Постанова

від 16.01.2025 по справі 480/8059/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 р. Справа № 480/8059/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 , головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, м. Суми, по справі № 480/8059/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна"

до Волинської митниці

про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» (далі - позивач, ТОВ «Інвентум Україна») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці (далі- відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № UA205050/2023/000290/2 від 05.07.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/032858.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 по справі №480/8059/23 в задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» до Волинської митниці про скасування рішення та картки відмови відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" - задоволено.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 по справі № 480/8059/23 - скасовано.

Прийняти по справі нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» до Волинської митниці про скасування рішення та картки відмови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару № UA205050/2023/000290/2 від 05.07.2023.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/032858.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» (код ЄДРПОУ 36437713) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (код ЄДРПОУ 43958385) судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 13420,00 грн. (тринадцять тисяч чотириста двадцять гривень 00 копійок).

До Другого апеляційного адміністративного суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» подано заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №480/8059/23 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 20 000,00 грн.

Відповідач подав заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, в якому просило зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвокати заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТІ».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи з аналізу зазначеної норми, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З аналізу вищевказаної норми слідує, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати наведені вище критерії, зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

З метою підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено: копія Договору про надання правової допомоги (послуг) №14/06/19 від 14.06.2019; копія додаткової угоди №20 від 10.07.2023 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 27.12.2024 згідно Договору про надання правової допомоги (послуг) №14/06/19 від 14.06.2019.

З матеріалів справи встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" уклало з адвокатом Титаренко О.О. договір про надання правової допомоги (послуг) №14/06/19 від 14.06.2019 року.

Згідно до п.3.1 додаткової угоди №20 від 10.07.2023 року встановлено, що гонорар за надання правової допомоги (послуг) в Другому апеляційному адміністративному суді у справі за позовом ТОВ "Інвентум Україна" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000290/2 від 05.07.23 р. та картки відмови №UA205050/2023/032858 становить 20000,00 грн.

Зі змісту акту прийому-передачі наданих послуг від 27.12.2024 вбачається, що адвокатом надані наступні послуги:

надання правової допомоги (послуг) в Другому апеляційному адміністративному суді у справі за позовом ТОВ "Інвентум Україна" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000290/2 від 05.07.23 р. та картки відмови №UA205050/2023/032858.

Вартість послуг складає 20 000,00 грн.

Отже, в підтвердження надання правової допомоги позивачем надано відповідні документи.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.05.2021 року у справі №640/2076/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності тa необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач у даній справі скористався правом на подання заперечення на клопотання позивача про відшкодування суми понесених судових витрат. В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, відповідач вважає, що понесені позивачем витрати є неспівмірними зі складністю даної справи, а загальні витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, є необґрунтованими, значно завищеними та непідтвердженими.

При цьому, доводи відповідача про те, що стягнення з Волинської митниці витрат на правничу становить надмірний тягар для відповідача, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, понесених витрат, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії та виконувати свої повноваження у сфері публічно-правових відносин.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі № 380/8230/23.

Відтак, колегія суддів вважає, що заявлений у клопотанні позивача розмір відшкодування витрат позивача на правову допомогу в суді апеляційної інстанцій у розмірі 20000 грн. є завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Дослідивши зміст та обсяг наданих адвокатом послуг, в аспекті складності та якості складених документів, колегія суддів дійшла висновку про завищення позивачем понесених ним судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та вважає, що заявлена ТОВ "Інвентум Україна" до відшкодування сума витрат не є співмірною із наданим адвокатом обсягом послуг, критеріям їх реальності та розумності, оскільки справа є незначної складності, розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заявленого позивачем клопотання та стягненню на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності ухвалення додаткової постанови про стягнення з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Інвентум Україна" понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 5000,00 грн..

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, ч.4 ст. 229, ст. ст. 243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (код ЄДРПОУ 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» (код ЄДРПОУ 36437713) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) 00 коп.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Макаренко Я.М.Судді Любчич Л.В. Жигилій С.П.