Рішення

від 10.12.2024 по справі 755/5156/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/5156/23

Провадження №: 2/755/721/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Яхно П.А.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Кушнірук Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні, стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2 , звернулася до Дніпровського районного суду, в якому просить суд:

1)зобов`язати Житлово-будівельний кооператив «Механізатор» усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 нежитловим приміщенням АДРЕСА_1 , а саме: зобов`язати Житлово-будівельний кооператив «Механізатор» надати вільний доступ до єдиного входу у нежитлове приміщення АДРЕСА_1 шляхом ліквідації дерев та демонтажу металевого паркану, що перешкоджають входу у приміщення та не чинити перешкод у будівництві та облаштуванні доріжки для входу у приміщення, її подальшому використанні; зобов`язати Житлово-будівельний кооператив «Механізатор» укласти договір на надання житлового-комунальних послуг із ОСОБА_2 , а саме послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; зобов`язати Житлово-будівельний кооператив «Механізатор» не чинити перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном багатоквартирного будинку адресою: АДРЕСА_3 щодо ненадання технічної можливості та безперешкодного доступу до технічних приміщень будинку операторам телекомунікаційних мереж для прокладання мережі Інтернет; стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» суму завданих збитків у розмірі 113 307 (сто тринадцять тисяч триста сім гривень);

2)стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є власницею нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить їй на праві власності. Право власності на майно було набуте 28.09.2021 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного із ОСОБА_4 .. Відповідач - Житлово-будівельний кооператив «Механізатор» (далі - відповідач) надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для споживачів, що проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_3 . 12.05.2020 попередній власник приміщення ОСОБА_4 здійснив ряд робіт відносно приміщення, а саме облаштування підходу-доріжки до єдиної вхідної групи нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 , з використанням фігурних елементів мощення. Для виконання робіт був підписаний договір з ТОВ «Варліта», яке виконало зняття старого ґрунту, чистове планування землі, підготовка до ФЕМ, облаштування доріжки, установка поребрика. Для виконання робіт виконавець використовував власні матеріали, що підтверджується кошторисом (смета 1) до договору. Ключовим є те, що дане приміщення відповідно до проектної документації має лише один вхід. 17.05.2020 роботи були завершені, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 1. Також до цього було розроблено усю проекту документацію щодо реконструкції квартири АДРЕСА_4 під нежитлове приміщення з влаштуванням єдиної вхідної групи по АДРЕСА_3 . Уся реконструкція була здійснена відповідно до будівельних норм, без жодних порушень. 11.06.2020 було отримано технічний паспорт на групу нежитлових приміщень №3 по АДРЕСА_3 . У ньому було чітко вказане планування із відповідним планом, який включає в себе металеві сходи та підхід до єдиної вхідної групи. В подальшому позивач належним чином користувалась своїм майном, здійснювала передбачену законом господарську діяльність. 09.02.2022 позивач зверталась до відповідача із заявою щодо укладення договору про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території та надання безперешкодного доступу для прокладання мережі Інтернет. Згідно даної заяви позивач просила підготувати та запропонувати укладення договору на вищевказані послуги та припинити чинити перешкоди у здійсненні права користування нерухомим майном багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 щодо ненадання технічної можливості та безперешкодного доступу до технічних приміщень багатоквартирного будинку операторам телекомунікаційних мереж для прокладання мережі Інтернет, однак відповідач не виконав належним чином вказані у заяві дії та чинив перешкоди в облаштуванні приміщенням. Після цього відповідач не пропонував укладення договору щодо зазначених послуг, а позивач належним чином здійснював користування своїм майном. 26.01.2023 було укладено договір оренди нежитлового приміщення з ФОП ОСОБА_3 , згідно якого орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 . Приміщення було надано для здійснення господарської діяльності, а саме: здійснення роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами із встановленням відповідного обладнання. Після підписання договору орендар почав здійснювати законну господарську діяльність. Проте 26.02.2023 представники відповідача вчинили грубе порушення прав позивача та самовільно незаконно почали демонтаж доріжки/підходу до входу у приміщення за адресою м. Київ, вул. Бучми, 1, приміщення 3. Такими діями відповідач здійснив перешкоди у користуванні приміщенням. Також представники відповідача почали самовільно садити дерева та здійснювати інші дії, які перешкоджають входу до приміщення позивача. Реакції на зауваження не було, була повністю демонтована доріжка та вчинено перешкоди для входу, а сама бруківка була вивезена в невідомому напрямку представниками відповідача, тобто ЖБК «Механізатор», що було зафіксовано на відеозаписах. У даному випадку представники відповідача не мали жодних дозвільних документів на демонтаж доріжки та на здійснення перешкод для входу у приміщення. Такі дії також перешкоджають законній діяльності позивача, а також законній господарській діяльності орендаря приміщення (третьої особи), що зумовило розірвання договору оренди. При цьому, позивач змушений був компенсувати третій особі вартість будматеріалів для оздоблення приміщення АДРЕСА_1 . 21.03.2023 позивач звертався до відповідача із письмовою заявою із проханням надати дозвіл на поділ земельної ділянки для входу у вказане у позові приміщення для нормальної роботи в даному приміщенні, проте жодної відповіді на заяву не надходило. Отже, були вжиті усі способи досудового врегулювання спору, проте відповідач і далі грубо порушує права позивача, через що вона змушена звертатись до суду з метою захисту своїх прав. Незаконними діями відповідача було завдано майнової шкоди, упущену вигоду за оплатне користування приміщенням орендарем у зв`язку із розірванням договору. Також на момент подання позову відповідач продовжує здійснювати перешкоди у користування майном, не усунув порушення. Зазначила, що будь-яких приписів органом державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису їй не видавалося. Будь-яких доказів про те, що перебудова спірного об`єкта будівництва з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил є неможливою немає. Усі проведені будівельні роботи не порушували права відповідача, були проведені відповідно затвердженої проектної документації, тому дії відповідача в будь-якому випадку є незаконними, його представники не мали жодного права здійснювати демонтаж об`єктів, не мали на це дозвільних документів і такими діями грубо порушили закон та права позивача. Попередній власник приміщення здійснив усі дії щодо отримання проектного рішення та документації для влаштування єдиної вхідної групи, усе було проведено в рамках закону. Позивач придбав майно згідно чинного законодавства, не здійснював жодних перебудов, придбав вже готове приміщення під ведення господарської діяльності, проте його права були порушені. Незаконними діями позивачу було завдано майнової шкоди у сумі 16039,74 гри. (сума за виконання будівельних робіт, демонтаж яких незаконно здійснив відповідач, а також позивачем була понесена упущена вигода, внаслідок розірвання договору оренди у розмірі 33 000,00 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.04.2023 відкрито провадження у цій справі, за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи, яким роз`яснено їх право подати заяви по суті справи та визначено відповідні процесуальні строки.

Копію вказаної ухвали суду разом з копією позовної заяви з додатками відповідачем було отримано 08.05.2023, третьою особою - 08.05.2023, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про вручення поштових направлень. Представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 копію ухвали суду про відкриття провадження було отримано 24.04.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

30.05.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з доказами на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач у поданому відзиві вказав, що ніхто не чинить позивачу перешкоди у користуванні належним їй житловим приміщенням. Пояснив, що ЖБК «Механізатор» є забудовником будинку АДРЕСА_3 , який прийнято в експлуатацію у 1968 році. На підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2020, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В. та зареєстрованого в реєстрі за №49 ОСОБА_4 була придбана квартира АДРЕСА_1 . В лютому 2020 року ОСОБА_4 були розпочаті будівельні роботи з влаштуванням окремої вхідної групи до приміщення квартири в багатоквартирному кооперативному будинку АДРЕСА_3 . На підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2021, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1479 ОСОБА_4 була відчужена квартира АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_2 . Отже, ОСОБА_2 є власником приміщення 3 у будинку АДРЕСА_3 . Позивачем без дозвільних документів та погоджень встановлено окрему вхідну групу прямо в притул до квартири інших співвласників багатоквартирного будинку, пошкоджено зовнішнє та внутрішнє утеплення будинку перед вікнами, що порушує права та свободи відповідача та співвласників будинку. Відзив містить посилання на те, що правовими актами чітко визначено перелік документів, які повинні надаватися власником житлового приміщення для отримання дозволу на переведення цього приміщення в нежитлове та влаштування окремого власного входу з вулиці до цього приміщення, зокрема це згода співвласників будинку, яка повинна бути оформлена відповідним протоколом, що відповідає Правилам забудови в місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 № 11/2587. Безальтернативною необхідністю являється оформлення користування земельною ділянкою. На земельній ділянці під ганком і сходами, до яких необхідно прибудувати ще й пандус або засоби безперешкодного доступу осіб з маломобільних груп населення, обов`язково треба отримати містобудівні умови та обмеження. Під будь-яке будівництво, у тому числі при реконструкції (як у нашому випадку - ганок та сходи) зі зміною конфігурації фундаменту будівлі повинна бути належним чином відведена земельна ділянка. Такий факт встановлюється набуттям права власності або орендою. Для використання земельної ділянки для облаштування гатунку з відповідною конструкцією необхідно належним чином оформити землекористування, залежно від форми власності багатоквартирного будинку, на прибудинковій території якого передбачається влаштування гатунку. Відповідач являється користувачем земельної ділянки та діє в межах законодавства на підставі Статуту кооперативу. Всі загальні питання, що стосуються кооперативу, вирішуються загальними зборами кооперативу та прибудинкова земельна ділянка перебуває на обслуговувані кооперативу. Позивач не має відповідних документів землекористування для використання земельної ділянки для облаштування гатунку з відповідною конструкцією багатоквартирного будинку на прибудинковій території. Дії щодо виведення житлового приміщення в нежитлове власником кв. АДРЕСА_1 вчинено з грубим порушенням норм чинного законодавства. Також, відповідно до ч. 4 ст. 8 Житлового кодексу України переведення жилих будинків житлово-будівельних кооперативів у нежитлові не допускається. відповідно до протоколу загальних зборів мешканців будинку кооперативу ЖБК «Механізатор» від 20.02.2020 вирішено заборонити власнику квартири АДРЕСА_1 виводити з житлового фонду в нежитловий фонд приміщення кв. АДРЕСА_4 та займати земельну ділянку з правом встановлення окремого входу до своєї квартири. Дозвіл та погодження сусідів позивачу не надався, з відповідачем не погоджувалось влаштування окремого входу. Таким чином, позивач не мав погодження на влаштування окремого входу у приміщення з сусідами. Отже, позивачем розпочаті будівельні роботи у відсутність згоди балансоутримувача, співвласників багатоквартирного будинку, дозволів та містобудівних умов та обмежень на проведення реконструкції приміщення 3 у будинку АДРЕСА_3 .

31.05.2023 стороною відповідача до суду було подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача, витребування доказів та закриття провадження у справі.

11.07.2023 стороною відповідача до суду було подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача, витребування доказів та закриття провадження у справі.

Цього ж дня, до суду від голови правління ЖБК «Механізатор» - Кушнірук Л.О. надійшла заява про виклик свідків та про долучення доказів. Кім того, від представника відповідача ЖБК «Механізатор» - Андреєвої О.Г. надійшло клопотання про визнання явки ОСОБА_2 в судове засідання обов`язковою.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2023 в задоволенні клопотання представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні, стягнення збитків - відмовлено.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2023 в задоволенні клопотання представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про залучення до участі в справі за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні, стягнення збитків, третьої особи на стороні відповідача, витребування рішення - відмовлено.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2023 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті; в судове засідання викликано сторін по справі та свідків; відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про долучення доказів.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.08.2023 визнано заяву представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про відвід судді Катющенко В.П. необґрунтованою та передано заяву представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про відвід судді Катющенко В.П., яка подана в межах розгляду цивільної справи № 755/5156/23, для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.09.2023 визнано заяву представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про відвід судді Катющенко В.П. необґрунтованою та передано заяву представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про відвід судді (повторно) Катющенко В.П., яка подана в межах розгляду цивільної справи № 755/5156/23, для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.09.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ЖБК «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про відвід судді Катющенко В.П., поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні, стягнення збитків та справу передано для продовження розгляду в тому ж складі суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.10.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. та Денисенко І.І. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні, стягнення збитків.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.10.2023 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про вступ у справу в якості третьої особи на стороні відповідача.

17.10.2023 ухвалою суду, постановленою у порядку ч. 4 ст. 259 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.01.2024 визнано заяву представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про відвід судді Катющенко В.П. необґрунтованою та передано заяву представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про відвід судді Катющенко В.П., яка подана в межах розгляду цивільної справи № 755/5156/23, для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.10.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про відвід судді Катющенко В.П., що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні, стягнення збитків та справу передано для продовження розгляду в тому ж складі суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.01.2024 заяву представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про відвід судді Катющенко В.П., що надійшла до суду 15.01.2024 залишено без розгляду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.02.2024 визнано заяву представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про відвід судді Катющенко В.П. необґрунтованою та відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про відвід судді Катющенко В.П., що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні, стягнення збитків.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.02.2024 визнано заяву представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про відвід судді Катющенко В.П. необґрунтованою та передано заяву представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про відвід судді Катющенко В.П., яка подана в межах розгляду цивільної справи № 755/5156/23, для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.02.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. про відвід судді Катющенко В.П., що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні, стягнення збитків та справу передано для продовження розгляду в тому ж складі суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.05.2024 клопотання представника позивача Осадчого Святослава Сергійовича та клопотання представника відповідача ОСОБА_9 про поновлення строку на подання доказів залишено без задоволення; відмовлено у поновленні процесуального строку на подання доказів представнику позивача ОСОБА_1 та представнику відповідача ОСОБА_9 ; письмові докази долучені до клопотання представника позивача Осадчого Святослава Сергійовича від 19.04.2024 (вх 22707 від 22.04.2024) та письмові докази долученні до клопотання представника відповідача Кушнірук Лариси Олексіївни від 15.04.2024 (вх.22621 від 19.04.2024) та від 27.04.2024 (вх.26037 від 07.05.2024) залишено без розгляду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.07.2024 клопотання представника позивача Осадчого Святослава Сергійовича про поновлення строку на подання доказів задоволено та поновлено позивачу ОСОБА_2 процесуальний строк на подання доказів, прийнято письмові докази долучені до клопотання від 20.06.2024 (вх.35801 від 25.06.2024); надано відповідачу можливість подати письмові пояснення з приводу поданих позивачем доказів та встановити додатковий строк для подання доказів у їх спростування, протягом десяти днів з дня отримання письмових доказів позивача та даної ухвали.

05.08.2024 до суду від представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. надійшли заперечення з долученими до них доказами.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11.09.2024 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10.07.2024, постановленої за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів у справі за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні, стягнення збитків повернуто особі, яка її подала.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві. Додатково пояснив суду, що відповідач чинить перешкоди у користуванні належним позивачу майном зробивши демонтаж вхідної групи, не надає доступу до прокладення мережі Інтернет та укладення договору з постачальником комунальних послуг. Зміну цільового призначення квартири у нежитлове приміщення проводив попередній власник. Вхідну групу проводив також попередній власник. Документів щодо користування земельною ділянкою позивач не має.

Представник відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. у судовому засіданні проти вимог позовної заяви заперечила, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснила суду, що Київблагоустрій дав розпорядження знести вхідну групу, оскільки не було дозволу на будівництво. Київблагоустрій прийшов та зніс вхідну групу, оскільки не було дозволу на будівництво. Позивач може користуватися належним їй приміщення через вхід з під`їзду, однак вона заклала двері. Демонтаж вхідної групи був проведений працівниками Київблагоустрою. Зазначила, що ЖБК не чинить перешкоди позивачу в користуванні належним їй приміщенням через під`їзд. Документів у позивача на вхідну групу не було, вона самовільно зробила вхідну групу без документів.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала суду, що попередній власник робив вхідну групу, тоді у неї пошкодились вікна, тепер немає ізоляції, тому задуває у квартиру вітер. Зазначила, що дозвіл на переведення із житлового у нежитловий фонд квартири та на розробку вхідної групи у неї не брали. Показала, що обставини демонтажу вхідної групи їй невідомі.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що не проти входу до квартири АДРЕСА_4 , втім вхід до квартири закладений цеглою. Зазначила, що дозвіл на переведення із житлового у нежитловий фонд квартири та на розробку вхідної групи у неї не брали. Про ситуацію з даним приміщенням стало відомо, коли почали замки вибивати, тоді викликали поліцію. Власниця квартири АДРЕСА_4 завжди була в агресії. Зазначила, що окремий вихід із квартири АДРЕСА_4 зробили восени 2021 року. Тоді конфліктів не було. Показала, що обставини демонтажу вхідної групи їй невідомі, бо була відсутня вдома, однак коли прийшла, то побачила, що сходів немає. Конфлікти щодо сходів були давно і поліцію викликали. Коли був попередній власник, то сходів не було, їх вже ОСОБА_11 зробила.

13.09.2024 представник відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» - Кушнірук Л.О. подала до суду заяву про відмову від доказів у вигляді показань свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , яка прийнята судом.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, покази свідків, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2021 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1479.

За умовами зазначеного договору продавець передав, а покупець прийняла у власність нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2020690980000.

28.10.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності були внесені відомості про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2020690980000, за ОСОБА_2 .

09.02.2022 ОСОБА_2 зверталась до голови правління Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» Кушнірук Л.О. із заявою щодо укладання договору про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території та надання безперешкодного доступу для прокладання мережі інтернет.

26.01.2023 між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди нежитлового приміщення, а саме: нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який було розірвано угодою від 27.02.2023.

21.03.2023 ОСОБА_2 зверталась до Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» із вимогою про надання дозволу на поділ земельної ділянки комунальної власності в АДРЕСА_2 для входу в нежитлове приміщення.

У листі Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.03.2023 ОСОБА_2 роз`яснено, що земельна ділянка надається для обслуговування житлового будинку (цілого) незалежно від кількості співвласників такого будинку і нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, або її частини у власність чи користування окремим співвласникам.

24.02.2023 були проведені загальні збори ЖБК «Механізатор» у зв`язку з виявленням порушень власником приміщення 3 у будинку АДРЕСА_3 земельного законодавства та самовільне зайняття земельної ділянки та було вирішено провести загальний день прибирання прибудинкової території, провести висадку дерев та кущів, прибрати бруківку до будинку встановлену власником приміщення 3 у будинку АДРЕСА_3 , що було оформлено відповідним протоколом.

У зв`язку з викладеним, судом встановлено наступне.

20.01.2020 відбулись загальні збори ЖБК «Механізатор», оформлених протоколом загальних зборів, щодо надання згоди/дозволу ОСОБА_4 на виведення з житлового фонду в нежитловий фонд кв. АДРЕСА_4 та щодо надання згоди/дозволу ОСОБА_4 на зайняття земельної ділянки для встановлення вхідної групи з підходом, знесення огороджувальних конструкцій будинку та знищення зелених насаджень на цій ділянці та було вирішено одноголосно: заборонити власнику квартир АДРЕСА_1 ОСОБА_15 вивести з житлового фонду в нежитловий фонд квартиру АДРЕСА_4 ; заборонити зайняти земельну ділянку з правом окремого виходу зі своєї квартири, знищенням зелених насаджень на цій ділянці, руйнуванням стін будинку, яке призведе до тріщин по будинку та в квартирах.

20.01.2020 було розроблено проектну документацію реконструкції квартири АДРЕСА_4 під нежитлове приміщення з влаштуванням вхідної групи без зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_3 .

Як убачається із листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 055-3511 від 18.03.2020, дозвіл на переведення житлового приміщення (квартири, житлового будинку) у нежитлове без визначення його функціонального призначення (використання) надано ОСОБА_4 № 1568 від 19.02.2020 на АДРЕСА_2 . Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва по АДРЕСА_2 не надавались.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 12.02.2020 № 97-26-0.21-594/35-20 ОСОБА_4 , відомості щодо державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі на території АДРЕСА_3 та рішення органів державної влади та місцевого самоврядування про передачу її у власність/користування фізичним чи юридичним особам, в Головному управління Держгеокадастру у м. Києві відсутні.

Так, у листі від 19.02.2020 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано дозвіл ОСОБА_4 на переведення житлового приміщення (квартири, житлового будинку) у нежитлове без визначення його функціонального призначення (використання) за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 , з дотриманням умов, визначених даним дозволом.

10.03.2020 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) були затверджені містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: реконструкції квартири АДРЕСА_4 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи без зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

Відповідно до положень п. 5 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, зокрема, але не виключно, необхідно було: до початку проєктування отримати згоду балансоутримувача (управителя, ОСББ, тощо) житлового будинку, власників (співвласників) приміщень, інтереси яких зачіпаються, власника або користувача земельної ділянки на наміри щодо влаштування вхідної групи та її елементів, на порушення благоустрою прибудинкової території для влаштування підходу до вхідної групи. Урахувати законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок, приміщень та будівель, що оточують місце будівництва, згідно із ст. 5 Закону України «Про основи містобудування».

28.04.2020 Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було заведено контрольну картку № НОМЕР_1 на замовлення ОСОБА_4 на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з реконструкцією квартири АДРЕСА_4 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи без зайняття земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 .

11.06.2020 на замовлення ОСОБА_4 був виготовлений технічних паспорт на групу нежитлових приміщень № 3 за адресою: АДРЕСА_5 .

23.07.2020 була зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації після реконструкції квартири АДРЕСА_4 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи без зайняття земельної ділянки.

20.12.2020 мешканцями квартир у будинку АДРЕСА_5 було складено акт, яким зафіксовано початок реконструкції житлового приміщення з втручанням в несучі конструкції будинку, шляхом їх знесення в повному обсязі та зайняттям частини прибуткової земельної території (земельної ділянки), а також встановлення окремої вхідної групи з зайняттям земельної ділянки без дозвільних документів.

Як убачається із листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 0570202/3-8917 від 26.04.2021, за даними Міського земельного кадастру земельна ділянка площею 0,3835 га на АДРЕСА_5 (код 90:136:0003) обліковується за житлово-будівельним кооперативом «Механізатор», публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк». Рішень стосовно зазначеної земельної ділянки Київська міська рада не приймала.

Згідно листа Департаменту територіального контролю м. Києва № 064-3272 від 27.03.2024, на виконання доручення Департаменту територіального контролю міста Києва від 22.09.2023 № 064-4408, Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 26.09.2023 демонтувало металеві конструкції за адресою: АДРЕСА_5 , про що складено відповідний акт.

Згідно з оглянутих фотографій, які містяться в матеріалах справи та диску, оглянутого в судовому засіданні, вбачається, що до стіни багатоквартирного будинку по АДРЕСА_5 прилаштовано металеві сходи, які надають змогу потрапити до нежитлового приміщення через двері, влаштовані у віконній рамі та вказують на наявність окремої вхідної групи, розташованої на земельній ділянці, яка є власністю кооперативу.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Права учасників (членів) кооперативу та його статутних органів, визначені законом, не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочинами між кооперативом та його учасниками (членами). Положення установчих документів кооперативу, рішення його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами), які звужують (обмежують) права учасників (членів) кооперативу, визначені законом, є нікчемними.

За приписами ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно ст. 19 Закону України «Про кооперацію» кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

У постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі 452/2808/19 (провадження № 61-7110св22) зазначено, що: «щоб не порушувався принцип спільності здійснення права спільної сумісної власності, будь-яка дія стосовно спільного майна багатоквартирного будинку вимагає погодження всіх співвласників».

Як встановлено судом, 20.01.2020 відбулись загальні збори ЖБК «Механізатор», оформлених протоколом загальних зборів, щодо надання згоди/дозволу ОСОБА_4 на виведення з житлового фонду в нежитловий фонд кв. АДРЕСА_4 та щодо надання згоди/дозволу ОСОБА_4 на зайняття земельної ділянки для встановлення вхідної групи з підходом, знесення огороджувальних конструкцій будинку та знищення зелених насаджень на цій ділянці та було вирішено одноголосно: заборонити власнику квартир АДРЕСА_1 ОСОБА_15 вивести з житлового фонду в нежитловий фонд квартиру АДРЕСА_4 ; заборонити зайняти земельну ділянку з правом окремого виходу зі своєї квартири, знищенням зелених насаджень на цій ділянці, руйнуванням стін будинку, яке призведе до тріщин по будинку та в квартирах.

Пунктом 1.4.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 № 76 передбачено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Із викладеного вбачається, що стіна як конструктивний елемент будинку є спільною сумісною власністю усіх власників квартир у багатоквартирному будинку.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 45 та п.п.6, 8 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов`язок споживача дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

За приписами ст. 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» власники та користувачі об`єктів архітектури зобов`язані: утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, забезпечувати поточний огляд, періодичне обстеження і паспортизацію об`єкта, додержуватися під час експлуатації об`єкта архітектури вимог, визначених у його паспорті, а також вимог законодавства; отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єкта архітектури; у разі необхідності внесення змін до об`ємно-просторових, планувальних та інших рішень об`єкта архітектури розробляти відповідну проектну документацію, затверджувати її та проводити будівельні роботи в установленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про основи містобудування» передбачена відповідальність за порушення містобудівного законодавства. Особи, винні у виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього несуть відповідальність, передбачену законом.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно положень ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з ч. 1 ст. 31 вказаного Закону проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 № 109, визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Із проектної документації реконструкції квартири АДРЕСА_4 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи без зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_3 вбачається, що реконструкція передбачає зміну зовнішньої конфігурації приміщення та житлового будинку (зміна фасаду) шляхом влаштування окремого входу до приміщення за рахунок влаштування прорізу у зовнішній стіні приміщення (віконній рамі), а також влаштування металевих сходів, що будуть влаштовані до стіни будинку. Оскільки проведення даних будівельних робіт пов`язане зі зміною зовнішньої конфігурації приміщень, то відповідно до норм чинного законодавства необхідно було отримати містобудівні умови та обмеження, що було виконано.

Разом з цим, у відповідності до отриманих Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, зокрема до положень п. 5, необхідно було: до початку проєктування отримати згоду балансоутримувача (управителя, ОСББ, тощо) житлового будинку, власників (співвласників) приміщень, інтереси яких зачіпаються, власника або користувача земельної ділянки на наміри щодо влаштування вхідної групи та її елементів, на порушення благоустрою прибудинкової території для влаштування підходу до вхідної групи. Урахувати законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок, приміщень та будівель, що оточують місце будівництва, згідно із ст. 5 Закону України «Про основи містобудування».

24.04.2020 ОСОБА_4 подано декларацію про початок будівельних робіт реконструкції квартири АДРЕСА_4 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи без зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_3 , на підстав містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до п. 11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих або будівельних робіт.

Згідно з п. 16 Порядку № 461 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Судом встановлено, що попереднім власником нежитлового приміщення ОСОБА_4 , не виконано вимоги п. 5 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а саме: не отримано згоду балансоутримувача житлового будинку, власника або користувача земельної ділянки, власників (співвласників) приміщень з дотриманням інтересів третіх осіб, на проектне рішення для влаштування вхідної групи.

За положеннями ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Уразі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Отже, з урахуванням положень ст. 376 ЦК України є підстави вважати проведення робіт по облаштуванню вхідної групи в приміщення здійснено з порушенням вимог законодавства - без отримання згоди балансоутримувача житлового будинку, власника або користувача земельної ділянки, власників (співвласників) приміщень з дотриманням інтересів третіх осіб, на проектне рішення для влаштування вхідної групи.

Відповідно положень ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , який відчужив нежитлове приміщення у власність ОСОБА_2 , отримавши проектну документацію, розпочав роботи по реконструкції квартири АДРЕСА_4 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи без зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_3 з порушенням положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки не отримав згоди Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» на влаштування окремої вхідної групи, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщення та є підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки вимоги про відшкодування збитків є похідними від первісної вимоги. При цьому, ОСОБА_2 , набуваючи майно у власність повинна була пересвідчитися у наявності дозвільних документів на реконструкцію житлового приміщення на нежитлове з влаштуванням окремої вхідної групи та можливості провадити у такому приміщенні господарську діяльність.

Також, суд звертає увагу, що Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) демонтувало металеві конструкції за адресою: АДРЕСА_5 , на виконання доручення Департаменту територіального контролю міста Києва, що вказує на те, що відповідачем не був проведений демонтаж металевих конструкцій, відтак у суду відсутні підстави зобов`язати відповідача вчинити дії на користь позивача, з урахуванням встановленого судом. Таким чином, покладання на відповідача відповідальності за демонтаж металевих конструкцій є безпідставним, оскільки такий демонтаж був проведений Комунальним підприємством «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зважаючи на недотримання приписів, визначених Містобудівними умовами та обмеженнями, наданими ОСОБА_4 на реконструкцію квартири АДРЕСА_4 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи без зайняття земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 .

Враховуючи повну відмову у задоволенні позову, у суду відсутні підстави для розподілу між сторонами судових витрат у порядку ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 15, 16, 382, 383, 386 ЦК України, Законом України «Про кооперацію», Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 912/19650, ст. 12, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 ) до Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» (код ЄДРПОУ: 22869589, 02152, м. Київ, вул. Бучми, 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_7 ), про усунення перешкод у користуванні, стягнення збитків - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 23.12.2024.

Суддя: