Рішення

від 07.11.2024 по справі 183/913/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/913/22

№ 2/183/217/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» про визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки з фактичного користування, -

в с т а н о в и в:

15 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого з урахуванням уточнених вимог, посилався на те, що йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 042425 виданого 23 лютого 2001 року Перещепинською міською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13214 належить земельна ділянка загальною площею 6,620 га., кадастровий номер 1223210500:01:047:0584, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Його право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 11 червня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бунякіною О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30050643 від 14.06.2016 року, номер запису про право власності: 14968104.

На початку січня 2022 року позивач мав вияви намір передати в користування належну йому земельну ділянку за Договором оренди та в процесі укладення даного договору з`ясувалося, що даною земельною ділянкою вже існує зареєстроване право оренди за відповідачем ТОВ «Агроволодар» .

Так, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна№ 296762434 від 28 січня 2022 року вбачається, що 28 серпня 2020 року державним реєстратором Виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліною О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53866399 від 02.09.2020 року, номер запису про інше речове право: 37999120 зареєстровано Договір оренди землі, серія та номер: ПС-23, виданий 17 серпня 2020 року, начебто укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агроволодар» відносно земельної ділянки загальною площею 6,620 га., кадастровий номер 1223210500:01:047:0584, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зі строком дії договору оренди всім років.

Проте, позивач наголошує на тому, що він ніякого Договору оренди землі з відповідачем не укладав та не підписував. Крім того, ОСОБА_1 не має наміру передавати належну йому земельну ділянку відповідача ТОВ «Агроволодар» у користування на правах оренди.

Таким чином, ОСОБА_1 , посилаючись на приписи ст.ст. 215, 218, 236 ЦК України вважає, що оскільки він Договору оренди з відповідачем ТОВ «Агроволодар» не укладав та не підписував, Договір оренди землі, серія та номер: ПС-23 від 17 серпня 2020 року має бути визнаний судом недійсним, а земельна ділянка повинна бути повернута йому з фактичного користування відповідача ТОВ «Агроволодар».

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просив суд:

- визнати недійсним з моменту укладення, а саме з 17 серпня 2020 року Договір оренди землі, серія та номер:ПС-23 від 17 серпня 2020 року, зареєстрованого 28 серпня 2020 року державним реєстратором Виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліною О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53866399 від 02.09.2020 року, номер запису про інше речове право: 37999120, укладений між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроволодар», код ЄДРПОУ 40419480 щодо земельної ділянки загальною площею 6,620 га., кадастровий номер 1223210500:01:047:0584, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроволодар», код ЄДРПОУ 40419480 повернути законному власнику ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 земельну ділянку загальною площею 6,620 га., кадастровий номер 1223210500:01:047:0584, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з фактичного користування, що виникло на підставі Договору оренди землі, серія та номер: ПС-23 від 17 серпня 2020 року, зареєстрованого 28 серпня 2020 року державним реєстратором Виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліною О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53866399 від 02.09.2020 року, номер запису про інше речове право: 37999120.

Одночасно з поданням позову ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки загальною площею 6,620 га., кадастровий номер 1223210500:01:047:0584, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2022 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2022 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2022 року у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої експертам було поставлено запитання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 напроти його прізвища у графі «реквізити сторін» у Договорі оренди землі, серія та номер: ПС-23 від 17 серпня 2020 року особисто ОСОБА_1 чи іншою особою? Провадження у справі зупинено до проведення експертизи.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2022 року поновлено провадження у справі. Зобов`язано ТОВ «Агроволодар» у строк до 21 листопада 2022 року надати на адресу суду оригінал Договору оренди землі, серія та номер: ПС-23 від 17 серпня 2020 року. Зобов`язано ОСОБА_1 в строк до 21 листопада 2022 року надати на адресу суду вільні зразки підпису та почерку, що можуть знаходитися у різних за цільовим призначенням документах (бажано офіційних): посвідченнях, на яких є власноручний підпис; заявах про надання комунальних послуг; банківських документах по отриманню кредиту/карток; автобіографіях; особисто заповнених анкетах, листах, що належать до службової переписки; установчих, приватизаційних документах, заявах про видачу паспорта, нотаріально посвідчених документах, записах особистого характеру, тощо 15-20 документів. Провадження у справі зупинено до проведення експертизи.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2023 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2023 року зобов`язано ТОВ «Агроволодар» у строк до 09 червня 2023 року надати на адресу суду оригінал Договору оренди землі, серія та номер: ПС-23 від 17 серпня 2020 року.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2023 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої експертам було поставлено запитання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 напроти його прізвища у графі «реквізити сторін» у Договорі оренди землі, серія та номер: ПС-23 від 17 серпня 2020 року особисто ОСОБА_1 чи іншою особою? Провадження у справі зупинено до проведення експертизи.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2023 року поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням від експертної установи повідомлення про неможливість надання висновку експерта, оскільки для проведення експертизи не було надано оригінал досліджуваного документу.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ямковий В.Ф. в судове засідання не з`явилися, згідно заяви представника останній просив розглядати справу без його часті, вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в уточненій позовній заяві, просив позов задовольнити, у разі повторної неявки відповідача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, дійшов наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 042425 виданого 23 лютого 2001 року Перещепинською міською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13214 належить земельна ділянка загальною площею 6,620 га., кадастровий номер 1223210500:01:047:0584, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Його право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 11 червня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бунякіною О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30050643 від 14.06.2016 року, номер запису про право власності: 14968104, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна№ 296762434 від 28 січня 2022 року.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна№ 296762434 від 28 січня 2022 року вбачається, що 28 серпня 2020 року державним реєстратором Виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліною О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53866399 від 02.09.2020 року, номер запису про інше речове право: 37999120 зареєстровано Договір оренди землі, серія та номер: ПС-23, виданий 17 серпня 2020 року, начебто укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агроволодар» відносно земельної ділянки загальною площею 6,620 га., кадастровий номер 1223210500:01:047:0584, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зі строком дії договору оренди всім років.

ОСОБА_1 наголошує на тому, що ніякого Договору оренди землі з відповідачем ТОВ «Агроволодар» не укладав та не підписував.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд до спірних правовідносин застосовує наступні норми права.

За змістом статей15і16ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 16цього Кодексуспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.12 ЦПК України,- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно дост.13 ЦПК України, - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно дост. 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України, - передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною першою статті 626ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Статтею 13Закону України«Про орендуземлі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 6Закону України«Про орендуземлі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина перша статті 93 ЗК України).

Частинами першою-третьоюстатті 21Закону України «Про оренду землі»визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як встановлено вище, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна№ 296762434 від 28 січня 2022 року вбачається, що 28 серпня 2020 року державним реєстратором Виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліною О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53866399 від 02.09.2020 року, номер запису про інше речове право: 37999120 зареєстровано Договір оренди землі, серія та номер: ПС-23, виданий 17 серпня 2020 року, начебто укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агроволодар» відносно земельної ділянки загальною площею 6,620 га., кадастровий номер 1223210500:01:047:0584, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зі строком дії договору оренди всім років.

В зв`язку з тим, що позивач заперечує факт укладення та підписання ним Договору оренди землі від 17 серпня 2020 року, серія та номер: ПС-23, за клопотанням його представника адвоката Ямкового В.Ф. по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення експертам якої поставлено запитання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 напроти його прізвища у графі «реквізити сторін» у Договорі оренди землі, серія та номер: ПС-23 від 17 серпня 2020 року особисто ОСОБА_1 чи іншою особою?

Згідно повідомлення судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Анни Забуги від 08 листопада 2023 року, не надано висновок експерта № 3086-23, у зв`язку з неможливістю її проведення, оскільки для проведення експертизи не було надано оригінал досліджуваного документу.

Так, ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2023 року на виконання вимог експерта було зобов`язано відповідача ТОВ «Агроволодар» у строк до 09 червня 2023 року надати на адресу суду оригінал Договору оренди землі, серія та номер: ПС-23 від 17 серпня 2020 року.

Проте, у визначений судом строк вищезазначені витребувані документи, які необхідні для проведення судової почеркознавчої експертизидо суду не надійшли та виконання ухвали суду відповідачем ТОВ «Агроволодар» проігноровано.

Приписами ст.109ЦПК України визначено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі експертизі якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Отже, враховуючи той факт, що сторона відповідача ухиляється від надання на вимогу експерта та суду досліджуваного спірного оригіналу Договору оренди землі від 17 серпня 2020 року, серія та номер: ПС-23, у зв`язку з чим проведення судової почеркознавчої експертизи є неможливим, у суду є всі підстави вважати, що позивач ОСОБА_1 не підписував спірного Договору відносно належної йому земельної ділянки.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до статті 205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга, четверта статті 207 ЦК України).

Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.

Згідно зі статтею 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до частини другої статті 792ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України,Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, договір оренди землі є договором, за яким в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановлених договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16, однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення, у зв`язку з його укладенням, прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. За своєю суттю ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

У справі, що розглядається, позивач ОСОБА_1 , посилаючись на приписи ст.ст. 215, 218, 236 ЦК України, заявив вимогу про визнання недійсним Договору оренди землі від 17 серпня 2020 року, серія та номер: ПС-23 та в порядку усунення перешкод у праві користування просив зобов`язати відповідача повернути йому земельну ділянку, посилаючись на те, що Договір оренди він не підписував та не укладав з відповідачем.

Водночас, суд не погоджується з такими доводами сторони позивача, з огляду на наступне.

Як вже встановлено вище, позивач ОСОБА_1 не підписував та не укладав з відповідачем ТОВ «Агроволодар» спірного Договору оренди землі від 17 серпня 2020 року, серія та номер: ПС-23, а тому вказаний договір вважається не вчиненим, тобто не укладеним.

Згідно з ч.4 cт.263ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі 6-48цс15, зазначаючи, що правочин який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним.

Такий спосібзахисту,як визнанняправочину неукладеним,не єспособом захиступрав таінтересів,установленим законом. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких земельних ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Отже, спірний Договір оренди землі від 17 серпня 2020 року, серія та номер: ПС-23 не підлягає визнанню судом недійсним, оскільки є неукладеним, а тому ефективним способом захисту права позивача ОСОБА_1 , є саме усунення перешкод у користуванні належної йому земельної ділянки, шляхом її повернення позивачу.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українивиключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Між тим, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зістаттею 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання в частині розподілу між сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.

В уточненій позовній заяві, позивач ОСОБА_1 навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на загальну суму 16 759,52 грн., які складаються з: витрат на професійну правничу допомогу 13 600,00 грн.,судового збору за подання позову за вимогою про визнання недійсним договору оренди землі 992,40 грн., судового збору за вимогою про повернення земельної ділянки з фактичного користування 1 211,20 грн. та витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи 955,92 грн.

Згідно з ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим, другим та четвертим частини третьоїстатті 133ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням зокрема експертів та проведенням експертизи, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, передбачених для розгляду справи або підготовки до її роз гляду.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 в позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 13600,00 грн., при цьому доказів на підтвердження понесення яких суду станом на час ухвалення рішення не надав.

В той же час, позивач до закінчення судових дебатів у справі зробив заяву про те, що докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу ним будуть подані у строк відповідно до вимог передбачених приписами ЦПК України.

Так, за змістом ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно доч.1ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи, що позивач до закінчення судових дебатів зробив відповідну заяву щодо витрат на правову допомогу, суд може вирішити дане питання після ухвалення рішення по суті позовних вимог відповідно до приписів ст. 270 ЦПК України.

Крім того, позивач ОСОБА_1 поніс витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 955,92 грн., що підтверджується актом експерта № 3086-23 від 08 листопада 2023 року, які повинні бути відшкодовані відповідачем на користь позивача.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за вимогою про повернення земельної ділянки в розмірі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» про визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки з фактичного користування задовольнити частково.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» на користь ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 6,620 га., кадастровий номер 1223210500:01:047:0584, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Перещепинської міської ради Самарівського (Новомосковського) району Дніпропетровської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.; витрат на проведення судової експертизи у розмірі 955,92 грн., а всього у розмірі 2 167,12 грн. (дві тисячі сто шістдесят сім грн. 12 коп.).

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроволодар», ЄДРПОУ 40419480, місцезнаходження за адресою: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, будинок 2-А.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 07 листопада 2024 року.

Суддя Д.І. Городецький