Ухвала

від 23.12.2024 по справі 141/840/24

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/840/24

Провадження №2-з/141/5/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року с-ще Оратів

Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 19.12.2024 про забезпечення позову у цивільній справі № 141/840/24 за позовом ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради, виконуючої обов`язки Оратівського селищного голови Ларіонової Лесі Володимирівни про скасування рішення селищної ради,

У С Т А Н О В И В:

20.12.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради, виконуючої обов`язки Оратівського селищного голови Ларіонової Лесі Володимирівни про скасування рішення селищної ради.

Також 20.12.2024до судуодночасно ізпозовною заявоюподано заявувід 19.12.2024про забезпеченняпозову,в якій ОСОБА_1 просить судвжити заходизабезпечення позову шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти дії щодо реалізації пунктів рішення 70 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради № 2392 від 10 грудня 2024 року «Про службове розслідування», зокрема:

- пункту 5: Службове розслідування провести з відстороненням директора КНП «Оратівська ЛПЛ» Пашківської- ОСОБА_2 від виконання посадових обов`язків директора;

- пункту 6 : На період службового розслідування виконання обов`язків директора КНП «Оратівська ЛПЛ» покласти на заступника директора КНП «Оратівська ЛПЛ» з медичної частини ОСОБА_3 ;

- пункту 7: Доручити ОСОБА_4 подати до державного реєстратора документи по внесенню змін про відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині набуття повноважень підписанта.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявниця зазначила, що рішенням Оратівської селищної ради від 10 грудня 2024 року № 2390 «Про службове розслідування» було призначено службове розслідування, затверджено комісію, до складу якої увійшли перший заступник селищного голови Оратівської селищної ради ОСОБА_5 та заступник селищного голови ОСОБА_6 , а також відсторонено директора КНП «Оратівська ЛПЛ» Пашківську- ОСОБА_2 від виконання посадових обов`язків.

Проект оскаржуваного рішення було підготовлено постійною комісією селищної ради з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозбереження та транспорту. Однак постійною комісією не були реалізовані повноваження, визначені ч.7 та ч.12 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме документи та пояснення у КНП «Оратівська ЛПЛ» не вимагались, на засідання постійної комісії Пашківська- ОСОБА_2 як директор КНП «Оратівська ЛПЛ» не запрошувалась і відповідно не була присутня.

Заявник зазначає, що із тексту позовної заяви вбачається, що предмет дослідження службового розслідування містить аргументовані пояснення, які могли б бути відібрані/отримані постійною комісією без ініціювання проведення службового розслідування. Тому убачається, що проведення службового розслідування направлено виключно заради втручання в господарську діяльність КНП «Оратівська ЛПЛ», а саме щодо відсторонення директора КНП «Оратівська ЛПЛ» Пашківської- ОСОБА_2 .

Пашківська- ОСОБА_2 зазначає про наявність зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, оскільки заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії (а саме заборони відсторонення директора КНП «Оратівська ЛПЛ» Пашківської- ОСОБА_2 ) жодним чином не впливатиме на можливість проведення службового розслідування.

При цьому, заборона вчиняти певні дії (а саме відсторонити директора КНП «Оратівська ЛПЛ» Пашківську- ОСОБА_2 ) носить тимчасовий характер, не завдасть шкоди та збитків відповідачам, а також КНП «Оратівська ЛПЛ» та не позбавить можливості проведення службового розслідування. Водночас, вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист можливих порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

Суд, розглянувши матеріали заяви від 19.12.2024 про забезпечення позову та матеріали позовної заяви від 19.12.2024 у справі № 141/840/24, доходить наступних висновків.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У частині першій статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини друга, третя статті 150 ЦПК України).

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання (частини шоста-восьма статті 153 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Також у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблено правові висновки, згідно з якими умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Так, згідно поданої заяви про забезпечення позову від 19.12.2024 позивачка просить суд забезпечити позов шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти дії щодо реалізації пунктів 5, 6, 7 рішення 70 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради № 2392 від 10.12.2024 "Про службове розслідування".

Суд зауважує, що метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Натомість, суд зазначає, що жодних належних та допустимих доказів в підтвердження доводів позивачки, викладених у заяві про забезпечення позову від 19.12.2024, щодо необхідності вжиття саме такого виду забепечення позову суду не надано та матеріали заяви про забезпечення позову від 19.12.2024 не містять.

Поряд з цим, суд зауважує, що обраний позивачкою вид забезпечення позову стосується невизначеного кола осіб та у прохальній частині заяви про забезпечення позову від 19.12.2024 не конкретизовано яким саме особам необхідно заборонити вчиняти певні дії, тоді як рішення 70 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради № 2392 від 10.12.2024 "Про службове розслідування" стосується та впливає на права та інтереси конкретно визначених фізичних та юридичних осіб.

Також згідно з частиною десятою статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Зокрема, згідно поданої до суду позовної заяви від 19.12.2024 позивачка просить суд визнати протиправним та скасувати рішення 70 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради № 2392 від 10.12.2024 "Про службове розслідування" в цілому.

Таким чином, з огляду обраний позивачкою вид забезпечення позову у заяві від 19.12.2024, який фактично має на меті зупинення дії пунктів 5, 6, 7 рішення 70 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради № 2392 від 10.12.2024 "Про службове розслідування", суд доходить висновку, що такий вид заходів забезпечення позову у справі №141/840/24 за змістом є тотожним задоволенню пред`явлених позовних вимог, якими є скасування цього ж рішення органу місцевого самоврядування, але в цілому, тоді як спір не вирішується по суті.

В свою чергу, зазначені обставини відповідно до приписів частини десятої статті 150 ЦПК України унеможливлюють вжиття судом таких заходів забезпечення позову, про які просить позивачка у заяві від 19.12.2024.

В абзаці другому частини десятої статті 150 ЦПК України зазначено, що обмеження (мається на увазі вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог) не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції".

Однак, позивачка ні у поданій до суду позовній заяві від 19.12.2024, ні у заяві про забезпечення позову від 19.12.2024 жодним чином не обґрунтовувала позов та свої доводи тим, що оспорюване рішення 70 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради № 2392 від 10.12.2024 "Про службове розслідування" ухвалене у зв`язку з повідомленням нею про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції".

Отже,з урахуваннямпідстав позовнихвимог усправі №141/840/24 заявлений позивачкою позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду судом справи по суті.

Подібні за своїм змістом висновки викладені також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.04.2024 по справі № 523/828/23 (провадження № 61-8276св23).

Також суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18) звернула увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, потрібно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.

Отже, застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватися із урахуванням обставин конкретної справи та із забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів її учасників. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень може призвести до порушення права особи на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи викладене та установлені судом фактичні обставини у справі № 141/840/24, суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову від 19.12.2024 та вжиття відповідних заходів забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд

П О С ТА Н О В И В:

1.Заяву ОСОБА_1 від 19.12.2024про забезпеченняпозову уцивільній справі№ 141/840/24шляхом заборонибудь-якимфізичним таюридичним особамвчиняти діїщодо реалізаціїпунктів 5,6,7рішення 70сесії 8скликання Оратівськоїселищної ради№ 2392від 10грудня 2024року «Прослужбове розслідування», залишити без задоволення.

2. Копію ухвали суду направити сторонам.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.В. Климчук