Рішення

від 20.12.2024 по справі 742/2671/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/893/24

Єдиний унікальний № 742/2671/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву представниці ОСОБА_1 адвокатки Ткаченко Наталії Миколаївни до Линовицької об`єднаної територіальної громади в особі Полонківської сільської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Представниця позивача ОСОБА_1 адвокатка Ткаченко Н.М., звернулася до суду з уточнюючим позовом до Линовицької об`єднаної територіальної громади в особі Полонківської сільської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що після смерті матері позивача - ОСОБА_4 відкрилася спадщина, в тому числі й на частину будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, після прийняття спадщини і частково її оформивши, позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину будинку, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, а також, нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадшину за заповітом йому та іншим спадкоємцям ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після померлої ОСОБА_5 , яка являється сестрою матері позивача ОСОБА_4 ) було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності на вище зазначений житловий будинок, тому позивач і звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання позивач та його представниця не з`явилися, проте остання подала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Представник відповідача у судове засідання також не з"явився, проте надіслав заяву про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо, відповідно, до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.05.2022 року, вбачається що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.11).

Згідно копії свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 виданої 10.06.1995 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_6 (а.с.11 зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , на що вказує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.12.1982 року, зареєстрованого в реєстрі за №1608, вбачається що за життя матері позивача - ОСОБА_4 та її сестрі ОСОБА_5 , належав житловий будинок, розташований в Чернігівській області, Прилуцького району, с.Полонки (а.с.12 зворот-13).

Відповідно до довідки №202 від 20.02.2023 року, виданої КП «Прилуцьке МБТІ» Чернігівської обласної ради вбачається, що станом на 31.12.2012 року інформацію про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.14).

Згідно довідки №164 від 17.05.2012 року, виданої виконкомом Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області вбачається, що в АДРЕСА_1 , рахується земельна ділянка розміром 0,10 га та 1/2 частка житлового будинку за ОСОБА_4 (згідно кадастрової книги) а.с.14 зворот.

Відповідно до довідка Першої Прилуцької державної нотаріальної контори №209/01-16 від 23.03.2023 року, виданої ОСОБА_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , заведена спадкова справа № 691/2009.

Станом на 23 березня 2023 року він є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину (а.с.15)., дана інформація також підтверджується довідкою завідувачки Другої Прилуцької державної нотаріальної контори від 28.05.2024 та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 28.05.2024 №77109899 (а.с.27-28).

Згідно листа Першої Прилуцької державної нотаріальної контори №776/01-16 від 08.11.2024 вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 заведена спадкова справа №691/2009. Із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся син спадкодавиці - ОСОБА_1 , 1963 року народження. Спадкоємиця за заповітом ОСОБА_7 , 1952 року народження, звернулась із заявою про відмову від належної долі спадкового майна на користь спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 . Інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертались.

Свідоцтво про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , видане ОСОБА_1 , 16 червня 2012 року за реєстром № 1-1737 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Дана інформація також підтвержєується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 08.11.2024 №79073441 (а.с.39-40).

Згідно листа завідувачки Державного нотаріального архіву Чернігівської області від 11.12.2024 вбачається, що Прилуцькою міською державною нотаріальною конторою до майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 була заведена спадкова справа№426/1993 (а.с.56).

Відповідно до листа Першої Прилуцької державної нотаріальної контори №180/02-14 від 20.03.2023 року, виданої ОСОБА_1 вбачається, що немає можливості видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Прилуцької міської державної нотаріальної контори 24 травня 1994 року, за реєстром № 1647, на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживала постійно до дня смерті в АДРЕСА_2 .

Як вбачається з Довідки № 202, виданої Комунальним підприємством «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради 20 лютого 2023 року, право власності на цей житловий будинок не зареєстровано.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який введений в дію з 1 січня 2013 року, інформація щодо права власності на житловий будинок за вищезазначеною адресою також відсутня.

В поданому ОСОБА_1 правовстановлюваному документі на вказаний житловий будинок - дублікаті свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданому державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори 25 червня 1990 року за реєстром № 909, оригінал якого виданий державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори 7 грудня 1982 року, за реєстром № 1608- точна адреса будинку не зазначена, а вказано лише населений пункт «село Полонки, Прилуцького району Чернігівської області». Також згадане свідоцтво видано двом особам - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , але розмір їх часток у спадщині не вказано (а.с.15 зворот -16).

Про наявність вище згаданого будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується копією технічного паспорта на житловий будинок, який побудований у 1950 році та звітом №250424-2 про оцінку частини даного будинку від 25.04.2024, що становить 79905,48 грн (а.с. 6-9).

Відповідно до п.1) ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно п.4 Інструкції реєстрації підлягали лише будинки, розташовані в містах та селищах міського типу і виникнення права власності на будинок в сільській місцевості не було пов`язано з видачею правовстановлюючого документу та його реєстрацією в бюро технічної інвентаризації. Тобто Інструкцією не встановлювався обов`язок щодо реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у селі.

Згідно п.9) ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в тому числі на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою, а це значить, що це дає право особі довести це право у судовому порядку.

Таким чином, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав матері позивача ОСОБА_4 та її сестрі ОСОБА_5 .

Нотаріальна контора не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок в зв`язку з тим, що згідно Закону України «Про нотаріат» та Наказу Міністерства Юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» №296/5 від 22 лютого 2012 року, однією з умов видачі свідоцтва є необхідність надання правовстановлюючого документа на нерухоме майно та його реєстрація в реєстрі прав на нерухоме майно.

Згідно роз`яснень, викладених в п.3.1. Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних судам при вирішенні справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013року право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК).

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 392 ЦК України передбачено право власника майна пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20 вказав, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи в сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд знаходить достовірно встановленим, що ОСОБА_1 у відповідності до ЦК України є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і приймаючи до уваги, що спадкодавець за життя з певних причин, не зареєструвала свого права власності на частину спірного житлового будинку, тому позов про визнання права власності в порядку спадкування на частину вище зазначеного будинку підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,81,258-259,263-265,273,354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов представниці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) - адвокатки Ткаченко Наталії Миколаївни (РНОКПП НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_4 ) до Линовицької об`єднаної територіальної громади в особі Полонківської сільської ради (код ЄДРПОУ-04412455, вул.Шевченка, буд.1, смт Линовиця, Прилуцький район, Чернігівська область, 17584), треті особи: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_6 ), про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування на частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд або на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга подані протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО