Ухвала

від 23.12.2024 по справі 645/4123/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/4123/24

Провадження № 2-з/643/98/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Замікула Б.С., розглянувши у м. Харкові без повідомлення учасників справи заяву про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі № 645/4123/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «ФАРМАКОМ» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

УСТАНОВИВ:

Згідно ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.07.2024 цивільну справу № 645/4123/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «ФАРМАКОМ», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, передано за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.

Ухвалою суду від 22.08.2024 прийнято вказаний позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.12.2024 задоволено заяву представника позивача про заміну неналежного відповідача, замінено первісного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «ФАРМАКОМ» на належного відповідача ОСОБА_2 . Цією ж ухвалою вирішено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням уточненої позовної заяви від 19.12.2024 (вх. № 53408/24) та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті.

Одночасно із заявою про заміну неналежного відповідача представник позивача звернувся із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначається, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів, наданої на запит представника позивача (дата запиту 13.12.2024, час запиту 13:31) встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності перебуває транспортний засіб: легковий автомобіль MITSUBISHI PAJERO, 2007 р.в., об`єм (потужність) двигуна 2972 см3, дата останньої реєстрації 19.04.2024.

Представник відповідача вказує, що транспортний засіб є майном, на яке може бути звернуте стягнення, у разі ухвалення рішення суду на користь позивача.

Водночас представник позивача зазначає, що поведінка відповідача вказує про її небажання відшкодовувати заподіяну шкоду, а тому, з метою уникнення матеріальної відповідальності, відповідач може здійснити відчуження вказаного транспортного засобу на користь третіх осіб, що унеможливить чи утруднить виконання рішення суду.

Крім того, представник позивача стверджує, що вартість транспортного засобу, щодо якого вона просить вжити заходи забезпечення позову, є співмірною із заявленими вимогами та становить 286399 грн.

На підтвердження чого надає інформацію щодо ринкової вартості подібного за характеристиками транспортного засобу, розміщеного на сайті із оголошеннями про продаж авто в мережі інтернет за посиланням - https://auto.ria.com/uk/auto_mitsubishi_pajero_36360909.html.

Враховуючи викладене, із посиланням на положення ст. 149, 150 ЦПК України представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження транспортного засобу: легковий автомобіль MITSUBISHI PAJERO, 2007 р.в., об`єм (потужність) двигуна 2972 см3, дата останньої реєстрації 19.04.2024, який зареєстрований за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На переконання представника позивача, такий спосіб забезпечення позову не може спричинити збитків відповідачу, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, а також матеріали справи № 645/4123/24, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У ст.150ЦПК України встановлені види забезпечення позову, серед яких є заборона вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст.150ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (п. 3, 4 ч. 1, ч. 5 ст. 151 ЦПК України).

Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений ст. 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19 зауважив, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Також у згаданій постанові Верховний Суд звернув увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має намір стягнути з відповідача кошти з метою відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

На переконання суду, заява про забезпечення позову в достатній мірі обґрунтована, в ній викладено доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків, у разі невжиття таких заходів, підстави та вид забезпечення позову є співмірними з пред`явленими вимогами, а обраний вид забезпечення позову є взаємопов`язаним із позовними вимогами.

Отже, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Водночас суд наголошує, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер з метою недопущення ускладнення чи неможливості виконання судового рішення, а також убезпечення від спричинення значної шкоди позивачу.

Також суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову суд вирішує лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішує матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Підстав для зустрічного забезпечення судом не встановлено, оскільки такий вид забезпечення позову, як заборона відчуження транспортного засобу не впливає на майновий стан відповідача, не забороняє їй володіти та використовувати цей транспортний засіб у власних цілях, не впливає на немайнові права та не призводить до втрат чи збитків.

Керуючись ст. 149 154, 260, 353 355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача адвоката Горобець А.А. про забезпечення позову у цивільній справі № 645/4123/24 задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 відчуження транспортного засобу: легковий автомобіль MITSUBISHI PAJERO, 2007 р.в., об`єм (потужність) двигуна 2972 см3, дата останньої реєстрації 19.04.2024.

Копію ухвали направити учасникам провадження.

Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Роз`яснити ОСОБА_2 право подати клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідачі:

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

- Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», ЄДРПОУ 22868348, юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102;

Третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю ВТФ «ФАРМАКОМ», юридична адреса: м. Харків, вул. Юр`ївська, буд. 12.

Суддя Б.С. Замікула