Ухвала

від 23.12.2024 по справі 380/23525/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа №380/23525/23

адміністративне провадження №К/990/47408/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів -Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2024 року у справі №380/23525/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області (за участі третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, за участю третіх осіб - Державної казначейської служби України, Державної судової адміністрації України, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу винагороди за період з 1 січня 2021 року до 31 серпня 2023 року, обчисленої, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн;

- зобов`язати відповідача провести нарахування позивачу суддівської винагороди на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року, а саме в сумі 2270,00 грн, щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 20% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року;

- зобов`язати відповідача провести нарахування позивачу суддівської винагороди на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року, а саме в сумі 2481,00 грн, щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 20% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за з 1 січня 2022 року до 31 грудням 2022 року;

- зобов`язати відповідача провести нарахування позивачу суддівської винагороди на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року, а саме в сумі 2684,00 грн, щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 20% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 1 січня 2023 року до 31 серпня 2023 року;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць;

- зобов`язати відповідача, як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2024 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за періоди з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року, виходячи із встановленого на 1 січня 2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб розміром 2270,00 грн, з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року, виходячи з встановленого на 1 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб розміром 2481,00 грн, з 1 січня 2023 року до 31 серпня 2023 року, виходячи з встановленого на 1 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб розміром 2684,00 грн.

Зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Львівській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за періоди з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року, виходячи з встановленого на 1 січня 2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб розміром 2270,00 грн, з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року, виходячи з встановленого на 1 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб розміром 2481,00 грн, з 1 січня 2023 року до 31 серпня 2023 року, виходячи з встановленого на 1 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб розміром 2684,00 грн.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за періоди з 1 січня 2021 року до 31 серпня 2023 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за періоди: з 01.01.2021 по 31.12.2021, обчисливши її розмір виходячи з встановленого на 1 січня 2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб розміром 2270,00 грн; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, обчисливши її розмір виходячи з встановленого на 1 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб розміром 2481,00 грн; з 1 січня 2023 року до 31 серпня 2023 року, обчисливши її розмір виходячи з встановленого на 01.01.2023 прожиткового мінімуму для працездатних осіб розміром 2684,00 грн, із урахуванням щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу, а також із урахуванням виплачених сум та відрахуванням загальнообов`язкових платежів.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 684 грн.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2023 році фізичною особою вимоги якої були задоволені судами попередніх інстанцій щодо однієї вимоги немайнового характеру.

Отже, скаржник має надати докази сплати судового збору в сумі: 2147,20 грн (2684,00 грн х 0,4*200%).

Реквізити для сплати судового збору:

УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;

код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;

код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання документу про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2024 року у справі №380/23525/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області (за участі третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду