Постанова

від 17.12.2024 по справі 742/3522/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 грудня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/3522/24

Головуючий у першій інстанції ФЕТІСОВА Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1544/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,

із секретарем Піцан В.М.,

учасники справи: позивач - заступник керівник Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОКІМ»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКІМ» на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 вересня 2024 року (місце ухвалення м. Прилуки, повний текст рішення складено 23.09.2024) у справі за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації, та скасування державної реєстрації права власності та похідного права,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2024 року заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та скасування державної реєстрації права власності та похідного права. В обґрунтування позову посилався на те, що в ході вивчення питання дотримання іноземцями вимог законодавства щодо відчуження протягом року успадкованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Прилуцького району Чернігівської області, встановлено порушення, яке виражається у протиправному володінні та користуванні громадянкою російської федерації землею вказаної категорії.

Позивач зазначає, що згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області громадянці рф ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.10.2006 с/с № 176, р/р 2-2040, успадкувала право на земельну частку (пай), що перебувало в колективній власності колишнього КСП «Прогрес», смт Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області, після гр. ОСОБА_2 . В подальшому відповідачка зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424155900:08:000:0278 площею 3,58 га, та у 2012 році на підставі договору оренди земельної ділянки передала в користування орендарю ТОВ «АГРОКІМ».

Таким чином, громадянка рф ОСОБА_1 в листопаді 2015 року набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Малодівицької ОТГ Прилуцького району Чернігівської області та протягом року не виконала покладений на неї обов`язок, а саме не відчужила земельну ділянку.

З врахуванням викладеного, позивач просить:

припинити громадянці рф ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424155900:08:000:0278, площею 3,58 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Малодівицької ОТГ, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.11.2015, номер запису про право власності 14075561 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 26194480) від 17.11.2015), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області;

скасувати державну реєстрацію прав: індексний номер 26194480 від 17.11.2015, номер запису про речове право: 12075561, щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424155900:08:000:0278 площею 3,58 га, проведену за ОСОБА_1 ;

скасувати державну реєстрацію прав: індексний номер 26195098 від 17.11.2015, номер запису про інше речове право: 12075759, щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7424155900:08:000:0278 площею 3,58 га, проведену за ТОВ «АГРОКІМ»;

стягнути з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору у сумі 9 084 грн.

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.09.2024 позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, та скасування державної реєстрації права власності та похідного права задоволено.

Припинено громадянці російської федерації ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424155900:08:000:0278, площею 3,58 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Малодівицької ОТГ, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.11.2015, номер запису про право власності 12075561 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 26194480 від 17.11.2015), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Скасовано державну реєстрацію прав: індексний номер 26194480 від 17.11.2015, номер запису про речове право: 12075561, щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424155900:08:000:0278 площею 3,58 га, проведену за ОСОБА_1 .

Скасовано державну реєстрацію прав: індексний номер 26195098 від 17.11.2015, номер запису про інше речове право: 12075759, щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7424155900:08:000:0278 площею 3,58 га, проведену за ТОВ «АГРОКІМ».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 9 084 грн.

В обґрунтування рішення суд прийшов до висновку, що відповідач є іноземним громадянином та набула у власність згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.10.2006 та відповідно зареєструвала право власності на спірну земельну ділянку 17.11.2015 та протягом року, а саме до 17.11.2016, не виконала покладений на неї обов`язок щодо відчуження земельної ділянки, крім того уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ «АГРОКІМ», отже право власності на спірну ділянку підлягало припиненню шляхом її конфіскації на користь держави, у зв`язку з чим скасуванню підлягає державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 та державна реєстрації права оренди на земельну ділянку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ТОВ «АГРОКІМ» Лановлюк В.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.09.2024 в частині скасування державної реєстрації права оренди, індексний номер 26195098 від 17.11.2015, земельної ділянки кадастровий номер 7424155900:08:000:0278, площею 3,58 га, яка розташована на території Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог.

За доводами апеляційної скарги рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

У скарзі заявник посилається на те, що чинне законодавство України не містить норм, які б забороняли власнику земельної ділянки - нерезиденту передавати земельну ділянку в оренду, навіть якщо цей власник зобов`язаний був відчужити вказану земельну ділянку в силу закону.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення дійшов хибного висновку про те, що орендодавцем земельної ділянки сільськогосподарського призначення, як фізичною особою може бути виключно громадянин України.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, при ухваленні рішення не звернув уваги на той факт, що вичерпний перелік підстав припинення прав користування земельними ділянками передбачений ст. 141 Земельного кодексу України, а тому вважає, що зміна власника земельної ділянки, в т.ч. внаслідок конфіскації, не є підставою для припинення відносин оренди, а до нового власника земельної ділянки переходять усі права і обов`язки орендодавця за раніше укладеними договорами оренди землі.

У відзиві на апеляційну скаргу Прилуцька окружна прокуратура вважає апеляційну скаргу ТОВ «АГРОКІМ» необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.09.2024 законним, ухваленим на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи. В обґрунтування відзиву заявник посилається, що враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 17.11.2015 по теперішній час) не відчужила її, то ця обставина є підставою для конфіскації цієї ділянки у власність держави. Зазначає, що землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних і не можуть передаватися у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам, оскільки у ч. 4 ст. 81 ЗК України вказується, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Отже, орендодавцем земельної ділянки сільськогосподарського призначення як фізичною собою може бути виключно громадянин України. Натомість відповідачка ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, а тому національним законодавством вона не наділена повноваженнями укладати договори оренди землі сільськогосподарського призначення. У відзиві заявник вказує, що оскільки договір оренди землі від 10.12.2012 та додаткова угода від 21.09.2015 до договору оренди землі від 10.12.2012 укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОКІМ» порушують публічний порядок, адже стосуються землі сільськосподарського призначення як особливо цінної категорії, що є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону, власником якої є громадянин іноземної держави і якій вимогами закону заборонено передавати її в оренду, тому ці правочини є нікчемними. Внаслідок нікчемності договору оренди землі та додаткової угоди до нього у ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОКІМ» не виникло відповідних суб`єктивних прав та обов`язків оренди, крім тих наслідків, що пов`язані з їх недійсністю, а тому слід застосовувати наслідки нікчемного правочину та скасувати його державну реєстрацію.

На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду подано не було.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , громадянка російської федерації, є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,58 га, кадастровий номер 7424155900:08:000:0278, що розташована на території Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №843495 від 20.04.2007. Державний акт виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом с/с №176 /02.10.2006р./ р/р №2-2040 (а.с. 16).

Згідно інформаційної довідки № 362914609 від 23.01.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,58 га, кадастровий номер 7424155900:08:000:0278, що розташована на території Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області є ОСОБА_1 , громадянка російської федерації (а.с. 10, 11).

З копії договору оренди землі від 10.12.2012 вбачається, що ОСОБА_1 передала в оренду, а ТОВ «АГРОКІМ» прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 7424155900:08:000:0278, загальною площею 3,58 га, яка знаходиться на території Малодівицької сільської (селищної) ради Прилуцького району Чернігівської області. Строк дії договору 10 років. Після закінчення строку договору ТОВ «АГРОКІМ» має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі ТОВ «АГРОКІМ» повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово ОСОБА_1 про намір подовжити його дію (а.с. 17).

Додатковою угодою від 21.09.2015 до договору оренди землі від 10.12.2012, договір оренди був викладений в новій редакції, строк оренди сторони погодили до 31.12.2025 (а.с. 18).

Згідно інформаційної довідки № 362914609 від 23.01.2024 з Державного реєстру речових прав в розділі Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права за №12075759 від 17.11.2015, вище зазначені договір оренди землі від 10.12.2012 та додаткова угода до договору від 21.09.2015 були зареєстровані в Реєстраційній службі Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області. Строк дії речового права до 31.12.2025 (а.с. 10, зворот).

Згідно довідки Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області від 02.07.2024, громадянка ОСОБА_1 , за наявними обліками Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області не значиться.

Згідно відповіді на запит Прилуцької окружної прокуратури щодо встановлення громадянства ОСОБА_1 (податковий код НОМЕР_1 ) Прилуцький відділ Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області повідомив, що за результатами перевірки будь-яка інформація на вищезазначену громадянку відсутня. Іншими даними не володіють (а.с. 20).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що доведено відповідач є іноземним громадянином та набула у власність згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.10.2006 та відповідно зареєструвала право власності на спірну земельну ділянку 17.11.2015 та протягом року, а саме до 17.11.2016, не виконала покладений на неї обов`язок щодо відчуження земельної ділянки, крім того уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ «АГРОКІМ», отже право власності на спірну ділянку підлягало припиненню шляхом її конфіскації на користь держави.

З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 та державної реєстрації права оренди на земельну ділянку.

Рішення суду оскаржується ТОВ «АГРОКІМ» в частині задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, в іншій частині рішення суду учасниками справи не оскаржується, та відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в оскаржуваній частині.

Проте, до висновків про наявність підстав для задоволення вимог в оскаржуваній частині суд першої інстанції прийшов з порушенням норм процесуального права, враховуючи наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Правила статей 13, 14 Конституції України передбачають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 ЗК України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Однак з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексуУкраїни суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Згідно із ч. 5 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

У ч. 4 ст. 81 ЗК України вказується, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Разом з тим попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11 березня 2003 року "Новоселецький проти України", від 1 червня 2006 року "Федоренко проти України"), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Отже, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника (постанова Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі N 6-92 цс 13).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38, ч. 1 ст. 39 Закону України "Про міжнародне приватне право" право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 4 ст. 145 ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Стаття 31 Закону України "Про оренду землі" визначає підстави припинення договору оренди, зокрема закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії); припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями". Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Так, згідно зі ст. ст. 1, 3-5, 13 Закону України "Про оренду землі" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду з позовом звернувся заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, та скасування державної реєстрації права власності та похідного права оренди

Задовольняючи позов, судом першої інстанції залишено поза увагою, що однією з вимог є скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, проведену за ТОВ «АГРОКІМ», яке за матеріалами справи є третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Тобто, звертаючись з даним позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424155900:08:000:0278 площею 3,58 га, шляхом її конфіскації, та скасування державної реєстрації права власності та похідного права, заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області заявив вимоги щодо припинення права оренди, не залучивши до участі у справі належного співвідповідача - ТОВ «АГРОКІМ», право оренди якого було припинено рішенням суду.

Положеннями частини 1 ст. 4, ст. 12, 13 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Залучення до участі у справі співвідповідачів, заміна неналежного відповідача можливі лише при розгляді справи у суді першої інстанції за клопотанням самого позивача (ст. 51 ЦПК України).

Оскільки розгляд справи покладається на суд першої інстанції, а в апеляційному порядку здійснюється перевірка судового рішення, яким закінчено провадження в справі, під час апеляційного перегляду справи позивач не вправі змінювати позовні вимоги шляхом їх збільшення, апеляційний суд не може залучати до участі в справі іншого чи додаткового відповідача, зміни у складі учасників процесу можуть мати місце на відповідній стадії процесу лише у прямо передбачених цивільним процесуальним законом випадках, зокрема, при правонаступництві, що відповідає приписам ст. 23-24, 43, 49-51, 55 ч. 1, 367, 368 ч. 1 ЦПК України.

Таким чином, по захист своїх порушених прав особа може звернутися до суду не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на вищевказані роз`яснення щодо належних відповідачів у таких справах не звернув уваги.

Суд першої інстанції розглянув справу за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області без участі належного відповідача в частині вимог щодо скасування державної реєстрації права оренди ТОВ «АГРОКІМ», а апеляційний суд не має процесуальних повноважень щодо залучення до участі в справі інших осіб як відповідачів, колегія суддів апеляційного суду позбавлена можливості вирішувати питання про їх права та обов`язки шляхом ухвалення нового рішення.

З врахуванням наведеного, позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у справі в частині вимог щодо скасування державної реєстрації права оренди за відсутності належного відповідача не міг бути вирішений по суті відповідно до закону незалежно від того, якими фактичними обставинами та правовими нормами він обґрунтовувався.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права оренди зроблені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

З врахуванням викладеного вище, заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.09.2024 в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку підлягає скасуванню з постановленням судом апеляційної інстанції нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні цих вимог.

Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга ТОВ «АГРОКІМ» підлягає задоволенню, рішення в оскаржуваній частині скасуванню, то з Чернігівської обласної прокуратури на користь ТОВ «АГРОКІМ» у відшкодування судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції слід стягнути 3 633, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389,390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКІМ» задовольнити частково.

Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 вересня 2024 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку скасувати, відмовивши у задоволенні цих вимог.

Стягнути з Чернігівської обласної прокуратури (юридична адреса: м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, ЄДРПОУ 02910114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКІМ» (юридична адреса 17523, Чернігівська область, Прилуцький район, смт Мала Дівиця, вул. Слобідська, буд. 22, ЄДРПОУ 32370430) судовий збір у розмірі 3633,60 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 23.12.2024.

Головуючий Судді :