Ухвала

від 19.12.2024 по справі 438/2053/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 438/2053/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/835/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові об`єднані кримінальні провадження № 12023141110000700 від 10.08.2023 р. та № 12023142110000226 від 16.10.2023 року про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України, щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Трускавець Львівської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з повною загальною середньою освітою, військовозобов`язаного, раніше судимого: 23.12.2019 р. Бориславським міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 1 р. і 6 міс. позбавлення волі (відбув повністю); 15.12.2022 р. Бориславським міським судом Львівської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 місяця арешту (відбув повністю); 31.08.2023 р. Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 та першого заступника керівника прокуратури Львівської області ОСОБА_9 із змінами на вирок Бориславського міськогосуду Львівськоїобласті від 01 липня 2024 року щодо ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

вироком Бориславського міського суду Львівської області від 01 липня 2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309 та ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді одного року позбавлення волі; за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді шести років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31.08.2023 р. у вигляді одного року і трьох місяців позбавлення волі, та призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді семи років і трьох місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання слід обчислювати з 08.11.2023 р.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 35 586,00 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят шість грн.00 коп.) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в загальній сумі 1 434,00 гривень.

Вирішено питання речових доказів.

Згідно вироку, 08.08.2023 р. приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_6 знаходячись по вул. Богдана Хмельницького м. Борислав, на території Бориславської міської територіальної громади, перебуваючи біля свердловини № 362, що належить НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», побачив електричні кабелі, що підключені до свердловини та в цей час маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, вирішив таємно викрасти вказані електричні кабелі.

Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_6 , в той же час, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій та передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його діями не спостерігають інші особи, умисно, повторно, таємно викрав електричний кабель у двох місцях із свердловини № 362, а саме за допомогою заздалегідь приготовленої сокири та пилки по металу, відокремив електричний кабель марки КЗКПБП 3х10 мм2 (мідний, трьох жильний) від планшайби до шафи управління, довжиною 53 метрів погонних вартістю 10845,76 грн. та електричний кабель марки АВВГ 3х10 мм2 (алюмінієвий, трьох жильний) від шафи управління до лінії електропередачі, довжиною 11 метрів погонних вартістю 252,42 грн., змотав їх у моток, перший закинув через руку на спину, а другий поклав у клітчату поліпропіленову сумку та покинув місце вчинення кримінального правопорушення із викраденим, тим самим привласнив викрадене чуже майно та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» майнової шкоди на загальну суму 11 098 гривень 18 копійок.

Крім цього, ОСОБА_6 , будучи раніше засудженим 15.12.2022 року Бориславським міським судом Львівської області за ч. 1 ст. 309 КК України, діючи всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 р., ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 р., із наступними змінами та доповненнями, згідно якого заборонено незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин, не маючи на це спеціального дозволу, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту, 16 жовтня 2023 року, приблизно об 11 годині 20 хвилин, перебуваючи на узбіччі асфальтованої ділянки дороги по вулиці Горішня Брама, поблизу будинку № 187 в місті Дрогобич Львівської області, знайшов та привласнив поліетиленовий пакет рожевого кольору, із вмістом подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору.

При цьому ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що вказана речовина рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, та діючи умисно вирішив її незаконно придбати, шляхом привласнення і в подальшому зберігати для власного вживання, без мети збуту. Для цього, ОСОБА_6 вищевказаний поліетиленовий пакет із вмістом наркотичної речовини, помістив у праву кишеню своєї жилетки.

В подальшому, 16 жовтня 2023 року, приблизно об 11 год 30 хв ОСОБА_6 перебуваючи на автобусній зупинці, навпроти будинку № 187 в місті Дрогобич Львівської області, був зупинений працівниками Національної поліції, в ході спілкування із останніми повідомив, що зберігає при собі вказаний вище наркотичний засіб та в подальшому слідчо-оперативною групою Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, під час огляду місця події у ОСОБА_6 вилучено вказаний поліетиленовий пакет із вмістом наркотичної речовини зеленого кольору, обіг якої обмежено канабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 10,87 грама, яку останній діючи умисно незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

30 жовтня 2023 року о 17 год. 09 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні торгового залу супермаркету «Наш Край» ТзОВ «Агро-Р», що розташований за адресою: м. Борислав, вул. Дрогобицька, 7 Львівської області, проходячи повз стелажі з продукцією, вирішив умисно, повторно, таємно викрасти алкогольні напої.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_6 , в той же час, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій та передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його діями не спостерігають працівники супермаркету «Наш Край» ТзОВ «Агро-Р» та відвідувачі торгівельного закладу, підійшов до одного із стелажів з алкогольними напоями, звідки умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав одну пляшку віскі марки «Jameson» 0,5 л., вартістю 455 грн.15 коп., яку сховав під верхній одяг та утримуючи при собі викрадене, вийшов з торгівельної установи та пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за вказаний товар, направившись у невідомому напрямку, тим самим привласнив викрадене чуже майно та розпорядились ним на власний розсуд, чим заподіяв ТзОВ «Агро-Р» майнової шкоди на вказану суму.

Також, 31 жовтня 2023 року о 18 год. 04 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні торгового залу супермаркету «Наш Край» ТзОВ «Агро-Р», що розташований за адресою: м. Борислав, вул. Дрогобицька, 7 Львівської області, проходячи повз стелажі з продукцією, вирішив умисно, повторно, таємно викрасти алкогольні напої.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_6 , в той же час, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій та передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його діями не спостерігають працівники магазину «Наш Край» та відвідувачі торгівельного закладу, підійшов до одного із стелажів з алкогольними напоями, звідки умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав одну пляшку лікеру марки «Старий Талін», вартістю 311 грн.65 коп. яку сховав під верхній одяг та утримуючи при собі викрадене, вийшов з торгівельної установи та пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за вказаний товар, направившись у невідомому напрямку, тим самим привласнив викрадене чуже майно та розпорядились ним на власний розсуд, чим заподіяв ТзОВ «Агро-Р» майнової шкоди на вказану суму.

Окрім того, 01 листопада 2023 року в період часу з 18 год. 38 хв. по 18 год. 55 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні торгового залу супермаркету «Наш Край» ТзОВ «Агро-Р», що розташований за адресою: м. Борислав, вул. Дрогобицька, 7 Львівської області, проходячи повз стелажі з продукцією, вирішив умисно, повторно, таємно викрасти алкогольні напої.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_6 , в той же час, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій та передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його діями не спостерігають працівники магазину «Наш Край» та відвідувачі торгівельного закладу, підійшов до одного із стелажів з алкогольними напоями, звідки умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав одну пляшку віскі марки «Jameson», вартістю 455 грн.15 коп. яку сховав під верхній одяг та утримуючи при собі викрадене, вийшов з торгівельної установи та пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за вказаний товар, направившись у невідомому напрямку, тим самим привласнив викрадене чуже майно та розпорядились ним на власний розсуд, чим заподіяв ТзОВ «Агро-Р» майнової шкоди на вказану суму.

Також, 03 листопада 2023 року о 15 год. 56 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні торгового залу супермаркету «Наш Край» ТзОВ «Агро-Р», що розташований за адресою: м. Борислав, вул. Дрогобицька, 7 Львівської області, проходячи повз стелажі з продукцією, вирішив умисно, повторно, таємно викрасти алкогольні напої.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_6 , в той же час, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій та передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його діями не спостерігають працівники магазину «Наш Край» та відвідувачі торгівельного закладу, підійшов до одного із стелажів з алкогольними напоями, звідки умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав одну пляшку текіли марки «San Jose», вартістю 380 грн.29 коп., яку сховав під верхній одяг та утримуючи при собі викрадене, вийшов з торгівельної установи та пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за вказаний товар, направившись у невідомому напрямку, тим самим привласнив викрадене чуже майно та розпорядились ним на власний розсуд, чим заподіяв ТзОВ «Агро-Р» майнової шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а також незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту потягом року після засудження за статтею 309 Кримінального кодексу України, тобто кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 309 КК України.

Не погоджуючись з вироком суду перший заступник керівника прокуратури Львівської області ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок вирок Бориславського міського суду від 01.07.2024 стосовно ОСОБА_6 скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 31.08.2023, та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 7 (семи) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

В обґрунтування апеляційних вимог, зазначає, що не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, вважає, що зазначене судове рішення суду першої інстанції є незаконним і таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання.

Зазначає, що суд безпідставно зарахував ОСОБА_6 після призначення остаточного покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України в строк відбуття покарання строк покарання, яке фактично відбуте ним за вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 31.08.2023. Вказаний вирок звернено до виконання 08.11.2023, про що судом зазначено в мотивувальній частині оскаржуваного вироку.

При цьому, зазначає, що запобіжний захід до обвинуваченого у кримінальному провадженні, у якому ухвалено оскаржуваний вирок, не обирався.

Вважає, що в разі ухвалення Львівським апеляційним судом нового вироку, строк відбування покарання ОСОБА_6 , після призначення остаточного покарання за ст. 71 КК України, необхідно рахувати з часу ухвалення вказаного вироку. Таку ж правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №219/911/19.

Апелянт вважає, що в ході перегляду судового рішення необхідно дати оцінку правильності призначення покарання, з метою недопущення істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, в порядку ч. З ст. 404, ч. 1 ст. 405 КПК України, слід дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, зокрема документи, які стосуються попередньої судимості ОСОБА_6 та строку початку відбуття покарання за попереднім вироком, оскільки такі досліджені судом першої інстанції не повністю.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Бориславського міського суду від 01.07.2024 стосовно ОСОБА_6 змінити; застосувати щодо нього ч.1 ст. 69 КК України та призначити покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі.

Вважає, що призначене йому покарання є явно не справедливим та дуже суворим.

Зазначає, що суд не взяв до уваги його посткримінальну поведінку із врахуванням всіх тих обставин, що пом`якшують йому покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тому просить застосувати щодо нього ст. 69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст. 185 КК України.

До початку судового розгляду заступник керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_10 подав зміни до апеляційної скарги, у який просить вирок Бориславського міського суду Львівської області від 01.07.2024 стосовно ОСОБА_6 в частині засудження за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом викрадення 30.10.2023 пляшки віскі «Jameson» 0,5 л вартістю 455,15 грн, за епізодом викрадення 31.10.2023 пляшки лікеру марки «Старий Талін» вартістю 31 1,65 грн, за епізодом викрадення 01.1 1.2023 пляшки віскі марки «Jameson» вартістю 455,15 грн, за епізодом викраденням 03.11.2023 пляшки текіли марки «San Jose» вартістю 380,29 грн - скасувати, кримінальне провадження закрити у зв`язку з декриміналізацією викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до ст. 5 КК України, п. 4 - 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

В частині засудження ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 309 КК України, ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом викрадення 08.08.2023 електричного кабелю вартістю 11098,18 грн вирок скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 31.08.2023, та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 7 (семи) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з часу ухвалення вироку Львівським апеляційним судом.

На підтримку змін, поданої апеляційної скарги, прокурор покликається, що На даний час встановлені підстави для зміни поданої апеляційної скарги та закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 в частині викрадення 30.10.2023 у ТзОВ «Агро-Р» пляшки віскі «Jameson» 0,5 л вартістю 455,15 грн. викрадення 31.10.2023 пляшки лікеру марки «Старий Талін» вартістю 311,65 грн, викрадення 01.11.2023 пляшки віскі марки «Jameson» вартістю 455,15 грн, викраденням 03.11.2023 пляшки текіли марки «San Jose» вартістю 380,29 грн за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Зазначає, що суд безпідставно зарахував ОСОБА_6 після призначення остаточного покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України в строк відбуття покарання строк покарання, яке фактично відбуте ним за вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 31.08.2023.

В той же час, в разі ухвалення Львівським апеляційним судом нового вироку, строк відбування покарання ОСОБА_6 , після призначення остаточного покарання за ст. 71 КК України, необхідно рахувати з часу ухвалення вказаного вироку.

Заслухавши доповідача, позицію сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до матеріалів судового провадження, фактичні обставини кримінального правопорушення під час судового розгляду ніким не оспорювалися і дослідження доказів щодо цих обставин судом визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Зазначені обставини кримінального правопорушення ніким з учасників судового розгляду не оспорюються як в апеляційній скарзі, так і під час апеляційного розгляду кримінального провадження, а тому висновки суду першої інстанції, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України, щодо фактичних обставин кримінального правопорушення перевірці апеляційним судом не підлягають.

За визнаних судом першої інстанції встановленими та доведеними фактичних обставин кримінального правопорушення, дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 309 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а також незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту потягом року після засудження за статтею 309 Кримінального кодексу України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 65 КК України суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом`якшують покарання. Дотримання цих вимог з приводу загальних засад призначення покарання необхідне, оскільки саме за допомогою них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно з ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Отже, підставами призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, визнано дві групи чинників, які характеризують як вчинений злочин, так і особу винного, та мають враховуватися в їх сукупності, а саме: наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; дані, які певним чином характеризують особу винного.т

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції врахував на час вчинення вказаних злочинів він мав непогашену та не зняту судимості за вчинення кримінальних правопорушень проти власності та у сфері обігу наркотичних засобів, не працює, не має сім`ї та утриманців, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, задовільно характеризується, обставинами, що пом`якшують покарання, в силу ст. 66 КК України, суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне часткове відшкодування завданого збитку, обставин, що обтяжують покарання, в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Так, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, який у вироку вказав, що обвинуваченому ОСОБА_6 необхідні та достатні для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі у середніх межах, а за ч. 2 ст. 309 КК України у мінімальних межах санкцій вказаних статей КК України з реальним відбуванням призначеного покарання, не знаходячи підстав для обрання інших видів або розмірів покарання, зважаючи на його особу, чи для звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, апеляційні доводи обвинуваченого не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, в апеляційній скарзі не наведено доводів з приводу того, яким чином перераховані дані про особу обвинуваченого істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину і дають підстави для призначення покарання із застосуванням статті ст. 69 КК України, у зв`язку з чим такі до задоволення не підлягають.

Перевіривши апеляційні доводи прокурора щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як передбачено положеннями ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до положень ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів щодо посилення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» викладено у новій редакції ст.51 КУпАП України та змінено розмір дрібного викрадення чужого майна з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів враховує, що самим Кримінальним кодексом України не визначено розмір кримінально караного викрадення чужого майна, а тому зміна КУпАП Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 є зміною кримінального законодавства, яка пом`якшує або скасовує кримінальну відповідальність особи, і Закон № 3886-ІХ від 18.07.2024 має зворотню дію в часі і поширюється на діяння обвинуваченого ОСОБА_6 , вчинені ним 30.10.2023, 31.10.2023, 01.11.2023, 03.11.2023.

З урахуванням положень п.5 р.XX Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вказаний в диспозиції норм для настання адміністративної і кримінальної відповідальності, встановлюється в розмірі податкової соціальної пільги, яка становить 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року.

Згідно ст.7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становив 2684 грн.

З урахуванням наведеного, податкова соціальна пільга та неоподатковуваний мінімум доходів громадян становили 1342 грн.

Таким чином, кримінальна відповідальність за крадіжку, вчинену у 2023 році, з врахуванням змін, внесених Законом № 3886-ІХ , настає за вчинення крадіжки на суму 2684 грн. та більше.

Оскаржуваним вироком ОСОБА_6 засуджено за вчинення у 2023 році крадіжок чужого майна.

Згідно матеріалів кримінального провадження, діями ОСОБА_6 було заподіяно матеріальну шкоду: 30.10.2023 потерпілому « ОСОБА_11 » ТзОВ «Агро-Р» на суму 455 грн. 15 коп.; 31.10.2023 потерпілому « ОСОБА_11 » ТзОВ «Агро-Р» на суму 311 грн. 65 коп.; 01.11.2023 потерпілому « ОСОБА_11 » ТзОВ «Агро-Р» на суму 455 грн. 15 коп.; 03.11.2023 потерпілому « ОСОБА_11 » ТзОВ «Агро-Р» на суму 380 грн. 29 коп.

Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого за епізодами: від 30.10.2023, 31.10.2023, 01.11.2023, 03.11.2023 була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2 684 грн. підлягає скасуванню із закриттям кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діянь.

Стосовно доводів апеляційної скарги прокурора в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , то слід зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно матеріалів справи кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 309, ч.4 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 вчинив до постановлення щодо нього попереднього вироку, а саме вироку Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області від 31.08.2023, яким ОСОБА_6 було засуджено за ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі.

Як передбачено ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно оскаржуваного вироку, місцевий суд, призначивши обвинуваченому ОСОБА_6 за ч.2 ст.309, ч.4 ст. 185 КК України покарання у вигляді шести років позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначив ОСОБА_6 покарання у вигляді шести років позбавлення волі; відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31.08.2023 р. у вигляді одного року і трьох місяців позбавлення волі, та правильно призначив обвинуваченому ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді семи років і трьох місяців позбавлення волі.

Отже, суд першої інстанції остаточне покарання визначив обвинуваченому ОСОБА_6 із дотриманням вимог ст.71 КК України.

При цьому, колегія суддів не погоджується із апеляційними доводами прокурора про те, що місцевий суд повинен був визначити початок строку відбування обвинуваченому покарання з часу ухвалення вироку, з тих підстав, що запобіжних захід у цьому кримінальному провадженні до ОСОБА_6 не застосовувався.

Згідно матеріалів справи на час розгляду справи місцевим судом обвинувачений перебував під вартою у межах іншого кримінального провадження і під час судового розгляду ухвалою суду першої інстанції був тимчасово залишений в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» для участі у судовому розгляді даного кримінального провадження, що фактично і було враховано при визначені обвинуваченому початку строку відбування покарання.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити його.

Виходячи з вищенаведеного, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 не підлягає до задоволення, апеляційна скарга керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 підлягає задоволенню частково, а вирок Бориславського міського суду Львівської області від 01 липня 2024 року щодо ОСОБА_6 зміні в частині в частині закриття кримінального провадження за епізодами від 30.10.2023, 31.10.2023, 01.11.2023 і за епізодом від 03.11.2023 у зв`язку з декриміналізацією викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до ст. 5 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. У решті вирок суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу першого заступника керівника прокуратури Львівської області ОСОБА_9 із змінами задовольнити частково.

Вирок Бориславського міського суду Львівської області від 01 липня 2024 року щодо ОСОБА_6 змінити.

В частині засудження ОСОБА_6 за епізодами від 30.10.2023, 31.10.2023, 01.11.2023 і за епізодом від 03.11.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальне провадження закрити у зв`язку з декриміналізацією викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до ст. 5 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особою, яка утримується під вартою з моменту отримання копії ухвали в той же строк.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4