Ухвала

від 23.12.2024 по справі 465/4178/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4178/23

1-кп/465/742/24

У Х В А Л А

судового засідання

23.12.2024 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 про продовження у кримінальному провадженні № 12023141370000217 від 10.03.2023 року строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Стаханов Луганської області, громадянину України, неодруженому, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому,

обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141370000217 від 10.03.2023 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів із залишенням попередньо визначеного розміру альтернативної застави, оскільки строк дії такого спливає 06.01.2025 року, водночас ризики, що існували на момент обрання і продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому, не відпали, останній неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим схильний до продовження злочинної діяльності, може ухилятися від суду для уникнення кримінальної відповідальності і покарання за скоєне, продовжувати злочинну діяльність.

При цьому, публічний обвинувач у судовому засіданні наголосила, що на даний час судове слідство у справі не завершене, ще не допитано усіх свідків, які заявлені стороною обвинувачення для допиту, а також в судове засідання не з`явився потерпілий, відповідно, ризик можливого незаконного впливу обвинуваченого на інших учасників кримінального провадження, в разі обрання йому іншого запобіжного заходу, є досить суттєвим. Крім цього, звернула увагу на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, суворість покарання за яке зумовлює наявність ризику вжиття обвинуваченим заходів, спрямованих на уникнення правосуддя і відповідальності за скоєне.

В судовому засіданні ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора заперечив, зазначивши, що вважає достатнім запобіжним заходом, який може бути застосований до нього, домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, клопотав про розгляд клопотання прокурора за його відсутності. Обвинувачений клопотання свого захисника підтримав, просив клопотання прокурора розглядати за відсутності адвоката ОСОБА_5 , з яким він свою позицію узгодив. При цьому, наголосив, що його згода на розгляд клопотання прокурора за відсутності захисника є добровільною і не є наслідком будь-якого тиску, доцільності в призначенні іншого адвоката на одну процесуальну дію не вбачає.

Заслухавши доводи учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачена можливість застосування покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.

Також у своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Суд в чергове наголошує, що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є єдиним критерієм, який враховується при прийнятті рішення про необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслуговують також на увагу доводи клопотання прокурора про те, що ОСОБА_4 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, що свідчить про систематичний характер здійснення ним протиправної діяльності, відповідно, наявність ризиків продовжити таку у разі зміни запобіжного заходу на інший вид, не пов`язаний з триманням під вартою. Окрім цього, ОСОБА_4 може ухилятись від явки до суду, оскільки він постійного місця проживання не має.

Крім цього, підлягає врахуванню те, що на даний час розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 ще не завершено, зокрема, не допитано свідків, які підлягають допиту, а також дослідження інших доказів, визначених раніше встановленим порядком дослідження доказів.

Тому з урахуванням цих обставин в сукупності із тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , слід вважати доведеною прокурором наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з огляду на заявлене обвинуваченим клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, то суд вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 , у тому числі домашнього арешту, на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

При цьому, суд враховує висновки, зроблені Львівським апеляційним судом в ухвалі від 22.11.2023 року за результатами розгляду апеляційної скарги захисника обвинуваченого на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 16.11.2023 року, якою продовжено застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до яких ризики, що були враховані при обранні обвинуваченому запобіжного заходу, не перестали існувати та застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою є релевантним тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого останній обвинувачується, та наявним ризикам.

На даний час в ході судового засідання не встановлено будь-яких нових обставин, які раніше не були враховані слідчим суддею і судом при обранні та продовженні запобіжного заходу та могли б слугувати достатньою підставою для зміни обвинуваченому раніше застосованого до нього запобіжного заходу.

Не може залишатися поза увагою суду також і те, що, наполягаючи на зміні запобіжного заходу на більш м`який, обвинуваченим не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про те, що наявні у справі ризики зменшилися або ж нейтралізовані.

Крім цього, не може залишатися поза увагою суду те, що ОСОБА_4 є внутрішньо переміщеною особою, постійного зареєстрованого місця проживання на території м. Львова не має. Разом з цим до м. Львова прибув тимчасово, населений пункт, в якому він був раніше зареєстрований (м. Кадіївка Луганської області), на даний час є тимчасово окупованою територією. А тому, вирішення питання про домашній арешт за таких умов посилює ризик того, що обвинуваченим може бути здійснено спробу ухилитися від суду.

За таких обставин підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт або ж особисте зобов`язання відсутні.

В ході судового засідання з`ясовано, що на даний час ОСОБА_4 не хворіє на будь-які захворювання, які б забороняли застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому застережень щодо можливості продовження обвинуваченому строку дії раніше визначеного запобіжного заходу за станом здоров`я немає.

Суд виходить з того, що наявні у справі ризики превалюють і для досягнення цілей кримінального провадження доцільності у зміні раніше застосованого ОСОБА_4 запобіжного заходу немає. Більш м`які запобіжні заходи поки що не здатні слугувати достатньою гарантією належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Відповідно, клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Суд бередо увагите,що ухвалоюФранківського районногосуду м.Львова від08.11.2024року,якою ОСОБА_4 продовжувався строктримання підвартою до06.01.2025року,визначався альтернативнийрозмір застави- 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. У поданому клопотанні прокурор наполягає, в разі продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на залишенні такого розміру без змін.

На даний час підстав для перегляду такого розміру застави немає.

Більш того, сторона захисту про перегляд розміру альтернативної застави питання перед судом не порушувала.

Разом із альтернативною заставою обвинуваченому ОСОБА_4 слід визначити обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, які, в разі внесення застави, зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання останнім його процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 331 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 задоволити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 20 лютого 2025 року включно.

Залишити ОСОБА_4 заставу в раніше визначеному розмірі у сумі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, IBAN:UA598201720355219002000000757, ЄДРПОУ 26306742, одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ст.194КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за викликом прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв`язку;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України, має бути наданий уповноваженій службовій особі Львівської установи виконання покарання (№19) УДПтСУ у Львівській області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну раніше обраного йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань № 19" для виконання.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду на протязі семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, - з часу вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1