Ухвала

від 23.12.2024 по справі 147/1627/24

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/1627/24

Провадження № 2/147/532/24

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

23 грудня 2024 року с-ще Тростянець

СуддяТростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Тростянецької селищної ради, ОСОБА_3 , про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини ти визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з сином,-

встановив:

20 грудня 2024 року до Тростянецького районного суду Вінницької області від представника позивача адвоката Дудіна Л. В. надійшла зазначена позовна заява, в якій представник просить: ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідача ОСОБА_2 не створювати позивачу ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 ; визначити батьку наступні способи участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина: спілкування з сином засобами телефонного та відеозв`язку у вільний для дитини час з 17 години до 19 години щоденно.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом направлено запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача за вказаною у позовній заяві адресою.

Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлені недоліки, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху за наступних підстав.

Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 4-6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до приписів ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. (ч. 2 ст. 158 СК України)

В розрізі даних правовідносин об`єктом захисту може бути порушене, невизнане або оспорене право чи інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, саме порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач стверджує, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною.

Частиною 1 ст.159 СК України визначено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Отже, позовна заява не містить викладення обставин та посилань на докази наявності спору між позивачем та відповідачем щодо вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею - звернення до органу опіки та піклування задля визначення способів участі позивача у вихованні дитини та спілкуванні з нею, визначення органом опіки та піклування такої участі та невиконання відповідачем такого рішення, докази на підтвердження таких обставин, всупереч вимогам ч.2 ст.83 ЦПУ України, до позову не долучені.

Водночас звернення до органу опіки та піклування, визначення цим органом способів участі одного з батьків у вихованні дитини та спілкуванні з нею та невиконання другим з батьків (з ким проживає дитина) рішення органу опіки та піклування, є передумовою для звернення до суду з відповідним позовом.

За такого, позивачу, в обґрунтування заявлених позовних вимог, необхідно надати докази на підтвердження вчинення відповідачем перешкод позивачу у вихованні та спілкуванні з дитиною або докази невиконання відповідачем рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

У разі неможливості надання доказів позивач, разом з поданням позовної заяви має право відповідно до ч.1ст.84 ЦПК Україниподати до суду клопотання про витребування доказів, якщо такий доказ він не може подати самостійноі позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказу.

Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, статтею 159 СК України регламентовано, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

За такого, позивачу необхідно надати суду інформацію відповідно до вимог ст.159 СК України: щодо ставлення батька до виконання ним своїх обов`язків, щодо особистої прихильності дитини до кожного з батьків, щодо віку дитини та стану її здоров`я, та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі щодо стану психічного здоров`я одного позивача, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Також, положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таким чином, суд вбачає, що за позовом немайнового характеру законодавцем передбачений як мінімальний так і обмежувальний максимальний розмір судового збору за одну вимогу майнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч.3ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу не майнового характеру.

Відповідно до абз.2 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

З аналізу позовної заяви встановлено, що вона містить в собі дві вимоги немайнового характеру: 1. зобов`язати відповідачку не створювати перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні позивача з малолітнім сином, та 2. визначити позивача способи участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина. Однак, в матеріалах справи міститьться квитанція про сплату судового збору позивачем лише за одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст.185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлюється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен визначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позивачу потрібно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за другу вимогу немайнового характеру на рахунок - Отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/Тростянець/22030101, Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA188999980313151206000002844, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (ДСА України, 050).

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Разом з тим,Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устатті 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Керуючись статтями 175,177,185 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Тростянецької селищної ради, ОСОБА_3 , про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини ти визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з сином - залишити без руху.

Надати позивачу строк тривалістю сім днів з дня вручення копії ухвали, для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, його позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. Г. Борейко