Постанова

від 18.12.2024 по справі 440/8332/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 р.Справа № 440/8332/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2024, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/8332/24

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "ГРІФФОН ГІР"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмежено відповідальністю "ГРІФФОН ГІР", звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України у Полтавській області, в якій просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення №29325 від 04.07.2024 про відповідність Товариства з обмежено відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" критеріям ризиковості платника податку, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області;

-зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області виключити Товариство з обмежено відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПП від 04.07.2024 №29325 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" з переліку ризикових платників податку на додану вартість.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись з даним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "ГРІФФОН ГІР" зареєстровано у якості є юридичної особи 06.01.2021, код ЄДРПОУ 44059320. Основним видом діяльності підприємства (КВЕД) є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується відомостями з мережі інтернет (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/44059320/).

16.04.2024 ГУ ДПС у Полтавській області було прийнято рішення про відповідність ТОВ "ГРІФФОН ГІР" критеріям ризиковості платника податку №11685 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, який передбачає, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

При цьому вказаний код податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення №11685 від 16.04.2024: код "12" - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

03.05.2024 ТОВ "ГРІФФОН ГІР" надіслало свої письмові пояснення (вих.№13 від 03.05.2024) та документи в обґрунтування правомірності проведених господарських операцій з постачання товару контрагентам. Прийняття податковим органом Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (кількість документів - 28) документально підтверджується квитанцією про прийняття від 03.05.2024.

14.05.2024 ГУ ДПС у Полтавській області було прийнято рішення про відповідність ТОВ "ГРІФФОН ГІР" критеріям ризиковості платника податку №21611 з урахуванням пояснень вих.№13 від 03.05.2024.

Податковий орган зазначив код податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення "12" - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

20.05.2024 ТОВ "ГРІФФОН ГІР" надіслало свої письмові пояснення (вих.№15 від 20.05.2024) та документи в обґрунтування зазначених вище фактів. Прийняття податковим органом повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (кількість документів - 30) документально підтверджується квитанцією про прийняття від 20.05.2024.

29.05.2024 ГУ ДПС у Полтавській області було прийнято рішення про відповідність ТОВ "ГРІФФОН ГІР" критеріям ризиковості платника податку №2427 з урахуванням пояснень вих.№15 від 20.05.2024, підстава прийняття рішення код "11" - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

31.05.2024 ТОВ "ГРІФФОН ГІР" надіслало свої письмові пояснення (вих.№17 від 31.05.2024) та документи в обґрунтування правомірності проведених господарських операцій. Прийняття податковим органом Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (кількість документів - 25) документально підтверджується квитанцією про прийняття від 31.05.2024 та не заперечується відповідачем.

ТОВ "ГРІФФОН ГІР" у своїх поясненнях повідомило про наявність Договору зберігання нафтопродуктів №21.03.2024-ВЗ від 21.03.2024, укладеного з ТОВ "ТЕРМІНАЛ-ДТ", який є власником акцизного складу та надає послуги зі зберігання пального на професійній основі. До пояснень було додано копію Договору зберігання нафтопродуктів №21.03.2024-ВЗ, копію платіжної інструкції про оплату послуг зберігання, а також копії актів наданих послуг за березень, квітень 2024 року.

11.06.2024 ГУ ДПС у Полтавській області було прийнято рішення про відповідність ТОВ "ГРІФФОН ГІР" критеріям ризиковості платника податку №26269 з урахуванням пояснень вих.№17 від 31.05.2024.

У рішенні зазначено код податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення код "11" - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

25.06.2024 ТОВ "ГРІФФОН ГІР" надіслало свої письмові пояснення (вих.№18 від 25.06.2024) та документи в обґрунтування правомірності проведених господарських операцій. Прийняття податковим органом Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (кількість документів - 25) документально підтверджується Квитанцією про прийняття від 25.06.2024 /а.с. 11-16/.

ТОВ "ГРІФФОН ГІР" повторно у своїх поясненнях обґрунтувало правомірність зберігання належного йому палива на підставі Договору зберігання нафтопродуктів №21.03.2024-ВЗ від 21.03.2024, укладеного з ТОВ "ТЕРМІНАЛ-ДТ".

За наслідками розгляду пояснень Комісією ГУДПС прийнято рішення від 04.07.2024 про відповідність ТОВ "ГРІФФОН ГІР" критеріям ризиковості платника податку №29325 /а.с. 9/.

У графі "У разі відповідності вимогам пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено:

11" - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

У графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено: тип інформації - придбання; період здійснення господарської операції - з 20.03.2024 по 29.05.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2710194300, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 44059320.

Крім того, у графі "Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку"" зазначено: накопичення залишків ТМЦ.

Не погодившись із правомірністю рішення відповідача в частині висновку про відповідність ТОВ "ГРІФФОН ГІР" пункту 8 Критеріїв ризиковості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а належним способом захисту прав позивача є зобов`язання контролюючого органу виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Суд апеляційної погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 р. № 1165 (набрала чинності 01.02.2020 р.), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).

Пунктом 1 Порядку № 1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно із п. 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких до цих Критеріїв віднесено наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Аналіз вищевказаних вимог законодавства вказує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Колегія суддів зазначає, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

"пункт 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС".

Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, з метою реалізації вимог абзацу другого пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності .

Судовим розглядом встановлено, що підставою для прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Полтавській області оскаржуваного рішення, що оскаржується, слугувала відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку із наявністю наступної податкової інформації: Код 11.

Як вбачається з матеріалів справи, з протоколу засідання комісії від 04.07.2024 №132 встановлено, що комісією не враховано подані позивачем 25.06.2024 пояснення та документи: договір зберігання нафтопродуктів №21.03.2024-ВЗ від 21.03.2024, укладений з ТОВ "ТЕРМІНАЛ-ДТ", який є власником акцизного складу та надає послуги зі зберігання пального на професійній основі, платіжну інструкцію про оплату послуг зберігання, а також копії актів наданих послуг за березень, квітень 2024 року /а.с. 30-31/.

Крім того, з протоколу засідання комісії слідує, що комісією не зазначено також підстав неврахування поданих документів.

При цьому, в протоколі лише формально зазначено, про те, що згідно інформації, яка міститься в інформаційних ресурсах ДПС встановлено, що у ТОВ "Гріффон Гір" рахуються залишки нереалізованого товару по коду УКТ ЗЕД 2710 "Нафта та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих" /а.с. 31/.

Як встановлено судовим розглядом, основним видом діяльності ТОВ "ГРІФФОН ГІР", згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

ТОВ "ГРІФФОН ГІР" має ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202300361 від 30.03.2023, про що зазначено в протоколі комісії від 04.07.2024 .

З вищенаведеного вбачається, що оптова торгівля пальним є господарською діяльністю ТОВ "ГРІФФОН ГІР".

Станом на час прийняття спірного рішення, у власності позивача рахується паливо дизельне в кількості 43,299 тонн.

Як зазначає позивач, вказана кількість палива знаходиться на зберіганні за місцем розташування акцизного складу, зареєстрованого ТОВ "ТЕРМІНАЛ-ДТ" (код ЄДРПОУ 30777384) за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н, м. Судова Вишня, вул. Лісозаводська, буд. 2А, уніфікований номер акцизного складу -1021407.

Судом встановлено, що правовою підставою зберігання дизельного палива, належного ТОВ "ГРІФФОН ГІР", є Договір на зберігання нафтопродуктів №21.03.2024-ВЗ від 21.03.2024р., укладений з власником акцизного складу - ТОВ "ТЕРМІНАЛ-ДТ" /а.с. 17-19/.

Так, документальними доказами фактичного надання послуг зі зберігання є акти наданих послуг:

- №833 від 31.03.2024р. про надання послуг зі зберігання дизельного палива в кількості 48,299 тонн /а.с. 20/;

- №988 від 30.04.2024р. про надання послуг зі зберігання дизельного палива в кількості 48,299 тонн (до 09.04.2024р.) та 43,299 тонн (з 10.04.2024) /а.с. 20, зворотній бік/;

- №1256 від 31.05.2024р. про надання послуг зі зберігання дизельного палива в кількості 43,299 тонн /а.с. 21/;

- №1485 від 30.06.2024р. про надання послуг зі зберігання дизельного палива в кількості 43,299 тонн /а.с. 21, зворотній бік/.

ТОВ "ГРІФФОН ГІР" здійснило передплату послуг зі зберігання в сумі 500 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №738 від 03.05.2024 /а.с. 19, зворотній бік/.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактичне зберігання пального, належного на праві власності ТОВ "ГРІФФОН ГІР", здійснюється у повній відповідності до вимог чинного законодавства на підставі договору зберігання, укладеного з власником акцизного складу, виконання якого підтверджується документально.

Крім того, з аналізу норм Порядку №1165, вбачається, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

А тому, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20 та в силу приписів ч.5ст.242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.

Як встановлено судовим розглядом, первинне рішення про віднесення платника податків до ризикових від 04.07.2024 №29325 було прийняте комісією не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної та суду не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій у певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а тому віднесення платника податку до ризикових відповідачем проведено всупереч вимог Порядку №1165.

Колегія суддів зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи такий моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Крім того, будь-яких доказів на підтвердження того, що комісія контролюючого органу перевіряла подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні), в порядку, визначеному приписами Порядку №1165, відповідачем суду не надано.

Висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що згідно інформації, яка міститься в інформаційних ресурсах ДПС встановлено, що у ТОВ "Гріффон Гір" рахуються залишки нереалізованого товару по коду УКТ ЗЕД 2710 "Нафта та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих".

Колегія суддів зазначає, ТОВ "ГРІФФОН ГІР" у своїх поясненнях повідомило про наявність Договору зберігання нафтопродуктів №21.03.2024-ВЗ від 21.03.2024, укладеного з ТОВ "ТЕРМІНАЛ-ДТ", який є власником акцизного складу та надає послуги зі зберігання пального на професійній основі. До пояснень було додано копію договору зберігання нафтопродуктів №21.03.2024-ВЗ, копію платіжної інструкції про оплату послуг зберігання, а також копії актів наданих послуг за березень, квітень 2024 року, однаквідповідач проігнорував подані позивачем документи на підтвердження реальності зберігання пального.

Враховучи вище зазначене та положення вище зазначених правових норм, колегія суддів вважає правомірим висновок суду першої інстанції про необґрунтованість складання у відношенні позивача рішення комісією контролюючого органу про відповідність ТОВ "ГРІФФОН ГІР" критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Посилання апелянта на те, що спірне рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не порушують права чи охоронювані законом інтереси та не породжують для нього юридичних наслідків, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Щодо висновків суду першої інстанції про зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зауважує таке.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження) шляхом прийняття відповідного рішення.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно з якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, з урахуванням установлених обставин, у цій справі контролюючий орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

При цьому, судом ураховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Крім того, внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності.

Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Оскільки рішення про визначення ТОВ "ГРІФФОН ГІР" таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Тобто, доводи відповідача у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 по справі № 440/8332/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 23.12.2024 року