Постанова

від 05.12.2024 по справі 441/3070/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 441/3070/23 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.

Провадження № 22-ц/811/2883/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

зучастю прокурора-Цинайко Н.І., розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові цивільнусправу заапеляційною скаргою Львівської обласної прокуратури на рішення Городоцького районного суду Львівської областівід 14 серпня 2024року у справі за позовом Керівника Пустомитівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комарнівської міської ради Львівської області до Комунального підприємства «Комарно-сервіс» Комарнівської міської ради та ОСОБА_1 про скасування наказів в частині та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2023 року керівник Пустомитівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комарнівської міської ради, Львівського району, Львівської області, звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Комарно-сервіс» Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області, та ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією та визнання незаконними і скасування наказів в частині преміювання директора КП «Комарно-сервіс» Комарнівської міської ради.

В обгрунтування позовних вимог покликався на те, що ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора КП «Комарно-сервіс» Комарнівської міської ради Львівськоїх області, будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції», не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів при підписанні наказів № 26 від 02 серпня 2021 року, № 35 від 30 серпня 2021 року, № 41 від 30 вересня 2021 року, № 48 від 28 жовтня 2021 року, № 55 від 30 листопада 2021 року, № 56 від 24 грудня 2021 року, № 65 від 25 лютого 2022 року, № 67 від 29 березня 2023 року, № 75 від 31 травня 2022 року, № 78 від 24 червня 2022 ЗУ "Про преміювання", зокрема про преміювання себе у загальному розмірі 95600,00 грн.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується постановою Городоцького районного суду Львівської області, від 20 лютого 2023 року, яка набрала законної сили.

Просив визнати незаконним та скасувати накази № 26 від 02 серпня 2021 року, № 35 від 30 серпня 2021 року, № 41 від 30 вересня 2021 року, № 48 від 28 жовтня 2021 року, № 55 від 30 листопада 2021 року, № 56 від 24 грудня 2021 року, № 65 від 25 лютого 2022 року, № 67 від 29 березня 2023 року, № 75 від 31 травня 2022 року, № 78 від 24 червня 2022 року в частині призначення ОСОБА_1 премії в розмірі 95 600 грн., стягнути з ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Комарно в особі КП «Комарно-Сервіс» збитки завдані внаслідок вчинення адміністративного правопорушення , пов`язаного з корупцією у розмірі 95 600 грн. та стягнути судовий збір.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 14 серпня 2024 року в задоволенні позову Керівника Пустомитівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комарнівської міської ради Львівської області до Комунального підприємства «Комарно-сервіс» Комарнівської міської ради та ОСОБА_1 про скасування наказів в частині та відшкодування шкоди відмовлено.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржила Львівська обласна прокуратура.

Вказує, що відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 19 травня 1999 року № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств», саме керівники органів місцевого самоврядування, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на комунальній власності, мають право встановлювати умови, диференційовані показники та розміри преміювання заснованих ними підприємств, таким чином, рішення про можливість преміювання директора КП «Комарно-Сервіс» могло прийматись міським головою, а не самим директором стосовно себе.

Зазначає, що 25 червня 2021 року з директором був укладений контракт комунального підприємства «Комарно-Сервіс» Комарнівської міської ради відповідно до рішення Комарнівської міської ради № 183 від 15 квітня 2021 року «Про затвердження типової форми контракту з керівником комунального підприємства». Пунктом 3.1.2. Контракту директору Підприємства в складі заробітної плати можуть нараховуватись премії за підсумками роботи за квартал до трьох місячних посадових окладів директора підприємства за рахунок та в межах створеного на Підприємстві фонду матеріального заохочення в разі забезпечення прибутковості підприємства.

Стверджує, що згідно інформації КП «Комарно-Сервіс» (фінансова звітність підприємства) в період з 25 червня 2021 року по 01 липня 2023 року (за час дії контракту із ОСОБА_1 ) підприємство було збитковим, а тому ОСОБА_1 в будь-якому випадку не мав права на виплату премій навіть за умови додержання приписів антикорупційного законодавства, що свідчить про те, що він незаконно заволодів даними коштами.

Вважає необґрунтованою позицію суду, що прокурором не надано належних та допустимих доказів, що відповідач ОСОБА_1 отримував реально заробітну плату з врахуванням тих розмірів премій, які він зазначав у наказах.

Просить рішення Городоцького районного суду Львівської області від 14 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ст.360 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги

05 грудня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 8ст. 43 ЦПК Україниякщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

У змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 зазначено, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

В свою чергу, суд звертає увагу, що надіслана на офіційну електронну пошту суду 05 грудня 2024 року заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, не підписана та не скріплена електронним цифровим підписом, на підтвердження чого складено Акт Львівського апеляційного суду про відсутність кваліфікованого електронного підпису.

Оскільки, заява ОСОБА_1 , не скріплена електронним цифровим підписом скаржника, така не може бути прийнята судом відповідно до положень ЦПК України, колегія суддіввважає занеобхідне відхилитивказане клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора - Цинайко Н.І.на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Частина 3ст. 12 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 1ст. 81 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1ст. 89 ЦПК України).

Судом та матеріалами справи встановлено, юридичний статус підприємства визначений Статутом КП «Комарно-Сервіс» (а.с.59-64)

Права та обов`язки сторін і умови матеріального забезпечення директора КП «Комарно-Сервіс» передбачені контрактом. Згідно п.3.2 Контракту, премія зменшується або скасовується у тому звітному періоді, коли виявлено порушення ( за окремим рішенням Органу управління в особі міського голови) (а.с.70)

Згідно Розпорядження № 265 від 24 червня 2021 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора КП «Комарно-Сервіс» строком з 25 червня 2021 року по 01 липня 2023 року (а.с.57)

25 червня 2021 року Комарнівська міська рада в особі виконуючого повноваження міського голови ОСОБА_2 уклала контракт з ОСОБА_1 як з директором КП «Комарно-Сервіс», що затверджено рішенням Комарнівської міської ради № 183 від15 квітня 2021 року(а.с.65)

Розпорядженням № 346 міського голови Комарнівської міської ради Черевичника І.І., від 06 липня 2022 року директора КП «Комарно-Сервіс» ОСОБА_1 звільнено з посади за згодою сторін. (а.с.58).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що з боку відповідача ОСОБА_1 порушені права позивачів, що свідчить про відсутність заподіяних збитків державним інтересам,

Із таким висновком суду першої інстанції повністю не можна погодитись.

Судом та матеріалами справи встановлено, що постановою Городоцького районного суду Львівської області від 20 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП . (а.с.10-15)

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення суд встановив, що ОСОБА_1 , будучи директором КП «Комарно-Сервіс» Комарнівської міської ради Львівської області, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3Закону України «Про запобігання корупції» - суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів при підписанні наказів №26 від 02 серпня 2021, №35 від 30 серпня 2021, №41 від 30 вересня 2021, №48 від 28 жовтня 2021, №55 від 30 листопада 2021, №56 від 24 грудня 2021, №65 від 25 лютого 2022, №67 від 29 березня 2022, №75 від 31 травня 2022, №78 від 24 червня 2022 щодо власного преміювання.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи директором КП «Комарно-Сервіс» Комарнівської міської ради Львівської області, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3Закону України «Про запобігання корупції» - суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», не вжив заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, тобто вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів при підписанні згаданих вище наказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення встановлена названим судовим рішенням і не потребує доказуванню в цій цивільній справі.

Частиною 1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора.

Отже, вказана норма містить імперативний припис про обов`язковість визнання незаконним та скасування такого рішення, оскільки альтернатива у вказаній статті зазначена виключно щодо вибору способу оскарження рішення, прийнятого за наявності конфлікту інтересів (скасування органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, чи визнання незаконними рішень в судовому порядку), і не передбачає іншої компетенції суду, ніж визнання такого рішення незаконним у порядку, встановленим процесуальним законом. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2018 року в справах № 237/2574/17, № 237/2242/17.

Встановлені обставини свідчать про те, що позовні вимоги керівника Пустомитівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комарнівської міської ради Львівської області до Комунального підприємства «Комарно-сервіс» Комарнівської міської ради та ОСОБА_1 в частині визнання незаконними та скасування наказів підлягають до задоволення із скасуванням зазначених наказів, як таких, що прийняті в умовах реального конфлікту інтересів.

Щодо позовної вимоги про відшкодування шкоди завданою внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією у розмірі 95 600 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 66 Закону України «Про запобігання корупції» збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України «Про запобігання корупції» фізичні та юридичні особи, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення і яким завдано моральної або майнової шкоди, збитків, мають право на відновлення прав, відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку.

Оскільки питання відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, не врегульовані спеціальними законодавчими актами, при їхньому розв`язанні треба керуватись загальними положеннями законодавства (передусім цивільного).

Статтею 22 ЦК України визначається відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, за правилами якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1).

Під збитками відповідно до статті 22 ЦК України розуміють втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (ч. 3).

Частиною першоюстатті 1166 ЦК Українивизначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1166 ЦК Українипередбачено, що відшкодування шкоди можливе за таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними; 3) причинний зв`язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; 4) вина особи, яка завдала шкоду.

Наявність усіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. При цьому діє презумпція (припущення) вини порушника: якщо потерпілий довів наявність шкоди, то боржник має довести відсутність своєї вини. Для виникнення обов`язку відшкодування шкоди ступінь вини порушника значення не має.

Встановлені устатті 1166 ЦК Україниумови відшкодування шкоди поширюється на всі норми, що входять доглави 82 ЦК України, тією мірою, в якій їх не змінюють спеціальні правила, передбачені окремими статтями цієї глави. Названі умови разом із фактом заподіяння шкоди є підставами і для юридичної відповідальності, вони утворюють одночасно і склад правопорушення.

Тобто, частина першастатті 1166 ЦК Українимістить пряму вказівку на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов`язкову підставу деліктної відповідальності.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 липня 2018 року по справі №408/2151/17-ц.

Позивач вважає шкодою, завданою територіальній громаді м.Комарно в особі КП «Комарно-Сервіс», отримані ОСОБА_1 премії, при цьому підставою для такої відповідальності зазначає вчинення відповідачем адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, однак при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд не встановлював факту завдання такої шкоди та її розміру, оскільки це не впливало на кваліфікацію правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , тобто притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не може бути самостійною підставою для стягнення з нього шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, було неповідомлення у встановленому порядку про наявність реального конфлікту інтересів, та як наслідок останнього було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу. При цьому неповідомлення про конфлікт інтересів не може створювати юридичних наслідків у вигляді відшкодування шкоди.

Крім того, виплата премії ОСОБА_1 в сумі 95600 грн. є складовою заробітної плати, та чинним законодавством не передбачено повернення працівником отриманої заробітної плати з підстав, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 95 600 грн.

За наведених обставин апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає до скасування та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 14 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове.

Позов Керівника Пустомитівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комарнівської міської ради Львівської області задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати накази директора КП «Комарно Сервіс» Комарнівської міської ради № 26 від 02 серпня 2021 року, № 35 від 30 серпня 2021 року, № 41 від 30 вересня 2021 року, № 48 від 28 жовтня 2021 року, № 55 від 30 листопада 2021 року, № 56 від 24 грудня 2021 року, № 65 від 25 лютого 2022 року, № 67 від 29 березня 2023 року, № 75 від 31 травня 2022 року, № 78 від 24 червня 2022 в частині призначення ОСОБА_1 премій.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської обласної прокуратури 3355 грн. судових витрат.

Стягнути з Комунального підприємства «Комарно Сервіс» Комарнівської міської ради на користь Львівської обласної прокуратури 3355 грн. судових витрат.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.