

12.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

13.Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

14.Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

15.Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

16.У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

17.У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" суд наголошує, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними.

18.Європейський суд з прав людини у справі "Каіч та інші проти Хорватії" у рішенні від 17.07.2008 вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

19.Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

20.Згідно з пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

21.Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

22.Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

23.Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

24.Вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову.

Такого висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

25.Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

26.Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

27.Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

28.Згідно з частиною 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

29.При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

30.Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

31.Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

32.Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

33.Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

34.Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

35.Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Такий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

36.Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

37.Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

38.Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Такий висновок сформувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.

39.Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.

40.Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

41.У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

42.Предметом позову, з яким заявник звернувся до відповідача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк", є немайнові вимоги про визнання незаконним і скасування рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів; про визнання незаконними (протиправними) дії відповідача щодо дискваліфікації позивача як учасника електронного аукціону; про зобов`язання відповідача підписати протокол про результати земельних торгів та оприлюднити підписаний протокол в електронній торговій системі.

43.Підставами позову є обставини, якими заявник доводитиме незаконність рішення відповідача про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів та незаконність дій відповідача щодо дискваліфікації позивача як учасника електронного аукціону щодо передачі в суборенду земельної ділянки.

44.Метою забезпечення позову, за змістом заяви заявника, є створення передумов для ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, у випадку задоволення позову, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

45.Заявник вважає, що у разі невжиття такого заходу забезпечення позову як заборона Товариству з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк", Акціонерному товариству "Прозорро.Продажі", а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та/або проведення електронних торгів (аукціону) щодо передачі в суборенду земельної ділянки та щодо укладання і підписування будь-яких протоколів відкритих торгів (електронних аукціонів), договорів суборенди, проведення розрахунків (сплачувати платежі, приймати платежі) на підставі протоколів, унеможливить ефективний захист інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки проведення аукціону та передача в суборенду земельної ділянки, у разі задоволення позову призведе до неможливості виконати рішення суду.

46.Згідно з статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

47.Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

48.При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.

49.Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

50.Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

51.Із поданих заявником доказів суд установив, що 17.10.2024 відбулися земельні торги щодо лоту №3346 про передачу в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності строком на 14 років, на яких переможцем стало ТОВ Красногірське.

52.ТОВ Державний земельний банк провело перевірку електронних копій документів ТОВ Красногірське, як переможця земельних торгів та встановило, що документи, що підтверджують громадянство ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є учасниками ТОВ Красногірське, не надано.

53.ТОВ Державний земельний банк прийнято рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів за лотом №LRE001-UA_20240916- 70691 від 17.10.2024 з подальшою дискваліфікацією ТОВ Красногірське.

54.Перейшовши за вказаним заявником у заяві про забезпечення позову посиланням на аукціон: https://prozorro.sale/auction/LRE001-UA-20241024-72284 суд установив, що 25.11.2024 ТОВ Державний земельний банк провело повторні торги щодо лоту №3346 про передачу в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності строком на 14 років. Земельні торги визнано таким, що не відбулися.

55.З часу подання зави про забезпечення позову 21.11.2024 по день її надходження до Господарського суду Черкаської області 19.12.2024 заявник до суду не звертався, нових обставин та доказів не підтвердження обставин, які зумовили подання заяви про забезпечення позову не подав.

56.З урахуванням тієї обставини, що 25.11.2024 земельні торги визнано такими, що не відбулися, заявник не обґрунтував у достатній мірі припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернеться до суду.

57.Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

58.Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

59.Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд дійшов висновку про відмову у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОГІРСЬКЕ" про вжиття заходів забезпечення позову.

60.На переконання суду невжиття заходів забезпечення позову не призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, а позивач, враховуючи предмет та підстави позову, зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

На підставі викладено, керуючись статтями 136-140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОГІРСЬКЕ" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання суддею.

СуддяА.І. Гладун