Постанова

від 19.12.2024 по справі 344/11827/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/11827/22

Провадження № 22-ц/4808/1455/24

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Василишин Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,

суддів: Максюти І. О., Пнівчук О.В.,

секретаря Гудяк Х.М.

за участю представника апелянта адвоката Марущака В.І.

представника позивача адвоката Рубановського К.С.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу представника ОСОБА_1 адвоката МарущакаВолодимира Івановичана рішенняІвано-Франківськогоміського судуІвано-Франківськоїобласті від31січня 2023року,ухвалене ускладі суддіПастернак І.А.в м.Івано-Франківську,повний текстякого виготовлено06лютого 2023року,у справіза позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Івано-Франківської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно квартиру АДРЕСА_1 .

Маючи намір прийняти спадщину, вона звернулася до Івано-Франківської державної нотаріальної контори. Однак у прийнятті заяви їй було відмовлено, у зв`язку з тим, що вона пропустила встановлений законодавством строк на прийняття спадщини.

Зазначала, що зазначений строк пропущено нею з поважних причин. Так, тривалий час вона хворіла в тяжкій формі на COVID-19. Після хвороби потребувала тривалої реабілітації. Крім того, в середині вересня 2019 року захворіла її мати, яка потребувала постійного догляду. Після цього в тяжкій формі на COVID-19 захворів її син, який перебував в реанімації з ураженням легень більш як 75 %, а тому вона змушена була займатися його доглядом.

Вказувала, що за наявною в неї інформацією спадкодавець заповіт не складав, а із спадкоємців за законом спадщину ніхто не прийняв.

Враховуючи викладене, просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 на два місяці після набрання рішенням суду законної сили.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 січня 2023 року позов ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено.

Визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 2 (два) місяці, з часу вступу рішення в законну силу.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд виходив із того, що наведені нею причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, а додатковий строк в два місяці з дня набрання рішенням законної сили є достатнім для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Представник ОСОБА_1 як особи, яка не брала участі у справі, адвокат Марущак В.І. на рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 . Спадщину після смерті сина прийняла та 26 грудня 2019 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 . Приїхавши в Україну вона дізналася, що на підставі оскаржуваного рішення суду нотаріус вніс зміни до її свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з чим її частка у спадковому майні зменшилася.

Зазначає, що суд під час розгляду справи не перевірив наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця за місцем відкриття спадщини, не встановив хто із спадкоємців прийняв спадщину та хто є належним відповідачем у цій справі, у зв`язку з чим помилково розглянув спір за участю Івано-Франківської міської ради.

Крім того, суд не врахував, що позивачка не надала належних та допустимих доказів існування об`єктивних і непереборних обставин, які би перешкоджали їй, у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Також представник апелянтки вказує на те, що суд першої інстанції порушив вимоги процесуального законодавства щодо підсудності розгляду спору, оскільки місцем відкриття спадщини, місцем видачі свідоцтва про право на спадщину та місцем проживання належного відповідача є територія колишнього Тисменицького району, тому юрисдикційно цей позов підсудний Тисменицькому районному суду Івано-Франківської області.

На підставі викладеного, представник апелянтки просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 , здійснити прерозподіл понесених судових витрат і всі судові витрати покласти на позивачку.

Позиція інших учасників справи

Учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні представник апелянтки ОСОБА_1 адвокат Марущака В.І. подану апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Рубановський К. С. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянтки та представника позивачки, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4).

На час смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Разом із ним за вказаною адресою була зареєстрована його мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 45).

Дружиною ОСОБА_3 є ОСОБА_2 (а.с. 5, зворот).

09 грудня 2019 року приватний нотаріус Угорчак Н.М. зареєструвала спадкову справу № 188/2019 після смерті ОСОБА_3 (а.с. 44).

26 грудня 2019 року ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 та зареєстровано право власності на зазначену квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 42-43).

31 жовтня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області із зверненням, в якому просила роз`яснити можливість видачі їй та її синові ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 99)

Цього ж дня приватний нотаріус надала роз`яснення ОСОБА_2 , відповідно до яких рекомендувала звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. При цьому вказала, що нею 09 грудня 2019 року відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_3 та видано свідоцтво про право на спадщину за законом спадкоємцю, який прийняв спадщину в установлений законом строк (а.с. 24).

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 зазначено, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Верховний Суд від 20 листопада 2019 року в справі № 0917/443/2012 виснував, що право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року в справі № 714/877/15 міститься правовий висновок за яким, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Представник ОСОБА_1 адвокат Марущак В.І., звертаючись до суду із апеляційною скаргою у цій справі зазначав, що ОСОБА_1 є матір`ю померлого ОСОБА_3 . Спадщину після смерті сина прийняла та нотаріусом їй було видано свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно квартиру АДРЕСА_1 .

В подальшому на підставі оскаржуваного судового рішення, нотаріусом було внесено зміни до її свідоцтва про право на спадщину, внаслідок яких частка у праві власності на спадкове майно у неї зменшилася.

Враховуючи викладене,колегія суддівуважає,що пред`явлені позивачкою у цій справі вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_1 , а тому вона відповідно до положень статті 352 ЦПК України має право на оскарження рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 січня 2023 року.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача або незалучення належного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18).

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивачка визначила відповідачем Івано-Франківську міську раду. В обґрунтування позову посилалася, що за наявною в неї інформацією спадкодавець за життя заповіт не складав, а спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину не приймали.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду: від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 20 грудня 2021 року у справі № 502/1603/18 (провадження № 61-10329св21), від 24 травня 2023 року у справі № 291/559/21 (провадження № 61-4425св23) тощо.

Отже, територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини могла би бути відповідачем у цій справі лише при відсутності інших спадкоємців за законом, які прийняли спадщину. Враховуючи, що ОСОБА_1 спадщину після смерті сина ОСОБА_3 прийняла, то саме вона є належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_2 , якій про вказані обставини було достеменно відомо. У відповіді нотаріуса від 30 жовтня 2022 року вказувалося про відкриття спадкової справи та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , однак суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув.

Ухвалення судом першої інстанції рішення, яке безпосередньо впливає на права та інтереси ОСОБА_1 , як спадкоємиці померлого, за її відсутності, є безумовною та самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції позбавлений права залучати співвідповідачів у справі.

Доводи щодо необґрунтованості позовних вимог колегія суддів до уваги не приймає, оскільки таке питання вирішується судом лише за наявності належного складу відповідачів у справі.

Щодо доводів апелянта про порушення правил територіальної підсудності, то підсудність буде визначатися в порядку передбаченому ЦПК України при поданні позову за належним складом учасників.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом допущені порушення норм процесуального права, рішення суду необхідно скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, то з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути, сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1488,60 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Марущака Володимира Івановича задоволити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 січня 2023 року скасувати.Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1488,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач Л. В. Василишин

Судді: І. О. Максюта

О.В. Пнівчук