Ухвала

від 17.12.2024 по справі 603/540/23

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/540/23

Провадження №2/603/24/2024

У Х В А Л А

17 грудня 2024 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , представника позивача - адвоката Андрусенка І. Я., представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката Кноля П. М. (в режимі відеоконференції), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому засіданні клопотання адвоката Кноля П. М. про залишення позовної заяви без розгляду, а також клопотання представника позивача про виключення ОСОБА_2 з кола учасників в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Монастириський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 09.10.2023 року звернулася до Монастириського районного суду Тернопільської області в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Монастириський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Монастириський відділ ДРАЦС), ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства, в якому просить встановити факт того, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про смерть від 25.04.2023 року № 795), є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В підготовчому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокат Кноль П. М. заявив клопотання про залишення вищевказаної позовної заяви без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що ОСОБА_2 , в інтересах якого ОСОБА_1 було заявлено зазначений позов, станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 досягнув повноліття, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не має відповідної процесуальної дієздатності для його представництва, а також для ведення цієї справи.

ОСОБА_1 та її представник - адвокат Андрусенко І. Я. в підготовчому засіданні заперечили проти задоволення вказаного клопотання. Представник вважає, що якщо право на позов існувало на момент звернення до суду, то спір має бути розглянутий по суті, на що вказав і Верховний Суд в постанові від 29.01.2024 року в справі № 185/9339/21. Досягнення дитиною повноліття під час розгляду справи не може бути самостійною підставою для відмови в задоволені позову. Не зважаючи на досягнення дитиною повноліття, суд має встановити обґрунтованість чи необґрунтованість підстав позову та ухвали відповідне судове рішення. Вказане дозволить, зокрема, запобігти зловживанню відповідачами своїми процесуальними правами шляхом умисного затягування розгляду справи. Окрім того, адвокат Андрусенко І. Я. зазначив, що в ст. 257 ЦПК України не передбачено такої підстави для залишення позову без розгляд як досягнення під час розгляду справи особою, в інтересах якої заявлено позов, повноліття. У зв`язку з наведеним вважає клопотання представника відповідачів необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Поряд з цим, адвокат Андрусенко І. Я. просить виключити ОСОБА_2 , якого залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, з кола учасників цієї справи, оскільки останній фактично є позивачем у справі (адже позов пред`явлено ОСОБА_1 в його інтересах) і після досягнення повноліття може самостійно представляти свої інтереси.

ОСОБА_2 в підготовчому засіданні підтримав клопотання адвоката Андрусенка І. Я.

Інші учасники справи в підготовче засідання не з`явилися.

Заслухавши пояснення учасників справи, ознайомившись із матеріалами справи, суд приходить таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені (невизнані, оспорювані), а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Поряд з цим, за приписами ч. 2 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Так, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 154 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

Водночас ч. 1 ст. 56 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Згідно з ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Аналізуючи наведені правові норми, суд звертає увагу на те, що підстави участі законного представника (ст. 59 ЦПК України) та фізичної особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ст. 56 ЦПК України), не є тотожними. В першому випадку участь в справі законного представника компенсує брак дієздатності учасника судового процесу, інтереси якого захищає такий представник. Через вади волі, зумовлені віком чи психічним захворюванням, така особа не лише не здатна представляти в суді інших осіб, а й не спроможна вільно обирати представника своїх інтересів. На відміну від законного представництва участь в цивільному процесі фізичних осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, закон безпосередньо не пов`язує з браком дієздатності особи, інтереси якої захищаються в суді. Єдиною умовою здійснення процесуальних повноважень в такому випадку є пряма вказівка на це в законі. При цьому закон визначає як коло таких осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, так і конкретні випадки (категорії справ), в яких такі особи вправі здійснювати свої процесуальні повноваження.

Також відрізняється й правовий статус, а отже й коло процесуальних прав та обов`язків вказаних суб`єктів. Так, особи, яким законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб, належать до учасників справи (ч. 4 ст. 42 ЦПК України), а отже наділені всіма правами та обов`язками учасників справи, передбаченими ст. 43 ЦПК України (за винятком права укладення мирової угоди, що передбачено ч. 1 ст. 57 ЦПК України). Поряд з цим, законні представники не віднесені законом до кола учасників справи, складають окрему групу суб`єктів цивільного процесу, та здійснюють від імені осіб, яких вони представляють, їх процесуальні права та обов`язки (ч. 1 ст. 64 ЦПК України). Законний представник не обмежений у вчиненні будь-яких процесуальних дій від імені та в інтересах особи, яку він представляє.

Отже, норма ч. 3 ст. 128 СК України врегульовує сімейні відносини з притаманним їм особисто-довірчим характером, які за своїм змістом та суб`єктним складом дещо подібні до процесуальних відносин законного представництва (стаття 59 ЦПК України), але не тотожні.

Правовідносини, в яких реалізується право звернення матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, за захистом прав та інтересів дитини на підставі ч. 3 ст. 128 СК України слід кваліфікувати як особливий вид представництва (представництво sui generis), який має особливий склад суб`єктів, зміст та підстави виникнення. І, як вбачається зі змісту позовної заяви, правовою підставою звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом в інтересах ОСОБА_2 є саме ч. 3 ст. 128 СК України.

Іншою особливістю цієї справи, окрім того, є те, що на момент подання ОСОБА_1 вищевказаного позову в інтересах ОСОБА_2 останній був неповнолітнім, однак станом на 02.11.2024 року він вже досягнув повноліття.

У зв`язку з цим необхідно звернути увагу на приписи ч. 5 ст. 56 ЦПК України, відповідно до якої у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Більш того, виходячи зі змісту ст. 128 СК України, наявність підстав для визнання батьківства не пов`язується із досягненням дитиною повноліття, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Водночас судом не встановлено жодних підстав, передбачених ч. 1 ст. 257 ЦПК України, і представником відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не доведено існування обставин, які б слугували підставою для залишення позову без розгляду. А тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката Кноля П. М. про залишення позову без розгляду.

Натомість суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Суд звертає увагу на те, що позов в цій справі пред`явлено ОСОБА_1 в інтересах її сина ОСОБА_2 , який в силу ч. 5 ст. 56 ЦПК України набув статусу позивача. Водночас ОСОБА_2 також залучений до участі в справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, що є недопустимим, адже одна й та ж особа в одному й тому самому процесі не може мати одночасно декілька процесуальних статусів. А тому, враховуючи наведені обставини, суд вважає слушними доводи адвоката Андрусенка І. Я. та приходить до переконання про необхідність виключення ОСОБА_2 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, з кола учасників цієї справи.

Керуючись ст. ст. 42, 48, 53, 56, 59, 259, 260, 261, 275, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання адвоката Кноля П. М. про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Клопотання представника позивача - задовольнити.

Виключити ОСОБА_2 з кола учасників справи за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Монастириський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 20.12.2024 року.

Суддя І. М. Галіян