Рішення

від 04.12.2024 по справі 686/18690/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/18690/24

Провадження № 2/686/5293/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача Дзіся Б.М.

представника третьої особи Дикої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи органу опіки та піклування виконавчий комітет Чорноострівської селищної ради про позбавлення батьківських прав,

встановив:

В липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи органу опіки та піклування виконавчий комітет Чорноострівської селищної ради про позбавлення батьківських прав, в обґрунтування якого вказав, що з 2013 року позивач та відповідачка, спільно проживали без реєстрації шлюбу. Під час спільного життя, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 , у них народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10 жовтня 2014 року.

Спільне життя з Відповідачем не склалося, і починаючи з 2017 року вони не проживають разом. З того часу Відповідач не бачила дитину жодного разу. Наразі місце проживання Відповідача невідоме, однак зі слів знайомих зрозуміло, що вона проживає за кордоном.

Відповідач ніяким чином не піклується про сина, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами у школі, що підтверджує довідка, видана в.о. директора Педосівської початкової школи № 43 від 22 травня 2024 року, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини, у зв`язку з чим просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав.

В судовому засіданні позивач, представник позивача, позов підтримали та просили задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі, подала заяву в якій просить справу слухати без її участі, позов визнає.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні позов підтримала, надала висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

Згідно довідки виконавчого комітету Чорноострівської селищної ради від 11.06.2024 № 109 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , разом із цивільною дружиною ОСОБА_2 (не проживає з 2017 року), синами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з довідкою, виданою в.о. директора Педосівської початкової школи № 43 від 22 травня 2024 року, ОСОБА_2 контактів зі школою не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з учителями не спілкується.

Згідно з довідкою Бережанської гімназії Чорноострівської селищної ради від 19.09.2024 № 101 зазначено, що ОСОБА_3 навчається в гімназії в 5-му класі, матір ОСОБА_2 навчанням сина не цікавиться, зв`язку не підтримує.

Згідно довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Чорноострівської селищної ради» від 31.06.2024 № 1 зазначено, що ОСОБА_2 за медичною допомогою з дитиною не зверталась.

Згідно довідки-характеристики Чорноострівської селищної ради від 13.06.2024 № 112 ОСОБА_1 , зарекомендував себе з позитивної сторони.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що знайомий із позивачем, є сусідом, відповідачка тривалий час не проживає із сім`єю, знає що відповідачка виїхала за кордон на заробітки.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 не проживає із сім`єю, знає що вона на даний час перебуває за кордоном.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що утриманням дитини займається батько, дружини не бачила.

Частиною четвертою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодиться з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

Згідно з висновком Органу опіки та піклування Чорноострівської селищної ради № 14 від 26.09.2024 року, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківський прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько/мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

У справі відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Крім того, свідки не спростували того факту що відповідачка не приймає участі у вихованні сина ОСОБА_2 саме з причин відсутності у останньої на це бажання та свідомого ухиляння від виховання сина.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази саме умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно дитини в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Також, ВССУ у справі №211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками та наявність в її діях вини.

Позивач в підтвердження позовних вимог про позбавлення батьківських прав, посилається на те, що відповідач систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно свого сина ОСОБА_3 , однак в судовому засіданні так і не було встановлено, що відповідач є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 не забезпечуватиме інтересів самої дитини.

Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини, шляхом позбавлення мати по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків (пункт 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Виходячи з викладеного, суд вважає, що ОСОБА_2 слід попередити про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням відповідачкою батьківських обов`язків.

Частиною першою ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід покласти на позивача у зв`язку із відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 19,155,164 Сімейного кодексу України, суд -

ухвалив:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи органу опіки та піклування виконавчий комітет Чорноострівської селищної ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з покладенням на орган опіки й піклування виконавчий комітет Чорноострівської селищної ради контролю за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування виконком Чорноострівської селищної ради, код ЄДРПОУ 04403901, вул. Незалежності, 13, смт. Чорний Острів, Хмельницький район, 31310.

Дата складення повного тексту судового рішення: 11.12.2024.

Суддя: