Постанова

від 23.12.2024 по справі 380/14490/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/14490/21 пров. № А/857/27819/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року про відстрочення виконання судового рішення у справі № 380/14490/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції Хома О. П.,

час ухвалення рішення 18 жовтня 2024 року,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області (далі відповідач), в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Давидівської сільради від 14.07.2021 № 279-8/2021 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 » про відмову ОСОБА_1 в затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в селі Старе Село Львівського району Львівської області;

зобов`язати Давидівську сільраду затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати позивачу у власність земельну ділянку загальною площею 0,1200 гектарів, для індивідуального садівництва, з кадастровим номером 4623687100:03:000:0059 за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ: землі сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: Давидівська сільська рада (за межами нас. пунктів село Старе Село) Львівського району Львівської області.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2022 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області від 14.07.2021 № 279-8/2021 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ».

Зобов`язано Давидівську сільську раду Львівського району Львівської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку загальною площею 0,1200 гектарів для індивідуального садівництва, з кадастровим номером 4623687100:03:000:0059, за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ: землі сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: Давидівська сільська рада (за межами нас. пунктів с. Старе Село) Львівського району Львівської області.

Відповідачем 20.09.2024 подано заяву про відстрочення виконання рішення суду від 08.11.2021 у справі №380/14490/21

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду задоволено.

Відстрочено виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі № 380/14990/21 за позовом ОСОБА_2 до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії до скасування заборони встановленоїЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» №2145-ІХ від 24.03.2022.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні заяви.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення в справі 380/14490/21 постановлено і набрало законної до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24.03.2022 № 2145-IX внесено зміни, серед іншого, до ЗК України. Так, Розділ X "Перехідні положення" ЗК України, відтак, з огляду на приписи про чинність в часі нормативно-правових актів, не може бути застосовним в розглядуваному питанні.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно достатті 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст.378 КАС України).

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 378 КАС України).

Колегія суддів зауважує, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 2а/0570/6531/2011.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2020 року у справі №819/150/17).

Колегія суддів зазначає, що предметом спору в цій справі є рішення Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області від 14.07.2021 № 279-8/2021 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 », яким позивачці відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки у власність.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан, який з урахуванням наступних указів Президента України продовжує діяти.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24.03.2022 № 2145-IX (далі - Закон № 2145-IX) внесено зміни, серед іншого, до ЗК України.

Зокрема, Розділ X "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктами 27 і 28.

У підпункті 5 пункту 27 Розділу X "Перехідних положень" ЗК України зазначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням ряду особливостей, зокрема: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом

Вказані зміни до ЗК України набрали чинності 07.04.2022.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з положенням частин 2, 3 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частини 1, 2 статті 242 КАС України).

Як можна виснувати з наведених норм, процесуальним законом не допускається ухвалення судом рішення про зобов`язання вчинити відповідача завідомо неправомірні дії, які суперечитимуть вимогам норм законодавства, чинних станом на момент ухвалення судового рішення. Зокрема, резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Повертаючись до згаданих вище змін, внесених до Земельного Кодексу України Законом № 2145-IX, з їх змісту вбачається те, що із 07.04.2022 і до припинення (скасування) воєнного стану в Україні, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації (за винятком безоплатної передачі земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також безоплатної передачі у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом).

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Давидівської сільради від 14.07.2021 року № 279-8/2021 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 », відмовлено ОСОБА_1 в затверджені проекту землеустрою, у серпні 2021 року остання звернулася з відповідним позовом до адміністративного суду. Так, відповідне рішення Львівського окружного адміністративного суду ухвалено 08 листопада 2021 року та набрало законної сили 18 березня 2022 року за наслідком апеляційного перегляду, тобто до періоду набрання чинності заборонної норми, викладеної у Перехідних положеннях Земельного кодексу (07.04.2022р.).

Оцінюючи доводи заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції наголошує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" доповнено розділ Х Перехідних положень Земельного Кодексу України пунктом 27, підпункт 5 якого передбачав, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Однак тлумачення вказаної норми, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що така заборона не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Зазначена правова позиція адміністративного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 27 липня 2023 року в справі № 392/856/22, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується судом під час вирішення наведеного спору.

Водночас суд апеляційної інстанції вважає такий підхід до тлумачення та застосуванняЗакону № 2145-IXу цій конкретній справі цілком виправданим також з наступних мотивів.

Так, частина 5 ст. 378 КАС України допускає те, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

На противагу цього ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року відстрочено виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі № 380/14990/21 за позовом ОСОБА_1 до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії до скасування заборони встановленоїЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» №2145-ІХ від 24.03.2022, тобто на невизначений строк, що не відповідає принципу правової визначеності.

Окрім того, суд зазначає, що обов`язок прийняти відповідне рішення виник у відповідача ще до прийняття вищевказаних змін до ЗК України.

З моменту набрання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 законної сили минуло майже 3 роки.

Тож колегія суддів зазначає, що після спливу такого тривалого періоду, впродовж якого рішення суду не виконувалося, подальше відстрочення його виконання боржником на невизначений термін (до завершення воєнного стану в Україні) позбавить судовий захист прав позивача не лише ефективності, а й сенсу, а конституційна засада обов`язковості виконання рішення суду в такий спосіб буде нівельована.

Зрештою варто зауважити те, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року відстрочено виконання рішення від 08.11.2021 у справі № 380/14990/21, однак в межах адміністративної справи № 380/14990/21 відсутнє (не постановлено) рішення від 08.11.2021, а спір стосується перерахунку та виплати позивачу пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» № 110 від 12.05.2021 про розмір грошового забезпечення. Однак такий недолік може бути виправлений в порядку ст.253 КАС України.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а отже, і підстав для задоволення заяви Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про відстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі 380/14490/21, тому в задоволенні такої заяви слід відмовити.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання відстрочення виконання судового рішення, що відповідно до частини 1статті 317 Кодексу адміністративного судочинства Україниє підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.243, ст.308, ст.311, п. 2 ч. 1 ст.315, ст.317, ч. 1 ст.321, ст.322, ст.325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року про відстрочення виконання судового рішення у справі № 380/14490/21 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про відстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року в справі №380/14490/21 відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 23 грудня 2024 року.