Постанова

від 17.12.2024 по справі 308/6542/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/6542/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 грудня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Мацунича М.В., Фазикош Г.В.

з участю секретаря судового засідання:Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 березня 2023 року у складі судді Іванова А.П., у справі за позовом Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості, -

встановив :

У червні 2019 року Перечинська районна кредитна спілка «Тур`я звернулася в суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за договором від 24.01.2008 року.

Позов мотивовано тим, що 24.01.2008 між Ужгородською філією № 1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» та позичальником ОСОБА_4 , поручителями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту-поруки № 37/1, згідно з яким позичальником отримано кредитні кошти в сумі 25000 грн. зі сплатою відсотків за користування такими (річний процент 45% ) терміном на 24 місяці з 24.01.2008 по 23.01.2010.

В позовній заяві зазначено, що згідно з даними карточки платежів по гривневому кредиту за договором кредиту-поруки №37/1 від 24.01.2008, останній платіж по кредиту був здійснений 21.11.2008 в сумі 400 грн.

Кредитна заборгованість за договором кредиту-поруки № 37/1 від 24.01.2008, з врахуванням заяви представника позивача від 31.10.2019, станом на 24.01.2010 (планова дата закриття) становить по тілу кредиту 18680,82 грн., по відсотках 9880,36 грн.

Позивач вказує, що відповідачі свої зобов`язання перед позивачем не виконали. Зауважує, що відповідачі були ознайомлений з умовами договору кредиту-поруки № 37/1 від 24.01.2008 і згодні із умовами надання кредиту.

Заочним рішенням від 01.02.2021 ухвалено позовну заяву задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання якої за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» (88000, м. Ужгород, вул. Фединця, 62, код ЄДРПОУ: 25438482, р/р НОМЕР_2 в АТ «А-БАНК», МФО 307770) заборгованість за договором кредиту-поруки № 37/1 від 24.01.2008 в сумі 28561 /двадцять вісім тисяч п`ятсот шістдесят одну/ гривню 18 копійок, з яких: 18680, 82 грн. заборгованість по тілу кредиту; 9880, 36 грн. заборгованість за відсотками. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

30.04.2021 судом постановлено ухвалу, якою вказане рішення скасовано.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Перечинська районна кредитна спілка «Тур`я» просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлений позов, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував обставини, які наведені в обґрунтування заявленого позову, не дав їм належної правової оцінки, та безпідставно відмовив у заявленому позові.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Скочиляс Г. М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

В судовому засіданні представник апелянта Кимак А. І. підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 , її представник адвокат Скочиляс Г. М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Апеляційний суд,заслухавши доповідьсудді-доповідача,пояснення сторони, поясненняпредставників сторін,перевіривши матеріалисправи іобговоривши доводиапеляційноїскарги, вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідност.367ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1та 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відмовляючи в задоволенні заявленого позову суд першої інстанції виходив з його недоведеності.

З даним висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки такий ґрунтується на матеріалах справи та відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Матеріалами справи установлено, що 24.01.2008 між Ужгородською філією № 1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» та позичальником ОСОБА_1 був укладений договір кредиту-поруки № 37/1, згідно з яким позичальником отримано кредитні кошти у сумі 25000 грн. зі сплатою відсотків за користування такими (річний процент 45%) терміном на 24 місяці з 24.01.2008 по 23.01.2010.

У забезпечення виконання вищевказаного договору, згідно з умовами договору кредиту-поруки № 37/1 від 24.01.2008, поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов`язані в повному обсязі солідарно перед позивачем за своєчасне та повне виконання позичальником ОСОБА_1 свого обов`язку за вказаним договором.

Умовами договору кредиту-поруки № 37/1 від 24.01.2008 передбачено наступне: за користування кредитом сплачуються відсотки, зазначені в розрахунку (п. 2.3 договору) із розрахунку 45 % річних, а також інші відсотки у випадках, передбачених договором або законом (п. 1.3); розрахунок зазначається у даному пункті або у додатку «А» до договору (п. 2.3); додаткові відсотки за користування кредитом нараховуються і сплачуються і після закінчення строків, визначених у п. 2.3 договору, у разі, якщо у позичальника існує прострочена заборгованість з відповідного платежу (п. 2.4); зобов`язання за даним договором припиняються після сплати в повному обсязі: додаткових відсотків (у разі настання випадків, визначених договором), відсотків за користування кредитом та повернення суми кредиту (п. 3.2); поручитель поручається перед спілкою за виконання позичальником обов`язків за договором та відповідає перед кредитодавцем за порушення позичальником зобов`язань у повному обсязі солідарно терміном на 10 років з дня укладення договору, але не раніше виконання всіх зобов`язань за ним (п. 5.1); поручитель зобов`язується здійснювати постійний та систематичний контроль за виконанням позичальником зобов`язань за договором (п. 5.2) і має право самостійно виконати зобов`язання позичальника з отриманням у цьому разі права зворотної вимоги до позичальника та звільненням від сплати штрафних санкцій, додаткових відсотків, упущеної вигоди, викликаних невиконанням позичальником своїх зобов`язань, які за цих умов покладаються на позичальника (п. 5.3); позовна давність за договором сторонами встановлена у 10 років (п. 8.1).

Додатком «А» до договору кредиту-поруки № 37/1 від 24.01.2008 (таблиця розрахунку кредиту) передбачено графік щомісячних платежів, починаючи з 24.02.2008 і до 24.01.2010.

Згідно з наданої позивачем карточкою платежів по договору кредиту-поруки №37/1 від 24.01.2008 останній платіж на погашення заборгованості по кредиту був здійснений 21.11.2008 в сумі 400 грн.

З наданого представником позивача розрахунку заборгованості від 30.10.2019 до договору кредиту-поруки № 37/1 від 24.01.2008 вбачається, що станом на 24.01.2010, заборгованість позичальника ОСОБА_1 становить по тілу кредиту 18680,82 грн., по відсотках 9880,36 грн.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 526 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Однак, припис абзацу 2 ч. 1ст. 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 711/6227/14-ц.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Договір поруки має додатковий до кредитного договору характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього.

В ході розгляду справи відповідачка ОСОБА_1 категорично заперечувала факт укладання договору кредиту-поруки № 37/1 від 24.01.2008, її представник адвокат Скочиляс Г.М, в клопотанні про призначення експертизи від 06.08.2021 зазначила, що ОСОБА_1 не підписувала такий договір, кредитні кошти не отримувала, підпис зроблено іншою особою.

Ухвалою суду першої інстанції від 07 листопада 2022 року у даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу на предмет того, чи виконано підпис у графі «Позичальник» на кожній сторінці оригіналу договору кредиту-поруки №37/1 від 24.01.2008, укладеному між громадянкою України ОСОБА_1 та Перечинською районною кредитною спілкою «Тур`я» в особі виконавчого директора Снігур Г.І., ОСОБА_1 .

Закарпатським НДЕКЦ проведено судову почеркознавчу експертизу та надано висновок експерта №СЕ-19/107-22/10737-ПЧ від 11.01.2023, за яким встановити, чи виконано підпис у графі «Позичальник» на кожній сторінці оригіналу договору кредиту-поруки №37/1 від 24.01.2008, укладеному між громадянкою України ОСОБА_1 та Перечинською районною кредитною спілкою «Тур`я» в особі виконавчого директора Снігур Г.І., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , не виявилося за можливо.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Належною формою для договору про надання банківських послуг згідно з положеннями ст. 1055 ЦК України є письмова форма, яка передбачає підписання угоди. Наслідком недодержання письмової форми такого договору є його нікчемність (ч. 1 ст. 218, ч. 2 ст. 1055 ЦК України).

У ч.ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Згідно з приписами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК Україниу разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідачка ОСОБА_1 заперечує укладення з позивачем договору кредиту-поруки № 37/1 від 24.01.2008, стверджує, що не підписувала такий, кредитні кошти не отримувала, експертизою, проведеною на виконання ухвали суду, неможливо встановити, чи нею виконано підписи в графах «Позичальник» такого договору, будь яких інших доказів того, що саме ОСОБА_1 підписала договір кредиту-поруки № 37/1 від 24.01.2008 позивачем не надано, суд першої інстанції правильно, згідно із вищенаведеними положеннями ч. 4ст. 81 ЦПК України, визнав обставину невчинення відповідних дій, а саме факт не підписання договору відповідачем, встановленою.

З врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що позивачем належними, допустимими та достовірними доказами не доведено наявність підстав для покладення на відповідача зобов`язань за договором, який нею не підписувався, а також на поручителів,обов`язки яких є похідними від основного зобов`язання позичальника, та обґрунтовано відмовив у заявленому позові.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують, ґрунтуються виключно на припущеннях.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Відповідно дост.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 24 грудня 2024 року.

Головуючий :

Судді: