Ухвала

від 23.12.2024 по справі 485/2528/24

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/2528/24

Провадження № 2/485/683/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 грудня 2024 року м.Снігурівка

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Соловйов О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Терлецька Тетяна Олексіївна, до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Веселий Кут - ІІІ" про визнання незаконним та внесення змін до наказу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за невиплачений розрахунок при звільненні,

встановив:

23 грудня 2024 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов вищее вказаний позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Терлецька Т.О., в якому позивач просить визнати наказ № 6/а від 25 листопада 2024 року про його поновлення на посаді головного агронома ПОСП "Веселий Кут - ІІІ" незаконним та внести зміни у даний наказ, а саме поновити його на посаді головного агронома ПОСП "Веселий Кут - ІІІ" з 01 березня 2022 року, а також просить стягнути на його користь невиплачений розрахунок при звільненні у розмірі 208534,56 грн та компенсацію за невиплачений розрахунок при звільненні у розмірі 30687,36 грн (за 2 місяці затримки грудень 2024 року та січень 2025 року), а всього 239221,92 грн, та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ознайомившись із матеріалами зазначеної позовної заяви, суд приходить до висновків, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач окрім того, просить стягнути з відповідача компенсацію за невиплачений розрахунок при звільненні.

Згідно ст. 1 ч. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" та Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції.

Тобто, виплата за рішенням суду середнього заробітку за час затримки належних звільненому працівнику не відноситься до виплат, пов`язаних з оплатою праці, перелічених в Інструкції.

В постанові Верховного Суду від 21.12.2019 р. (справа №243/10489/17-ц) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

За викладеного, позов про стягнення компенсації за невиплачений розрахунок при звільненні не входить до переліку пільг щодо сплати судового збору та відноситься до вимоги майнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або особою підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як визначено у ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень.

1% ціні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за невиплачений розрахунок при звільненні становить 306,87 грн (1%* 30687,36 грн). в зв"язку з чим позивач має сплатити судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору

Таким чином, оскільки позов подано в електронній формі, розмір судового збору має становити 968,96 грн судовогозбору запозовну вимогупро стягнення компенсації за невиплачений розрахунок при звільненні, або надати документи, що підтверджують інші підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Керуючись ст. ст. 185, 260 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ,від іменіякої дієадвокат ТерлецькаТетяна Олексіївна,до Приватно-орендногосільськогосподарського підприємства"ВеселийКут -ІІІ"про визнаннянезаконним тавнесення зміндо наказупро поновленняна роботіта стягненнясереднього заробіткуза часзатримки розрахункупри звільненніта компенсаціїза невиплаченийрозрахунок призвільненні - залишити без руху.

Надати позивачу десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме сплатити судовий збір у сумі 968,96 грн(дев"ятсотшістдесят вісімгрн 96к.). на рахунок: отримувач коштів: (Державна судова адміністрація України, 050) населений пункт - Снігурівська міська ОТГ, отримувач - Миколаїв. ГУК/тг м.Снігурівка/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37992030, банк одержувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ЕАП), UA488999980313141206000014444, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала про залишення без руху в частині вимоги про сплату судового збору може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Дата складення ухвали - 23 грудня 2024 року.

Суддя О. В. Соловйов