Рішення

від 20.12.2024 по справі 707/3720/23

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/3720/23

2/707/131/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2024 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Морозова В.В.

за участю секретаря судового засідання Швидкої І.О.

сторін:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на спадкове майно, визнання заяви про прийняття спадщини недійсною та врегулювання правових наслідків,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 07.12.2023 року звернулась до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на спадкове майно, у якій просила суд: встановити факт проживання однією сім`єю її та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2017 року по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини; визнати за нею право власності на спадкове майно померлої ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером № 7124986000:04:003:0350 за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, ОСОБА_1 08.10.2024 року звернулась до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання заяви про прийняття спадщини недійсною та врегулювання правових наслідків, у якій просила суд визнати заяву про прийняття спадщини ОСОБА_2 від 15.05.2023 року (спадкова справа № 12/2023) - недійсною та врегулювати правові наслідки рішенням.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовано тим, що вона познайомилась з ОСОБА_3 та допомагала продуктами харчування, ліками та одягом, оскільки вона була самотньою та не мала сторонньої допомоги.

За проханням ОСОБА_4 і в зв`язку з тим, що будинок її став зовсім непридатним для проживання (будинок частково зруйнувався, опалення вийшло з ладу, водопостачання не працювало) за згодою позивача, з 2017 року вони стали жити разом за адресою АДРЕСА_1 . Від самого початку як почали проживати разом, вони сприймали один одного як рідну сім`ю: вона забезпечувала ОСОБА_3 усім необхідним, оскільки остання була особою похилого віку (88 років), проводила з нею багато часу, готувала їй їжу, прибирала в будинку, доглядала за домоволодінням, всі платежі за комунальні послуги, харчування - сплачувала власними коштами, тобто жили повноцінною сім`єю. Вона взяла відповідальність за життя та здоров`я ОСОБА_4 . З її ініціативи було проведено медичний огляд та у 2019 році ОСОБА_4 та проведено операцію по відновленню зору.

На 94 році життя - ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

Вона сама взяла на себе зобов`язання по похованню ОСОБА_3 , так як остання більше не мала ніяких родичів. Дітей за життя вона не мала, а чоловік давно помер.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на її майно, що складається з житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером №7124986000:04:003:0350, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 133684477 та № 133685173 від 08.08.2018 року.

Актом про встановлення факту проживання від 08.05.2023 року, довідкою Будищенської сільської ради від 10.05.2023 року за №134 та іншими доказами, долученими до позову, беззаперечно підтверджується факт спільного постійного її проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з заявою про встановлення факту проживання однією сім`ю. В ході розгляду справи була витребувана спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , та виявлено, що вона містить заповіт, який був складений ОСОБА_3 ще в березні 2007 року на ім`я ОСОБА_2 .

Та вказаний заповіт свідчить про те, що ОСОБА_3 після смерті своєї мами та чоловіка лишилась сама та намагалась знайти когось, щоб не бути самотньою. Але за останні 6 років ОСОБА_3 ніхто не цікавився і крім позивача в неї не було ні родичів, ні інших близьких людей. Останній рік свого життя ОСОБА_3 була повністю неходячою, не могла себе обслуговувати, тому позивач вважає, що достойно доглядала за нею весь час до її смерті.

В силу вказаних обставин, зважаючи на те, що кровного споріднення з ОСОБА_3 у неї немає, з метою визнання права спадкування на житловий будинок та земельну ділянка, вона звертається до суду, задля встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 .

Вимогу про визнання заяви про прийняття спадщини недійсною та врегулювання правових наслідків позивач обґрунтовує наступним.

У відповідності до вимог ст. 1269, 1270 ЦК України вона звернулась до приватного нотаріуса Левицької Е.А. з заявою про прийняття спадщини. За її заявою від 07.02.2023 року відкрито спадкову справу № 12/2023. Інших родичів, близьких, які б могли бути спадкоємцями, померла ОСОБА_3 не мала. Нотаріусом їй було роз`яснено, що для встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, необхідно надати судове рішення. Вона звернулась до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_3 та визнання права власності на будинок по АДРЕСА_1 в порядку спадкування. Черкаським районним судом Черкаської області відкрито провадження у справі № 707/3720/23 та здійснюється розгляд справи. Судом витребувано у приватного нотаріуса Левицької Е.А. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 . Ознайомившись зі спадковою справою, виявилось, що до кола спадкоємців також відноситься відповідачка ОСОБА_2 . В 2007 році покійною ОСОБА_3 було складено заповіт на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 16.03.2007 посвідчено приватним нотаріусом Фіщуком В.Я. За запитом Черкаського районного суду Черкаської області Державною міграційною службою України надано відповідь, що місце проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 не встановлено. В спадковій справі також наявна заява про прийняття спадщини, яка надійшла до приватного нотаріуса Фіщук С.А., який в свою чергу передав її до приватного нотаріуса Левицької Е.А. Заява надійшла через поштовий зв`язок з Туреччиною і була посвідчена приватним нотаріусом м. Челябінськ. В заяві про прийняття спадщини вказано, що відповідачка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає в АДРЕСА_2 .

Позивач вважає заяву ОСОБА_2 недійсною, оскільки у 2014 році вона познайомилась з ОСОБА_3 . Вона проживала одиноко, була дуже самотньою, не мала ні рідних, ні друзів. В них склались довірливі тісні сімейні стосунки. Вона надавала повне забезпечення ОСОБА_4 , оскільки вона потрапила в складні життєві обставини і не мала жодної допомоги. За спільно прийнятим рішенням, з 2017 року вона з ОСОБА_3 почали проживати разом по АДРЕСА_1 . Їй вже виповнилось на той час 88 років. Відповідачку, ОСОБА_2 , вона ніколи не бачила. ОСОБА_5 розповідала, що десь в росії вона має двоюрідну сестру. Остання ніколи в Україні не була, зв`язку з нею не було жодного разу. За життя ОСОБА_5 ніхто не цікавився, її похованням вона займалась особисто і свідоцтво про смерть видано їй.

Оскільки ОСОБА_5 переконувала її, що відсутні інші спадкоємці, тому вона доглядала за нею, забезпечувала всім необхідним, лікувала та сплачувала комунальні послуги. За час їхнього спілкування, а в подальшому спільного проживання з ОСОБА_5 , а це майже десять років, відповідачка ніяким чином з бабусею не зв`язувалась і тому не знала і не могла дізнатись про смерть ОСОБА_5 .

Оскільки ОСОБА_2 не знала та не могла знати про смерть ОСОБА_3 , а заява про прийняття спадщини приймається за умови надання свідоцтва про смерть спадкодавця, тому заява, яка міститься у спадковій справі має ознаки фіктивної, достовірність даного документу в цілому, а паспортні дані відповідачки та існування нотаріуса, який посвідчив дану заяву, зокрема - перевірити не можливо. А після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну з розривом не тільки дипломатичних та й цивільних відносин, 72-річна відповідачка не могла дізнатись про смерть ОСОБА_3 та впродовж декількох місяців відправити заяву з Туреччини.

Позивач зазначає, що заява про прийняття спадщини від ОСОБА_2 , яка міститься у спадковій справі не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки не має перекладу на українську мову, проставлення апостилю та не пройшла процедуру консульської легалізації, але була прийнята приватним нотаріусом Фіщуком В.Я та направлена приватному нотаріусу Левицькій Е.А за місцем відкриття спадщини і прийнята як належна, та на підставі даної заяви відповідачка увійшла в коло спадкоємців як особа, що здійснює спадкування за заповітом.

Ухвалою суду від 20.11.2024 року вказані позови об`єднано у одне провадження та об`єднаній справі присвоєно № 707/3720/23 (провадження №2/707/131/24). Закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті на 12 грудня 2024 року о 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні позивач повністю підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином про час та дату слухання справи, шляхом направлення кореспонденції на адресу останнього відомого місця проживання та розміщення оголошення про виклик на офіційному сайті суду.

Представник відповідача Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності, щодо вирішення спору покладається на розсуд суду.

Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

За приписами частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 93 років у с. Свидівок Черкаського району Черкаської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23.01.2023 року.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.08.2018 року № 133684477 та № 133685173, ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:04:003:0350 площею 0,1856 по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У довідці від 10.05.2023 року № 134, яку видано виконавчим комітетом Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживає без реєстрації з 2017 року разом з бабусею ОСОБА_3 (нині покійною) та вели спільне господарство у АДРЕСА_1 у домоволодінні, яке належить ОСОБА_3 .

З копії акту про встановлення факту проживання, який затверджено старостою Свидівоцького старостинського округу С. Калюжним від 08.05.2023 року, комісією у складі депутатів Будищенської сільської ради в/о № 6 ОСОБА_10 та в/о № 5 ОСОБА_11 , сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 з 2017 року проживали за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 веде господарство та підтримує його у задовільному стані. У будинку та на території домоволодіння знаходяться її особисті речі, побутова техніка, меблі, що підтверджує її фактичне проживання.

До позовної заяви позивачем долучено фотозображення ОСОБА_3 у будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 13-15).

Також, позивачем долучено копію товарного чеку № 10 від 23.01.2023 року, копію платіжної інструкції № 2300054046 від 27.01.2013 року, що свідчать про оплату нею витрат на поховання ОСОБА_3 (а.с. 16). Долучено копії товарних чеків та квитанцій про сплату нею коштів за комунальні послуги за адресою АДРЕСА_1 за 2019-2021 роки, та товарів для ОСОБА_3 (а.с. 17-27).

Згідно матеріалів спадкової справи № 12/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , які надійшли до суду відповідно до ухвали від 03.04.2024 року від приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Левицької Е.А., після смерті ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 07.02.2023 року.

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 71387266 від 07.02.2023 року вбачається, що за життя ОСОБА_3 складала заповіти, останній від 19.03.2007 року, номер у спадковому реєстрі 42015143, який посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком В.Я. З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00038395033 від 07.02.2023 року вбачається, що 23.01.2023 року реєстратором Черкаського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) вчинено актовий запис № 00144351443 про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у с. Іллінське Крутінського району Омської області, російської федерації. Заявником є ОСОБА_1 .

Відповідно до копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 08.08.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_9 продали ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А., та зареєстровано у реєстрі за № 7884.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.08.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_9 продали ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:04:003:0350 по АДРЕСА_1 площею 0,1856 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А., та зареєстровано у реєстрі за № 7887.

У відповідь на запит приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Левицької Е.А., приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком В.Я. 22.06.2023 року надіслано копію заповіту від 16.03.2007 року, який складено ОСОБА_3 , відповідно до якого вона заповіла все своє майно на випадок своєї смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком В.Я. та зареєстровано у реєстрі за № 1026. Згідно даних інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 72903544 від 21.06.2023 року вказаний заповіт є чинним. Також, разом з копією заповіту надіслано заяву серії 74АА 6196674 ОСОБА_2 (проживаючої за адресою АДРЕСА_2 ) від 15.05.2023 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказану заяву прийнято нотаріусом Челябінського міського округу Челябінської області І.Р. Шафігуліною та зареєстровано у реєстрі за № 74/58-н/74-2023-3-1062. До заяви додано дві копії конвертів, одна з яких копія конверту поштового відправлення з російської федерації, інша копія конверту поштового відправлення з Турції.

Вказану заяву ОСОБА_2 прийнято та зареєстровано приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком В.Я. 21.06.2023 року та приєднано до спадкової справи № 35/2023.

Зі змісту листів КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» від 10.09.2024 та КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» від 06.09.2024 вбачається, що у 2022 та 2023 роках для ОСОБА_3 двічі викликалися бригади швидкої медичної допомоги, а з 27.08.2019 по 04.09.2019 ОСОБА_3 знаходилася на стаціонарному лікуванні і їй була проведена операція.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 315 ЦПК України та пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку позовного провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року вказано, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участь у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Згідно з пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Також, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

З огляду на наведене, системний аналіз наявних у справі доказів, пояснень позивача, дозволяє суду дійти висновку, що позивач на виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України, надала суду належні і допустимі докази на підтвердження факту проживання однією сім`єю разом із ОСОБА_3 у період з 2017 року до дня смерті останньої, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , якими довела наявність спільного побуту, наявність спільного бюджету, тобто відносин, що за своєю суттю відповідають сімейним відносинам.

Відтак, суд вважає встановленим, що у період з 2017 року до дня смерті ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, оскільки у цей період вони жили разом, вели спільний побут, ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_3 .

Обставин, які б давали підстави сумніватись у такому висновку, судом не встановлено.

Щодо вимог позивача про визнання заяви про прийняття спадщини недійсною та врегулювання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст.1216,1218 Цивільного кодексу України(далі -ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1ст. 1223 ЦК право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1264 ЦК у четверту чергу право наспадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відпоідно до ч.1 ст. 1270, 1273 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини

Статтею 1273 ЦК України, передбачено право спадкоємця відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Підстави визнання правочину недійсним чітко визначено чинним законодавством, зокрема ст. 215 Цивільного кодексу (далі - ЦК). Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недотримання в момент учинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК, яка визначає загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не повинен суперечити цивільному законодавству; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що заява про прийняття спадщини ОСОБА_2 від 15.05.2023 року має бути визнана недійсною, оскільки нотаріус не мав її приймати, адже до заяви не долучено переклад українською мовою та вона не містить апостилю, однак дана заява, прийнята нотаріусом, зареєстрована та долучена до спадкової справи.

Водночас, вказані дії нотаріуса з прийняття заяви про прийняття спадщини, з приводу яких позивач просить суд визнати заяву про прийняття спадщини недійсною, не є предметом спору у даній справі, та дані дії нотаріуса позивач не оспорює.

Коло спадкоємців за законом визначається нормами закону та не залежить від волі спадкодавця, а спадкоємці за заповітом навпаки визначаються лише за волею спадкодавця і спадкодавець протягом всього часу свого життя може самостійно визначити чи заслуговує певна особа на отримання спадкового майна. Іншими словами, якщо за час свого життя спадкодавець не виключив певну особу з кола спадкоємців за заповітом, то презюмується наявність волі спадкодавця на отримання спадкового майна саме цією особою незалежно від поведінки такої особи за час життя спадкодавця.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини є безпідставними, необґрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають.

Виходячи з того, що після смерті ОСОБА_3 є спадкоємиця за заповітом - ОСОБА_2 , заповіт на даний час є чинним, та ніким не оспорюється, ОСОБА_2 у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини та вказана заява прийнята нотаріусом, зареєстрована і долучена до спадкової справи, підстави для спадкування у ОСОБА_1 відсутні, оскільки вона є спадкоємцем нижчої черги, тому вимога про визнання права власності на спадкове майно також не підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності дост.141 ЦПК України суд враховує, що позовні вимоги суд задовольняє частково, проте позивач не просила відшкодувати будь-які судові витрати. Отже, судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, суд-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на спадкове майно, визнання заяви про прийняття спадщини недійсною та врегулювання правових наслідків - задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2017 року по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення - апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Будищенська сільська рада Черкаського району Черкаської області (місцезнаходження вул. 30 років Перемоги 42 с. Будище Черкаського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 26323723).

Повне судове рішення складено 20 грудня 2024 року.

Суддя: В. В. Морозов