Рішення

від 27.11.2024 по справі 205/8488/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

27.11.2024 Єдиний унікальний номер 205/8488/24

Провадженя№ 2/205/3434/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

27.11.2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Курбанової Н.М.,

за участю секретаря Вольф В.М.,

розглянувши в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Гречки Е. в інтересах держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач перший заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури Гречка Е. в інтересах держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач зазначив,що 24.02.2020р.державним реєстраторомМангушської районноїдержавної адміністраціїПопруженком A.B.внесено доДержавного реєструречових правна нерухомемайно запис№35666262про правоприватної власності ОСОБА_1 наземельну ділянкуз кадастровимномером 1423985500:03:000:2723,площею 1,9435га дляведення особистогоселянського господарствана територіїУрзуфської сільськоїради Мангушськогорайону Донецькоїобласті замежами населенихпунктів.Підставою длявнесення записувказано наказГоловного управлінняДержгеокадастру уДонецькій області№ 5259-СГвід 17.10.2019року «Пронадання земельноїділянки увласність беззміни цільовогопризначення».Вказаний наказпідписано начальникомГУ Держгеокадаструу Донецькійобласті ЯкименкомІ.Вказаним наказомначебто ОСОБА_2 передано ізземель державноївласності уприватну власністьземельну ділянкуз кадастровимномером 1423985500:03:000:2723,площею 1,9435га дляведення особистогоселянського господарствана територіїУрзуфської сільськоїради Мангушськогорайону Донецькоїобласті замежами населенихпунктів.Водночас,відповідно донаданої Головнимуправлінням Держгеокадаструу Донецькійобласті копіїнаказу заналогічними реквізитами-номером тадатою -наказом №5259-СГвід 17.10.2019року «Провідмову узатвердженні документаціїіз землеустроюта наданніу власністьземельної ділянки»,яким ОСОБА_1 відмовлено узатвердженні проектуземлеустрою танаданні безоплатноу власністьземельної ділянкиплощею 1,9435га (кадастровийномер 1423985500:03:000:2723)для веденняособистого селянськогогосподарства,розташовану натериторії Урзуфськоїсільської радиМангушського районуДонецької області.Вказаний наказпідписано в.о.начальника ГУДержгеокадастру уДонецькій областіПідгорною Т.Тобто,зміст наказу№ 5259-СГвід 17.10.2019року,фактично прийнятогоГоловним управліннямДержгеокадастру уДонецькій області,не відповідаєзмісту наказуз тимиж реквізитами,що міститьсяу Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнощодо земельноїділянки зкадастровим номером1423985500:03:000:2723.Згідно здокументами,наданими Головнимуправлінням Держгеокадаструу Донецькійобласті листами№ 10-5-0.3-1068/2-23від 25.05.2023р.та №10-5-0.3-1679/2-24від 22.05.2024р., ОСОБА_3 24.04.2019р.звертався доУправління ізклопотанням пронадання дозволуна розробленняпроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкибезоплатно увласність.Наказом Головногоуправління Держгеокадаструу Донецькійобласті №1778-СГвід 26.04.2019р.«Про наданнядозволу нарозроблення проектуземлеустрою», ОСОБА_2 надано дозвілна розробленняпроекту землеустроющодо відведеннябезоплатно увласність земельноїділянки сільськогосподарськогопризначення державноївласності дляведення особистогоселянського господарствана територіїУрзуфської сільськоїради Мангушськогорайону Донецькоїобласті.Надалі, ОСОБА_3 звернувся доУправління ізклопотанням прозатвердження проектуземлеустрою щодовідведення увласність земельноїділянки сільськогосподарськогопризначення державноївласності зкадастровим номером1423985500:03:000:2723площею 1,9435га дляведення особистогоселянського господарствана територіїУрзуфської сільськоїради Мангушськогорайону.Наказом Головногоуправління Держгеокадаструу Донецькійобласті №5259-СГвід 17.10.2019р.«Про відмовуу затвердженнідокументації ізземлеустрою танаданні увласність земельноїділянки», ОСОБА_2 відмовлено узатвердженні проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки,розташованої натериторії Урзуфськоїсільської радиМангушського районуДонецької області,розмір земельноїділянки 1,9435га,кадастровий номер1423985500:03:000:2723із цільовимпризначенням дляведення особистогоселянського господарствата наданніцієї земельноїділянки увласність.Варто зазначити,що клопотання ОСОБА_4 про затвердженняпроекту землеустроющодо відведенняу власністьземельної ділянки(іззазначенням кадастровогономеру)датовано 18червня 2019року,тобто домоменту державноїреєстрації земельноїділянки таприсвоєння кадастровогономеру (20червня 2019року).Вказане свідчитьпро порушеннявимог п.9ст.24Закону України«Про державнийземельний кадастр»,оскільки лишепри здійсненнідержавної реєстраціїземельної ділянкиїй присвоюєтьсякадастровий номерта станомна 18.06.2019спірна земельнаділянка щене малакадастрового номеру.В подальшому,Головним управліннямДержгеокадастру уДонецькій областіне приймалосяніяких наказіввідносно ОСОБА_4 щодо затвердженнядокументації ізземлеустрою танадання увласність земельноїділянки,а наказом№5259-СГвід 17.10.2019р. ОСОБА_2 відмовлено узатвердженні проектуземлеустрою танаданні увласність земельноїділянки.Крім того,встановлено,що наказГоловного управлінняДержгеокадастру вДонецькій областівід 16.10.2019р.№ 5248-СГ,яким начебтозатверджено проектземлеустрою 6особам,у томучислі ОСОБА_2 ,не приймавсяГоловним управліннямДержгеокадастру вДонецькій області.Так,відповідно долиста Головногоуправління Держгеокадаструу Донецькійобласті №10-5-0.3-1679/2-24від 22.05.2024р.встановлено,що головнимуправлінням фактичноприймався наказвід 16.10.2019р.№ 5248-СГ«Про відмовуу затвердженідокументації ізземлеустрою танаданні увласність земельноїділянки» громадянці ОСОБА_5 дляведення особистогоселянського господарства.Таким чином,підтверджено,що наказомГоловного управлінняДержгеокадастру вДонецькій областівід 16.10.2019№ 5248-СГ(наякий маєтьсяпосилання унаказі від17.10.2019р.№ 5259-СГ)не моглобути затвердженопроект землеустрою ОСОБА_2 .Відповідно доінформації зДержавної службиУкраїни зпитань геодезії,картографії такадастру від19.06.2023р.№ 10-28-0.152-5716/2-23,станом на16.10.2019р.та 17.10.2019р.обов`язкиначальника Головногоуправління виконувалаПідгорна ТетянаОлексіївна,начальник міськрайонногоуправління уСлов`янськомурайоні там.Слов`янськуцього жГоловного управління.Крім того,відповідно доінформації зДержгеокадастру Українивід 07.02.2024р.№ 10-28-0.152-1666/2-24встановлено,що з03.10.2019р.по 20.12.2019р.включно обов`язкиначальника Головногоуправління виконувалаПідгорна Т.О.,начальник Міськрайонногоуправління уСлов`янськомурайоні там.Слов`янськуцього жГоловного управління(наперіод відсторонення ОСОБА_6 ).Таким чином,17.10.2019р.саме ОСОБА_7 мала повноваженняна підписаннянаказів зпитання розпорядженняземельними ділянкамисільськогосподарського призначення.Крім того,відповідно донаказу Державноїслужби Україниз питаньгеодезії,картографії такадастру від02.10.2019р.№ 123-то«Про покладаннявиконання обов`язківна ПідгорнуТ.О.»покладено виконанняобов`язківначальника Головногоуправління Держгеокадаструу Донецькійобласті наПідгорну Т.О.,начальника Міськрайонногоуправління уСлов`янськомурайоні там.Слов`янську,з 03.10.2019року наперіод відсторонення ОСОБА_6 (листДержавної службиУкраїни зпитань геодезії,картографії такадастру від21.02.2024р.№ 10-28-0.152-2279/2-24).Тобто,17.10.2019року ЯкименкоІ.В.не мавповноважень напідписання наказу№ 5259-СГ«Про наданняземельної ділянкиу власністьбез зміницільового призначення»,яким ОСОБА_2 нібито,надано безоплатноу власністьземельну ділянкуз кадастровимномером 1423985500:03:000:2723.Згідно інформаціїГоловного управлінняДержгеокадастру уДонецькій області№ 10-5-0.3-1871/2-23від 22.08.2023р.встановлено,що відповіднодо п.п.1,2наказу ДержземагенстваУкраїни від10.04.2014р.№ 129«Про деякіпитання реєстраціїдокументів вавтоматизованій системіділоводства» передбаченареєстрація усіхвидів документіву системіелектронного документообігу«ДОК ПРОФ».Документи головнихуправлінь Держземагенствав областях,що створеніпісля дативидання цьогонаказу таякі незареєстровані усистемі,вважати недійсними.Постановою КабінетуМіністрів України«Про оптимізаціюсистеми центральнихорганів виконавчоївлади» від10.09.2014№ 442Держземагенство перетвореноу Держгеокадастр.До теперішньогочасу органиДержгеокадастру використовуютьсистему «ДОКПРОФ» дляреєстрації всіхнаказів,зокрема наказівз розпорядженняземлями сільськогосподарськогопризначення державноївласності.Для входуу СЕД«ДОК ПРОФ»усі працівникивикористовують особистийпароль талогін.Після підписаннявідповідного проектунаказу щодорозпорядження землямисільськогосподарського призначеннякерівником ГУДержгеокадастру вДонецькій області,наказ реєструвавсяу СЕД«ДОК ПРОФ»у картотеці«Накази СГ».Після завершенняреєстрації наказуу СЕД«ДОК ПРОФ»його можливолише переглянутита роздрукувати.При цьомупаперовий примірникнаказу міститьномер тадату реєстрації,ідентичні номерута датіреєстрації йогоелектронної версії.При цьомуномери наказаму відповіднійкартотеці СЕД«ДОК ПРОФ»присвоюються автоматичноу порядкузростання,що унеможливлюєреєстрацію кількохдокументів підодним порядковимномером.Таким чином,накази Головногоуправління Держгеокадаструу Донецькійобласті підлягаютьобов`язковійреєстрації всистемі електронногодокументообігу «ДОКПРОФ» таіснують якелектронні документи.Верховний суду постановівід 03.11.2022р.у справі№ 715/758/20висловив правовупозицію,згідно зякою запис(документ),створений уелектронній системі,вхід доякої здійснюєособа (користувач)за допомогоювласного логінута паролю,які єунікальними іне підлягаютьрозголошенню,є офіційнимдокументом,таким чином,у цьомувипадку електронногоцифрового підписуне потрібно,оскільки йогороль виконуєіндивідуальний код.Враховуючи викладене,беручи доуваги правовупозицію Верховногосуду,наказ ГУДержгеокадастру вДонецькій області,автоматично зареєстрованийсистемою ДОКПРОФ 3за даними,які ввіву системувиконавець,використовуючи індивідуальнілогін тапароль,є офіційнимелектронним документомта маєтаку жсилу які паперовийдокумент заналогічними реквізитамита змістом.Тобто підставивважати,що накази,надані Головнимуправлінням Держгеокадаструу Донецькійобласті єнедостовірними,відсутні.У системі«ДОК ПРОФ»є тількиодин наказГоловного управлінняДержгеокадастру уДонецькій областівід 17.10.2019р.№ 5259-СГ,а саменаказ «Провідмову узатвердженні документаціїіз землеустроюта наданніу власністьземельної ділянки»,яким ОСОБА_1 відмовлено узатвердженні проектуземлеустрою танаданні безоплатноу власністьземельної ділянкиплощею 1,9435га (кадастровийномер 1423985500:03:000:2723)для веденняособистого селянськогогосподарства,розташовану натериторії Урзуфськоїсільської радиМангушського районуДонецької області.Таким чином,державою ніколине приймалосярішення провідчуження земельноїділянки 1423985500:03:000:2723,а останнявибула здержавної власностіпоза їїволею.Оскільки земельнаділянка 1423985500:03:000:2723вибула звласності державипоза їїволею,вона можебути витребувананавіть віддобросовісного набувача.Предметом спорувиступає земельнаділянка зкадастровим номером1423985500:03:000:2723,площею 1,9435га дляведення особистогоселянського господарствана територіїУрзуфської сільськоїради Мангушськогорайону Донецькоїобласті замежами населенихпунктів.На часвибуття земельноїділянки здержавної власності(24.02.2020р.)уповноваженим органомнею розпоряджатисявиступало Головнеуправління Держгеокадаструу Донецькійобласті (ч.4ст.122ЗК Україниу редакціїна часспірних відносин).Однак,відповідно доЗакону України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо вдосконаленнясистеми управліннята дерегуляціїу сферіземельних відносин»від 28.04.2021р.№ 1423-ІХ(набравчинності 27.05.2021)розділ XПерехідних положеньЗемельного кодексуУкраїни доповненопунктом 24,який передбачає,що землямикомунальної власностітериторіальних громадвважаються всіземлі державноївласності,розташовані замежами населенихпунктів умежах такихтериторіальних громад,крім перелікувстановлених земель.Таким чином,з 27.05.2021р.уповноваженим державоюорганом нарозпорядження земельноюділянкою 1423985500:03:000:2723є відповіднасільська рада,на територіїякої перебуваєземельна ділянка.У відповідностідо розпорядженняКабінету МіністрівУкраїни №710-рвід 12.06.2020р.«Про визначенняадміністративних центрівта затвердженнятериторій,територіальних громадДонецької області»,з урахуваннямпостанови ВерховноїРади України№ 807-ІХвід 17.07.2020р.«Про утвореннята ліквідаціюрайонів» територіяУрзуфської сільськоїради Мангушськогорайону увійшладо Мангушськоїселищної територіальноїгромади Маріупольськогорайону Донецькоїобласті.На підставівикладеного,Мангушська селищнарада Маріупольськогорайону Донецькоїобласті набулаправа розпорядженняземлями державноївласності,а отже,має правона захистпорушеного інтересуу судів даномувипадку.Таким чином,спірна земельнаділянка підлягаєвитребуванню укомунальну власністьтериторіальної громадиМангушської селищноїради Маріупольськогорайону Донецькоїобласті.Мангушська селищнарада Маріупольськогорайону Донецькоїобласті якпредставник власника(територіальноїгромади)мала бздійснити захистправ наземельні ділянки.Нездійснення захистукомпетентним органомполягає утому,що Мангушськаселищна радаМаріупольського районуДонецької областіне вжилабудь-якихзаходів довитребування спірноїземельної ділянкиз чужогонезаконного володіння.Так,прокуратурою проінформованоМангушську селищнураду Маріупольськогорайону Донецькоїобласті провиявлені порушеннявимог земельногозаконодавства табезпідставність отримання ОСОБА_8 у власністьземельної ділянки.Однак,листом від21.02.2024р.№ 0275/04-30/2024в.о.Мангушського селищногоголови повідомивпро те,що заходищодо захистуінтересів державита територіальноїгромади завикладеними фактамиселищною радоюне проводились.Мангушська селищнарада Маріупольськогорайону Донецькоїобласті досуду зпозовом провитребування знезаконного володіння ОСОБА_4 земельної ділянкиз кадастровимномером 1423985500:03:000:2723у комунальнувласність територіальноїгромади Мангушськоїселищної радиМаріупольського районуДонецької областіне зверталась.Крім того,селищна радане заперечуєщодо поданняМаріупольською окружноюпрокуратурою зазначеногопозову зметою захистуінтересів державита територіальноїгромади.Таким чином,Мангушська селищнарада Маріупольськогорайону Донецькоїобласті нев змозіз об`єктивнихпричин самостійнозвернутись зпозовом провитребування спірноїземельної ділянки.За такихобставин інтересидержави залишаютьсянезахищеними тапотребують захисту.Звертає увагусуду,що дляздійснення представництваінтересів державине маєзначення,з якихпричин (об`єктивнихчи суб`єктивних)компетентний органне здійснивзахист державнихінтересів.Важливо лишете,що такийзахист нездійснено йінтереси державийого потребують. З огляду на це, у прокурора наявні підстави для подання позовної заяви у даній справі в інтересах держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області. Просить витребувати у ОСОБА_1 на користь власника земельної ділянки, відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, - Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,9435 га, із кадастровим номером 1423985500:03:000:2723, що розташована на території територіальної громади Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області та стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 542,00 грн.

Ухвалою суду від 28.06.2024 року накладено арешт на земельну ділянку площею 1,9435 га, кадастровий номер 1423985500:03:000:2723, що знаходиться за межами населених пунктів на території Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області, яка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області (ідентифікаційний код юридичної особи 04340493, місцезнаходження юридичної особи: 87400, Донецька область, Маріупольський район, смт. Мангуш, проспект Миру, будинок 72. Заборонено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , розпоряджатись земельною ділянкою з кадастровим номером 1423985500:03:000:2723, площею 1,9435 га, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання цієї земельної ділянки.

Ухвалою суду від 27.08.2024 року прийнято до розгляду та відкрито загальне провадження у даній справі, з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 13.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача Маріупольської окружної прокуратури в інтересах Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, Гречка Є.А., надала суду заяву в якій просила позовні вимоги прокурора задовольнити, не заперечує щодо проведення розгляду справи без використання технічних засобів фіксації судового засідання та проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив, шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті "Судової влади".

У відповідності до ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_1 своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, відповідно до положень частини першоїстатті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31 березня 2005 року, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятих 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів (далі Рекомендації), якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

У пункті 7 Рекомендацій передбачено, що ілюстрацією повноважень публічних обвинувачів у системі загального права є визнання або анулювання шлюбів, захист дітей або недієздатних осіб і реєстрацію або припинення діяльності асоціацій та фондів. Іншою групою повноважень публічних обвинувачів є правовий контроль публічної адміністрації та інших юридичних осіб під кутом зору відповідності їх діяльності закону. В цілому, ці повноваження покладені на публічного обвинувача з міркувань публічного інтересу та захисту прав людини і, як правило, здійснюється в суді.

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українищодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2ст. 129 Конституції України).

Статтею 324 ЦК Українипередбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановленихКонституцією України.

Таким чином, з огляду на зазначені законодавчі положення, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікованаЗаконом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (статті 3, 8).

Крім того, з урахуванням статей 1, 2, 6, 10 «Про місцеве самоврядування в Україні», орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Конституція Українивизначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (статті 140 Конституції України).

Відповідно достатті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Згідно із частиною 1статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно достатті 142 Конституції України, статті 60 «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.

Положеннястатті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.

До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі ст.ст.12,83,122 ЗК України,ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначенихЗемельним кодексом України.

Враховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Мангушська селищна рада Маріупольського району Донецької області як розпорядник земельних ділянок комунальної власності на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області, суб`єкт, уповноважений на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території селища, та зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституціїта законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом «суд знає закони» під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогост. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом, а отже порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод у даному спорі відсутнє.

Відповідно до ч. 7ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06 березня 2022 року №1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ, підсудних Приморському районному судові м. Маріуполя Донецької області, Орджонікідзевському районному судові м. Маріуполя Донецької області та Першотравневому районному судові Донецької області на Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що 24.02.2020 р. державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Попруженком A.B. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №35666262 про право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1423985500:03:000:2723, площею 1,9435 га для ведення особистого селянського господарства на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів. Підставою для внесення запису вказано наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 5259-СГ від 17.10.2019 року «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», підписаний начальником ГУ Держгеокадастру у Донецькій області Якименком І., (а.с.17-18, 20).

Ввідповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області копії наказу з аналогічними реквізитами - номером та датою - наказом № 5259-СГ від 17.10.2019 року «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та наданні безоплатно у власність земельної ділянки площею 1,9435 га (кадастровий номер 1423985500:03:000:2723) для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області. Вказаний наказ підписано в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області Підгорною Т. (а.с.19).

Тобто, зміст наказу № 5259-СГ від 17.10.2019 року, фактично прийнятого Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, не відповідає змісту наказу з тими ж реквізитами, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1423985500:03:000:2723.

Згідно з документами, наданими Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області листами № 10-5-0.3-1068/2-23 від 25.05.2023 р. та № 10-5-0.3- 1679/2-24 від 22.05.2024 р. (а.с.23), ОСОБА_3 24.04.2019 р. звертався до Управління із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність (а.с.37).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №1778-СГ від 26.04.2019 р. «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області (а.с.36).

Надалі, ОСОБА_3 звернувся до Управління із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 1423985500:03:000:2723 площею 1,9435 га для ведення особистого селянського господарства на території Урзуфської сільської ради Мангушського району (а.с.38).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №5259-СГ від 17.10.2019 р. «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області, розмір земельної ділянки 1,9435 га, кадастровий номер 1423985500:03:000:2723 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність (а.с.19).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №10-5-0.3-1679/2-24 від 22.05.2024 р. встановлено, що головним управлінням фактично приймався наказ від 16.10.2019 р. № 5248-СГ «Про відмову у затверджені документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» громадянці ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства (а.с.26).

Відповідно до інформації з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.06.2023 р. № 10-28-0.152-5716/2-23, станом на 16.10.2019 р. та 17.10.2019 р. обов`язки начальника Головного управління виконувала Підгорна Тетяна Олексіївна, начальник міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську цього ж Головного управління (а.с.28).

Відповідно до інформації з Держгеокадастру України від 07.02.2024 р. № 10-28-0.152-1666/2-24 встановлено, що з 03.10.2019 р. по 20.12.2019 р. включно обов`язки начальника Головного управління виконувала Підгорна Т.О., начальник Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську цього ж Головного управління (на період відсторонення ОСОБА_6 ) (а.с.30-31).

Відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 02.10.2019 р. № 123-то «Про покладання виконання обов`язків на ОСОБА_7 » покладено виконання обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на ОСОБА_7 , начальника Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську, з 03.10.2019 року на період відсторонення ОСОБА_6 (лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.02.2024 р. № 10-28-0.152-2279/2-24) (а.с.46-47, 48)

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 10-5-0.3-1871/2-23 від 22.08.2023 р. встановлено, що відповідно до п.п. 1, 2 наказу Держземагенства України від 10.04.2014 р. № 129 «Про деякі питання реєстрації документів в автоматизованій системі діловодства» передбачена реєстрація усіх видів документів у системі електронного документообігу «ДОК ПРОФ» (а.с.40).

21.06.2024 року Маріупольською окружною прокуратурою Донецької області на адресу Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області було направлено повідомлення про представництво інтересів держави (в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру), в якому прокуратурою проінформовано Мангушську селищну раду Маріупольського району Донецької області про виявлені порушення вимог земельного законодавства та безпідставність отримання ОСОБА_8 у власність земельної ділянки. Однак, листом від 21.02.2024 р. № 0275/04-30/2024 в.о. Мангушського селищного голови повідомив про те, що заходи щодо захисту інтересів держави та територіальної громади за викладеними фактами селищною радою не проводились. Мангушська селищна рада Маріупольського району Донецької області до суду з позовом про витребування з незаконного володіння ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 1423985500:03:000:2723 у комунальну власність територіальної громади Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області не зверталась. Крім того, селищна рада не заперечує щодо подання Маріупольською окружною прокуратурою зазначеного позову з метою захисту інтересів держави та територіальної громади. Таким чином, Мангушська селищна рада Маріупольського району Донецької області не в змозі з об`єктивних причин самостійно звернутись з позовом про витребування спірної земельної ділянки. За таких обставин інтереси держави залишаються незахищеними та потребують захисту (а.с.49-52, 53).

Відповідно до положеньст.13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

27 травня 2021 року набрав чинностіЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Відповідно до п. 58 вищевказаного Закону розділ Х «Перехідні положення»ЗК Українибув доповнений пунктом 24, яким визначається, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, перелік яких визначений законом.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом (п. 24розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України).

Таким чином, внаслідок набрання чинності вказаним Законом землі державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області за межами населених пунктів змінили свою власність з державної на комунальну, у зв`язку з чим земельна ділянка кадастровий № 1423985500:03:000:2723 може бути повернута у комунальну власність Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області.

Отже, Мангушська селищна рада Маріупольського району Донецької області на теперішній час має право вимоги щодо земельної ділянки, загальною площею 1,9435 га, кадастровий № 1423985500:03:000:2723 та виступає позивачем за цим позовом.

Відповідно дост. 80 ЗК України, ст.ст.2, 172,327,374ЦК України право власності на землі комунальної власності належать територіальній громаді, яка реалізує це право через відповідні органи місцевого самоврядування.

Особливості реалізації прав територіальної громади через органи місцевого самоврядування визначено у рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі №1-9/2009.

Відповідно достатті 12 ЗК Українидо повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Враховуючи, що права Мангушської територіальної громади, у тому числі і право на захист, реалізуються через її представницький орган, статус органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, має виключно Мангушська селищна рада Маріупольського району Донецької області.

Належне (законне) розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності, які відповідно дост.14 Конституції Україниє основним національним багатством, що перебувають під особливою охороною держави, а право власності на які набувається виключно відповідно до закону, безумовно є складовою питання державного (загального) інтересу.

Повернення у власність держави незаконно приватизованої земельної ділянки сприятиме реалізації зазначених конституційних положень, а також є умовою позбавлення безпідставних переваг відповідача та відновлення можливості справедливого (законного) розподілу такого обмеженого державного ресурсу, що становить державний інтерес (вказане цілком узгоджується із правовою позицією ЄСПЛ, п.п. 70-71 рішення від 20 жовтня 2011 року, п. 54 рішення від 02 листопада 2004 року у справі «Трегубенко проти України»).

Верховним Судом у постанові від 10 грудня 2021 року по справі № 924/454/20 сформовано правову позицію щодо дотримання прокурором ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод щодо відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном, а саме критеріям законності, суспільного інтересу та пропорційності в частині витребування земельної ділянки сільськогосподарського призначення на користь держави.

Зокрема, критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними. Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном, може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення ЄСПЛ від 23 листопада 2000 року у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції».

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які необхідно з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності», при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини». Цей критерій є оціночним і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.

Право держави витребовувати земельну ділянку, належну до земель сільськогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття цієї земельної ділянки з власності держави, становить пропорційне втручання у право власності з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами особи, яка зазнала такого втручання.

Відповідно до п. «а», «є» ч. 1ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Крім того, п.п. 4 п. «а» ч. 1ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 вищезгаданого Закону органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звернутися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Отже, Мангушська селищна рада Маріупольського району Донецької області є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.13 та ч. 1 ст.14 Конституції Україниземля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч. 1ст. 11 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2ст. 328 ЦК України, права власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 2статті 373 ЦК України встановлено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статтею 19Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3ст.78ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною 4 статті 11ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АР Крим або органів місцевого самоврядування.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80ЗК України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Згідно зі ст.ст.83-84ЗК України в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Частиною 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 3ст.116ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4ст. 116 Земельного кодексу України).

Зі змістуст.116 ЗК Українивбачається, що наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність визначається в якості обов`язкової передумови для подальшого отримання прав власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2ст. 328 ЦК Україниправо власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлена судом.

Правовою підставою для державної реєстрації державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Попруженком А.В. права власності на земельну ділянку з кадастровим № 1423985500:03:000:2723, площею 1,9435 га, за ОСОБА_1 , був наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 17.10.2019 року № 5259-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення». Оскільки вказаний наказ було видано ГУ Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_1 на відведення та передачу земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення, площею 1,9435 га, яка розташована на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів, а відповідачеві ОСОБА_1 наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 5259-СГ від 17.10.2019 року відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області у зв`язку із включенням земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, він не може вважатися підставою для набуття права власності особою на спірну земельну ділянку та не породжує відповідних правових наслідків.

Таким чином, з власності держави в особі територіальної громади Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області незаконно і безпідставно вибула на користь відповідача земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 1,9435 га, з кадастровим № 1423985500:03:000:2723, право власності на яку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617 у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей387і388 ЦК України, є неефективними.

На підставі рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Таку позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц.

За таких обставин, оскільки відповідач неправомірно набув у власність спірну земельну ділянку без достатніх правових підстав, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом витребування спірної земельної ділянки у відповідача на користь територіальної громади в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області.

Враховуючи викладене, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного доказу, зокрема належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. за подання до суду позову та 1514,00 грн. за подання до суду заяви про забезпечення позову, а всього 4542,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4, 12-13, 76-78, 81, 141, 247, 258-259, 263-266, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимогипершого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Гречки Е. в інтересах держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь власника земельної ділянки, відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, - Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,9435 га, із кадастровим номером 1423985500:03:000:2723, що розташована на території територіальної громади Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецької обласної прокуратури (р/р №ИА918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 25707002, отримувач - Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Курбанова Н. М.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Маріупольська окружна прокуратура 87501, Донецька область, м.Маріуполь, пл.Мічмана Павлова, б.10; адреса для листування: 49011, м.Дніпро, вул.Щепкіна, б.35

в інтересах

Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, ЄДРПОУ 04340493, 87400, Донецька область, Маріупольський район, смт Мангуш, пр.Миру, б.72; адреса для листування: м.Дніпро, пр..Дмитра Яворницького, б.36 каб.40

Відповідачі:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2