Постанова

від 23.12.2024 по справі 2-2830/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 2-2830/10 (4-с/465/7621)

провадження № 61-15851св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»,

суб?єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович,

заінтересована особа - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на постанову Львівського апеляційного суду від 20 листопада

2023 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (далі - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн») звернулось до суду із скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області (далі - приватний виконавець) Білецького І. М.

Скарга мотивована тим, що приватний виконавець Білецький І. М. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_6 з виконання виконавчого листа

№ 2-2830/10, виданого Франківським районним судом м. Львова 21 квітня

2011 року, про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «Тур-Ретур» на користь ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», заборгованості за кредитним договором від 04 грудня

2007 року № 244/МБ-ЦБ в сумі 1 369 433,32 грн та судових витрат в розмірі 1 700,00 грн і 30,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення, та виконавче провадження № НОМЕР_7 з виконання виконавчого листа

№ 2-2830/10, виданого Франківським районним судом м. Львова 21 квітня

2011 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «Тур-Ретур» на користь ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», заборгованості за кредитними договорами від 05 серпня

2005 року № 643/05-Ф і від 19 квітня 2007 року № 35/МБ-ЦВ в розмірі

964 585,00 грн, боржником у яких є ОСОБА_1 .

Під час виконавчих дій встановлено, що за боржником зареєстровано транспортні засоби: «Neoplan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , і «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , на які накладено арешт та оголошено їх в розшук. Крім того, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Заявник указував, що дії з примусової реалізації вказаної квартири приватний виконавець не проводив, оскільки у квартирі зареєстрована малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а орган опіки та піклування відмовив приватному виконавцю в наданні дозволу на реалізацію зазначеної квартири.

Заявник звертав увагу, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є дитиною ОСОБА_1 , яка є боржником за виконавчими провадженнями № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7, і зареєстрована у квартирі, яка

є предметом іпотеки, після укладення договору іпотеки від 03 серпня 2005 року, без згоди на це іпотекодержателя.

Вважав, що реєстрація у квартирі малолітньої дитини, яка не була і не є членом сім`ї власників квартири, не породжує у неї право власності на це житло чи право користування ним. Відмова приватного виконавця Білецького І. М. здійснювати заходи, спрямовані на реалізацію квартири шляхом електронних торгів, що ґрунтується на висновку Франківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо недоцільності реалізації квартири,

є безпідставною, оскільки судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а висновок органу опіки та піклування не може бути причиною для невиконання судового рішення.

З наведених підстав ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» просило зобов`язати приватного виконавця Білецького І. М. провести всі необхідні заходи для примусової реалізації в межах виконавчих проваджень № НОМЕР_6

і № НОМЕР_7 квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності тільки ОСОБА_1 , без отримання згоди відповідного органу опіки та піклування.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2021 року скаргу задоволено частково.

Зобов`язано приватного виконавця Білецького І. М. вжити заходів щодо передання описаного майна - квартири

АДРЕСА_1 на реалізацію для примусового виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 червня 2010 року у справі № 2-2830/10 за позовом ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,

ПП «Тур-Ретур» про стягнення заборгованості.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, а приватний виконавець не здійснив передбачених законом заходів для виконання рішення суду, зокрема, не здійснив дій для передання на реалізацію описаного майна,

а саме квартири АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року до участі

у справі як правонаступника ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі - ТОВ «Цикл Фінанс»).

Постановою Львівського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги.

Відмовляючи в задоволенні скарги, апеляційний суд виходив із того, що

в спірній квартирі зареєстрована малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради відмовив у наданні дозволу на реалізацію спірної квартири з огляду на порушення житлових прав і законних інтересів дитини, для якої, як відомо з матеріалів справи, спірна квартира є єдиним житлом. Крім того, суд вказав, що, звертаючись до суду із скаргою, заявник не конкретизував, які конкретно заходи повинен вжити приватний виконавець.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

20 грудня 2023 року ТОВ «Цикл Фінанс» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від

20 листопада 2023 року та залишити в силі ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2021 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 зареєструвала малолітню дитину після укладення договору іпотеки та без попереднього дозволу іпотекодержателя, чим порушила умови іпотечного договору. Ці дії спрямовані на уникнення відповідальності за порушення умов кредитного договору. Здійснюючи дії щодо реєстрації малолітньої дитини у квартирі, що перебуває

в іпотеці, саме ОСОБА_1 порушила майнові права дитини, адже під час реєстрації малолітньої особи існувало обтяження нерухомого майна іпотекою та відповідне право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки. Своїми діями ОСОБА_1 свідомо порушила права ОСОБА_3 , адже при її реєстрації у квартирі її право користування вже було обмеженим.

Доводи інших учасників справи

20 березня 2024 року ОСОБА_1 і ОСОБА_4 подали до Верховного Суду відзив, у якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення,

а постанову Львівського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року - без змін.

Відзив мотивований тим, що касаційна скарга є надуманою і безпідставною, суперечливою та нелогічною. Касаційна скарга подана особою, яка не

є стороною виконавчого провадження. Виконавчі провадження № НОМЕР_8

і № НОМЕР_6 відкриті передчасно, до набрання законної сили ухвалою Франківського районного суду м. Львова про заміну стягувача, а тому є підстави вважати виконавчі листи такими, що не підлягають виконанню. У квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована і проживає внучка

ОСОБА_1 разом зі своєю матір?ю ОСОБА_4 . Орган опіки та піклування відмовив приватному виконавцю у наданні дозволу на продаж цієї квартирі правомірно з урахуванням інтересів дитини. В договорі іпотеки немає застереження щодо неможливості реєструвати у вказаній квартирі малолітніх дітей.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Франківського районного суду м. Львова.

06 грудня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

03 серпня 2005 року між ВАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 643/05-Ф, за умовами якого банк надає позичальнику кредит

в розмірі 69 300,00 дол. США строком на 120 місяців з виплатою 12 % річних за користування кредитом для проведення розрахунків за договором купівлі-продажу квартири від 03 серпня 2005 року № 5321, укладеним між позичальником і ОСОБА_5 , згідно з яким позичальник набуває

у власність квартиру АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором від 03 серпня 2005 року № 643/05-Ф цього ж дня між ВАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно з яким поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

05 серпня 2005 року між ВАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_1 , ОСОБА_6 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г. І., зареєстрований в реєстрі за

№ 1301/76, за умовами якого предметом іпотеки є квартира

АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв. м, яка складається з двох кімнат, житловою площею, 41,4 кв. м, комора в підвалі -

3,0 кв. м, і квартира АДРЕСА_2 , загальною площею

64,2 кв. м, яка складається з трьох житлових кімнат, житловою площею

43,8 кв. м, комора в підвалі - 8,0 кв. м. Також умовами договору передбачено безумовне та безспірне право іпотекодержателя, у разі невиконання забезпеченого іпотекою зобов`язання або його частини, одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

19 квітня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 35/МБ-ЦВ, за умовами якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію в сумі 64 000,00 дол. США строком на 60 місяців з 19 квітня

2007 року до 19 квітня 2012 року, зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитними коштами.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору виконання зобов`язань за договором позичальник забезпечує нерухомим майном, а саме квартирою

АДРЕСА_1 , що складається з двох житлових кімнат та кухні, загальною площею 53,5 кв. м, вартістю 74 826,00 дол. США,

і транспортним засобом марки «Scania К 113», реєстраційний номер НОМЕР_5 , 1999 року випуску, вартістю 50 000,00 дол. США.

19 квітня 2007 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору кредитної лінії від 19 квітня 2007 року № 35/МБ-ЦВ, згідно з якою сторони домовилися, що банк надає позичальнику транш у розмірі 64 000,00 дол. США на споживчі потреби строком з 19 квітня 2007 року до 05 квітня 2012 року, процентна ставка за користування траншем встановлюється з розрахунку

14,5 % річних щодо термінового кредиту і 14,5 % річних щодо простроченого кредиту.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за договором кредитної лінії від 19 квітня 2007 року № 35/МБ-ЦВ цього ж дня між ВАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

20 квітня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грищенко Н. О., зареєстрований в реєстрі за № 916, згідно з яким для забезпечення виконання зобов`язань передано в іпотеку квартиру

АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв. м, яка складається з двох житлових кімнат та кухні, комора в підвалі - 3,0 кв. м.

04 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра», ОСОБА_1 і ОСОБА_6 укладено договір про внесення змін і доповнень до договору іпотеки, яким внесено зміни щодо предмета іпотеки, а саме визначено, що предметом іпотеки є: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв. м, а також квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 64,2 кв. м, яка згідно з рішенням виконкому Львівської міської ради від 08 листопада 2002 року № 417 використовується як нежитлове приміщення,

а на підставі розпорядження Франківської райдержадміністрації від 30 грудня 2002 року № 1838 переобладнана під офіс.

04 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 244/МБ-ЦВ, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на споживчі потреби в сумі 140 000,00 дол. США строком до 05 грудня 2012 року включно зі сплатою за користування кредитними коштами 14,4 % річних.

04 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_4 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі за належне виконання зобов`язань за кредитним договором

№ 244/МБ-ЦВ.

В пункті 3.1 кредитного договору від 04 грудня 2007 року № 244/МБ-ЦВ сторони передбачили, що на забезпечення зобов`язань за цим договором позичальник передає в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру

АДРЕСА_2 , загальною площею 64,2 кв. м, вартістю, за згодою сторін,

912 720,00 грн, що на час укладення цього договору еквівалентно

180 736,63 дол. США.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору від 04 грудня

2007 року № 244/МБ-ЦВ цього ж дня між ВАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_6 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грищенком Н. О., зареєстрований в реєстрі за

№ 3325, за умовами якого для забезпечення виконання зобов`язань передано

в іпотеку квартиру АДРЕСА_2 .

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 10 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 05 квітня 2011 року, стягнено солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,

ПП «Тур-Ретур» на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість в сумі

1 369 433,32 грн. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість в сумі 964 584,55 грн. Стягнено солідарно

з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ПП «Тур-Ретур» на користь ВАТ «КБ «Надра» судові витрати в розмірі 1 700,00 грн державного мита та 30,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що були сплачені при поданні позовної заяви.

На виконання зазначеного рішення суду 21 квітня 2010 року Франківський районний суд м. Львова видав виконавчі листи № 2-2830/10.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна

від 08 вересня 2021 року № 273788319 за ОСОБА_1 05 жовтня 2017 року зареєстроване право власності на квартиру

АДРЕСА_1 , загальною площею 299,1 кв. м, житловою площею 151,9 кв. м, до якої належать підвали площею 3,0 кв. м і 3,0 кв. м, на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 26 липня 2011 року.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року та постановою Верховного Суду від 29 червня 2022 року, замінено сторону стягувача у виконавчому листі у справі № 2-2830/10 з ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».

Постановою приватного виконавця Білецького І. М. від 13 серпня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_6 з виконання виконавчого листа № 2-2830/10, виданого Франківським районним судом м. Львова 21 квітня

2011 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ПП «Тур-Ретур» на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованості в сумі

1 369 433,32 грн та про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ПП «Тур-Ретур» на користь ВАТ «КБ «Надра» судових витрат

в розмірі 1 700,00 грн державного мита і 30,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Постановою приватного виконавця Білецького І. М. від 13 серпня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_8 з виконання виконавчого листа № 2-2830/10, виданого Франківським районним судом м. Львова 21 квітня

2011 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ПП «Тур-Ретур» на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованості в сумі

1 369 433,32 грн та про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ПП «Тур-Ретур» на користь ВАТ «КБ «Надра» судових витрат

в розмірі 1 700,00 грн державного мита і 30,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення, боржником за яким є ОСОБА_4 .

Постановою приватного виконавця Білецького І. М. від 13 серпня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_7 з виконання виконавчого листа № 2-2830/10, виданого Франківським районним судом м. Львова 21 квітня

2011 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованості в сумі 964 584,00 грн, боржником за яким

є ОСОБА_1 .

Постановою приватного виконавця Білецького І. М. від 20 серпня 2021 року

в межах виконавчого провадження № НОМЕР_6 описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею

299,1 кв. м, житловою площею 151,9 кв. м, що належить боржнику ОСОБА_1

25 серпня 2021 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» звернулося до приватного виконавця із заявою про передачу на реалізацію описаного майна в межах виконавчих проваджень № НОМЕР_6 і № НОМЕР_7, а саме квартири

АДРЕСА_1 .

Постановою приватного виконавця Білецького І. М. від 26 серпня 2021 року

в межах виконавчого провадження № НОМЕР_6 призначено суб?єкта оціночної діяльності - суб?єкта господарювання «Західний експертно консалтинговий центр» для надання висновку про вартість квартири

АДРЕСА_1 .

Згідно з листом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 26 серпня 2021 року № 35-вих 75794 станом на 25 серпня 2021 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватний виконавець звернувся до органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради для отриманням відповідного дозволу на реалізацію спірної квартири.

Згідно з листом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 02 вересня 2021 року № 260001-вих 78328, районна адміністрація, як орган опіки та піклування, діючи в інтересах малолітньої ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою недопущення порушення майнових прав дитини, вважала за недоцільне реалізацію квартири

АДРЕСА_1 .

Листом приватного виконавця Білецького І. М. від 07 вересня 2021 року № 1613 стягувача повідомлено, що реалізація описаного та арештованого майна

в межах виконавчих проваджень № НОМЕР_6 і № НОМЕР_7 не може бути виконана, оскільки право користування квартирою має малолітня

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради не надав дозволу для передання квартири на реалізацію.

Постановою приватного виконавця Білецького І. М. від 26 листопада 2021 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_7 виконавчий лист № 2-2830/10, виданий Франківським районним судом м. Львова 21 квітня 2011 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованості в сумі 964 584,00 грн, боржником за яким є ОСОБА_1 , повернено стягувачу. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У частині першій статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України,

а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

(далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частин першої, шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки

і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України

від 29 червня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 (далі - Порядок реалізації майна), у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду (в електронній або паперовий формі).

У пункті 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року

№ 512/5 (далі - Інструкція з організації примусового виконання рішень),

у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що

у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

Отже, враховуючи норми Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Інструкції

з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, які, зокрема, додаються до заяви на реалізацію арештованого майна.

Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 25 листопада 2019 року у справі № 718/482/15-ц (провадження № 61-16089св19) та від

10 жовтня 2019 року у справі №751/15667/15-ц (провадження № 61-12151св19).

Таким чином, передача на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, без дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду є неможливою.

У постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 (провадження

№ 14-113цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання Держвиконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій держвиконавця та/або органу опіки та піклування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2021 року у справі

№ 755/12052/19 (провадження № 14-113цс21) розглянула виключну правову проблему в контексті необхідності отримання державним (приватним) виконавцем дозволу органу опіки і піклування на примусову реалізацію житлової нерухомості, право на користування якою мають діти, та дійшла висновку про необхідність отримання державним (приватним) виконавцем дозволу органу опіки і піклування на примусову реалізацію житлової нерухомості, право на користування якою мають діти, однак саме у цій справі не погодилась з доводами скаржниці, оскільки дійшла висновку, що у її онуків житлові права на її нерухомість не виникли з огляду на недобросовісні дії скаржниці щодо реєстрації місця проживання власних онуків саме з метою перешкоджання виконавчому провадженню.

У цій справі апеляційний суд, встановивши, що спірна квартира не є предметом іпотеки, в ній зареєстрована малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є онукою боржниці, орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради відмовив у наданні дозволу на реалізацію спірної квартири з огляду на порушення житлових прав

і законних інтересів дитини, для якої спірна квартира є єдиним житлом, зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення скарги.

Аргументи заявника про те, що малолітня дитини була зареєстрована у спірній квартирі без згоди кредитодавця, є безпідставними, оскільки спірна квартира не була предметом іпотеки на забезпечення виконання зобов?язань за кредитними договорами, які були укладені між сторонами.

Водночас заявник не обґрунтував належним чином, які саме дії приватного виконавця Білецького І. М. порушили його права і у чому полягає порушення Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Аргументи заявника про неврахування висновків Верховного Суду, наведених

у касаційній скарзі, також є безпідставними, оскільки висновки, зроблені апеляційним судом, не суперечать висновкам Верховного Суду у справах, зазначених заявником у касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками апеляційного суду щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє

в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя,

у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого

2010 року).

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Львівського апеляційного суду від 20 листопада

2023 року- без змін, оскільки підстав для її скасування немає.

З огляду на те що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат, понесених заявником, відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська