Рішення від 13.12.2024 по справі 368/1273/24

Справа № 368/1273/24

2/368/695/24

Рішення

Іменем України

"13" грудня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Шевченко І.І

за участю секретаря Варлам Є.Р.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Клапчука Ф.П.

відповідача ОСОБА_2

та представника третьої особи Прохоренко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

позивач та його представник просять суд позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо її доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовуючи позов наступним.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зареєстрованому шлюбі позивач і відповідач не перебувають, не мають спільного побуту та господарства, проживають окремо. Спільна донька ОСОБА_6 проживає разом з позивачем та перебуває на його повному триманні та вихованні.

Так, згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 17.11.2023 року, номер витягу 2023/009441622, малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою зареєстрований і проживає позивач. Вказане підтверджується копією витягу про зареєстрованих у житловому будинку осіб від 20.11.2023 року № 1065.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Кагарлицької міської ради від 25.04.2024 року №196, станом на 25.04.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає разом з позивачем та знаходиться на його утриманні. Аналогічна інформація міститься також у акті обстеження депутата Кагарлицької міської ради VIII скликання Беми Г.В. від. 21.02.2023 року, в акті обстеження депутата Кагарлицької міської ради VIII скликання Драпіковського В.А. від 16.02.2024 року, а також в акті обстеження депутата Кагарлицької міської ради VIII скликання Драпіковського В.А. від 25.04.2024 року.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 25.04.2024 року, житловий будинок адресою: АДРЕСА_1 має усі необхідні умови проживання, у дитини є своя окрема кімната та місце для навчання.

Позивач належним чином дбає про дитину, самостійно забезпечує її всім необхідним, створює їй умови для навчання і розвитку, займається питаннями її здоров`я.

Згідно з характеристикою ОСОБА_5 , учениці 1-Б класу комунального закладу Кагарлицької міської ради «Кагарлицький ліцей № 3». ОСОБА_6

навчається у закладі з 01.11.2023 року. За час навчання зарекомендувала себе як здібна, розумна дитина. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Навчається в повну міру своїх сил. Гарно запам`ятовує учбовий матеріал. На уроках уважна, активна. Має добрий загальний розвиток. Дуже дружня, добра дівчинка, скромна, весела, стримана, розсудлива, дисциплінована, по-товариськи відноситься до усіх дітей у класі. Правила поведінки завжди свідомо виконує, не має порушень дисципліни. Зовнішній вигляд ОСОБА_6 завжди охайний, шкільне приладдя в порядку. Дівчинка проживає з татом, ОСОБА_1 , бабусею та дідусем. Вони завжди попереджають про причину відсутності дитини, займаються навчанням та розвитком дитини, здійснюють контроль за навчанням, комунікують з класним керівником. ОСОБА_6 останнім часом не пропускає навчальних занять без поважних причин. Мати, ОСОБА_4 , на даний час приймає пасивну участь у вихованні дитини. З класним керівником на зв`язок не виходить. Навчанням та вихованням дитини не цікавиться. Дитину до школи не приводить і не забирає.

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, копія якої додається, донька ОСОБА_6 має вади здоров`я, зокрема, затримку мовного і фізичного розвитку.

Позивач самостійно займається вихованням дитини, приділяє їй необхідну увагу та батьківську турботу, займається її медичними обстеженнями та лікуванням. Відповідач здоров`ям та навчанням дитини не цікавиться, коштів на утримання дитини не надає.

ОСОБА_5 відвідує логопедичну студію «Моя мова», що підтверджується довідкою зі студії, копія якої додається до цієї заяви. Вартість занять в студії оплачує позивач самостійно.

Згідно з довідкою з КНП КМР «Центр Первинної медико-санітарної допомоги» № 1183 від 17.05.2024 року, дитина здорова, може відвідувати дитячий колектив.

Крім того, позивач самостійно купує доньці усі необхідні речі, одяг, несе витрати на її розвиток, навчання і відпочинок. Понесені позивачем витрати частково підтверджуються копіями чеків, що надаються.

Враховуючи відсутність інтересу з боку відповідача щодо спільної дитини, позивач самостійно та одноособово виконує усі батьківські обов`язки щодо доньки ОСОБА_6 .

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати до дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Всупереч ст. 150 Сімейного кодексу України, відповідач не виконує своїх обов`язків щодо виховання доньки ОСОБА_6 , не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, не забезпечує медичного догляду, лікування, не створює умов для отримання нею освіти.

Отже, відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків та не виявляє необхідного інтересу до життя спільної з позивачем доньки ОСОБА_6 : не приділяє їй часу, не цікавиться її здоров`ям, навчанням, інтересами, не допомагає утримувати дитину фінансово чи забезпечувати її побутово. Враховуючи викладене, позивач вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 Сімейного кодексу України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Враховуючи тривалу бездіяльність відповідача щодо виконання її батьківських обов`язків та її особисту незацікавленість у житті спільної з позивачем доньки, то наявні усі підстави стверджувати, що змінити її поведінку в кращу сторону на даний час неможливо.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниць поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається лише при наявності вини у діях батьків.

Вина - це певне психічне ставлення особи до своєї неправомірної поведінки та її наслідків. Вина боржника є суб`єктивною умовою відповідальності. Застосовування цього поняття в цивільному праві має свої особливості.

Якщо розглядати поведінку відповідача та її ставлення до виконання батьківських обов`язків, то відповідач байдуже ставиться до них та до можливості позбавлення її батьківських прав.

Отже, наявні всі підстави стверджувати, що на даний час відповідач ухиляється від виконання обов`язку щодо виховання своєї доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до ст. 56 Цивільного кодексу України, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, наявні всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ОСОБА_3 просить суд в позовних вимогах позивача відмовити, виходячи з наступного. Вважає позовну заяву необгрунтовою та такою, що не підлягає задоволенню. Позивач в позовній заяві (стр. 1) стверджує, що його спільна донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з позивачем і знаходиться на його вихованні. Цим твердженням позивач зразу вводить поважний суд, в оману. Як ОСОБА_6 може проживати разом з позивачем, якщо він, ОСОБА_1 , знаходиться на військовій службі в ЗСУ вже майже 2 роки, (про це вказано в характеристиці міської голови), і тим більше ОСОБА_6 зареєстрована по адресі позивача тільки з 17.11.2023 р. і про це вказано позивачем в позовній заяві на стр. 1. Крім цього для інформації повідомляє, що позов пред`явлений до відповідача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 13 серпня 2024 р., а з 09.10. 2021 року у неї прізвище ОСОБА_2 , і рік народження у неї 1990, а не 1991 як вказано в позовній заяві. Отже, позов пред`явлений до невідомого (неналежного) відповідача. Вона в 2021 році одружилася і змінила прізвище. Пред`явлені позивачем в суд документів не відповідають нормам права , і не мають юридичної сили, тому не можуть слугувати основою для позбавлення відповідача батьківських прав. Ні в жодному пред`явленому документі не вказана вина відповідача і її негативна роль , чи недоліки в вихованні ОСОБА_6 і взагалі вона не згадується як мама ОСОБА_6 в жодному із документів. А тільки в пред`явлених документах вказано, все про ОСОБА_6 , що вона проживає з татом? (а він більше двох років служить в ЗСУ), і в чому конкретно звинувачують її також не вказано, а тільки загальні вислови, що ОСОБА_6 проживає з татом з 17.11.2023 р., і що він виховує її з моменту реєстрації (а фактично він в цей час служить в ЗСУ). А, що ОСОБА_6 більше 8 років проживала з нею, і вона її виховувала ні слова ніде не згадується, в тому числі, і акті соціальної комісії. Вона вихованню ОСОБА_6 віддавала всі свої сили і час і виростила дуже хорошу слухняну і добру дівчинку. І всі ці позитивні її якості позивач підтверджує в позовній заяві, і це ж підтверджується характеристикою виданою ліцеєм № 3 м. ОСОБА_10 (але в характеристиці не вказано дата видачі, і не має печатки). І всі ці її позитивні якості вона виховувала за 8 років життя, а не позивач який знаходиться в ЗСУ , і не бабуся за останні 8 місяців в віці 71 рік, і хвора сахарним діабетом і постійно на інсуліні, і ще погано бачить. І тим більше з моменту реєстрації 17.11.2023 року по адресі її батька вона проживала разом з ОСОБА_6 до кінця навчального року, до липня 2024 року, з не великими переривами. Вона пояснює суду, що вона проживала у бабусі по причині того, що останній рік її чоловік ОСОБА_11 ОСОБА_12 став дуже зловживати алкоголем і почав її бити. І по цій причині вона поїхала із ОСОБА_13 в ОСОБА_10 до бабусі разом з ОСОБА_6 (в теперішній час вона подала заяву до суду позов про розірвання шлюбу). Після народження ОСОБА_6 вона проживала постійно разом зі своєю мамою в м. Обухові. Одночасно пояснює суду, що при народженні ОСОБА_6 і по цей час позивач ОСОБА_14 (батько її) не хотів записувати доньку на себе і тільки через 4 роки вирішив це зробити. Він всі роки від народження ОСОБА_6 не хотів її, і конкретно їй допомагати. Вона хотіла на нього подати на аліменти, але він постійно її відговорював, і погрожував. Тільки після призиву в ЗСУ він якимись подачками став виявляти турботу і поміч, і став збирати чеки про це, які пред`явив до позовної заяви. Що він купував їй морозиво, і купував квиток до цирку??? І ще купував якісь іграшки. І по цьому він хоче її позбавити батьківських прав. І, щоб його звільнили з ЗСУ і звільнили від фронту, в цьому антипатріотичному питанню йому допомагають депутати Кагарлицької міської ради і активну роль в цьому антипатріотичному питанні, як не дивно займає комісія по соціальним питанням при Кагарлицькій міській раді. Він разом з бабусею навіть настроює ОСОБА_6 проти неї, і не відають її їй. Проживаючи в ОСОБА_10 , він постійно пив алкогольні напої, хуліганив і мав приводи до поліції. Крім цього їй його друзі сказали, що він і зараз в ЗСУ зловживає алкоголем, і у нього постійно із заробітної плати утримують кошти у вигляді штрафу, і за систематичну п`янку його із Одеси перевили служити в Черноморськ. В характеристиці на ОСОБА_1 від 06.08.2024 р. за підписом міського голови ОСОБА_15 вказано, що участі у суспільному житті громади ОСОБА_1 не приймає. В акті обстеження депутатом Бема Г.В. 21.02.2023 р. вказано, що позивач самостійно утримує дитину ОСОБА_5 з 17.11.2023 року, по теперішній час. Даний акт являється недійсним, так як 21.02.2023 року депутат Бема не міг передбачити, що ОСОБА_6 буде зареєстрована і проживати по даному адресу. В акті обстеження депутатом Драпіковським В.А. від 16.02.2024 р. вказано, що позивач самостійно утримує доньку ОСОБА_6 з 17.11.2023 року, і в акті від 25.04.2024 року це ж саме вказано, проте не вказано, що позивач відсутній і даному будинку в цей же час не проживає, а служить в ЗСУ. Отже, на підставі вищевикладеного, враховуючи аналіз пред`явлених документів до позовної заяви, і що в жодному із документів не свідчить про вину відповідача, і її також як мати ніде не вказано. Отже, не вбачається вини по якій можуть позбавити батьківських прав матір. А позбавлення батьківських прав може бути тільки при наявності вини відповідача. 2 вересня 2024 року вона прийшла в школу ОСОБА_10 , щоб забрати доньку з собою вчитися в Обухові школу № 1, так як документи вона туди здала, проте прийшла знову до школи бабуся і вони визвали комісію по соц. питанням Кагарлицького виконкому і настроїли ОСОБА_6 , щоб вона не поїхала з нею додому. Все це свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 розгорнув цілу компанію по питанням позбавлення її батьківських прав, і до цього підключив групу депутатів, а також комісію по соц. питанням при виконкомі Кагарлицької міської ради, яку очолює ОСОБА_16 . Вказані посадові особи ведуть антипатріотичну діяльність, стараючись звільнити від служби ЗСУ позивача, якому 38 років, а хто ж буде захищати нашу країну, і в тому числі і його доньку ОСОБА_6 . Хай він служить і воює, а доньку вона виховує сама. З такої позиції, яку займає виконком Кагарлицької міської ради, то тяжко буде здобути перемогу. Просить поважний суд винести ухвалу і зобов`язати бабусю ОСОБА_17 і соц.комісію при виконавчому комітеті Кагарлицької міської ради повернути їй її доньку для подальшого її вихованню.

Представник третьої особи в особі Служби у справах дітей та сім`ї Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області Прохоренко Л.М. підтримує позов позивача та просить задовольнити, оскільки органом опіки та піклування було зроблено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.

Суд, вислухавши сторони, представників сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев`ята-десята статті 7 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 24.04.2024 р.

Позивач ОСОБА_1 визнав батьківство ОСОБА_6 лише у 2020 р., що підтвердили у судовому засіданні як позивач, так і відповідач, та було видано нове свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 19.09.2020 р.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 у шлюбі не перебували.

09.09.2024 року на виконання ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 15.08.2024 року виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради, як органом опіки та піклування надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_18 відносно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому зазначено, що мати самоусунулася від виконання батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини.

Рішенням Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області № 1296-82 від 09.09.2024 року було затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_18 відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Що стосується документів, наданих позивачем до позову, то слід зазначити наступне.

Витягом з реєстру територіальної громади 2023/009441622, який сформований 17.11.2023 року ОСОБА_5 була зареєстрована за заявою представника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідкою № 1065 про зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб, видану ОСОБА_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_20 .

Актом депутата Кагарлицької міської ради Беми Г.В. від 21.02.2023 року, яким було обстежено житлово-побутові умови та виявлено, що ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проживають в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 утримує самостійно дитину ОСОБА_5 з 17.11.2023 р. по теперішній час.

Депутатом Кагарлицької міської ради Бемою Г.В. підтверджено, що ОСОБА_5 проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Актом обстеження депутата Кагарлицької міської ради Драпіковським В.А. 16.02.2024 року було обстежено житлово-побутові умови ОСОБА_1 та виявлено наступне: ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проживають в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 утримує самостійно ОСОБА_5 ОСОБА_5 проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Актом обстеження депутата Кагарлицької міської ради Драпіковським В.А. 25.04.2024 року було обстежено житлово-побутові умови ОСОБА_1 та виявлено наступне: ОСОБА_1 утримує самостійно ОСОБА_5 . ОСОБА_5 проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Актом обстеження умов проживання від 25.04.2024 р., складено комісією фахівцями із соціальної роботи УСВДС КМР з метою перевірки умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого житло має п`ять кімнат. Умови проживання задовільні. Будинок цегляний. За даною адресою постійно проживають: ОСОБА_17 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 . З жовтня 2023 року дитина постійно проживає з татом та бабусею.

Договором обміну від 14.10.1994 року ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , та ОСОБА_1 провели обмін квартири, яка їм належала, на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно характеристики на ОСОБА_1 про те, що гр. ОСОБА_1 проживає за вищезазначеною адресою разом з: батько - ОСОБА_19 , 1958 р.н., матір - ОСОБА_17 , 1953 р.н. та донька від цивільного шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ. (Вищевказана інформація зазначена зі слів заявника). Скарг на ОСОБА_1 від сусідів та інших жителів міста до Кагарлицької міської ради не надходило. Участі у суспільному житті громади ОСОБА_1 не приймає. При виконавчому комітеті міської ради відсутні будь-які інші дані на ОСОБА_1 .

Згідно характеристики на ученицю 1-Б класу Комунального закладу Кагарлицької міської ради «Кагарлицький ліцей № 3» ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 навчається у закладі з 01.11.2023 року. За час навчання зарекомендувала себе як здібна, розумна дитина. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Навчається в повну міру своїх сил. Гарно запам`ятовує учбовий матеріал На уроках завжди уважна, активна. Має добрий загальний розвиток. Дуже дружня, добра дівчинка, скромна, весела, стримана, розсудлива, дисциплінована, по-товариськи відноситься до усіх дітей у класі. Правила поведінки завжди свідомо виконує, не має порушень дисципліни. Зовнішній вигляд ОСОБА_6 завжди охайний, шкільне приладдя в порядку. Дівчинка проживає з татом, ОСОБА_1 , бабусею та дідусем. Вони завжди попереджають про причину відсутності дитини, займаються навчанням та розвитком дитини, здійснюють контроль за навчанням, комунікують з класним керівником. ОСОБА_6 останнім часом не пропускає навчальних занять без поважних причин. Мати, ОСОБА_4 , на даний час, приймає пасивну участь у вихованні дитини. З класним керівником на зв`язок не виходить. Навчанням та вихованням дитини не цікавиться. Дитину до школи не приводить і не забирає.

Довідкою сектору адміністративних послуг виконкому Кагарлицької міської ради про те, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані та фактично проживають:

ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на 25.04.2024 р. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає з батьком ОСОБА_1 та знаходиться на його утриманні.

Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивач призваний до в/ч НОМЕР_4 з 25.12.2022 р.

Даних про те, що позивача ОСОБА_1 було звільнено з військової служби суд не володіє.

З актів обстежень складеними депутатами Кагарлицької міської ради не зрозуміло, яким чином позивач ОСОБА_1 , будучи призваним з 25.12.2022 року до ЗСУ постійно проживав з дочкою ОСОБА_5 з 17.11.2023 р, тобто одночасно бути в ЗСУ та постійно проживати за адресою: АДРЕСА_1 не можливо.

Крім того, з усіх наданих позивачем додатків стоять різні дати початку проживання дочки ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Що стосується квитанцій, що додано позивачем до позову, то стверджувати про те, що саме позивачем було придбано речі, які зазначені у квитанція не можливо, оскільки по перше матеріальне становище позивача не можливо оцінити, оскільки відсутня довідка про його доходи, а також те, що у квитанціях не зазначено, що саме позивачем було придбано дані речі, що зазначені у квитанціях.

Що стосується висновку виконавчого комітету Кагарлицької міської ради, як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_18 відносно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то суд ставиться до нього критично, виходячи з наступного.

З висновку виконавчого комітету Кагарлицької міської ради, як органу опіки та піклування вбачається, що в них на розгляді були наступні документи: довідка з ІНФОРМАЦІЯ_6 , з якої стало відомо, що позивач ОСОБА_1 призваний до Збройних сил України з 03.12.2022 року; характеристика із Комунального закладу Кагарлицької міської ради «Кагарлицький ліцей № 3» на ОСОБА_5 ; акт депутата Кагарлицької міської ради Драпіковського В.А.

Окрім того, були опитані ОСОБА_17 , ОСОБА_1 та ОСОБА_18 .

Висновок виконавчого комітету Кагарлицької міської ради, як органу опіки та піклування проведений однобічно, а саме: лише враховано думку відповідача, бабусі зі сторони батька, без опиту дитини у присутності психолога, без витребування інформації, а саме: характеристик як на ОСОБА_1 , так і на ОСОБА_11 (ОСОБА_11), довідок із місця роботи, довідки про заробітну платню позивача та відповідача, свідоцтва про народження дитини, відомості про судимість, характеристик батька/матері (відносно якого/якої вирішується питання ПБП) за місцем проживання, документів щодо забезпечення дитини житлом/майном, документ про наявність житла у батьків чи інших даних щодо даних питань.

Згідно з положеннями частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідачем ОСОБА_2 було подано відзив на позовну заяву, до якого надано наступні документи.

Свідоцтво про шлюб (копія), згідно якого відповідач 09.10.2021 року уклала шлюб з ОСОБА_22 , у зв`язку з чим змінила своє прізвище з ОСОБА_23 на ОСОБА_11 .

Свідоцтво про народження (копія) на ОСОБА_5 , згідно якого батьками зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Свідоцтво про народження (копія) на ОСОБА_24 , згідно якого батьками зазначено ОСОБА_25 та ОСОБА_4 .

Довідку закладу дошкільної освіти «Катруся» управління освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради № 53 від 12.09.2024 року про те, що донька відповідача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно відвідувала ЗДО «Катруся», групу «Калинка» із 21.09.2021 р. по 26.08.2023 р.

Згідно з частинами першою та другою статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Таким чином, з досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у питанні позбавлення своїх батьків чи одного із них батьківських прав.

Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

Про необхідність заслуховування думки дітей, які досягли певного віку, та її врахування при вирішенні спорів про відібрання дітей зазначено, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року «Савіни проти України» (заява № 39948/06). У параграфі 59 цього рішення вказано, що суд також зауважує, що на жодному етапі провадження у справі судді не заслуховували дітей.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Згідно показів, допитаної судом, ОСОБА_6 у присутності психолога ОСОБА_26 , вона хоче проживати з батьком. Маму бачить рідко, але хоче, щоб з нею вона гуляла. Зараз нею займається батько, коли його відпускають, бабуся та дідусь. Вона живе у батька давно. Мамі вона не цікава. Коли залишала мама її на ОСОБА_12 , який є її чоловіком, а їй ніхто, він її бив, бо вона не хотіла їсти. З мамою жити не хоче. Нею займаються дід, бабуся та її батько.

Суд вважає не враховувати думку дитини при вирішенні питання щодо про позбавлення батьківських прав, оскільки, враховуючи думку дитини, необхідно знати, що малолітня дитина є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих та певних ситуацій, а також враховувати всі обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання в дитини, які могли виникнути під впливом зовнішніх факторів, яким вона в силу свого віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.

Сама по собі озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав з огляду на те, що думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, а тому при вирішенні спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, необхідно дослідити та оцінити всі обставини справи та надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та у сукупності.

У спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання про застосування крайнього заходу впливу на батьків - позбавлення батьківських прав - слід вирішувати у контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків неодноразово було викладено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06 червня 2024 року у справі № 132/2049/23, від 25 вересня 2024 року у справі № 206/1513/23, від 02 жовтня 2024 року у справі № 2-5679/11, від 04 вересня 2024 року у справі № 608/858/22 тощо.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та характеристик учасників цих правовідносин (постанови від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22).

Необґрунтоване (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню та оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанови Верховного Суду від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21).

Наявний в матеріалах справи висновок органу опіки та піклування від 09.09.2024 року не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, чи наявності з боку матері загрози для дитини, її здоров`я та психічного розвитку, а тому суд його не бере до уваги. Крім того, вказаний висновок не містить доводів щодо відповідності застосування такого крайнього заходу інтересам дитини та необхідності у такий спосіб захисту її прав.

Суд вважає висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини сторін не достатньо об`єктивним та обґрунтованим, оскільки не містить даних, які об`єктивно характеризують особу останньої, не надано оцінки можливим причинам ухилення її від виконання батьківських обов`язків, а також не наведено мотивів про ставлення дитини до матері.

Таким чином, оскільки поведінка відповідача загалом свідчить про її спроможність та волевиявлення виконувати свої природні материнські обов`язки, а також з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, бажання матері брати участь у вихованні та спілкуванні із дочкою та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав та приходить до висновку про відмову в задоволенні позову про позбавлення відповідача батьківських прав.

Таким чином, наразі позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 не буде ґрунтуватися на суттєвих і достатніх причинах у контексті національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини.

Водночас, суд вважає на наявність підстав для того, щоб попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов`язків щодо виховання дочки - ОСОБА_5 .

На підставі ст. ст. 164, 166 СК України, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 264, 265, 268, 273 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області про позбавлення батьківських прав відмовити.

Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов`язків щодо виховання дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення подавши безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення суду складено 23.12.2024 р.

Суддя І.І. Шевченко