Постанова

від 20.12.2024 по справі 815/5751/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 815/5751/16

адміністративне провадження № К/9901/819/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Гімон М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі №815/5751/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокерські системи" до Одеської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне підприємство "Хімтехнострой" про визнання протиправними та скасування рішень, -

УСТАНОВИВ:

01.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокерські системи" (далі - позивач, "Брокерські системи") звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару від 19.08.2016 №КТ-500060804-0013-2016;

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 25.08.2016 №500060804/2016/000082/2;

- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.08.2016 №500060804/2016/00149.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне підприємство "Хімтехнострой".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару від 19.08.2016 №КТ-500060804-0013-2016, про коригування митної вартості товарів від 25.08.2016 №500060804/2016/000082/2, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.08.2016 №500060804/2016/00149.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Одеська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої посилалась на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, внаслідок неврахування під час розгляду справи, що умовами договору № 91 від 30.05.2016 року не передбачено надання ТОВ «Брокерські системи» права представляти інтереси ПП «Хімтехнострой» в адміністративних судах, на вчинення від імені ПП «Хімтехнострой» усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа, а отже ТОВ «Брокерські системи» не є належним відповідачем у справі. Крім цього, скаржник посилався на правомірність прийнятих рішень про визначення коду товару, коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, які були предметом оскарження позивачем. Враховуючи викладене, скаржник просив суд скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі №815/5751/16 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2017.

В надісланому на адресу Суду відзиві на касаційну скаргу, позивач просив суд відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.05.2016 між ТОВ "Брокерські системи" (виконавець) та ПП "Хімтехнострой" (замовник) укладено Договір №91, відповідно до п.1.1 якого Замовник (ПП "Хімтехстрой") доручає, а Виконавець (ТОВ "Брокерські системи") надає послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів Замовника, що переміщуються через митний кордон України, їх оформленню у митних органах України, а також інші, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника послуги. Крім того, відповідно до п.3.1.4 Замовник (ПП "Хімтехстрой") в рамках виконання цього договору зобов`язаний відшкодувати Виконавцю суму сплачених митниці митних платежів за митне оформлення згідно п.5 даного Договору.

На виконання Контракту №789 від 01.06.2016 продавцем "NicosGroup LTD" було відправлено покупцю ПП "Хімтехстрой" товар "мармур".

Відповідно до Інвойсу від 13.07.2016 №600 товар "мармур" у плитках розміром 2.5х5см. 252,72 м.кв. та "травертин" у плитках розміром 20х20х2см. 252,32 м.кв. загальною вартістю 14572,664 USD.

15.08.2016 "Nicos Group LTD" листом Ref.#879 було поінформовано покупця про невідповідність даних щодо товару, наведених в інвойсі від 13.07.2016 №600 та направлено виправлений інвойс від 13.07.2016 №601, відповідно до якого, на адресу покупця, на виконання Контракту №789 від 01.06.2016 було відправлено товар: "мармур у плитках на сітчаній основі, розміром 30х30 см. 748,44 м.кв." загальною вартістю 14295,204 USD.

За результатами фізичного огляду товару Митницею було складено Акт про невідповідність товару відомостям, заявленим у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування від 16.08.2016.

18.08.2016 до м/п "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС уповноваженою особою декларанта - ТОВ "Брокерські системи" було подано митну декларацію №500060804/2016/002598 від 18.08.2016 в режимі "імпорт", в графі 31 "Вантажні місця та опис товару" якої зазначений товар №1 "Вироби з каменю: мармур у плитках на сітчаній основі (пиляний), розміром 30х30 см., товщина 12мм., колір темно-сірий - 748,44 м.кв. Виробник "REMAR MUSEVITOGLU LTD. SIRKETLERI". Торгівельна марка - нема даних. Країна виробництва TR.", а в графі 33 "Код товару" визначений код товару - 6802910000.

За вищевказаною ЕМД був проведений митний огляд задекларованого товару у присутності декларанта ТОВ "Брокерські системи" ОСОБА_1 , за результатами якого було складено Акт митного огляду від 18.08.2016 № 500060804/2016/002598. При частковому огляді товарів, встановлено, що товар являє собою вироби розміром 30x30 см з каменю, в якому на сітчастій основі розміщені прямокутні плиточки розміром 5 х 2,5 х 1 см. Згідно Висновку Державного гемологічного центру України від 18.08.2016 року №16785/090813 - мармур.

Одеською митницею ДФС, на підставі Акту митного огляду від 18.08.2016 №500060804/2016/002598 було винесено Рішення про визначення коду товару від 19.08.2016 № КТ-500060804-0013-2016 зі зміною опису товару на "Плитки для мозаїки з природного каменю темно-сірого кольору - мармуру, на сітчастій основі, прямокутної форми, найбільша грань яких може бути вписана в квадрат із стороною менше як 7 см: розмір основи 30х30 см, розмір плитки 5 х2,5х 1 см" та коду товару згідно з УКТЗЕД - 6802100000.

18.08.2016 Одеською митницею ДФС було встановлено, що в поданих Декларантом документах містяться деякі розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному Контракті від 01.06.2016 №789 п.4.1 визначені умови оплати за товар, а саме: оплата товару здійснюється або шляхом часткової чи повної передоплати, або шляхом здійснення платежів впродовж 90 календарних днів, починаючи з дати митного оформлення партії товару. Проте, в наданих до митного оформлення інвойсах від 13.07.2016 №600 та від 13.07.2016 №601 відсутня конкретна інформація щодо умов оплати за товар; до митного оформлення та контролю надані два комерційних інвойси від 13.07.2016 №600 та від 13.07.2016 №601 із суттєвою різницею щодо найменування, кількості та вартості товару; в листі Продавця товару від 15.08.2016 №879 щодо надання скоригованого інвойсу на товари невірно вказані дати інвойсів, а саме - в листі коригуванні зазначено інвойс від 13.06.2016 №600 та інвойс від 13.06.2016 №601 проти поданих до митного оформлення інвойсів від 13.07.2016 №600, 13.07.2016 №601; також вищевказаний лист-коригування датовано значно пізніше ніж дата скоригованого інвойсу.

З метою здійснення митного оформлення даної партії товарів Декларантом було надано "Висновок про якісні та вартісні характеристики товарів за результатами експертизи гемологічних об`єктів", підготовлений Державним гемологічним центром України, від 18.08.2016 №16785/090813.

Листом від 24.08.2016 №24/08-16 уповноважена особа декларанта - ТОВ "Брокерські системи" повідомила Одеську митницю ДФС про те, що надати інші документи, крім тих, що зазначені у гр.44 митної декларації №500060804/2016/002598 від 18.08.2016р. немає можливості.

25.08.2016 Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості №500060804/2016/000082/2, яким митну вартість скориговано за методом 6 (резервним) визначення митної вартості, оскільки встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, за ціною за одиницю товару складає 1,4975 дол. США за кг ваги нетто, що є більшим, ніж заявлено декларантом - 0,7591 дол. США за кг ваги нетто.

25.08.2016 Митницею видано декларанту картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон №500060804/2016/00149. Згідно вказаної Картки відмови, митна декларація не може бути прийнята у зв`язку з прийняттям рішення про визначення коду товару від 19.08.2016 №КТ-500060804-0013-2016 відповідно до частини 4 статті 69 МК України та у зв`язку з порушенням вимог частини 6 пункту 2 статті 54 МК України прийнято рішення про коригування митної вартості №500060804/2016/000082/2 від 25.08.2016.

В подальшому товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України за митною декларацією від 25.08.2016 №500060804/2016/002659.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів за вказаною митною декларацією було забезпечено фінансовою гарантією шляхом внесення ПП "Хімтехстрой" коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів у сумі 119 256,76 грн., у т.ч. 22 933,99 грн. ввізне мито; 96 322,77 грн. - ПДВ.

Незгода з вищенаведеними рішеннями Одеської митниці ДФС про визначення коду товару від 19.08.2016 №КТ-500060804-0013-2016, коригування митної вартості товарів від 25.08.2016 №500060804/2016/000082/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.08.2016 №500060804/2016/00149 стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції дійшов висновку про не доведення ТОВ "Брокерські системи", що внаслідок прийняття Одеською митницею ДФС оскаржуваних рішень були порушені будь-які права та законні інтереси саме ТОВ "Брокерські системи", оскільки умовами договору № 91 від 30.05.2016 не передбачено надання ТОВ "Брокерські системи" права представляти інтереси третьої особи ПП"ХІМТЕХНОСТРОЙ" в адміністративних судах, на вчинення від імені ПП "ХІМТЕХНОСТРОЙ" усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа, а отже ТОВ "Брокерські системи" не є належним позивачем у даній справі.

Крім цього, судом першої інстанції також встановлено, що ПП "ХІМТЕХНОСТРОЙ" не вступило у справу як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, а тому викладені обставини виключають можливість задоволення позовних вимог ТОВ «Брокерські системи», адже в протилежному випадку за висновком суду першої інстанції не відбудеться реалізація завдання адміністративного судочинства - захист прав та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Тоді, як представник ТОВ «Брокерські системи» на пропозицію суду відмовився від заміни його як позивача на належного позивача - ПП «Хімтехнострой», а на повідомлення суду згідно ст.52 КАС України про можливість вступу у справу як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору ПП «Хімтехнострой» відповідних процесуальних дій (ч.1 ст.53 КАС України) не вчинило.

Отже, за висновком суду першої інстанції, спірні рішення стосуються прав та законних інтересів саме ПП "ХІМТЕХНОСТРОЙ" та зазначена особа у відповідності до ч.1 ст.53 КАС України мала право вступити у справу як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, чим не скористалась.

Скасовуючи вищенаведене рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що ні сторонами, ні судом першої інстанції, фактично не заперечується факт того, що оскаржувані позивачем (ТОВ «Брокерські системи») рішення митниці від 19.08.2016р. №КТ-500060804-0013-2016, від 25.08.2016р. №500060804/2016/000082/2 та Картка відмови в прийнятті митної декларації від 25.08.2016р. були видані уповноваженій особі декларанта (безпосередньо саме позивачу ТОВ «Брокерські системи»), який і подавав спірну митну декларацію (разом із документами) та з яким, до речі, узгоджувалися всі митні формальності та здійснювалася переписка.

Аналізуючи вимоги ч.7 ст.69 МК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа (в даному випадку, позивач - ТОВ «Брокерські системи») має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Вищенаведені обставини в сукупності стали підставою для висновку суду апеляційної інстанції, що право особи, уповноваженої на декларування (ТОВ «Брокерські системи»), на оскарження дій чи рішень митниці фактично нічим не обмежено, а питання права власності на товар (яке, згідно із п.5.6 Контракту, переходить до покупця (ПП «Хімтехнострой») тільки після його митного оформлення), у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності митного органу, не мають суттєвого значення для вирішення спірного питання по суті, зважаючи на положення ч.5 ст.266 МК України.

До того ж, суд зазначив, що оскаржувані позивачем (ТОВ «Брокерські системи», який до речі має від ПП «Хімтехнострой» довіреність від 01.02.2017р. на представлення їх інтересів в судах будь-якої інстанції) рішення митниці від 19.08.2016р., від 25.08.2016р. та Картка відмови в прийнятті митної декларації від 25.08.2016р. були прийняті до повного митного оформлення товару та випуску його у вільний обіг (у зв`язку зі сплатою фінансової гарантії), тобто, на момент виникнення спірних відносин (винесення відповідачем цих рішень) третя особа - ПП «Хімтехнострой» (покупець за Контрактом) фактично ще не набула права власності на товар, оскільки останній на той час ще не був оформлений у митному відношенні. Крім цього, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справи надавши оцінку правомірності прийняття митним органом оскаржуваних позивачем рішень, дійшов висновку про неправомірність їх прийняття, з огляду на процедурні порушення, а також відсутності жодних обґрунтувань, які зумовили причини неприйняття митницею методу визначення митної вартості за ціною контракту.

Надавши оцінку оскаржуваному рішенню суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, за визначеннями, наведеними у частині 1 статті 4 МК України:

- декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування (пункт 8);

- платник податків - особа, на яку відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладено обов`язок зі сплати митних платежів (пункт 39);

- уповноважена особа (представник) - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов`язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта (пункт 63).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 МК України).

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів.

Частиною 1 статті 24 МК України передбачено, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Статті 25-28 глави 4 розділу І МК України встановлено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників до посадових осіб та органів вищого рівня.

Відповідно до частини 1 статті 29 МК України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 1,2 статті 52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу.

У відповідності до частин 1, 2 статті 53 КАС України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред`явивши адміністративний позов до сторін. Задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі.

Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Стаття 56 КАС України передбачає, що сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів зазначає, що в адміністративному процесі позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Неналежним позивачем є особа, якій не належить право на звернення до суду з адміністративним позовом. Заміна неналежної сторони в адміністративному процесі являє собою механізм приведення у відповідність суб`єктного складу учасників публічно-правового спору. Якщо ж неналежний позивач не згоден на його заміну належним позивачем, а судом виявлено, що право вимоги за поданим адміністративним позовом належить не йому, а іншій особі, то це виключає можливість задоволення позову особи, якій не належить право.

Зазначення у графі 14 митної декларації в якості декларанта його уповноваженої особи, яка діє від імені декларанта, не дозволяє ототожнювати таку з декларантом, визначення якого надано Митним кодексом України.

Оскільки ПП "Хімтехстрой" надав від свого імені повноваження на вчинення дій, пов`язаних з проведенням митних формальностей ТОВ "Брокерськи системи", то така мала право на вчинення відповідних дій від імені декларанта у правовідносинах з митним органом. Однак, це не свідчить про автоматичне надання права на вчинення процесуальних дій в адміністративній справі при судовому оскарженні рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення без відповідної довіреності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 18.06.2019 у справі №815/5544/17, від 31.01.2020 у справі №815/5788/17,від 28.01.2021 у справі №815/1067/17.

При цьому посилання суду апеляційної інстанції на наявність довіреності від 01.02.2017 року на представництво інтересів позивачем - ПП "Хімтехнострой" колегія судідв касаційної інстанції не приймає, оскільки як станом на час звернення позивача до суду із цим позовом так і на час розгляду справи судом першої інстанції та залучення ПП "Хімтехнострой" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, вказана довіреність була відсутня.

За встановленими судами у цій справі обставинами, особа, яка звернулась до суду з даними позовом - ТОВ "Брокерські системи", відповідно до договору №91 від 30.05.2016 надавала послуги з декларування товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів для замовника - ПП "Хімтехстрой".

Відповідач і при поданні заперечень на адміністративний позов, і при поданні касаційної скарги вказував на те, що право власності на товар, рішення про визначення коду товару, рішення про коригування митної вартості та картка відмови відносно якого приймались Одеською митницею ДФС, належить ПП "Хімтехстрой", а ТОВ "Брокерські системи" не наведено будь-яких доказів того, що внаслідок прийняття Одеською митницею ДФС оскаржуваних рішень були порушені будь-які права та законні інтереси саме ТОВ "Брокерські системи". При цьому, умовами договору № 91 від 30.05.2016 не передбачено надання ТОВ "Брокерські системи" права представляти інтереси ПП "Хімтехстрой" в адміністративних судах, на вчинення від імені ПП "Хімтехстрой" усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа, а отже ТОВ "Брокерські системи" не є належним позивачем у даній справі.

Одеським окружним адміністративним судом встановлено, що у судовому засіданні 22.02.2017 представник ПП "Хімтехнострой" підтримав позовні вимоги ТОВ "Брокерські системи". Представник ТОВ "Брокерські системи" на пропозицію суду відмовився від заміни його як позивача на належного позивача - ПП "Хімтехнострой", а на повідомлення суду згідно статті 52 КАС України про можливість вступу у справу як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору ПП "Хімтехнострой" відповідних процесуальних дій (ч.1 ст.53 КАС України) не вчинило (том 2 а.с. 9).

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно до митної декларації від 25.08.2016 №500060804/2016/002659 декларантом було сплачено донараховані митним органом митні платежі та випущено товар у вільний обіг (том 1 а.с.45). У спірному рішенні про коригування митної вартості особою, відповідальною за фінансове врегулювання, вказано саме ПП "Хімтехнострой" (том 1 а.с.50).

Враховуючи викладене, висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав пред`являти позов з посиланням на частину 7 статті 69 та частину 5 статті 266 МК України, колегія суддів вважає помилковими.

При цьому Верховний Суд у постановах від 02.08.2019 у справі №0240/3532/18-а, від 11.06.2019 у справі №804/16059/15, від 09.12.2020 у справі №1.380.2019.001303 неодноразово висловлював позицію, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. При цьому з`ясування питання наявності порушених прав, свобод чи інтересів позивача передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які оскаржуються. Аналіз суб`єктного складу даного спору та природи спірних правовідносин свідчить про відсутність порушеного права позивача, яке б потребувало судового захисту, що помилково залишив поза увагою суд апеляційної інстанції на відміну від суду першої інстанції.

За правилами статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі №815/5751/16 скасувати, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко М.М. Гімон