Рішення
від 04.12.2024 по справі 523/16057/23
СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/16057/23

Провадження №2/523/1277/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси в складі:

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря - Щербан О.Д.,

представника відповідача АТ "Перший Український Міжнародний банк" - Бойка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м.Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до малого підприємства «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан», публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Світ фінансів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич-95», ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до МП «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан», Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ фінансів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич-95», ОСОБА_2 , про визнаннянедійсними договоріввідступлення прававимоги,укладені 31.05.2023 року міжАкціонерним товариством«Перший УкраїнськийМіжнародний Банк» таТовариством зобмеженою відповідальністю«СВІТ ФІНАНСІВ» та між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ ФІНАНСІВ» та Малим підприємством «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан».

В обгрунтуваннясвоїх вимог ОСОБА_1 зазначила,що завказаними договорамивідступлено належні банку прававимоги доТОВ «Славутич-95» закредитним договором№7.6-39від 06.08.2008р. та допоручителів боржника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договорамипоруки №7.6-39/П-1,№7.6-39/2від 06.08.2008р.. Позивачка вважає,що жоднихзаконних підставдля укладаннядоговорів провідступлення прававимоги закредитом таіпотечним договоромнемає іє неправомірним. За договорами відступлено грошовувимогу вобмін нагрошові кошти,тобто фактичновідбулося фінансуванняоднієї особиіншою зарахунок передачіостанній грошовоївимоги дотретьої особи(боржника),що єосновною ознакоюдоговору факторингу. Порушення вимог до форми, змісту, суб`єктного складу договору факторингу відповідно до ст. 203 ЦК України зумовлює його недійсність.

Відповідач змінив строк виконання зобов`язань направивши 23 квітня 2009 року ТОВ Фірма «Славутич-95», а 14 серпня 2009 року - ОСОБА_1 , вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту протягом трьох банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Тобто, банк змінив строк дії кредитного договору та після направлення позичальнику вимоги у квітні 2009 року звернувся з позовом.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України .

Таким чином, банк, змінивши строк повернення кредиту, протиправно збільшив суму заборгованості, яку згодом відступив ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ», а ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» відповідно далі цю ж заборгованість передав МП «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан».

Крім того, постановою Верховного Суду від 29 червня 2022 року встановлено розмір заборгованості, а саме 1 835 808, 71 доларів США, однак за вищевказаними договорами відступлення права вимоги було передано вимогу у розмірі 3 915 571 доларів США 00 центів,тобто мало місце відступлення (передання) неіснуючого боргу.

Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним на підставі ч. 1 ст. 230 ЦК України.

Отже, передана ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» та МИ «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан» сума заборгованості яка становить 3 915 571 доларів США 00 центів - є недійсною, бо суперечить нормам матеріального права.

Позивач звертає увагу, на те, що уклавши договір відступлення права вимоги за кредитним договором банк отримав фінансування у розмірі 100 000 грн., а ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» в свою чергу, укладаючи вказаний договір набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається, і ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги.

У той же самий день за аналогічних обставин з одним і тим самим боргом ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» отримало фінансування у розмірі 110 000 грн, а МП «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан» набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається, і ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги

Саме банк, а потім і ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» отримала прибуток від обміну своїх грошових коштів та заборгованість боржника.

Наведене свідчить про те, що укладені між відповідачами оспорювані договори за своєю юридичною природою, незважаючи на його назву як договір про відступлення права вимоги, є договором факторингу. Цесія (уступка права вимоги) є одним з обов`язкових елементів відносин факторингу. Проте сама по собі назва оспорюваного у даній справі договору не змінює його правової природи. Отже, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, його умови, права та обов`язки сторін.

За таких обставин та з огляду на те, що за змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а оспорюваний правочин суперечить наведеним вище приписам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, то він підлягає визнанню недійсним відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України.

Договір відступлення права вимоги від 31.05.2023 року за кредитним договором №7.6- 39 від 06.08.2008 р. (зі змінами та доповненнями внесеними до нього Додатковою угодою №1 від 09.09.2008 р., Договором про внесення змін та доповнень №2 від 25.09.2008 р., що укладені між первісним кредитором) та за договорами забезпечення (договір поруки №7.6-39/П-1 від 06.08.2008р., укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 ; договір поруки №7.6-39/2 від 06.08.2008 р., укладений між первісним кредитором та ОСОБА_2 ), між банком та ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ», і між ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» та МП «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан» укладені в один день. Місцезнаходження банку м. Київ, ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» - м. Київ,а МП «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан» - м. Одеса.

Стандарт доказування «вірогідність доказів» свідчить про відсутність можливості вільного пошуку «активу», який став предметом відчуження банку, прийняття рішення щодо його придбання (це мав здійснити ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ») на підставі фінансового, економічного, юридичного аналізу та наступного «виставлення» такого активу на продаж, пошук покупця, проведення переддоговірної та договірної роботи.

Лише після того, як мав бути знайдений потенційний новий кредитор він мав би виїхати з документами із м. Одеси у м. Київ, тоді як відповідачам вдалося за 1 робочий день провести таку роботу та за її наслідком укласти правочин - їх 3, та ще й встигнути зробити державну реєстрацію цих правочинів у відповідному реєстрі.Це все свідчить про «спланованість», «змову» між його підписантами заздалегідь.Пропозиція продажу не була публічною, відкритою та загальнодоступною.

Позивач не отримувала від відповідачів пропозиції ні 31.05.2023 року ні перед цією датою про сплату заборгованості у сумі, яка зазначена у договорах відступлення права вимоги від 31.05.2023 року, а саме ні у сумі 100 000 грн. ні у сумі 110 000 грн.

Такі дії зокрема, але не виключно, порушують такий принцип господарської діяльності як конкуренція, заборона монопольним змовам, закріплені у ст. ст. 25, 27 ГК України.

Відповідачі у спірних правовідносинах діяли недобросовісно, своїми діями порушують основоположні принципи цивільного законодавства та доктрину «venire contra factum proprium» (заборона суперечливої поведінки).

11 жовтня 2024 р. від відповідача АТ "Перший Український Міжнародний банк" надійшов відзив, за змістом якого він заперечує проти позову, оскільки позивачка не довела порушення сторонами договору вимог законодавства, за змістом оспорюваних договорів відповідач не набув право здійснювати фінансові операції відносно боржника, оскільки виникло право вимагати виконання зобов`язань у розмірі та обсязі, які існували на момент його укладення, без можливості нарахування додаткових процентів і неустойки право на нарахування яких мав первісний кредитор -банк. Положення оскаржуваного договору не містять посилань про надання будь-яких послуг за плату. За змістом вказаного договору між боржником і новим кредитором не розпочалися кредитні правовідносини, а лише змінилася особа, на користь якої боржник повинен був виконати зобов`язання, що полягає у сплаті боргу. Саме по собі повернення отриманих в кредит коштів та сплата процентів за ним не відноситься до банківських операцій , які підлягають ліцензуванню. Заперечення позивачки проти укладеного договору з приводу незгоди з розміром боргу є виключно підставою для заперечень перед новим кредитором. У даній справі не є предметом стягнення заборгованості.

02 листопада 2023 року від відповідача МП «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан» надійшов відзив за змістом якого відповідач заперечує проти задоволення позову, вказавши на те, що позивач має довести належними доказами, що договір суперечить вимогам чинного законодавства оспорювані договори не є договорами факторингу, оскільки не містять ознак такого договору чи договорів фінансових послуг, не передбачають отримання прибутку. Договори передбачають купівлю-продаж прав вимоги, укладення яких регулюється ст.512-519 ЦК України та не мають обмежень за суб`єктним складом. Банк не обмежений у праві на отримання процентів як плати за користування кредитом, тому сума заборгованості, право вимоги на яку перейшло до СБ «Вулкан», цілком очевидно може не відповідати сумі встановленій в судових рішеннях. Саме позивачка діє недобросовісно, шляхом уникнення від виконання взятих на себе зобов`язань протягом тривалого часу та звернення до суду з необгрунтованими позовами.

У відповіді на відзив позивачка та її представник не погодилися з запереченнями відповідача АТ «ПУМБ» та вказали на те, що за договором відступлення прав вимоги мала бути вказана сума заборгованості визначена рішенням суду 1835808,71 доларів США, а не 3915571 доларів США, що є неправомірним, оскільки банком протиправно нараховано відсотки .

15 вересня 2023 р у справі відкрито провадження та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.

08 лютого 2024 р підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд по суті.

Позивачка, її представник, представник відповідача МП «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан» та треті особи в засідання не зявилися, повідомлялися належним чином. Представники позивачки та відповідача звернулися з заявами про розгляд справи у їх відсутності . Треті особи з заявами до суду не зверталися, їх неявка не перешкоджає розгляяд справи.

В судовому засіданні представник відповідача АТ "Перший Український Міжнародний банк" заперечував проти задоволення позову з посиланням на обгрунтування зазначені у відзиві. Також пояснив, що у зв`язку з заміною кредитора у зобов`язанні змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора, а саме зобов`язання зберігається. За рішенням суду стягнуто з позивачки на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 1835808,71 дол.США. Позивачка оспорює дійсність угоди в частині розміру переданої новому кредитору вимоги, яка складає 3915871 доларів США, проте ця обставина є предметом доказування та встановлення у справі за позовом нового кредитора до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором , а не у справі про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги. Крім того, представник заперечував проти тверджень позивачки щодо укладення договору факторингу, оскільки укладено угоду про відступлення права вимоги та звертав увагу на правові позиції Верховного Суду висловлені за такими ж правовідносинами.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 06 серпня 2008 року Закрите акціонерне товариство «ПУМБ», правонаступником якого є АТ «ПУМБ», і ТОВ Фірма «Славутич-95» уклали кредитний договір № 7.6-39, відповідно до умов якого товариство отримало від банку кредит у розмірі 2 600 000 доларів США, строком до 06 серпня 2010 року (поетапно, починаючи з 06 травня 2010 року до 06 серпня 2010 року), зі сплатою 13,2 % річних (з можливістю їх збільшення на 2 % у разі невиконання чи неналежного виконання окремих зобов`язань).

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 06 серпня 2008 року був укладенийдоговір іпотеки між банком та ОСОБА_1 , згідно умов якого ОСОБА_1 в іпотеку Банку було передано житловий будинок з надвірними спорудами та земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У цей же день, у забезпечення виконання ТОВ «Славутич-95» зобов`язань за кредитним договором між ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 7.6-39/П-1, відповідно до якого відповідач поручилась перед позивачем за виконання ТОВ «Славутич-95» усіх його зобов`язань за кредитним договором.

08.09.2009 року банк звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами поруки, які були укладені у якості забезпечення виконання зобов`язань товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич-95».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2011 року позов ПАТ «ПУМБ» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за договорами поруки в загальному розмірі 2 870 852,13 дол. США (два мільйони вісімсот сімдесят тисяч вісімсот п`ятдесят два долара США 13 центів) та 1 827 877,46 грн. (один мільйон вісімсот двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 46 коп.). Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 24 вересня 2014 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення у справі про задоволення позову ПАТ «ПУМБ». Стягнуто з ОСОБА_1 за договором поруки № 7.6-39/П-1 від 6 серпня 2008 року, з ОСОБА_2 за договором поруки № 7.6-39/П-1 від 6 серпня 2008 року (у солідарному порядку з кожного, з ТОВ «Славутич-95», згідно з рішенням господарського суду Одеської області від 22 грудня 2009 року) на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість у загальному розмірі 2 870 852 доларів США та 1 827 877 грн 46 коп.. Вирішено питання про судові витрати. У позові ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою ВССУ від 11.03.2015 року за касаційною скаргою ОСОБА_1 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13.12.2011 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 24.09.2014 року скасовано в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

04 листопада 2015 рокуПриморський районний суд м. Одеси позовну заяву Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до ОСОБА_1 за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю Славутич-95 про стягнення заборгованості за договорами поруки - задовольнив в повному обсязі, стягнув з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором поруки № 7.6.-39/П-1 від 06.08.2009 року заборгованість у загальному розмірі 2 870 852,13 дол. США (два мільйони вісімсот сімдесят тисяч вісімсот п`ятдесят два долара США 13 центів) та 1 827 877,46 грн. (один мільйон вісімсот двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 46 коп.), з якої:

- заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 2 600 000,00 доларів США;

- заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану в розмірі 270 852,13дол. США;

- заборгованість по пені за порушення строків сплати кредиту в розмірі 1 651 326,30 грн.;

- заборгованість по пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 176 551,16 грн..

29 червня 2022 року Верховний Судрішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2015 року, з урахуванням внесених в ході апеляційного перегляду справи змін, та постанову Одеського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року, змінив:

-в частині визначення розміру заборгованості по кредиту, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користьпублічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», зменшивши розмір стягнутої суми із 2 600 000 доларів США до 1 835 808, 71доларів США;

-в частині відмови устягненні заборгованості по процентам за користування кредитом, виклавши мотивувальну частину оскаржених судових рішень в редакції цієї постанови.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2015 року, з урахуванням внесених в ході апеляційного перегляду справи змін, та постанову Одеського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року, скасував в частині вирішення вимогпублічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення пеніза порушення строків сплати кредиту та процентів, ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Також поновив виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси

від 04 листопада 2015 року та постанови Одеського апеляційного суду

від 30 вересня 2021 року, з урахуванням змін внесених цією постановою Верховного Суду.

31.05.2023 року укладено договори відступлення права вимоги спочатку між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ ФІНАНСІВ», а потім між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ ФІНАНСІВ» та Малим підприємством «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан». За договорами було відступлено право вимоги за кредитним договором та договорами поруки.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами першою, третьоюстатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, виходячи зі змістустатті 215 ЦК Українивимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зістаттею 513 ЦК Україниправочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно достатті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).

Як зазначенов ч.ст.518ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

При вирішенні позову про визнання недійсним договору враховуються загальні приписи статей3,15,16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося (постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 910/8072/20).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського судувід 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17 зазначено, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Позивачка за одною із підстав вважає договір про відступлення прав вимоги недійсним через те, що попередній кредитор змінив строк дії договору звернувшись до суду про стягнення заборгованості, однак передав новому кредитору право вимоги на іншу суму, яка не відповідає нормам закону, з безпідставно нарахованими процентами.

Однак, вказані обставини є предметом доказування та встановлення у справі за позовом нового кредитора до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не у справі про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.

Такий висновок вже викладено у постановах Верховного Суду від 28 липня2021 року справа № 761/33403/17, від 19 жовтня 2022 року у справі№ 202/6230/20.

Твердження позивачки, що оспорюваний нею правочин укладений із порушенням вимог закону та її прав, не доводять наявність обставин, які відповідно до положень статей203та215 ЦК Україниє підставами для визнання його недійсними.

Другою підставою для визнання оспорюваного договору недійсним позивачка назвала те, що він є договором факторингу, а не договором відступлення права вимоги.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом є надання фінансової послуги за плату; 2) мета полягає у наданні фактором й отриманні клієнтом фінансової послуги; 3) зобов`язання, в якому клієнт відступає право вимоги, може бути тільки грошовим; 4) такий договір має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, але й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 5) укладається тільки у письмовій формі та має містити визначеніЗаконом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»умови (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18).

Якщо предметом і метою договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору властиві як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу (пункт 51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18).

Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути зумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не означає наявність фінансової послуги, яку новий кредитор надає попередньому (пункт 57 постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі№ 906/1174/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2023 року у справі № 206/4841/20 (провадження № 14-55цс22) не вбачала підстав для відступу від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21).

У постанові від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21) (провадження № 12-42гс22) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «правочин який не відповідає ознакам, притаманним договору факторингу, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106). При цьому, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші умови договору притаманні як договору відступлення права вимоги, так і договору факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату, тобто позики або кредиту) попередньому кредитору, відсутні і підстави вважати такий правочин договором факторингу, а не договором відступлення права вимоги».

Аналіз встановлених обставин та норм які регулюють виниклі правовідносини дають суду підстави для висновку, що оспорюваний договір за своїм змістом і правовою природою є договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу. Крім того, позивачка не довела порушення її прав або охоронюваних законом інтересів унаслідок укладення відповідачами зазначеного договору. Отже, підстав для задоволення не має, тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12,13,76, 81, 89, 95, 258-259, 263-265, 268,273, 354-355 ЦПК України ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до малого підприємства «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан», публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Світ фінансів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич-95», ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Суддя

Повне рішення складено 13 грудня 2024 р.

СудСуворовський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення04.12.2024
Оприлюднено25.12.2024
Номер документу123978407
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них інших видів кредиту

Судовий реєстр по справі —523/16057/23

Рішення від 04.12.2024

Цивільне

Суворовський районний суд м.Одеси

Середа І. В.

Рішення від 04.12.2024

Цивільне

Суворовський районний суд м.Одеси

Середа І. В.

Ухвала від 09.09.2024

Цивільне

Суворовський районний суд м.Одеси

Середа І. В.

Ухвала від 09.09.2024

Цивільне

Суворовський районний суд м.Одеси

Середа І. В.

Ухвала від 08.02.2024

Цивільне

Суворовський районний суд м.Одеси

Середа І. В.

Ухвала від 15.09.2023

Цивільне

Суворовський районний суд м.Одеси

Середа І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні