Ухвала

від 23.12.2024 по справі 127/22783/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/22783/23

УХВАЛА

23 грудня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі

головуючого судді: Бондаренко О.І.

при секретарі: Літневської А.Р.

представник позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі ввдеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.

В судовому засіданні представник позивача- відповідача Бігунець І.М. підтримала раніш подане клопотання про повернення до стадії підготовчого розгляду та про роз`єднання позовних вимог за первісним позовом. Клопотання мотивує тим, що 04.04.2024 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду. В подальшому 10.06.2024 року представником відповідачки суду було подано клопотання про призначення будівельно-технічної, оціночно-будівельної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертиз. З метою роз`єднання позовних вимог просять повернутися до підготовчої стадії, з метою незатягування розумних строків розгляду цивільної справи.

Представник відповідачки - позивачки адвокат Шикунова А.О. не заперечувала з приводу даного клопотання.

З`ясувавши думку учасників судового провадження та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно доп.2 ч. 2ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Щодо клопотання в частині повернення до стадії підготовчого розгляду, суд звертає увагу на наступне.

За таких обставин існує необхідність повернення до стадії підготовчого провадження з метою реалізації процесуальних прав позивача щодо остаточного визначення способу судового захисту.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд (постанова від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21) зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Зважаючи на пояснення представника позивача відповідача та надані нею докази, суд приходить до висновку, що представником доведено вагомість обставин, які потребують процесуальних дій, що можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

За такихобставин,клопотання проповернення достадії підготовчогопровадження підлягаєзадоволенню.

Щодо клопотання відповідача в частині роз`єднання позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.188ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Звертаючись до суду, позивач об`єднав в одне провадження вимоги про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Ці вимоги не є основними та похідними одні до одних, тобто вирішення позовних вимог не залежить від вирішення одна від одної.

Разом з тим, заявлені позивачем вимоги не мають ознак, необхідних для їх об`єднання, визначених ч. 1 ст. 188 ЦПК України.

Відповідно до ч. 6 ст.188ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Аналогічні положення містяться в абзаці 4 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

Виходячи з викладеного вище, вимоги позивача підлягають роз`єднанню в самостійні провадження.

Таким чином, враховуючи отримання нових доказів, що мають істотне значення для справи, роз`єднання позовних вимог та призначення по справі судових експертиз, суд вважає за доцільне клопотання представника позивача-відповідача задоволити.

Керуючись ст. ст. 43, 188,189,263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Бігунець Ірини Миколаївни задоволити.

Повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 127/22783/23. Позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя роз`єднати. Виділити у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, з присвоєнням справі нового номеру. Передати роз`єднані матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, для здійснення реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, на реєстрацію відповідно дост. 14 ЦПК України. Цивільне судочинство у справі № 127/22783/23 здійснювати в порядку загального позовного провадження. Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО