Рішення

від 20.12.2024 по справі 340/6424/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6424/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства Ремонтний завод радіотехнічного обладнання до Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000/7761/0406 від 27.05.2024 року.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000/7761/0406 від 27.05.2024 року складено на підставі висновків акту перевірки контролюючого органу від 22.04.2024 року №5001/11-28-04-06/1/07646544. В резолютивній частині вказаного документу (у висновку) встановлено, що ДП Ремонтний завод радіотехнічного обладнання несвоєчасно сплатило узгоджену суму грошового зобов`язання податку на додану вартість за період з 31.07.2021 по 25.07.2023 року, чим порушено п,57.1ст.57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), таким чином до платника застосовується штрафна санкція в розмірі 10 % в сумі 108918,20 грн. Підприємством були подані заперечення і пояснення на цей документ. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27.05.2024 №0000/7761/0406, яке отримане підприємством поштою 03 червня 2024 року, до даного платника ПДВ застосований штраф як міра фінансової відповідальності. Вказує, що з акту камеральної перевірки вбачається, що від підприємства з 31.07,2021 по 25.07.2023 сплачені до бюджету кошти на виконання зобов`язань по самостійно нарахованих сумах податку на додану вартість (згідно податкових декларацій з ПДВ за червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року). Між тим зазначає, що в акті не відображені конкретні платежі підприємства з ПДВ за 2021-2024 роки. Водночас надходження платежів до бюджету в 2021 році письмово підтвердив відповідач в листах від 01.11.2021, 03.11.2021, 16.12.2021, а також в листі від 24.09.2024. Також зазначає, що в акті відсутні посилання контролюючого органу на те, що позивач умисно вчинив в 2021 році дії по несплаті платежів до бюджету, і це при тому, платежі зараховані до бюджету в 2023 році. Отже, обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння даного платника, що виразилось у порушенні ним податкової дисципліни, і про зарахування платежів контролюючим органом в 2023 році мають бути зазначені саме в акті камеральної перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення (постанова Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №140/388/19). Крім того, вважає, що Управлінням був протиправно порушений спосіб та порядок прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.05.2024 №0000/7761/0406, а саме: в акті камеральної перевірки від 22.04.2024 зафіксовані десять випадків несвоєчасної сплати до бюджету податку на додану вартість (як вважає контролюючий орган), але з відсутністю інформації на підставі саме яких первинних платіжних документів проведена оплата, хоча підприємство подало платіжні документи про сплату ПДВ з 2021 по 2024 роки до контролюючого органу та до ДПС України. Незважаючи на викладене, ГУ ДПС у Кіровоградській області оформило одне ППР, що є порушенням приписів статей 1, 8, 19, 58 Конституції України, п.3.1 ст.3, п.58.2 ст.58, п.113.8 ст.113 Податкового кодексу України і не відповідає правовій позиції Верховного Суду в аналогічному випадку в подібній справі про відсутність у контролюючого органу повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати платником (постанова від 31.01.2018 у справі №804/5957/16). Представник позивача також зазначив, що фактична сплата податкових зобов`язань підприємства до бюджету з ПДВ в період з 2021 року по квітень 2024 року не може вважатися порушенням ведення податкового обліку та умисним невиконанням податкового обов`язку з ПДВ. Згідно податкового законодавства платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Враховуючи наведене представник позивача вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою судді від 21.10.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (т.1 а.с.228).

Згідно наданого до суду відзиву на позов (т.2 а.с.2-4), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлено порушенням податкового законодавства, а саме порушенням строків сплати узгодженого податкового зобов`язання, а тому нарахування штрафних санкцій є правомірним і рішення є таким, що не підлягає скасуванню.

Представником позивача подано до суду заперечення щодо відзиву на позовну заяву та відповідь на відзив (т.2 а.с.25-30).

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ДП "КЗРО" зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області, є платником податку на додану вартість. Основним видом його економічної діяльності є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість ДП Ремонтний завод радіотехнічного обладнання, за наслідками якої було складено акт від 22.04.2024 №5001/11-28-04-06/1/07646544 (т.1 а.с.87-88).

В ході перевірки встановлено, що підприємство несвоєчасно сплатило узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 31.07.2021 по 25.07.2023 року, чим порушено п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Позивачем до контролюючого органу подано заперечення на висновки акту камеральної перевірки від 22.04.2024 №5001/11-28-04-06/1/07646544 та пояснення (т., а.с.89-92).

За результатами розгляду заперечень, комісією ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення про правомірність висновків, викладених в акті про результати камеральної перевірки (т.1 а.с.93).

На підставі висновків акту про результати камеральної перевірки 22.04.2024 №5001/11-28-04-06/1/07646544, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000/7761/0406 від 27.05.2024 року, яким ДП Ремонтний завод радіотехнічного обладнання нараховано штраф у розмірі 108918,20 грн. за платежем: податок на додану вартість згідно положень п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України (а.с.97).

Позивачем до ДПС України подано скаргу на податкове повідомлення рушення №0000/7761/0406 від 27 травня 2024 року (т.1 а.с.99-101).

За результатом розгляду скарги контролюючим органом прийнято рішення від 19.08.2024 про залишення податкового повідомлення-рішення №0000/7761/0406 від 27.05.2024 року без змін, а скаргу без задоволення (т.1 а.с.123-124).

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п.75.1.1 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пунктів 76.1, 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд зазначає, що своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов`язання може бути предметом камеральної перевірки на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідальність за порушення правил сплати грошового зобов`язання протягом граничних строків передбачена ст. 124 Кодексу.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п.57.1.ст.57 ПКУ платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Позивач є платником податку на додану вартість.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

З інтегрованої картки платника податку ДП Ремонтний завод радіотехнічного обладнання по податку на додану вартість та розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що враховуючи кількість днів порушення строків сплати узгодженого податкового зобов`язання, контролюючим органом застосовано штрафні санкції у розмірі 10% в сумі 108 918,20 грн, та відповідно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.05.2024 №0000/7761/0406 (т.2 а.с.5-23).

Також необхідно зазначити, що Законом України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану (далі Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Законом №2260-ІХ підпункт 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено у новій редакції, відповідно до абзаців першого, третього, восьмого цього підпункту у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Водночас, Законом України від 13.12.2022 року № 2836-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ викладено в наступній редакції: Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного(податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

Доказів того, що ДП Ремонтний завод радіотехнічного обладнання подавало до органу ДПС заяву про відсутність можливості виконання своїх податкових обов`язків у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, яким затвердженно Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків суду не надано.

Так, позивачем не заперечується факт наявності узгодженого податкового зобов`язання, натомість, вказується на неправомірності застосування до нього відповідальності передбаченої ст.124 ПК України за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов`язання, через відсутність (недоведеність відповідачем) в його діях вини у вчиненні вказаного податкового правопорушення (порушення строків сплати), як це передбачено п.109.1 ст.109 ПК України - податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Суд зазначає такі доводи позивача є безпідставними зважаючи на те, що згідно п.109.3 ст.109 ПК України, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи лише у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.

В даному випадку позивача притягнуто до фінансової відповідальності відповідно до п.124.1 ст.124 ПК України, що виключає наявність вини та відповідно необхідність її доведення.

Отже, суд доходить висновку, що позивач мав можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в ЄРПН, тощо. У зв`язку з чим, посилання позивача на звільнення його від відповідальності внаслідок дії воєнного стану є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо тверджень позивача на відсутність посилання в акті перевірки на платіжні документи щодо сплати ПДВ з 2021 по 2024 роки, то суд зазначає, що контролюючий орган не заперечує таку сплату, однак вказує на те, що така сплата була проведена з порушенням законодавчо встановлених строків та відповідно в акті камеральної перевірки зазначено період сплати та кількість днів, за які позивачем прострочено сплату узгодженого грошового зобов`язання та по яким саме деклараціям. При цьому, позивач жодним чином не спростовує несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання з ПДВ за вказані в акті перевірки періоди.

Судом не приймаються до уваги посилання представника позивача на практику Верховного Суду, оскільки остання не є релевантною до даних правовідносин.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем.

Відповідачем також не надано доказів понесення судових витрат у даній справі, які б підлягали розподілу відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Ремонтний завод радіотехнічного обладнання (25005, м. Кропивницький, вул. Чобану Степана, 2, ЄДРПОУ 07646544) до Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА