Ухвала

від 16.12.2024 по справі 442/7811/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/7811/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/1196/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючої ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 жовтня 2024 року про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_7 ,-

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9

встановила:

ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 жовтня 2024 року задоволено клопотання прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_10 .

У межах кримінальних проваджень №12024141110000758 від 16.07.2024 та №12024141110000881 від 25.08.2024 за ознаками вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених ч.4 ст.185 КК України, застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Трускавець Львівської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.07.2024 на бензиновий генератор GТМ1000 Е РRО, серійний номер 230101177, та від 02.09.2024 на пластмасову скриньку з ручками зеленого кольору, з надписом «На нашу Стебницьку армію FРV дронів помсти Дякуємо», - скасовано.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно ухвали, Указом Президента України №271/2024 від 06.05.2024 «Про продовження дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №3684-ІХ від 08.05.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

ОСОБА_7 15 липня 2024 року приблизно о 16 год 29 хв, перебуваючи неподалік кафе «IQ PIZZA», розташованого за адресою: Львівська область, місто Стебник, вулиця Грушевського, 6, побачив бензиновий генератор марки GТМ10000 Е РRО, серійний номер 23010177, синього кольору, належний фізичній особі підприємцю ОСОБА_11 , та вирішив таємно в умовах воєнного стану його викрасти.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_7 , з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи неподалік кафе «IQ PIZZA», що розташоване за адресою: Львівська область, місто Стебник, вулиця Грушевського, 6, скориставшись тим, що за його діями не спостерігають та він не буде викритий іншими сторонніми особами, діючи в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, таємно викрав бензиновий генератор марки GТМ10000 Е РRО, серійний номер 23010177, синього кольору, вартістю 50788 гривень 50 копійок, що належить потерпілій фізичній особі підприємцю ОСОБА_11 , який взяв за ручки та потягнув у невідомому напрямку, тим самим привласнив викрадене чуже майно та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, Указом Президента України №469/2024 від 08.08.2024 «Про продовження дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №3891-ІХ від 23.07.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

ОСОБА_7 24 серпня 2024 року приблизно о 15 год 30 хв зайшов у магазин «Меридіан», який розташований за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, місто Стебник, вулиця Грушевського, 2 В, де побачив пластмасову скриньку для збору коштів на потреби Збройних Сил України, яка належить громадській організації «Побратими зі Стебника», у якій перебували грошові кошти, вирішив таємно в умовах воєнного стану її викрасти з метою заволодіння грошовими коштами.

Реалізуючи свій протиправний намір, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні магазину «Меридіан», який розташований за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, місто Стебник, вулиця Грушевського, 2 В, скориставшись тим, що за його діями не спостерігають та він не буде викритий іншими сторонніми особами, діючи в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, таємно викрав пластмасову скриньку для збору коштів на потреби Збройних Сил України, в якій знаходились грошові кошти в сумі 3500 гривень та які належать громадській організації «Побратими зі Стебника».

Утримуючи викрадене, ОСОБА_7 покинув приміщення магазину та направився у невідомому напрямку розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв громадській організації «Побратими зі Стебника» майнову шкоду на суму 3500 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

На дану ухвалу заступник керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу змінити, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Виключити з мотивувальної частини ухвали покликання на наявність у ОСОБА_7 під час вчинення суспільно небезпечного діяння мети особистого збагачення та протиправного наміру.

В обґрунтуваннявказує,що в ухвалі Дрогобицького міськрайонного суду від 24.10.2024 вказано, що ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння 15.07.2024 та 24.08.2024 з метою особистого збагачення. Окрім цього зазначено, що ОСОБА_7 вчинив такі діяння, реалізовуючи свійпротиправний намір, який є ознакою усвідомленої діяльності та наявність такого наміру не властива особі, що діяла в стані неосудності, обумовленому тяжким психічним розладом. З огляду на те, що ОСОБА_7 перебував у стані неосудності під час вчинення суспільно небезпечного діяння, покликання у рішенні суду на наявність у нього мети особистого збагачення та протиправного наміру є неправильним застування закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Підкреслює, що зважаючи на зазначене з формулювання вчиненого ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння слід виключити посилання на наявність у нього мети особистого збагачення та протиправного наміру.

Заслухавши доповідь судді,виступ прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника, який не заперечив щодо задоволення поданої апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ч.1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ст. 19 КК України, осудність характеризує здатність особи усвідомлювати значення своїх дій (бездіяльності) і керувати ними та є ознакою злочину. Водночас, неосудна особа позбавлена такої здатності внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, до неї за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Так, виходячи з положень статей 23, 24 КК України, умисел є однією із форм вини, як ознаки злочину, яка включає усвідомлення особою характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання (свідоме допущення) їх настання. Мотив злочину - це усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яке викликає намір діяти певним чином. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.

Відтак, умисел, мотив та мета є ознаками усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв таких ознак є неможливим у разі порушення психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними, тобто є неосудною. Із зазначеним станом несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу у розумінні ст. 24 КК України, а також мети і мотиву, як ознак суб`єктивної сторони злочину.

Крім того, відповідно до ст. 505 КПК України,обставинами, які підлягають встановленню у такому кримінальному провадженніє: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння; вчинення цього суспільно небезпечного діяння певною особою; наявність у особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування та інші обставини. Таким чином, предмет доказування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей тане включає питання про винуватістьобвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, тоді якумисел, мета і мотив є елементами суб`єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи.

Проте, всупереч вищезазначеним положенням кримінального та кримінального процесуального законів, в ухвалі Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 жовтня 2024 року вказано, що ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння 15.07.2024 та 24.08.2024 з метою особистого збагачення. Окрім цього зазначено, що ОСОБА_7 вчинив такі діяння, реалізовуючи свійпротиправний намір, який є ознакою усвідомленої діяльності та наявність такого наміру не властива особі, що діяла в стані неосудності, обумовленому тяжким психічним розладом.

З огляду на те, що ОСОБА_7 перебував у стані неосудності під час вчинення суспільно небезпечного діяння, що встановлено висновками судово-психіатричних експертів №1086 від 13.08.2024 та №1434 від 15.10.2024, покликання у рішенні суду на наявність у нього мети особистого збагачення та протиправного наміру є неправильним застування закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 408, ст. 8, ч. 6 ст. 9 КПК України, суд апеляційної інстанції вправі змінити ухвалу суду першої інстанції про застосування примусових заходів медичного характеру, якщо це не погіршує становища особи.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 слід задоволити. Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 жовтня 2024 року змінити. Виключити з мотивувальної частини ухвали покликання на наявність у ОСОБА_7 під час вчинення суспільно небезпечного діяння мети особистого збагачення та протиправного наміру. У решті ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України,колегіясуддів,

постановила:

апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 задоволити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 жовтня 2024 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини ухвали покликання на наявність у ОСОБА_7 під час вчинення суспільно небезпечного діяння мети особистого збагачення та протиправного наміру.

У решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції шляхом подання касаційної скарги на протязі трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4