Рішення

від 23.12.2024 по справі 288/1041/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1041/24

Провадження № 2/288/330/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань- Колодяжної Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення частки із земельної ділянки, яка перебуває у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі- відповідач) про виділення частки із земельної ділянки, яка перебуває у спільній частковій власності, посилаючись на те, що після смерті матері ОСОБА_4 , за свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.09.2023 року, позивач набув право власності 5/6 ідеальних часток земельної ділянки площею 4,1445 га, що розташована на території Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, яка передана у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1824755400:06:000:0025.

Іншим спадкоємцем, після смерті матері ОСОБА_4 , на 1/6 частку всього її майна, є ОСОБА_3 .

Однак, прийнявши спадщину відповідач право власності на належну йому частку земельної ділянки право власності не оформив, свідоцтва про право на спадщину не отримав.

Зважаючи на це позивач позбавлений можливості володіти та розпоряджатись земельною ділянкою, зокрема, укладати договір оренди на вказану земельну ділянку.

За вказаних обставин, позивач має право та вимушений виділити у власність належні йому 5/6 частки із земельної ділянки, так як позбавлений це зробити шляхом укладання відповідного договору між співвласниками.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить виділити йому в натурі 5/6 часток земельної ділянки площею 4,1445 га, що розташована на території Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, яка передана у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1824755400:06:000:0025.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить задовольнити їх в повному обсязі та визначити варіант розподілу земельної ділянки під № 5 Висновку експерта.

Відповідач всудове засіданняне з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, згідно роздруківки відстеження поштового відправлення, з якої вбачається, що відправлення вручено особисто, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Згідно пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Судова повістка направлена на зареєстроване місце проживання відповідача повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно доСудового виклику№ 288/1041/24/19813/24від 12грудня 2024 року розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_3 повідомлений про судове засідання, яке відбудеться 23 грудня 2024 року о 09.00 годині.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України, визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно частини 4 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 27 вересня 2023 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області, спадкоємцем 5/6 ідеальних частин зазначеного в цьому заповіті майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 4,1445 га, що розташована на території Корнинської селищної ради Житомирського (раніше Попільнянського) району Житомирської області, яка передана у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Спадкова справа № 1/2023. Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за № 1143. /а.с. 4/.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав, сформованого 27 вересня 2023 року Попільнянською державною нотаріальною конторою Житомирський районний нотаріальний округ Житомирської області, актуальна інформація щодо об`єкта речових прав та про речове право, а саме: власником 5/6 частки земельної ділянки площею 4,1445 га кадастровий номер 1824755400:06:000:0025, зареєстрований ОСОБА_2 . Вид спільної власності: спільна часткова. /а.с. 5/.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 30 жовтня 2003 року Попільнянською райдержадміністрацією, власником земельної ділянки площею 4,1445 га, яка розташована в смт. Корнин Корнинська селищна рада ділянка 44, цільове призначення ведення особистого селянського господарства, на підставі розпорядження голови Попільнянської райдержадміністрації вказана ОСОБА_4 . /а.с. 6-7/

В судовому засіданні оглядалась Спадкова справа № 1/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , з якої вбачається, що ОСОБА_2 03 січня 2023 року звернувся до Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області із заявою якою приймає спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . 10.08.2016 року складено заповіт, який посвідчено секретарем Корнинської селищної ради, згідно якого ОСОБА_4 заповіла земельну частку (пай), який знаходиться на території Корнинської селищної ради своєму сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане також підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 03.01.2023 року. Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 03.01.2023 року Попільнянською державною нотаріальною конторою, 03.01.2023 року зареєстровано Спадкову справу, спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 звернувся 22 березня 2023 року до Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 27 вересня 2023 року звернувся до Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно матері, а саме: на 5/6 ідеальних частин земельної ділянки площею 4,1445 га, що знаходиться на території Корнинської селищної ради та 27 вересня 2023 року отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку. /а.с. 21-55/

Також в судовому засіданні оглядалась Поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером 1824755400:06:000:0025, відкрита 30.10.2003 року Відділом Держгеокадастру у Попільнянському районі Житомирської області. /а.с. 58-82/

Відповідно до повідомлення № 1661/35-24 від 06 травня 2024 року Управління надання адміністративних послуг Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, технічна документація із землеустрою щодо виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), ділянка № НОМЕР_1 , виготовлена за замовленням ОСОБА_4 , за наслідками якої утворилась земельна ділянка площею 4,1445 га, що розташована на території Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, яка передана у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1824755400:06:000:0025 у встановленому законодавством порядку, до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, не надходила. /а.с. 57/

В порядку розгляду вказаної справи проведено судову земельно-технічну експертизу та до суду надійшов Висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 1874/10-2024 від 23 жовтня 2024 року, в якому зазначено, що здійснити поділ земельної ділянки з кадастровим номером 1824755400:06:000:0025 площею 4,1445 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, селище Корнин, відповідно до вимог нормативно правових актів та ідеальних часток співвласників ( ОСОБА_2 5/6 частки і ОСОБА_3 1/6 частки) є технічно можливим. Можливі варіанти поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1824755400:06:000:0025 площею 4,1445 га за адресою: Житомирська область, Житомирський район, селище Корнин, розроблені відповідно до ідеальних часток співвласників та вимог нормативно-правових актів, надані в дослідницькій частині висновку та зображені на рисунках: - № 9 (варіант № 1 поділу земельної ділянки); - № 10 (варіант № 2 поділу земельної ділянки); - № 11 (варіант № 3 поділу земельної ділянки); - № 12 (варіант № 4 поділу земельної ділянки); - № 13 (варіант № 5 поділу земельної ділянки)./а.с. 113-134/

Позивач має право на виділ у натурі його частки із земельної ділянки та обираючи варіант поділу земельної ділянки за варіантом № 5, відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 1874/10-2024 від 23 жовтня 2024 року, суд виходить з того, що такий варіант поділу найбільш наближений до фактичного порядку користування земельною ділянкою позивачем.

Сторони вдобровільному порядкуне дійшлизгоди щодозапропонованих варіантівта враховуючивказаний представникомпозивача варіант №5поділу земельної ділянки, суд приходить до висновку про можливість виділити кожному співвласнику відокремлену частину земельної ділянки з урахуванням фактичного користування даною земельною ділянкою за вказаним варіантом.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до з ст.ст. 369,370 ЦК Україниспіввласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленомустаттею 364 цього Кодексу.

Статтею 183 ЦК України встановлено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Норми статей 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частина 1 статті 356 ЦК України передбачає, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13, кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно частини першої, третьої, четвертої статті 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

У відповідності до частини першої статті 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною третьою статті 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25 грудня 2015 № 1127.

Статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Вчинення нотаріальних дій щодо порядку володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами та укладення договорів про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі присвячено пункт 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5.

Відповідно до вищевказаного пункту Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зазначено, що договір про виділення частки в натурі може бути укладений між усіма учасниками спільної часткової власності або між кількома з них. Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу). Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право.

Згідно статті 89 Земельного Кодексу України визначено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Нормами статті 125 Земельного Кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації, цих прав, а відповідно до статті 126 цього ж Кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04 листопада 1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358,364 ЦК України,можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову та виділення позивачу в натурі, у приватну власність 5/6 часток земельної ділянки згідно варіанту № 5 висновку експерта, співвласником якої він являється.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись пунктом 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5; статтями 183, 317, 319, 356-358, 361, 364, 367 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-283, 352,354,355 ЦПК України; суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення частки із земельної ділянки, яка перебуває у спільній частковій власності задовольнити.

Виділити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в натурі 5/6 часток земельної ділянки площею 4,1445 га, що розташована на території Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, яка передана у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1824755400:06:000:0025, згідно варіанту № 5, а саме:

Земельну ділянку площею 34537,5 кв.м (3,45375 га), що на схемі позначена під № 2 (зображена штрихуванням блакитного кольору), яка проходить по точках: 3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-3, зі сторонами: 16,65 м-75,91 м-56,34 м-32,32 м-35,74 м-29,06 м-61,7 м-315,64 м, 43,27 м-174,05 м-41,1 м.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , сплачений судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок та витрати на експертизу в розмірі 7169 гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник