Постанова

від 24.12.2007 по справі 47/101-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/101-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2007 року                                                              Справа № 47/101-07

Колегія суддів у складі:                   головуючого судді Афанасьєва В.В.,

                                                                                      судді  Бухана А.І.,

                                                                                      судді  Шевель О.В.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача – Войтенка О.В. –дов.

відповідача –Основіна О.О. –дир., Селезньової Л.В. –дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «Антекс»(вхідний № 3572Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 13 листопада 2007 року по справі № 47/101-07

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД»м.Київ

до   Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТЕКС»м. Харків

про стягнення 93823,09 грн.

та за зустрічним позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТЕКС»м. Харків

до   Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД»м.Київ

про стягнення 76426,91 грн.

                                              встановила:  

Позивач, ТОВ «Суматра - ЛТД», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 78573,09 грн. сплачених в порядку передплати за виконання робіт за договором № 22-01.03 грошових коштів та 15250 грн. нарахованої пені за прострочення виконання робіт.

Відповідач, ТОВ «Антекс», подав зустрічну позовну заяву, в якій просив стягнути з позивача 76426,91 грн. вартості несплачених робіт за договором № 22-01.03.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13 листопада 2007 р. по справі № 47/101-07 (суддя Тихий П.В.) у позові ТОВ «Суматра- ЛТД»відмовлено частково. З ТОВ «Антекс»на користь ТОВ «Суматра - ЛТД»стягнуто 75000 грн. попередньої оплати, 750 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В зустрічному позові ТОВ «Антекс»відмовлено повністю.

     Відповідач за первісним позовом, ТОВ «Антекс», з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13 листопада 2007 року по даній справі в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог первісного позову відмовити, а вимоги зустрічного позову задовольнити. Свої вимоги відповідач обгрунтовує тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а саме: розгляд справи здійснений за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду, а тому був позбавлений можливості надати суду додаткові докази в обгрунтування вимог зустрічного позову, які також спростовували вимоги позивача за первісним позовом. В апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї відповідач за первісним позовом посилається на те, що роботи на підставі укладеного договору ним виконані у повному обсязі, про що свідчать акти виконаних робіт, що направлені на адресу позивача та останнім отримані. Як вказує відповідач, у відповідності з умовами укладеного договору та норм чинного законодавства, такі роботи вважаються прийнятими позивачем, оскільки ним не було надано мотивованої відмови від приймання робіт.

       Позивач,ТОВ «Суматра - ЛТД», проти апеляційної скарги заперечує, рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим, оскільки позовні вимоги позивача підтверджені належними доказами, а твердження відповідача, викладені у апеляційній скарзі, позбавлені належної переконливості. Позивач вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про час та місце засідання суду, крім того, відповідну інформацію відповідач мав змогу отримати з інших джерел. Щодо посилання відповідача на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, позивач зазначає, що відповідачем не доведено, які саме норми матеріального права порушені судом, та яким чином вони узгоджуються з предметом позовних вимог. Позивач вказує, що вимоги первісного позову належним чином підтверджені матеріалами справи, тоді як відповідачем не доведено факту виконання робіт за договором та направлення позивачеві відповідних актів виконаних робіт. Щодо актів виконаних робіт, що направлені на адресу позивача у квітні 2007 року –позивач зазначає, що такі акти ним не прийняті, оскільки роботи виконані з порушенням строку.        

       Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

      як свідчать матеріали справи, ухвалою від 01 листопада 2007 р. місцевим господарським  судом, після повернення справи з Вищого господарського суду України, було поновлено провадження по справі та її розгляд призначений на 13 листопада 2007 р.

      Відповідна ухвала суду свідчить про те, що на адресу сторін вона була відправлена 01 листопада 2007 року, однак, доказів того, що така ухвала отримана сторонами (в тому числі відповідачем), до матеріалів справи не залучено.

      Відповідно до ст. 104 ч.2 п. 2) ГПК України, порушення норм процесуального права є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

      Як встановлено із матеріалів справи, справа була розглянута за відсутністю відповідача, який не був належним чином повідомлений про місце засідання суду (належні докази такого повідомлення відсутні у матеріаліх справи), у зв‘язку з чим рішення суду від 13 листопада 2007 року по справі № 47/101-07 підлягає скасуванню.

      Матеріали справи свідчать, що 22 січня 2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 22-01.03 на проведення робіт по побудові інформаційної системи управління, у відповідності до умов якого позивач (замовник) поручає та оплачує, а відповідач (виконавець) приймає на себе зобов‘язання в строк до 30 червня 2004 року виконати певні роботи (згідно з переліком до п. 1 договору).

      Умовами укладеного між сторонами договору (п. 2.1.2) передбачено, що виконавець зобов‘язаний приступити до виконання робіт на протязі 5 календарних днів з моменту оплати замовником 1-го етапу робіт по договору згідно з умовами оплати (розділ 3 договору).

       П. 3 договору передбачено, що загальна вартість договору (попередня) визначається згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 2) та складає 183000 грн. (п.3.1). Оплата по договору здійснюється замовником авансом, поетапно, згідно графіку платежів (додаток № 4) на підставі рахунків, що виставлені виконавцем.

      До матеріалів справи в обгрунтування вимог позовної заяви позивачем залучені платіжні доручення № 2295 від 11.03.2004 р. на суму 10000 грн., № 2907 від 02.04.2004 р. на суму 30000 грн., № 3752 від 27.04.2004 р. на суму 30000 грн., № 3955 від 07.05.2004 р. на суму 5000 грн. Всього на суму 75000 грн. При цьому, у вказаних платіжних дорученнях міститься посилання про оплату грошових коштів за роботи по договору № 22-01.03.

       Також, до матеріалів справи позивачем надані платіжні доручення № 7263 від 04.08.2004 р. на суму 2977,57 грн. та № 7306 від 05.08.2004 р. на суму 595,52 грн. У вказаних платіжних дорученнях у якості підстави платежу зазначено: оплата за додаткові ліцензії згідно рахунків від 03.08.2004 р. та від 04.08.2004 р. відповідно.

       Обгрунтовуючи доводи первісного позову позивач посилався на вищевказані платіжні доручення, згідно з якими він сплатив певні грошові кошти у якості попередньої оплати, та, враховуючи, що відповідачем роботи не виконані, строк виконання вказаних робіт скінчився, позивач просив стягнути з відповідача сплачені останньому грошові кошти та 15250 грн. пені за невиконання умов договору, на підставі п. 5.1 договору.

       У зустрічній позовній заяві відповідачем заявлені вимоги про стягнення з позивача вартості виконаних робіт на підставі складених та направлених на адресу відповідача актів виконаних робіт.

       При цьому, в обгрунтування вимог зустрічної позовної заяви відповідачем надані акти здачі - приймання виконаних робіт згідно з договором № 22-01.03 від 26.01.2004 р. на суму 10000 грн., від 11.03.2004 р. на суму 10000 грн., від 02.04.2004 р. на суму 30000 грн., від 27.04.2004 р. на суму 79000 грн. Всього на суму 129000 грн.

       Дослідженням вищевказаних актів встановлено, що роботи згідно з договором відповідачем виконані без порушень узгоджених сторонами строків.

       Відповідні акти на адресу позивача відправлені замовленою кореспонденцією з описом вкладення 06.05.2004 р. та отримані останнім 10.06.2004 р.

        У відповідності з п. 4.1, 4.2 договору, по завершенню кожного етапу робіт виконавець зобов‘язаний надати замовнику акт приймання-здачі. Замовник на протязі 5 днів з дня отримання акту зобов‘язаний провести приймання виконаних робіт і передати виконавцю підписаний акт приймання-здачі робіт, або мотивовану відмову від приймання робіт у письмовому вигляді.

       Згідно з п. 4.4 договору, у разі невиконання замовником умов п. 4.2 договору, роботи вважаються прийнятими повністю і без заперечень.

       Враховуючи вищенаведені пункти договору, положення ЦК України, які регулюють відповідні питання, а також те, що позивачем не надано доказів надання відповідачеві письмової мотивованої відмови у прийнятті вищевказаних робіт, колегія суддів вважає, що відповідачем у встановленому порядку доведений факт виконання ним робіт по договору на суму 129000 грн. та факт прийняття відповідачем цих робіт.

      Посилання позивача на те, що між сторонами по справі існували і інші договірні стосунки, та що залучений до матеріалів справи опис вкладення не свідчить про направлення відповідачем саме актів виконаних робі по спірному договору не доведений документально та спростовується матеріалами справи.

       Враховуючи вищевказане та те, що відповідачем у якості платежів по договору зараховані також платежі, здійснені позивачем на підставі платіжних доручень № 7263 від 04.08.2004 р. на суму 2977,57 грн. та № 7306 від 05.08.2004 р. на суму 595,52 грн., колегія суддів вважає, що вимоги первісного позову про повернення сум попередньої оплати та пені задоволенню не підлягають. Разом з тим, вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню частково, в сумі 50426,91 грн., оскільки відповідачем належними доказами доведений факт виконання робіт за договором на суму 129000 грн.

       В іншій частині вимоги зустрічного позову задоволенню не підлягають, оскільки доказів виконання робіт у встановлені договором строки відповідач не надав.

       Направлення на адресу позивача актів виконаних робіт у квітні 2007 р. не може бути доказом виконання робіт по спірному договору. Крім того, позивачем на вказані акти дана мотивована відмова.

       На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача у зв'язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при ноповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

      Одночасно, колегія суддів зазначає, що при поданні апеляційної скарги до суду відповідачем не було доплачене держмито по зустрічному позову, у зв‘язку з чим, з урахуванням положень ст. 49 ГПК України, відповідні суми підлягають стягненню до держбюджету з позивача.

      Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 104, ст. 105 ГПК України,  

                                                   постановила:

Апеляційну скаргу ТОВ «АНТЕКС»задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 13 листопада 2007 р. по справі № 47/101-07 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра - ЛТД»(02093 м. Київ вул. Бориспільська, 19 р/рахунок 2600430011737 у «ВА Банк»м. Києва МФО 321637 Код 21591206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТЕКС»(61064 м. Харків вул. Полтавський шлях, 123 р/рахунок 26001300233 а АКБ «Меркурій»МФО 351663 Код 24338100) 50426,91 грн. боргу, 504,27 грн. держмита за подання зустрічного позову, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 469,13 грн. держмита, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра - ЛТД»(02093 м. Київ вул. Бориспільська, 19 р/рахунок 2600430011737 у «ВА Банк»м. Києва МФО 321637 Код 21591206) на користь держбюджету (одержувач: ВДК у м. Харкові, банк одержувача ГУДКУ у Харківській області, Код 24134490, МФО 851011 рахунок 3111095700002) 251,26 грн. держмита, що не було доплачено відповідачем при поданні апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя                                          В.В.Афанасьєв

                      Суддя                                          А.І.Бухан

                                   Суддя                                          О.В.Шевель