Ухвала

від 19.12.2024 по справі 460/5351/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

19 грудня 2024 року м. РівнеСправа №460/5351/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., після одержання позовної заяви:

ОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною відмову відповідача та зобов`язати нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу, встановлену статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 17.07.2018.

Ухвалою від 24.05.2024 позовну заяву залишено без руху. Позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів в обґрунтування поважності причин його пропуску.

Ухвалою від 02.07.2024 позовну заяву в частині позовних вимог за період з 17.07.2018 по 16.11.2023 повернуто позивачу, оскільки на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 24.05.2024, позивач не подав заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Ухвалою від 02.07.2024 позовну заяву в частині позовних вимог з 17.11.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням від 29.07.2024, яке набрало законної сили 29.08.2024, позов задоволено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2024 скасовано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог за період з 17.07.2018 по 16.11.2023, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 продовжено позивачу процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою від 24.05.2024.

06.11.2024 на виконання вказаної ухвали позивачем подано заяву (вх.№57710/24) про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці заява про поновлення пропущеного строку передана відділом документального забезпечення (канцелярією) суду головуючому судді 16.12.2024.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі щодо позовних вимог за період з 17.07.2018 по 16.11.2023 та оцінюючи доводи позивача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, суд враховує таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" строки звернення до суду не встановлені, то на даний спір поширюються положення ст. 122 КАС України.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Позов пред`явлено позивачем до суду 21.05.2024 шляхом його надіслання 17.05.2024 засобами поштового зв`язку, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

В заяві про поновлення пропущеного строку позивач не зазначає коли та за яких обставин йому стало відомо про порушення його права на отримання щомісячної грошової допомоги, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому, зазначає, що на його думку вказана допомога має нараховуватись та виплачуватись йому саме з дати прийняття Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, тобто з 17.07.2018. Крім того, покликаючись до судової практики, сформованої Великою Палатою Верховного Суду у справі №815/1226/18, а також Верховним Судом у справах №620/3968/21 та №460/20412/23, вважає, що не пропустив строк звернення до адміністративного суду з цим позовом

Покликання позивача на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 не можуть бути взяті до уваги з огляду на те, що вони стосуються поновлення виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009.

Не можуть бути взяті до уваги й покликання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах:

- від 25.05.2023 у справі №620/3968/21 з огляду на те, що вони стосуються спорів, які виникли у зв`язку з ненарахуванням та невиплатою особі підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- від 17.04.2024 у справі №460/20412/23, оскільки вони стосуються спорів, які виникли у зв`язку з ненарахуванням та невиплатою особі пенсії згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, а саме, згідно із статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд враховує, що предметом спору у цій справі є відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної грошової допомоги, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, викладена у листі від 06.03.2024 №01/32-07-1196, за змістом якого щомісячна грошова допомога за період з 22.05.2008 по грудень 2011 року включно, з 01.01.2014 по серпень 2014 року включно була нарахована та виплачена позивачу в розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836. Із 01.01.2015 на підставі Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII, виплата зазначеної допомоги припинена. Проте, вказану зміну статті 37 Закону №796-XII визнано неконституційною згідно з рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018.

У позовній заяві позивач зазначив, що про виплату допомоги в неповному розмірі позивачу стало відомо лише з листа відповідача від 06.03.2024 №01/32-07-1196.

У постанові від 20.06.2023 у справі №240/6556/22 Верховний Суд зазначив, що грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі про її невиплату відомо особі, яка повинна отримувати цю виплату щомісячно. Відтак, отримання позивачем листа від територіального органу соціального захисту населення у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про підстави невиплати такої допомоги і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Так, позивач пов`язує порушення своїх прав з невиплатою певних щомісячних платежів, які відповідач повинен був сплачувати у зв`язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України від 17.07.2018 № 6-р/2018. Вказане рішення було вчасно опубліковано і особа могла з ним ознайомитись.

Не отримуючи щомісячно грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства після прийняття рішення Конституційним Судом України від 17.07.2018 № 6-р/2018, позивач вже з серпня 2018 року міг знати, що порушується його право на отримання вказаної виплати.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у пункті 42 постанови від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено та доказами не підтверджено.

За приписами ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позов пред`явлено позивачем 21.05.2024 шляхом його надіслання 17.05.2024 засобами поштового зв`язку, то позовну заяву в частині позовних вимог за період з 17.07.2018 по 16.11.2023 слід повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України).

Керуючись статтями 123, 169, 241, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду за вх.№57710/24 від 06.11.2024.

Позовну заяву в частині позовних вимог за період з 17.07.2018 по 16.11.2023 повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повну ухвалу складено 19 грудня 2024 року.

Суддя Н.О. Дорошенко