Рішення

від 19.12.2024 по справі 393/440/24

НОВГОРОДКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 393/440/24

пров. 2/393/228/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря Гладир К.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачка ОСОБА_2 ,

третя особа: - орган опіки та піклування Понорницької селищної ради

Новгород-Сіверського району Чернігівської області,

представники учасників справи:

представник позивача адвокат Марченко Г.М.,

представник відповідачки адвокат Дем`яненко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець, в режимі відеоконференції з приміщення Коропського районного суду Чернігівської області, за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Марченка Г.М., представника відповідачки адвоката Дем`яненко Т.О., в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визначення місця проживання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, вказуючи, що з відповідачкою вони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 22.11.2008 року. Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Їхня сім`я постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка також проживала за вказаною адресою, але в кінці квітня цього року вона залишила сім`ю і виїхала на постійне проживання в с-ще Новгородка, Кіровоградської області. Також, вона знялася з реєстрації місця проживання в їхньому будинку. Відповідно до ч. 3 ст. 160 СК України їх старший син ОСОБА_5 з місцем проживання визначився самостійно і залишився жити з ним. Їх менший син ОСОБА_6 на даний час також проживає з ним і не бажає, щоб мати забрала його до себе. Відповідно до ч.2 ст. 160 СК України при визначенні місця проживання дитини, яка не досягла десяти років, також враховується її думка. Він забезпечує на належному рівні матеріально-побутові умови проживання та виховання їхніх дітей. Комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Понорницької селищної ради вважає за доцільне визначити місце проживання їхньої малолітньої дитини ОСОБА_4 разом з ним в с. Радичів Новгород-Сіверський району Чернігівської області, що оформила відповідним висновком. Рішення виконавчого комітету Понорницької селищної ради від 24.06.2024р. №580, цей висновок було затверджено. А тому просить суд визначити місце проживання його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ним.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 27.08.2024 року вищезазначену позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України було залишено без руху для надання до суду відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, відповідача та третьої особи, а також зазначення у позові відомостей щодо попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, або зазначення відсутності намірів нести судові витрати під час розгляду справи чи про звільнення від їх сплати, а представникупозивача адвокатуМарченку Г.М. роз`яснено, що він в обов`язковому порядку, відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК України, повинен зареєструвати електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків.

09.10.2024 року на виконання вимог вищевказаної ухвали позивачем було подано заяву про усунення недоліків з уточненою позовною заявою.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09.10.2024 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання. Крім цього, відповідачці визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачка у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 26.11.2024 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Марченко Г.М. у судовому засіданні позов по вищезазначеним підставам підтримали у повному обсязі та наполягали на його задоволенні. Також суду пояснили, що малолітній син позивача ОСОБА_4 проживає разом з позивачем, та не бажає, щоб відповідачка забрала сина проживати до себе, куди вона переїхала жити, а саме в с-ще Кам`янець, Кіровоградської області. Оскільки, син повідомив йому, що мати при спілкуванні з ним по мобільному телефоні говорила, що забере його та вивезе за кордон, а тому у нього є всі підстави побоюватися, що відповідачка у нього сина забере. Щоб цього не сталося, позивач хоче офіційно мати документи, які б не дозволили відповідачці забрати в нього сина.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи була належним чином повідомлена, про причини своєї неявки суд не повідомляла.

Представник відповідачки адвокат Дем`яненко Т.О. в судовому засіданні позов по вищезазначеним підставам не визнала та вказала, що відповідачка спілкується з сином по мобільному телефону, один раз в день. Навіть їздила навідувала його. Крім того, вона не заперечує, щоб їхній малолітній син проживав разом з позивачем та не чинить йому в цьому будь-яких перешкод. А тому, не зрозуміло з яких підстав позивач звернувся в суд з даним позовом, оскільки жодних його прав порушено не було, фактично між сторонами відсутній спір щодо визначення місця проживання їхнього малолітнього сина, просила закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю спору про право.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суд не повідомляв, з відповідними заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу на підставі наявних у справі доказах у відсутність нез`явившихся учасників справи.

Вислухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 22.11.2008 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрував шлюб 22.11.2008 року у виконкомі Радичівської сільської ради Коропського району Чернігівської області, з гр. ОСОБА_7 та після державної реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на " ОСОБА_8 " про що зроблено відповідний актовий запис № 02 (а.с. 5).

Відповідно до копії свідоцтва про народження виданого 29.10.2013 року Радичівської сільської ради Коропського району Чернігівської області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками зазначені: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 (а.с.6).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно довідки виданої Радичівським старостинським округом Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області вих. 383 від 17.06.2024р. зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має наступний склад сім`ї: дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спільно не проживає з 23.04.2024р.; син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно не проживав з 23.04 по 07.06.2024р.; батько ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; мати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 3-4, 7).

Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру за №835069 від 09.10.2024р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 10.06.2024 року (а.с.27).

Згідно характеристики виданої Радичівським старостинським округом Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області вих. 51 від 17.06.2024р. позивач за час проживання за вищевказаною адресою, характеризується з позитивної сторони. Шкідливих звичок немає, спиртними напоями не зловживає. По характеру спокійний, врівноважений, з людьми завжди ввічливий та привітний. З 04.01.2023р. призваний до Національної Гвардії України (а.с. 8).

Відповідно до акту про встановлення факту від 17.06.2024р. складеного та підписаного старостою Радичівського старостинського округу №3 Ященко В.П., депутатом Понорницької селищної ради Бородюк Д.В. та діловодом Радичівського старостинського округу Сурай Н.П., на виконання звернення ОСОБА_1 було проведено обстеження умов проживання сім`ї, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та при обстеженні встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями складається з 4 житлових кімнат. Будинок опалюється природнім газом та дровами. Все в належному стані. Сім`я самодостатня, характеризується все з позитивної сторони (а.с. 9).

Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Понорницької селищної ради про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 затвердженого рішенням виконавчого комітету Понорницької селищної ради від 24.06.2024 №580 встановлено, що до служби у справа дітей Понорницької селищної ради звернувся гр. ОСОБА_1 із заявою про надання йому висновку про визначення місця проживання його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розглянувши заяву та вивчивши документи надані заявником, було встановлено, що між сторонами 22.11.2008 року було зареєстровано шлюб та у шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до довідки характеристики від 17.06.2024р. №51 ОСОБА_1 характеризується позитивно, з січня 2023 року служить в Національній Гвардії України. Відповідачка ОСОБА_2 відповідно до довідки від 17.06.2024р. №52 також характеризується з позитивного боку. До квітня 23 року подружжя проживало спільно, а потім відповідачка залишила сім`ю і виїхала проживати в с-ще Новгородка, Кіровоградської області, з молодшим сином, якого батько забрав назад до себе додому 07.06.2023р., тому що хлопчик боявся, що мати вивезе його за кордон і він більше не побачить батька. 20.06.2024р. начальником ССД спільно з фахівцем із соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг Понорницької селищної ради» було відвідано родину позивача та встановлено, що останнім створені належні умови для проживання дітей, при спілкування з дітьми вони вказали, що бажають жити з батьком, дідусем та бабусею, але за матір`ю сумують. 20 та 21 червня 2024 року в телефонному режимі ОСОБА_2 повідомила начальнику ССД, що не заперечує проти того, щоб діти проживали разом з батьком за місцем його реєстрації. Враховуючи всі вищезазначені обставини комісія визнала за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).

Відповідно до довідки про доходи №81 від 02.08.2023р. виданої в/ч НОМЕР_2 гр. ОСОБА_1 знаходиться на військовій службі та за період з січня 2024 року по червень 2024 року отримав заробітну плату в сумі 235 311,50 грн (а.с. 12).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятоюстатті 7 СК Українисімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зістаттею 12 Закону України «Про охорону дитинства»на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно достатті 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5ст. 157 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 155 СК Україниздійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (ч. 1ст. 157 СК України).

Відповідно до частини другоїстатті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Частиною першоюстатті 161 Сімейного кодексу Українивизначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Одним із проявів принципу диспозитивності у цивільному судочинстві є те, що сторони вільно розпоряджаються наданими їм процесуальними правами, за допомогою яких вони можуть впливати на хід процесу. Зокрема, відповідно достатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ізст. 49 ЦПК України, право на збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмови від позову, зміни підстав або предмета позову належить виключно позивачеві.

Згідно зістаттею 175 ЦПК Українипідставами позову, які відповідно до статей49,265цьогоКодексусуд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та другастатті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, ЄСПЛ зазначав, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди, насамперед, мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) вказано, що положення Конвенції про права дитини про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормамиКонституції Українита законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

По справі встановлено, що фактично спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком дитини, з яким дитина і так фактично проживала і від якого мати дитини не вимагала та не вимагає зміни її місця проживання.

Після звернення батька дитини до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, відповідачка не подала до суду відзив на позовну заяву, у встановленому порядку з самостійним позовом до суду або із зустрічним позовом в межах розгляду даної справи про визначення місця проживання дитини разом з собою, не зверталася, будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дитини із мамою суду не надала.

В судовому засіданні представник відповідачки пояснив, що мати дитини не заперечує, що з того часу, як вона покинула сім`ю дитина проживає з батьком, вона спілкується з дитиною по телефону, навідує дитину, позивач не забороняє відповідачці бачитися з дитиною, а тому наголошує на тому, що між сторонами відсутній спір, жодних прав позивача порушено не було.

Поведінка та пояснення представників сторін в судовому засіданні дають суду підстави для висновку про те, що фактично відповідачка не заперечує, щодо проживання дитини з батьком, оскільки будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дитини із матір`ю суду не надала.

За встановлених обставин, у суду відсутні підстави вважати, що на час звернення позивача ОСОБА_1 до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, який фактично проживав і проживає разом з ним, між батьками дитини виник спір саме щодо її місця проживання, оскільки мати дитини відповідачка ОСОБА_2 не вимагала від батька дитини змінити його місце проживання, не порушувала в судовому порядку питання щодо відібрання дитини у позивача, не зверталася до суду з позовом про визначення місця проживання дитини разом з собою.

Зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання.

При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі № 127/16211/23.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про визначення місця проживання дитини заявлені позивачем передчасно, оскільки зверненню до суду з відповідним позовом має передувати спір між батьками щодо місця проживання дитини та принаймні існувати на час вирішення справи в суді.

Також розглядаючи справу повно, всебічно та надаючи оцінку всім її обставинам слід зазначити, що наданий суду висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини з її батьком не спростовує висновків суду щодо відсутності між сторонами спору про право, що в свою чергу і стало підставою для відмови в задоволенні позову.

Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачу в задоволенні його позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що сплачені ним при зверненні до суду судові витрати у виді суми судового збору в розмірі 1211,20 грн. відшкодуванню на його користь з боку відповідачки не підлягають.

Керуючись ст. ст.3,4,12,13,19,76-82,128,141,178,247,258,259,263-265, 268, 352, 354,355 ЦПК України, ст.ст.150,155,164,166,180-182 СК України, ст.ст.8,11,15 Закону України «Про охорону дитинства», суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складене 23.12.2024 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Копію рішення вручити (направити) сторонам, їх представникам та третій особі.

Суддя Є. ПОДЛІПЕНЕЦЬ