Постанова

від 23.12.2024 по справі 340/3184/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/3184/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ТЕК ТРЕЙД на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі № 340/3184/24 (суддя І інстанції Кравчук О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ТЕК ТРЕЙД до Кропивницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГРІН ТЕК ТРЕЙД звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кропивницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2024 №UА901000/2024/000097/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2024/000191.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність спірного рішення митного органу, оскільки воно ухвалено без врахування документів, наданих позивачем під час здійснення митного оформлення. Вимоги щодо надання додаткових документів митницею висунуто безпідставно, оскільки надані документи не містили в собі розбіжностей та не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. У зв`язку із відмовою митного органу у здійсненні митного оформлення позивач був вимушений здійснити митне оформлення товару за ціною скоригованою митним органом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції у даній справі подав апеляційну скаргу, в якій послався на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з`ясовано усі обставини, які мають значення для вирішення справи та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення судового рішення з порушенням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції від 12 липня 2024 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховані доводи позивача про те, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено конкретних підстав, які б викликали сумнів у правильності визначення декларантом ціни товару, натомість заявлена митна вартість підтверджується наданими до митного оформлення документами, а саме: інвойсом та платіжним доручення, а також наданим до суду висновком ДП «Держзовнішінформ», згідно з яким імпортний рівень цін на сонячні панелі за даним контрактом відповідає цінам компанії-постачальника.

Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції; судом обставини справи встановлені вірно, а до встановлених обставин застосовані вірні норми матеріального та процесуального права. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю ГРІН ТЕК ТРЕЙД.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року від Товариство з обмеженою відповідальністю ГРІН ТЕК ТРЕЙД витребувано наступні документи: договір від 06.04.2023 № 06-04/2023, довідку від 03.05.2024 № 53568, рахунок-фактуру від 03.05.2024 № LS-4559364, декларацію митної вартості.

Позивачем на виконання ухвали суду подано договір від 06.04.2023 № 06-04/2023, довідку від 03.05.2024 № 63568, рахунок-фактуру від 03.05.2024 № LS-4559364, декларацію митної вартості.

Суд розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження, відповідно до статті 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону - на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Зазначеним вимогам рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року відповідає, а вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ГРІН ТЕК ТРЕЙД із компанією HT Solar Enerji A.S (Туреччина) укладено зовнішньоекономічний контракт від 17.04.2024 № E-HTTKSC2024032201 на поставку сонячних модулів - Solar Module HT72-18X (ND) 580 W Bifacial Double Glass Cable Length: +400-200 mm загальною кількістю 1240 одиниць. Згідно умов контракту продавець зобов`язався передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті. Згідно розділу 2 контракту сторони визначили наступні умови оплати: 20% від загальної вартості контракту сплачується на банківський рахунок продавця як авансовий платіж і 80% сплачується на банківський рахунок продавця за 10 днів до відвантаження товару. Згідно пункту 3 контракту продавець повинен поставити першу партію - 620 шт. до 25 квітня 2024 року, а другу партію - 620 шт. протягом 60 днів після отримання авансового платежу після завершення виконання зобов`язань покупця, передбачених статтею 2. Продавець має право не відвантажувати товар до отримання від покупця: підтвердження переказу повної оплати за контрактом. У разі затримки цього платежу продавець може перенести дату поставки на строк, що дорівнює затримці платежу.

В межах виконання умов вищевказаного контракту, позивачем придбано фотоелектричні модулі (сонячні модулі) Solar Module HT72-18X (ND) 580W Bifacial Double Glass 620 шт. за ціною 72,5євро/ шт. на суму 44 950,00 євро.

Умовами поставки сторони визначили EXW Tuzla (Istanbul), Туреччина (Інкотермс 2010).

Для митного оформлення товару в режимі імпорту декларантом до Кропивницької митниці подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ від 07.05.2024 № 24UA901020003810U9.

Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості за ціною договору, відповідно до ст. 58 МКУ.

Під час здійснення перевірки заявленої митної вартості товару посадовою особою митного органу відповідно до ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В результаті такого контролю митним органом встановлено, що декларантом не підтверджено всі складові заявленої митної вартості, а саме: поставка оцінюваного товару проводиться на підставі контракту від 17.04.2024 № EHTTKSC2024032201, комерційного інвойсу від 30.04.2024 № HS02024000000091, натомість платіжний документ від 24.04.2024 містить інформацію про сплату 39960 євро за контрактом від 17.04.2024 №EHTTKSC2024032201 та проформою-інвойс від 17.04.2024 № EHTTKSC2024032201-2, при тому, що зовнішньоекономічним договором такі умови оплати не передбачені; згадана проформа містить інформацію про маркування модулів (HT72-18X (ND) що містить невідповідності із іншими документами, також у проформі визначено суму у розмірі 35960 Євро (як зазначено « 80% оплата залишку»), що в комплексі не дозволяє однозначно ідентифікувати відповідний платіжний документ із оцінюваною партією товару; подана до митного оформлення заявка б/н б/д до договору від 02.10.2023 №02/012023/TD не містить інформації про маршрут перевезення, дату навантаження, характер вантажу вагу, вартість перевезення, умови оплати, ідентифікації транспортного засобу, що перешкоджає ідентифікувати зазначений документ із відповідною партією товару; надання транспортно-експедиційних послуг за поданими декларантом документами має досить довгий ланцюжок взаємовідносин, а саме: ТОВ «ГРІН ТЕК ТРЕЙД» (Клієнт) уклало договір із ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (Експедитор), який у свою чергу, у якості «Замовника» уклав договір із ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), із послідуючим укладанням договору між ним же ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) із ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) який відповідно до інформації у CMR б/н від 02.05.2024 здійснював перевезення партії товару автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . У якості підтвердження вартості транспортно-експедиційних послуг поданий до митного оформлення рахунок фактура від 03.05.2024 №LS-4559364, інші документи, що підтверджують фінансові операції за надання відповідних послуг не надано; заявлена, як копія митної декларації країни експорту, митна декларація №24TR34220000064111 не містить інформації щодо вартості оцінюваної партії товару. Відповідно до інформації, наведеної у «Специфікація та типу товару» договору купівлі продажу від 17.04.2024 № EHTTKSC2024032201 зазначено походження товару позиції 1 (декларована партія товару) як Туреччина, що суперечить поданим документам, зокрема, сертифікату походження від 02.05.2024 №A 1344492 та комерційному інвойсу від 30.04.2024 №HS02024000000091. Заявлений позивачем рівень митної вартості спірного товару становив 2,4099 євро/кг. Проте, згідно із наявною у митниці ціновою інформацією виявлено, що 07.05.2024 було здійснено митне оформлення ідентичного товару за МД №24UA209230041200U0, однак за рівнем митної вартості 4,367 євро/кг.

У зв`язку із зазначеним, митницею, згідно з вимогами ст. 53 МКУ витребувано у декларанта додаткові документи, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

Додаткові документи декларантом до митного органу не надано.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2024 №UА901000/2024/000097/2 та за результатом прийнятого рішення відмовлено у здійсненні митного оформлення шляхом видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2024/000191.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України (в редакції від 13.03.2012).

Митним кодексом України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, Митним кодексом України та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.

Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною четвертою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено обов`язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов`язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин другої, четвертої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п`ята статті 57 Митного кодексу України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В силу вимог ч.5 ст.53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені і цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МКУ слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. У зв`язку з чим саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Матеріали справи свідчать, що надані декларантом документи не містили всіх необхідних відомостей на підтвердження заявленого рівня митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неналежне підтвердження декларантом заявленого рівня митної вартості товарів.

Так, умовами поставки сторони обрали EXW Tuzla (Istanbul). За вказаних умов поставки продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Отже, за зазначених умов поставки декларант на підтвердження заявленого рівня митної вартості товару має надати документи, що підтверджують фактурну (контрактну) вартість та вартість транспортних витрат.

Умовами контракту від 17.04.2024 № EHTTKSC2024032201 передбачено, що 20% від загальної вартості контракту сплачується на банківський рахунок продавця як авансовий платіж і 80% сплачується на банківський рахунок продавця за 10 днів до відвантаження товару. Отже, фактично за умовами зовнішньоекономічного договору сторони узгодили 100% передплату за товар.

Згідно контракту від 17.04.2024 № EHTTKSC2024032201, проформи-інвойсу від 17.04.2024 № EHTTKSC2024032201-2, комерційного інвойсу від 30.04.2024 №HS02024000000091 загальна вартість 620 штук сонячних панелей становить 44950 EUR (72,5 EUR/штука). Така сама ціна заявлена позивачем у гр.42 ЕМД від 07.05.2024 №24UA901020003810U9. У проформі-інвойсі від 17.04.2024 № EHTTKSC2024032201-2 зазначено, що 80% від загальної вартості товару становить 35960 EUR. Декларантом на підтвердження контрактної вартості товару до митного контролю надано банківський платіжний документ Swift від 24.04.2024, згідно з яким за контрактом від 17.04.2024 № EHTTKSC2024032201 та проформою-інвойсом від 17.04.2024 № EHTTKSC2024032201-2 здійснено оплату за товар у сумі 35960 EUR. Платіжний документ від 19.04.20214 на суму 16901,20, який знаходиться в матеріалах справи до митного контролю не подавався, що підтверджується відомостями гр. 44 ЕМД від 07.05.2024 № 24UA901020003810U9. Судом першої інстанції правомірно не враховані у якості доказів надане до суду платіжне доручення, оскільки таке платіжне доручення декларантом до митного оформлення не надавалась, посадовою особою митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості не досліджувалась, а тому є неналежним та недопустимим доказом у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України. Не є належним доказом у справі і лист ДП «Держзовнішінформ» від 10.06.2024 № 3-3/447, оскільки цей лист сформований вже після здійснення митного оформлення та не розглядався митницею під час прийняття спірного рішення. До того ж, з тексту вказаного листа вбачається, що предметом розгляду була ринкова вартість товару, що не є тотожнім поняттю митної вартості. Також, вказаний лист носить виключно інформативний характер. Таким чином, наданими до митного контролю документами фактурна вартість підтверджена лише частково, що обумовило витребування митним органом додаткових документів.

На підтвердження транспортних витрат декларантом до митного контролю надано договори від 06.04.2023 № 06-04/2023; від 30.04.2024 № 30/04/2024/VS; від 02.10.2023 № 02/01/2023/TD; довідку від 03.05.2024 № 53568; рахунок-фактуру від 03.05.2024 № LS-4559364. На виконання ухвали апеляційного суду від 29.11.2024 позивачем замість довідки від 03.05.2024 № 53568, яка заявлена до митного оформлення та витребовувалась судом надано довідку від 03.05.2024 № 63568. За результатом розгляду вищевказаних документів судом встановлено, що згідно п.1.3. договору від 06.04.2023 № 06-04/2023, під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, запланована дата перевезення, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також інша необхідна інформація, що стосується організації ТЕО. Надана до митного оформлення заявка не містить інформації про маршрут перевезення, дату навантаження, характер вантажу вагу, вартість перевезення, умови оплати, ідентифікації транспортного засобу, що перешкоджає ідентифікувати зазначений документ із відповідною партією товару. Згідно рахунку-фактури від 03.05.2024 № LS-4559364 перевезення здійснено автомобільним транспортом на загальну суму 154609,49 грн, що за виключенням автоперевезення по території України (43500 грн) становить 111109,49 грн (154609,49-43500). Згідно п.п.4.1.3.3. п.4.1. договору ТЕО від 06.04.2023 № 06-04/2023, при перевезенні вантажу автомобільним транспортом оплата здійснюється клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення/видання експедитором рахунку, проте до вивантаження вантажу на складі клієнта. З урахуванням того, що рахунок виставлено 03.05.2024, а позивач звернувся до митниці 07.05.2024 оплата за ТЕО повинна бути здійснена. Декларантом позивача у якості підтвердження вартості транспортно-експедиційних послуг документів, що підтверджують фінансові операції за надання відповідних послуг до митного оформлення не надано, про що митницею зазначено у електронному повідомленні, яка направлено на адресу позивача.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що у сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відтак, враховуючи, що надані декларантом документи, на думку митного органу, не містили усіх відомостей щодо ціни товару, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, позивачу було направлено відповідне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які можуть підтвердити заявлену митну вартість. Оскільки вимога посадових осіб контролюючого органу не була виконана позивачем, суд дійшов вірного висновку, що відповідач правомірно відмовив у митному оформленні (випуску) товарів та скоригував митну вартість товару.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 02.05.2024 у справі № 520/22458/23.

На підставі вищезазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, то рішення суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ТЕК ТРЕЙД залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко