Постанова

від 23.12.2024 по справі 480/8059/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 р. Справа № 480/8059/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2023, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, м. Суми, по справі № 480/8059/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна"

до Волинської митниці

про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» (далі - позивач, ТОВ «Інвентум Україна») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці (далі- відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № UA205050/2023/000290/2 від 05.07.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/032858.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 по справі №480/8059/23 в задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» до Волинської митниці про скасування рішення та картки відмови відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 по справі №480/8059/23 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідно до контракту № 0304-23 від 03.04.2023, Polska Ceramika Ogniotrwala «Zarow» Sp.zo.o зобов`язувалось продати ТОВ «Інвентум Україна» вказані у специфікаціях матеріали виробництва. (а.с. 42-44)

Так, згідно зі специфікацією № 5 від 20.06.2023, товаром який Polska Ceramika Ogniotrwala «Zarow» Sp.zo.o зобов`язалось продати позивачу, визначено цеглу вогнетривку шамотну NORMATION BSZ у кількості 16 695 шт. за ціною 1,10 евро за шт. Поставку товару обумовлено здійснювати на умовах FCA згідно з Інкотермс-2010, 58-130 Zarow, ul. Hutnicza 1, Poland протягом 1го тижня з дати отримання передоплати.

На виконання умов контракту та специфікації, 27.06.2023 ТОВ «Інвентум Україна» здійснило передоплату в сумі 18 364, 50 євро (а.с. 47), а 28.06.2023 оформлено CMR згідно з якою цеглу вогнетривку шамотну NORMATION BSZ у кількості 6 307 шт. передано перевізнику Pavlov V.V. для доставки позивачу автомобілем НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 . (а.с. 41)

З метою митного оформлення вказаного товару, 04.07.2023 декларантом позивача Волинській митниці подано електронну декларацію № 23UA205050046171U0, у якій митна вартість цегли вогнетривкої шамотної 1 NORMATION BSZ в кількості 6 307 шт., визначена за ціною договору в сумі 6 937 евро. (а.с. 80-81)

На підтвердження митної вартості до митної декларації були додані: сертифікат якості № АТ001175/27/06/2023 від 27.06.2023, пакувальний лист WZ/23/01550 від 28.06.2023, рахунок-проформа ZS/23/000903 від 20.06.2023, інвойс FVE/23/0033 від 28.06.2023, автотранспортна накладна (CMR) від 28.06.2023, сертифікат з перевезення товару форми EUR1 № PL/MF/AS0632696 від 28.06.2023, митна декларація № 23UA205050045401U8.00 від 04.07.2023, акт про проведення огляду (переогляду) товарів № 23UA205050045401U6 від 30.06.2023, картку відмови у прийнятті митної декларації № UA205050/2023/032854 від 04.07.2023, банківський платіжний документ (MUR) 253 від 27.06.2023, доповнення до контракту № 5 від 20.06.2023, контракт № 0304-23 від 03.04.2023, договір про надання послуг митного брокера № 9424 від 22.06.2022, договір про перевезення № 21 від 08.05.2023, копія митної декларації країни відправлення № 23PL451010E0739026 від 28.06.2023.

Втім, відповідачем по вказаній декларації позивачу було направлено повідомлення у якому зазначалось про виявлені розбіжності, а саме: надання довідки про транспортно-експедиційні витрати від ТОВ «Укрсмарттранс ЛТД» в той час, коли у CMR перевізником вказано Pavlov V.V.; наявність виправлень у CMR; зазначення в пункті 1 специфікації № 5 ціни товару 1,10 евро/шт., кількості товару 16 695 шт. на суму 18 363, 50 евро, а у пункті 2.2. зазначення загальної суми товару 18 364, 50 евро; не завірення контракту № 0304-23 від 03.04.2023, специфікації № 5 та проформи № ZS/23/000903 від 20.06.2023 печаткою фірми-продавця; не завірення банківською установою платіжного доручення № (MUR)253 від 27.06.2023; невідповідність вартості товару в митній декларації країни відправлення вартості товару в інвойсі.

Одночасно у згаданому повідомленні містилась вимога подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 Митного кодексу України, а саме: завіреного належним чином контракту № 0304-23 від 03.04.2023, специфікації № 5 та проформи ZS/23/000903 від 20.06.2023; банківських платіжних документів; за наявності інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару. (а.с. 90 звор. бік)

На виконання вказаної вимоги, 05.07.2023 була направлена виправлена специфікація № 5 та повідомлено надання усіх документів на підтвердження митної вартості разом з митною декларацією, а також про відсутність можливості надання інших документів.

За результатами розгляду наданих позивачем документів, 05.07.2023 Волинською митницею прийнято рішення № UA205050/2023/000290/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким, митну вартість цегли вогнетривкої шамотної 1 NORMATION BSZ в кількості 6 307 шт., визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, зокрема, у митній декларації UA403030/2023/013412 від 05.06.2023.

Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, митний орган визначив відсутність усіх даних для підтвердження заявленої митної вартості та встановлення розбіжностей у поданих документах, зокрема: надання довідки про транспортно-експедиційні витрати від ТОВ «Укрсмарттранс ЛТД» в той час, коли у CMR перевізником вказано Pavlov V.V.; наявність виправлень у CMR; зазначення в пункті 1 специфікації № 5 ціни товару 1,10 евро/шт., кількості товару 16 695 шт. на суму 18 363, 50 евро, а у пункті 2.2. зазначення загальної суми товару 18 364, 50 евро; не завірення контракту № 0304-23 від 03.04.2023, специфікації № 5 та проформи № ZS/23/000903 від 20.06.2023 печаткою фірми-продавця; не завірення банківською установою платіжного доручення № (MUR)253 від 27.06.2023; невідповідність вартості товару в митній декларації країни відправлення вартості товару в інвойсі. (а.с. 29-30)

У зв`язку з прийняттям зазначеного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем була винесена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/032858. (а.с. 31)

Не погоджуючись із діями суб`єкта владних повноважень, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних товарів і за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, відповідач не мав можливості у зв`язку з відсутністю у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари; застосувати методи на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (обчислена вартість) відповідач також не мав можливості через відсутність вартісної основи для розрахунку митної вартості у митного органу та декларанта, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визначення митної вартості за резервним методом із використанням цінової інформації, наявної у митного органу, а саме: у декларації № UA403030/2023/013412 від 05.06.2023.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частин першої, другої статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст.257 МК України).

Крім цього, частиною третьою статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Згідно з частиною першою цієї статті, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статі 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст.52 МК України).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьої статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч.4 ст.53 МК України).

Отже, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Крім цього, відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 140/6689/20.

Згідно ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Приписами ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

Так з матеріалів справи встановлено, що позивачем до митного оформлення митної декларації № 23UA205050046171U0 були подані наступні документи: сертифікат якості № АТ001175/27/06/2023 від 27.06.2023, пакувальний лист WZ/23/01550 від 28.06.2023, рахунок-проформа ZS/23/000903 від 20.06.2023, інвойс FVE/23/0033 від 28.06.2023, автотранспортна накладна (CMR) від 28.06.2023, сертифікат з перевезення товару форми EUR1 № PL/MF/AS0632696 від 28.06.2023, митна декларація № 23UA205050045401U8.00 від 04.07.2023, акт про проведення огляду (переогляду) товарів № 23UA205050045401U6 від 30.06.2023, картку відмови у прийнятті митної декларації № UA205050/2023/032854 від 04.07.2023, банківський платіжний документ (MUR) 253 від 27.06.2023, доповнення до контракту № 5 від 20.06.2023, контракт № 0304-23 від 03.04.2023, договір про надання послуг митного брокера № 9424 від 22.06.2022, договір про перевезення № 21 від 08.05.2023, копія митної декларації країни відправлення № 23PL451010E0739026 від 28.06.2023.

При визначені митної вартості товару, декларантом позивача було обрано 1 метод.

Після перевірки митної декларації посадовими особами Волинської митниці складено повідомлення декларанту від 04.07.2023, в якому зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. А саме: надана довідка про транспортно-експедиційні витрати від ТОВ «УКРСМАРТТРАНС ЛТД», тоді як перевізник згідно графи 16 CMR- PE PAVLOV V.V.. CMR від 28.06.2023 б/н містить виправлення. В п. 1 специфікації №5 вказано, що вартість товару - 1,1 євро за шт, всього 16695 штук, що становить 18364,5 євро, а не 18363,5 євро, як вказано в п. 1 специфікації. Контракт від 03.04.2023 №0304-23, специфікація №5 та проформа від 20.06.2023 №ZS/23/000903 не завірені печаткою фірми- продавця. Платіжне доручення від 27.06.2023 №(MUR)253 не завірене банком та не містить підпису уповноваженої особи банку. Вартість товару в копії митної декларації країни відправлення не відповідає вартості товару в інвойсі.

Також, вказане повідомлення містить вимогу про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 та ст. 54 Митного кодексу України, а саме:

завіреного належним чином контракту № 0304-23 від 03.04.2023, специфікації № 5 та проформи ZS/23/000903 від 20.06.2023;

банківських платіжних документів, що стосується оцінюваного товару;

за наявності інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Позивачем у відповідь на вказане повідомлення 05.07.2023 була направлена виправлена специфікація № 5 та повідомлено надання усіх документів на підтвердження митної вартості разом з митною декларацією, а також про відсутність можливості надання інших документів.

05.07.2023 Волинською митницею прийнято рішення № UA205050/2023/000290/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким, митну вартість цегли вогнетривкої шамотної 1 NORMATION BSZ в кількості 6 307 шт., визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, зокрема, у митній декларації UA403030/2023/013412 від 05.06.2023 та зазначено, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, митний орган визначив відсутність усіх даних для підтвердження заявленої митної вартості та встановлення розбіжностей у поданих документах, зокрема:

1)надання довідки про транспортно-експедиційні витрати від ТОВ «Укрсмарттранс ЛТД» в той час, коли у CMR перевізником вказано Pavlov V.V.;

2) наявність виправлень у CMR;

3) в Специфікації №5 вказано, що вартість товару - 1,1 євро за шт., всього 16695 штук, що становить 18364,5 євро, а не 18363,5 євро, як вказано в п. 1 специфікації.

4)Контракт від 03.04.2023 №0304-23, специфікація №5 та проформа від 20.06.2023 №ZS/23/000903 не завірені печаткою фірми- продавця.

5)платіжне доручення від 27.06.2023 №(MUR)253 не завірене банком та не містить підпису уповноваженої особи банку.

6)вартість товару в копії митної декларації країни відправлення не відповідає вартості товару в інвойсі.

Надаючи оцінку зазначеним у спірному рішенні підставам для коригування митної вартості товарів, щодо розбіжностей в поданих документах, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Щодо тверджень відповідача, що надана довідка про транспортно-експедиційні витрати від ТОВ «Укрсмарттранс ЛТД» в той час, коли у графі 16 CMR перевізником вказано Pavlov V.V., колегія суддів зазначає наступне.

08.05.2023 року між ТОВ «УКРСМАРТТРАНС ЛТД» (експедитор) та ТОВ «Інвентум Україна» (замовник) укладено Договір №21 транспортного експедирування. (а.с. 32)

Згідно п. 1.2 Договору №21 від 08.05.2023 р. Замовник доручає, а Експедитор бере на себе обов?язки за плату і за рахунок коштів Замовника організувати перевезення вантажів Замовника та здійснювати розрахунки з транспортними організаціями (перевізниками) за перевезення вантажів Замовника.

Пунктом 1.4. Договору №21 передбачено, що для виконання замовлень Замовника Експедитор має право використовувати і власні автотранспортні засоби.

Відповідно до п 2.4. Договору №21 передбачено, що для виконання доручення Експедитор здійснює наступні дії, зокрема, самостійно знаходить Перевізника для виконання замовлення Замовника та укладає від свого імені та за рахунок Замовника договір перевезення з Перевізником.

Таким чином, вказаним договором передбачено, що експедитор бере на себе зобов`язання з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, отже обов`язку безпосередньо здійснювати перевезення не встановлено.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «УКРСМАРТТРАНС ЛТД» (експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (PE PAVLOV V.V.)(перевізник) укладено Договір №26 на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському повідомленнях від 28.06.23р..

Згідно розділу 1 Договору №26, Експедитор, який діє від імені і за рахунок коштів Замовника, доручає Перевізнику організувати доставку вантажів, а Перевізник забезпечує своєчасну подачу транспорту і транспортування до місця призначення. У разі необхідності Експедитор може доручити Перевізнику, організувати комплектацію збірного вантажу. Перевізник має право залучати для виконання своїх зобов?язань за цим Договором третіх осіб (Перевізників), залишаючись при цьому відповідальним за дії цих осіб, як за свої власні.

Згідно до акту №23 від 05.06.2023 приймання-передачі наданих послуг до Договору №21 від 08.05.23 р. ТОВ «УКРСМАРТТРАНС ЛТД» надав ТОВ «ІНВЕНТУМ УКРАЇНА» транспортно експедиційні послуги по організації перевезення вантажу ТОВ «ІНВЕНТУМ УКРАЇНА».

Вказане підтверджується Довідкою про транспортно-експедиційні витрати №26 від 28.06.23 р..

Згідно до CMR б/н від 26.06.2023 здійснює перевезення PE PAVLOV V.V., між тим, у відповідності до п 2.4. Договору №21 передбачено, що для виконання доручення Експедитор здійснює наступні дії, зокрема, самостійно знаходить Перевізника для виконання замовлення Замовника та укладає від свого імені та за рахунок Замовника договір перевезення з Перевізником, а тому доводи апелянта щодо наявності розбіжностей, які впливають на визначення митної вартості товару з огляду на те, що перевізник товару, зазначений в CMR та особа, з якою укладено договір про надання експедиційних послуг різні є безпідставними.

Таким чином, в даному випадку має місце організація перевезення вантажу, яка була надана позивачу, про що свідчить CMR б/н від 26.06.2023, що в свою чергу не може свідчити про відсутність чи не підтвердження транспортних витрат.

Щодо тверджень митного органу, що в Специфікації №5 вказано, що вартість товару - 1,1 євро за шт., всього 16695 штук, що становить 18364,5 євро, а не 18363,5 євро, як вказано в п. 1 специфікації, колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи позивачем було у відповідь на вказане повідомлення 05.07.2023 була направлена виправлена специфікація № 5 із зазначенням суми 18364,50 євро.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно до проформи інвойс вартість товару становить 18364,50 євро (а.с.49) та у відповідністю до платіжної інструкції від 27.06.2023 сплачено 18364,50 євро відповідно до Специфікації №5 до Контракту 03.04.2023 №0304-23.

Отже, документи надані позивачем до митного оформлення та надана специфікація №5 до Контракту 03.04.2023 №0304-23 в повній мірі підтверджує митну вартість ввезеного товару.

Щодо доводів митного органу, що в контракт від 03.04.2023 №0304-23, специфікація №5 та проформа від 20.06.2023 №ZS/23/000903 не завірені печаткою фірми- продавця, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно приписів ч. 1 ст. 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Перелік реквізитів, обов`язкових для первинних документів, наведений у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а також у п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88.

Відтак, із вказаних нормативних актів слідує, що печатка не є обов`язковим реквізитом відносно первинних документів.

Щодо висновку відповідача про те, що платіжне доручення від 27.06.2023 №(MUR)253 не завірене банком та не містить підпису уповноваженої особи банку, то колегія суддів вважає його безпідставним з врахуванням наступного.

До митного органу позивачем були надано платіжну інструкцію від 27.06.2023 №(MUR)253 разом з електронною квитанцією до неї.

Загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (далі - Порядок №216).

З приписів Положення №216, для чинності платіжної інструкції, наданої до банківської установи у електронному вигляді наявність відміток банківської установи та підпису не є обов`язковою умовою.

Крім того, наявність в платіжному дорученні в іноземній валюті відомостей про суму коштів, яка перерахована за товар, чітке посилання на номер і дату контракту (в графі призначення платежу), дає можливість в повній мірі ідентифікувати товар.

В свою чергу, відповідачем не спростовано твердження позивача про сплату товару згідно з вказаними платіжними дорученнями.

Твердження митного органу, що вартість товару в копії митної декларації країни відправлення не відповідає вартості товару в інвойсі колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ч. 2 ст. 53 МК України до переліку обов`язкових документів для підтвердження заявленої митної вартості не віднесено митна декларація країни відправлення.

Крім того, митна декларація країни відправлення взагалі не містить посилань на вартість товару.

Щодо тверджень відповідача про наявність виправлень у CMR, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки виправлення стосується адреси доставлення в Україні, а тому вказане жодним чином не впливає на складові митної вартості товару.

Колегія суддів вважає помилковим доводи суду першої інстанції, що надані позивачем документи до митного оформлення не дають можливості підтвердити вартість транспортування, оскільки позивачем було надано до митного органу Довідку про транспортно-експедиційні витрати №26 від 28.06.2023 р.

Законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс Українине визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 травня 2019 у справі № 804/16553/14, від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 810/4441/16, від 07 липня 2023 року у справі № 803/718/17.

Таким чином, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України.

Враховуючи, що відповідачем не доведено існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, не доведено наявність недоліків в документах поданих до митного оформлення , то у відповідача відсутні підстави вимагати у декларанта документи передбачені у ч.3 ст.53 МКУ.

Відтак, відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та безпідставно оформлено картку відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що документи, що були надані позивачем містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі вищезазначеного, рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару № UA205050/2023/000290/2 від 05.07.2023 року не відповідає приписам ч.2 ст.55 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, що зумовлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Враховуючи, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/032858 відповідачем заповнено у зв`язку з прийнятим оспорюваним рішенням про коригування митної вартості товарів, яке є незаконним, а тому вказана картка відмови є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції змінить або ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» при зверненні до суду першої інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн. згідно платіжної інструкції №19880 від 28.07.2023 року.

При зверненні до суду апеляційної позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 8052,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №21040 від 13.12.2023 року

Враховуючи вказане, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (ЄДРПОУ 43958385) судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 13420,00 грн (5368 +8052).

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 по справі № 480/8059/23 - скасувати.

Прийняти по справі нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» до Волинської митниці про скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару № UA205050/2023/000290/2 від 05.07.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/032858.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» (код ЄДРПОУ 36437713) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (код ЄДРПОУ 43958385) судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 13420,00 грн. (тринадцять тисяч чотириста двадцять гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій